Публикация книги Ю. Хабермаса "Философский дискурс о модерне". Обозначение периодов или промежутков времени, духовных направлений, характеризующихся чем-то новым, отличным от старого или имевшего место ранее. Модерн как идеология, общекультурное течение.

Взаємопроникнення модерну та антимодерну у філософії культури першої половини ХХ століття. Дослідження зв'язку творчості Беньяміна з минулими феноменами європейської гуманітарної культури та творчістю авторів, що найбільше вплинули на Беньяміна.

Проблема співвідношення процесів секуляризації та формування модерної ідентичності. Особливості змін у філософській та соціально-політичній площинах. Зведення секуляризаційного процесу до процедури змирщення як реабілітації сфери мирського, чуттєвого.

Определение причины взаимосвязи модерна и рационализации в теории Вебера и анализ обоснования его теории. Восприятие рационализации Вебером, которая приводит к модернизации и противопоставляется постмодерну. Модерн и постмодерн в работах Гегелем, Кантом.

Інтерпретація філософії Нового часу (і історичного типу мислення) як структурно обумовленого конфлікту декількох мислительних стратегій. Специфічна інтерпретація текстів Б. Паскаля, яка коректує загальноприйняті уявлення про характер філософії XVII ст.

Определение движущих сил развития цивилизации, что зависит от методологических принципов исследователя. Ознакомление с утверждениями теологических философских концепций цивилизаций. Анализ доминирующей тенденции в исследовании конкурирующих цивилизаций.

Влияние науки, образования, православной и религиозной веры на взаимодействие эндогенных и экзогенных факторов в различные исторические периоды. Особенность интеллигенции и ее роли в реализации революционного способа трансформации российского социума.

Постмодернизм как современное мироощущение – своеобразный протест против действительности, полемика с модернизмом, а также своего рода подведение итогов и переосмысление. Подходы к трансцендентальному поиску истинного идеала, поиск модели сверхмира.

Розгляд революційних змін соціальності крізь призму опозиції індивідуального і загального, модерного консерватизму і традиціоналізму. Аналіз модернізму як прагнення до солідарності, що наповнює соціальне буття утопічними очікуваннями або ностальгією.

Критика культуры как изменение типа социокультурного построения по отношению к традиционному, реализацией которого есть европейский мир. Характеристика двух интенций: внутрикультурной и интеркультурной. Проектирование "посткультуры" и "интеркультуры".

Дослідження сутності проблеми скінченності людини і їх вплив на формування модерністської парадигми. Аргументи на користь оптимістичної або песимістичної позиції у ставленні до проблеми смерті в науковій, релігійній та філософській спадщині епохи.

Розгляд проблеми синхронізації індивідуального і колективного в політичній філософії Ж. Бодена. Впровадження принципу державного суверенітету. Індивідуалізований порядок раннього модерну. Становлення абсолютиської монархії та релігійного вільнодумства.

Сутність проблеми концептуального визначення методологічних та ідейних підвалин екзистенціальної діалектики М. Бердяєва. Своєрідність й інтерпретація М. Бердяєвим христології. Характеристика та особливості духовної творчості, на думку М. Бердяєва.

Соціальні трансформації сучасності. Категоріальне розуміння модернізації. Модернізаційний процес як інтегративний елемент і домінанта суспільного розвитку. Феномен модернізації в роботах філософів, ідеї яких заклали основи нової соціальної реальності.

Системотворчий контекст формування культурних цінностей в глобалізаційних процесах культури сучасності. Феноменологія гармонізації культур пострадянського простору, що існує на межі переходу в дисгармонійну фазу. Величезна драма дестабілізації Сходу.

Семіотично-філософські аспекти проблематики, пов’язаної зі становленням і здійсненням феномену сучасності в історії західної цивілізації. Стратегічне значення модернізаційних процесів у соціальності, політиці, економіці, науці, художній культурі.

Анализ форм габитуализации образовательного капитала как символической инвестиции в образ жизни современного субъекта. Анализ проблемы типологии модного стиля и коллабораций модной и образовательной идентичности в пересечении философии образования.

Дослідження механізмів структуризації та глобалізації складових соціально-економічної динаміки розвитку українського суспільства. Роль позаекономічних факторів при опису поведінки суб’єктів освітньої діяльності. Особливості економічного способу мислення.

Страх як екзистенціальний витік людського буття. Дослідження модусу перемагаючого страху, який керує людьми. Вивчення джерел походження і впливу страхів на життя і свідомість людини. Аналіз значення чесноти страху Божого в духовно-моральному житті людини.

Модуси, що проявляються у семіотиці образотворчого мистецтва і символіці маніфестації буття Бога - елемент, який створює для життя людей ціннісну шкалу. Створення у людини натхнення на моральне вдосконалення - основне призначення мистецької сфери.

Представление результата эксперимента по включению человека в проектируемое "общество знаний". Выявление того, в каком соотношении будут находиться потребности человека и требования к нему общества. Два типа личности: творческий и потребительский.

Описание фигур и модусов в логике. Исследование понятий простого категорического силлогизма, посылки и выводов, общеутвердительных и частноутвердительных, общеотрицательных и частноотрицательных суждений. Изучение правил фигур, изображения посылок.

Умозаключения, имеющие в своем составе сложное суждение (чисто-условное, условно-категорическое, разделительно-категорическое, условно-разделительное). Виды индуктивного метода установления причинных связей. Анализ речи юристов: тезис, аргументы, их виды.

Философское осмысление цифровых реалий жизни человека информационной эпохи. Параметры онтологии и антропологии современного человека, которые обусловлены технологическим развитием информационных технологий и технологий искусственного интеллекта.

"Отказ от трансцендентальности" как основной проект посткритической мысли континентальной философии начала XXI ст. в книге Квентина Мейясу. Концепция неравномерности законов природы и возможности существования мира, совершенно отличного от известного нам.

Анализ проблемы научного обоснования метафизики. Характеристика стратегии, которая апеллирует к эмпирическому открытию мира без человека. Сопоставление двух видов онтологии, каждый из которых способен поддержать утверждение о возможности метафизики.

Гениальные люди современности: Т.Д. Бернерс-Ли, Ф. Сенгер, С. Хокинг, Э. Уайлс, М. Купер. Гениальность как результат биологических и социальных факторов, когда биологическому гению в социуме, созданы все условия для развития его способностей и талантов.

Визначення нереалізованих сучасних філософських дискурсів інтенції дослідження суб’єкта, які містилися в філософії М. Фуко. Методологічні основи психоаналізу, синтезованого зі структуралізму Ж. Лакана, з філософською інтерпретацією М. Гайдеггера.

Особливість філософії другої половини XX ст. Подолання догматичної віри в те, що вираження істини в мові залежить від ступеня формалізації мови. Допустимі межі формалізації мови. Процес формалізації і математизації знання. Вираження істини в мові.

Аналіз впливу сучасного суспільства на ідентичність майбутніх поколінь. Деструктивний вплив сучасної інформаційної розгубленості на людську ідентичність. Майбутні небезпеки, пов’язані з розповсюдженням безсуб’єктної інформації та їх вплив на майбутнє.