Семіотичний підхід до феномену міфу. Дослідження міфології як способу духовно-практичного освоєння світу. Роль уяви та фантазії, ілюзії та вигадки у міфологічному осягненні світу. Джерела міфологічного мислення. Особливості формування знаку в уяві.

Дослідження міфу та ритуалу у споживацькому суспільстві. Вплив на міфи та ритуали масової культури та її механізмів. Застосування методів історико-культурного, герменевтичного, семіотичного аналізу, психоаналізу, міметичної теорії ритуалу Жирара.

Розгляд міфу у якості іманентної онтологічної сутності людини як істоти. Духовно-світоглядні, буттєві, сутнісні основи людської життєдіяльності. Місце і роль міфу в історичному та культурному процесі. Трансформація соціокультурних цінностей цивілізації.

Розгляд питання про відношення Платона до міфології. Аналіз причин звернення Платона до міфу. Спосіб висловитись про ті глибинні проблеми буття, які не може осягнути людський розум. Фактичне відкриття нової системи презентації філософської думки.

Характеристика підходу до ментального картографування, що оснований на уявленнях про нації й цивілізаційні утвори. Визначення "біологічних" і "культурно-ідеологічних" міфів про спільне походження. Опис формування колективної генеалогії на прикладі Англії.

Деконструкція модерної міфологеми "Схід - Захід" на грунті компаративного аналізу православної та католицької картин світу. Розкриття смислових структур католицького образу світу у співставленні с православною космологією. Комунітарний дискурс соборності.

Концептуальне положення пропонованої розвідки – деконструкція модерної міфологеми "Схід-Захід" на ґрунті аналізу православної та католицької картин світу. Створення міфологічного топосу шляхом інтерпретації смислів східного і західного християнства.

Розгляд трансформації основних уявлень та настанов, що пов’язані з категорією гендерної ідентичності. Дослідження ідеї андрогінності як поєднання чоловічого та жіночого. Характеристики гендерної ідентичності, що залежать від культурної ситуації.

Огляд праць Г. Сковороди, В. Соловйова, М. Бердяєва, А. Бєлого, у яких досліджено символи світла та темряви, які є репрезентантами аксіологічної проблематики й носіями культурологічних кодів. Змістова трансформація міфічних конструкцій світла та темряви.

Форми та рівні суспільної свідомості як об’єкт міфологізації. Причини, принципи та механізми створення та поширення сучасних міфів у масовій свідомості. Роль і місце, шляхи та способи міфологізації свідомості в сучасному тоталітарному суспільстві.

Трансформація та експлікація уявлень про сутнісні сили людини в текстах героїчного епосу в залежності від зміни смисложиттєвих орієнтирів особистості й соціуму. Принципи та особливості виявлення даних процесів у творенні українського героїчного епосу.

Філософське осмислення свідомості людини. Виявлення положень щодо міфу, міфології, часу-простору, розмаїття філософських пошуків на етапах становлення людства. Інтелектуальне кодування ідей, у яких висвітлюються культурні смисли, значення та образи.

Аналіз раціональності та особистісної ідентичності, які відтворюються в процесі трансформації новоєвропейської моделі суб’єкта в сучасній культурі. Концепція визначення міфа в некласичній філософії та його відмінність від архаїчних відповідників.

Визначення концептуальних основ визначення міфу як способу культуротворчості в некласичній (та постнекласичній) філософії й культурології. Дослідження умов формування й особливостей міфологічних елементів особистісної ідентичності сучасного індивіда.

Зародки філософського мислення на різних континентах Землі, в різні часи. особливості та напрямки вивчення, а також наукові досягнення народів Індії та Древньої Греції. Принципи, закладені у Ведах, Брахманах і Упанішадах. Джерела вірогідного пізнання.

Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції. Міфологія як історичний тип світогляду, структура міфологічної свідомості. Символізм, етіологізм і генетизм, синкретизм. Уявлення про кровно-родинні зв’язки природних сил та явищ, персоніфікація.

Поняття світогляду як сукупності уявлень про світ та місце і роль людини в світі, його специфіка, структура, функції. Міфологія як історичний тип світогляду, структура міфологічної свідомості. Основні риси міфологічного світогляду та їх характеристика.

Символічна система традиційних уявлень народної медицини. Особливості магічного мислення на прикладі української лікувальної магії. Типологія міфологем, які працюють у ритуалах народної медицини. Антропологічний аналіз традиційної лікувальної практики.

Філософсько-естетичні засади концептуального аналізу специфіки вияву архетипів у міфопоетичній творчості та мистецтві. Сутність міфу як типу світовідношення та способу естетичної інтеграції особистісного, соціального і космічного рівнів людського буття.

Особливості логіки міфорелігійного мислення, яке пов’язане з чуттєвим сприйняттям дійсності. Сутність смислової кризи сучасної цивілізації, що породжує потребу в нових духовних орієнтирах. Виявлення особливостей логіки міфорелігійного мислення людини.

Провозглашение "точности" познания прерогативой божеств у Ксенофана. Соотнесение мнения и знания с различными уровнями реальности. Категориальное оформление основных философских идей и проблем теории познания. Некоторые примеры "субъективных" мнений.

Оценка ситуации в русскоязычном научном дискурсе. Публикационная гонка как атрибут общества потребления. Навязывание количественного измерения научной деятельности, ее превращение в "поглощение знаков". Противодействие фальсификации научных исследований.

Анализ системообразующих принципов конструирования социального пространства. Основные условия виртуализации общества, адекватное понимание которых невозможно без учета амбивалентного влияния виртуального пространства на систему социальных отношений.

Исследование связи веры как многогранного её применения в жизни человека с основами бытия. Вера в виде доверия как фундамент культуры человеческих отношений. Логический путь материализации веры. Осмысление фактора верования с позиции человечности.

Формирование философских взглядов Платона. Учение о бытии и небытии, гносеология философа. Одно из важных положений платоновской онтологии. Социальные взгляды Платона, его создание модели "идеального" государства, следствие порчи идеального строя.

Логики многозначные или типы формальной логики, в которой допускается более двух истинностных значений для высказываний. Система многозначной логики, которую впервые предложил польский философ Ян Лукасевич. Конечнозначные и бесконечнозначные логики.

Исследование класса многоэлементных логических матриц. Обоснование возможности применения определений отношения логического следования, альтернативных классическому, в построении нестандартных семантик классической логики высказываний на базе изоморфов.

Анализ глобальных вызовов и возможных ответов на них. Процесс формирования инновационного общества как основы новой глобальной гибкой силы, предотвращающей негативные последствия ускоренного развития мира. Основа успеха – "мягкая сила" взаимного доверия.

Анализ феномена личностной свободы как постоянного многоальтернативного выбора. Творческое видение мира человеком. Позитивная или негативная оценка его свободного действия социумом. Религиозное и культурное сосуществование современного человечества.

Анализ феномена личностной свободы как постоянного многоальтернативного выбора, основные направления в которых она реализуется. Исследование альтернативности и способов проявления свободы личностного выбора, а так же ответственности за его последствия.