Аналіз феномена віри, що розглядається як мудрий, продуктивний вихід за межі проблемної життєвої ситуації і є символом внутрішньої сили. Основні онтологічні виміри віри, її кореляція з екзистенціалами відчаю та сумніву. Аналіз поняття "віротворення".

Аналіз феномена віри, що розглядається як продуктивний вихід за межі проблемної життєвої ситуації і є символом внутрішньої сили, а відчай – як символ антропологічної занедбаності. Онтологічні виміри віри, її кореляція з екзистенціалами відчаю та сумніву.

Дослідження богословсько-філософських поглядів митрополита А. Шептицького щодо особливостей розуміння понять мудрість, знання. Роль та значення пізнання світу, морального, інтелектуального зростання та у формуванні національного світогляду українців.

Проблема изоморфизма моральных и интеллектуальных добродетелей. Ее место среди других важных методологических трудностей эпистемологии добродетелей. Анализ понятий "мастер-добродетель", "мудрость", "фронесис" и " синесис " в трактовке А.Р. Каримова.

Ознакомление со взглядами Канта на сущность мудрости. Рассмотрение и характеристика признаков добродетели. Исследование и анализ примеров мудрых суждений в народном творчестве. Изучение философских течений: западной, восточной и античной философии.

Мужество и трусость как категории изучения этической науки. Мужество как этическая добродетель, характеризующая нравственную меру в преодолении страха, одна из четырёх кардинальных добродетелей античности. Трусость как негативное свойство человека.

Уникання тривоги провини та осуду створює нереалістичне почуття власної бездоганності та нарцисизму, розквіт якого припадає на період інформаційного суспільства. Виклики для мужності сучасної людини. Розвиток патологічної тривоги в окремих формах.

Содержание философских концепций, осмысляющих феномен музея и музейности, их связь с именами мыслителей Н.Ф. Федорова, П. Отле, П.А. Флоренского. Изучение наследия авторов в контексте развития музеологии. Анализ философских эссе и трактатов XIX-XX вв.

Проблема осмислення впливу музики на буття людини. Оновлення музичної етики, естетики, психології, філософії. Фундаментальні лінії сприйняття музики, які описують різні боки буття людини й способи взаємодії з музикою в кожному з наведених вимірів.

Огляд досліджень концепту "музика" в суспільствознавчій та мистецтвознавчій думці. З’ясування основних понять, що характеризують феномен музики в духовно-культурному вимірі соціуму. Визначення соціально-філософських аспектів музичної комунікативності.

Виявлення та вивчення закономірного принципу передування філософії музики в музичній науці, що відсторонила музичну естетику з її базисом традиційної філософсько-раціоналістичної системи картезіанства. "Культурологізація" сучасного музикознавства.

Особливості філософсько-праксеологічного виміру музичної освіти в Україні, актуальність напрямку. Характеристика шляхів розвитку сучасного соціокультурного середовища. Поняття та сутність праксеології, сучасні концепції музично-педагогічної освіти.

Аналіз ролі музичного мистецтва як засобу розкриття її комунікативного потенціалу в працях мислителів ХІХ–ХХ століття, що сприяє формуванню уявлення про його значення в житті суспільства. Місце та значення музики в питанні осягнення істин світу.

Створення цілісної концепції музичного виміру буття людини та соціальної реальності. Аналіз соціальних феноменів у рамках психофізичної проблеми. Простеження діапазону прояву музики в природі людини. Антропологічна обумовленість високих і низових стилів.

Осмысление суждений о музыке И.И. Лапшина, представленных в его некоторых философских сочинениях. Преодоление трансцендентности мира и приобщение к сути вещей. Значимость русской музыки, обнаружение в ней особой способности прорываться за границы бытия.

Связь музыки и математики как предмет исследования Пифагора и Платона. Характеристика данного предмета в работе А.Ф. Лосева "Музыка как предмет логики". Особенности сочетания чистой логики математики и алогического, выразительного аспекта музыки.

Музыка как алогически выраженная предметность жизни чисел, данных в аспекте чистой интеллигенции. Античная теория как краеугольный камень в формировании рационального рассмотрения музыкальной теории и в целом музыкального искусства в последующие эпохи.

Исследование эстетической, воспитательной, познавательной функций музыки. Рассмотрение музыкального искусства как предмета философского познания. Значение мелодии в жизни автора. Изучение влияния массовой песни на восприятие действительности людьми.

Исследование теоретического наследия А.Ф. Лосева в свете его феноменологического анализа музыкального искусства. Анализ философских взглядов А. Лосева в труде "Музыка как предмет логики". Сущность феноменологического подхода постижения непостижимого.

Особенности представлений Востока о противоположностях колебания, их соответствие представлениям современной физики о противоположностях круговращений. Определение Декады Пифагора. Получение противоположных ощущений одной и той же вещи у Платона.

Проведение исследования музыкальной гармонии в философии Пифагора как специфической модели природы и бытия. Особенность изучения главной сущности музыкального искусства и аналогии между порядком в материальном мире и математическим порядком в музыке.

Характеристика понятия и сущности картины мира. Исследование музыкальной картины мира, которая способна передать совокупность материальных и духовных ценностей, позволяющих судить о характере, менталитете и самосознании отдельного народа (этноса).

Различные музыкальные эстетические парадигмы. Возможные направления развития музыкальной эстетики в XXI в. Проблема влияния эстетических идеалов авангардной музыки XX в. на современное музыкальное искусство. Исследование эстетики песенной формы.

Музыка как одна из констант мышления Ж.П Сартра. Отражение ее сущности в кульминациях художественных и философских сочинений автора. Значение музыкальности в основе толкования таких понятий как "воображаемое", "ирреальный объект", "экзистенция".

Становление иррационалистической эстетики. Выявление специфики репрезентации теоретического наследия А. Шопенгауэра в европейской музыкальной философии XIX века. Влияние эстетических взглядов философа на творчество Вагнера в сфере музыкального искусства.

Роль в исламской философии творчества Муллы Садры. Отличие ислама от христианства и буддистского миросозерцания. Характеристика жизненного пути ад-Дина Ширази. Исследование специфики исламской философии, позиции С. Мейсами, М. Билалова и О. Лимена.

Исследование понятия и сущности мультикультурализма как социального явления, который предполагает равноправное сосуществование культур различных меньшинств. Характеристика философской концепции другого, разрабатываемой в феноменологических традициях.

Эмиграция как главный источник роста демографии с перспективой на будущее. Анализ причин изменения демографического и языкового ландшафтов Канады. Знакомство с феноменами "мультикультурализма" и "мультилингвизма" в контексте государственной идеологии.

Проблема социокультурного диалога в условиях глобализированного и мультикультурного общества. Анализ значимых компонентов культуры. Поиск решения проблемы конфликтов, вызываемых культурным разнообразием. Структура теоретической модели мультикультурализма.

Анализ процессов мультикультурализма, понятия "диаспора" в исторической ретроспективе и в контексте современных интеграционных тенденций. Миграционные тенденции современности, их особенности. Мультикультурализм в контексте "Диаспоры" и vise versa.