Абстракция и конкретизация. Индукция и дедукция - типы умозаключений. Анализ как метод научного познания и его виды. Формы синтеза. Выявление общего и особенного в экономических явлениях с помощью сравнения. Система классификации. Обобщение понятий.

Абстракция и конкретизация. Изучение познавательной роли индукции и дедукции. Исследование процедуры мысленного разделения объекта. Виды анализа как метода научного познания. Фасетный метод классификации. Форма синтеза как метода научного исследования.

Понятие и классификация методов теоретического исследования. Сущность абстракции и конкретизации как методов исследования. Индукция и дедукция как важнейшие типы умозаключений. Виды и процедура анализа, формы синтеза. Методы сравнения и классификации.

Проблематика философии и ее язык, средства и методы, понятия и категории. Отличие философского мировоззрения от мифологического и религиозного. Идеи даосизма и буддизма. Древнегреческая философия: периодизация и очерки. Направления русской философии.

Принципиальное отличие западного и отечественного философских подходов к исследованию понятия "гражданское общество". Специфика основных типов общества и их теоретические стандарты. Гражданское общество коллективистского типа и индивидуалистического типа.

Философский анализ методологических принципов, определивших становление концептуального каркаса дискурса власти в работах современных философов. Исследование проблемы отсутствия онтологического измерения властных отношений у философов постмодерна.

Сущность философии как мировоззрения, объединяющего в себе научно-теоретические знания с духовно-практической стороной человеческого бытия. Анализ категорий и принципов изучаемой отрасли. Историческая периодизация развития философского мышления.

Научное познание, его структура, виды и формы. Методы, которые используются на теоретическом уровне познания. Черты научной теории и ее структура. Понятие методологической культуры специалиста. Роль педагогики в жизни общества. Кризис системы образования.

История зарождения и развития логики как науки. Исследование процессов рассуждения в системах символической логики. Логика и творчество, ее практическое значение. Предмет и значение логики, изучение ею мышления. Формы чувственного и абстрактного познания.

Анализ философии поступка М. Бахтина. Рассмотрение проблемы поиска мыслителем необходимого основания (долженствования поступка) для своего проекта "Первой философии" в мирах науки и эстетики. "Роковой теоретизм" данных миров и их отличие друг от друга.

Поняття апріорного в теоретичній філософії І. Канта. Вивчення загальних форм чуттєвості: простору і часу. Явище і "річ у собі". Розсудок в теоретичній діалектиці. Розум в філософії І. Канта. Розходження між аналітичними і синтетичними судженнями.

Підходи щодо проблеми патріархальних і феміністичних гендерних ролей. Дослідження філософського історичного поля як підґрунтя формування паритетних світоглядних основ з гендерно-рольової тематики. Аналіз стану гендерних відносин в українській історії.

Вивчення філософських проблем гендеру в культурно-освітньому просторі. Передумови виникнення гендерно-орієнтованої освіти. Соціалізація, переосмислення ролі викладача. Створення толерантних умов для формування особистості студента засобами освіти.

Концептуальні засади проблематики свободи в межах теоретичного трансценденталізму І. Канта. Аналіз інтерпретації Кантового поняття свободи Л.У. Беком та концепцію "свободи емпіричного мислення" М. Коля. Зв’язок між чинниками свободи і помилковості.

Аналіз зарубіжного та вітчизняного досвіду осмислення цінностей в соціально-філософському дискурсі. Розгляд розвитку та трансформації цінностей і ціннісного компоненту світовідчуття в традиції мислителів та авангардних розвідках вітчизняних науковців.

Аналіз сутності понять "екологічні знання", "норма", "обов’язок" як ключових в екологічній деонтології. Розгляд процесу формування екологічної культури студентів, становлення їх готовності до здійснення нормативної з елементами обов’язковості поведінки.

Аналіз підходів до розуміння сутності соціальної безпеки, ґенези його становлення. Обґрунтування відповідної концепції, яка свідчить про багатовимірний склад понять і тісно пов’язаний характер понятійно-категорійного апарату системи соціальної безпеки.

Характеристика спостереження, порівняння, вимірювання і експерименту як основних методів емпіричного пізнання. Умови застосування операцій абстрагування, індукції і дедукції. Переваги методів теоретичних досліджень - аналогії, екстраполяції і ідеалізації.

Свобода як опосередкована пізнавальною діяльністю людини, її реалізація в логіко-гносеологічному і практичному аспектах. Пояснення природи соціального та політичного мислителями Нового часу, виходячи з теорії суспільного договору та природних прав людини.

Поєднання теоретично-філософського пошуку з активною громадсько-політичною позицією українською інтелігенцією на початку ХХ століття. Криза новоєвропейського раціоналістичного типу мислення. Творча спадщина М. Хвильового, М. Донцова та В. Липинського.

Описание концепций истины как процесса и их отличительные черты. Проблемы объективности истины, характеристика концепций Платона и Аристотеля. Изучение истины представителями марксизма и американского прагматизма, специфика и сущность их взглядов.

Содержание теорий исторического круговорота в древнеиндийской философии при собирательном обозначении распространенных в истории общественной мысли представлений и концепций, согласно которым политика, культура и религия развиваются по замкнутому кругу.

Основа теории великого человека, исследования британского историка и философа Томаса Карлейля. Характеристика и отличительные черты бихевиористских, трансформационных и ситуационных теорий. Теория определяющей роли последователей. Трансакционные теории.

Мировоззренческий анализ процесса переживания человеком своей единственности. Раскрытие сущности и природы одиночества. Анализ и оценка существующих концепций одиночества. Медицинские, психологические и общественные аспекты проблемы одиночества.

Жизненный и творческий путь Платона. Отношение Платона к современным ему формам государственного устройства. Характеристика основных положений социальной этики Платона. Основные принципы построения идеального государственного устройства по Платону.

Платон как древнегреческий философ, классик философской традиции, направления его исследований. Главные экономические идеи представителей школы физиократов. Основные проблемы в истории мировой экономической мысли, исследованные ученым Т. Мальтусом.

Формирование теории культуры Н.А. Бердяева, ее содержание и закономерности. Направления исследования свободы и творчества в культурологической концепции данного автора. Характер и соотношение категорий культуры и цивилизации в теории Н.А. Бердяева.

Рассмотрение развития взглядов человечества на мироздание. Описание воззрений о механизмах осуществления большого взрыва. Фундаментальные описания, произошедшие во время Большого взрыва. Варианты расширяющегося будущего согласно теории Большого Взрыва.

Учение древнегреческого философа Гераклита о бытии, его диалектические идеи, определение основ античной и европейской философии. Отношение Гераклита к мифопоэтической традиции (представленной в сочинениях Гомера и Гесиода) и к научному рационализму.

Мишель Фуко как философ-постструктуралист, ставивший целью описание механизмов порождения текстов, форм знания, самоидентификации; занимался проблемами девиации и власти. Понятие дискурса и его место в теории власти Фуко. Сущность теории власти.