Рассмотрение истории творческих отношений Л.Н. Толстого и В.С. Соловьева и доказательства близости религиозных учений мыслителей в своих главных принципах. Критика церковной религии и поиски истинного христианства в философии Толстого и Соловьева.

Значение религии как составного компонента духовной культуры в современном обществе. Изучение религиозного чувства как особого компонента религии. Изменения религиозных представлений с развитием социальных реалий. Концепция религиозного чувства В. Джемса.

Рассмотрение основных мифов о превращении животных в людей и о рождении первых людей богами. Характеристика философских гипотез. Определение основных факторов антропогенеза. Установление особенностей религиозной гипотезы. Анализ ортодоксальной теологии.

Религиозно-экзистенциалистская философия свободы, творчества, духа и бытия человека. Религиозно-персоналистическая и экзистенциалистская концепции, их основные черты. Проблема духовности в творчестве и постижение жизнепроявлений человека на Земле.

Исследование проблемы непротиворечивого сосуществования в современной массовой культуре антагонистических дискурсов, потребительского и религиозного, обусловленного переартикуляцией последнего в субдискурс, который встроенный в общество потребления.

Механизм развития квазирелигиозной этноархаики. Исключение этнической субъектности из полисубъектной социальности путем идеологизации ее связи с религиозным опытом. Основные объективирующие подходы к феномену этноса. Использование концепции хронотопа.

Отрицание пути ортодоксальной религии М.Ю. Лермонтовым. Идеал совершенной, вечной любви, соприкасающейся с запредельными мирами, в его стихотворном творчестве. Религиозные воззрения Одоевского, его понимание христианского смирения, спор с Лермонтовым.

Протест против рациональных теорий, в которых нивелировался отдельный человеческий субъект. Изучение атеистического и религиозного направления экзистенциализма. Трансценденция – мир сверхчувственного. Образ бытия в человеке. Сущность пограничной ситуации.

Мартин Бубер как один из представителей религиозного экзистенциализма, оценка его деятельности другими мыслителями. Особенности его теории диалогической онтологии, смысл личности в виде абсолютной ценности и ее существование через общение с другими.

Рассмотрение понятия "социальные институты". Изучение религиозных сознания, деятельности, отношений и структуры. Анализ идеологической и интеграционной функций. История возникновения и эволюции религии. Становление христианской церкви как организации.

Анализ реальности наших дней показал ошибочность выводов, что религия и ее организации утрачивают позиции в оказании воздействия на мировоззрение масс. Сегодня происходит активизация религиозных учреждений, которые участвуют в решении актуальных проблем.

Различные определения термина "религия", психологические мотивы ее возникновения и социальные корни сознания. Становление научной картины мироздания и религиозное восприятие. Религия как форма мировоззрения. Ее сравнение с религиозной философией.

Сущность понятия "мировоззрение", его особенности и спорность понимания. Философия как особая разновидность мировоззрения: мифология, религия и философия как его основные формы. Сравнительная характеристика фундаментальных отличий философии и религии.

Религия с точки зрения философии. Философское исследование природы и оснований религиозных верований. Типы классификации религии в современном религиоведении. Буддизм как наиболее древняя мировая религия. Основные идеи христианства. Принципы ислама.

Формирование религиозных и филосовских представлений на разных исторических этапах. Причины возникновения и развития философского мировоззрения. Взаимовлияние философии и религии. Специфика их взаимоотношений на протяжении истории российского государства.

Господство науки в современном обществе как рационализация и универсализация общественной жизни. Влияние роста образования на все стороны жизни человека в общественной жизни. Связь духовного обновление общества с восстановлением национальной культуры.

Создание смысла как одна из фундаментальных функций религиозной веры. Радикальное изменение - условие спасения и участия в вечном бытии, с точки зрения христианства. Экзистенциальная релевантность - важная черта телеологичных религиозных постулатов.

Комплексное изучение социально-религиозной доктрины французского философа О. Конта (1798-1857) и социальной парадигмы русского мыслителя-космософа, автора учения об общем деле Н.Ф. Федорова (1829-1903). Постулирование принципа социологической теогонии.

Характеристика природи і джерел формування світоглядних конструктів про життя та смерть в давньоукраїнській духовності. Основні етапи еволюції поглядів мислителів. Місце та роль даної проблеми у формуванні світогляду східнослов’янського регіону.

Дослідження проблеми міжрелігійного діалогу через аналіз термінологічної невизначеності і неузгодженості між різними концептуальними традиціями у розумінні основних положень. Визначення принципових розбіжностей тлумачення поняття "релігійна свобода".

Проблема буття у філософії неотомізму та персоналізму. Докази буття Бога у сучасній релігійній філософії. Поворот до людини, релігійна етика. Ідея гармонії науки та релігії, віри та знань. Ідея глобального еволюціонізму у вченні П. Тейяра де Шардена.

Буття у філософії неотомізму та персоналізму. Теософія, учення "Живої етики" та російська релігійна філософія. Проблема доказу буття Бога у релігійній філософії. Глобальний еволюціонізм у вченні П. Тейяра де Шардена. Ідея гармонії науки та релігії.

Дослідження поєднання наукового та релігійного світоглядів як однієї з актуальних тенденцій філософії ХХ століття. Проблема поєднання наукового та містичного шляхів пізнання законів світобудови в доробках представників філософії російського космізму.

Розгляд релігійного досвіду через ціннісно-смислової регуляції поведінки людини. Оптимізація психічних процесів і явищ внутрішнього життя суб'єкта в релігійному досвіді. Досвід зіткнення людини з цариною Божественного як підстава релігійного досвіду.

Зміст світоглядної проблематики з позицій філософського і релігійного підходів. Етапи розвитку філософії і релігії в європейських країнах, особливості східних і західних традицій. Філософські погляди на сутність релігії, ідею Бога, моральність, безсмертя.

Соціально-філософський аналіз сутності, місця і ролі релігійного фактора міжетнічних стосунків на рубежі ХХ і ХХІ ст., в якому органічно поєднані культурно-історичний, соціокультурний та наукознавчий аспекти. Характер взаємодії етнічних культур.

Розгляд атеїзму як певної форми релігії. Супроводження створення СРСР конструюванням культурної традиції, яка відповідала запитам різних народів, формулювання вимог до "радянської культури і радянської людини", реалізованої в радянській практиці.

Соціальний вимір ідентичності, теорія суспільного договору. Наукова точка зору на ідентифікацію модерного суб'єкта. Релігійне коріння проблеми споживацького суспільства. Уявлення про гомогенний простір та лінійний час як засадничі ідеї модерної історії.

Аналіз визначальної ролі релігійного та сакрального в мистецтві як однієї із духовних констант, в контексті формування духовного начала в людині. Оцінка механізмів його сугестивного впливу на свідомість в контексті взаємовідношення релігії й мистецтва.

Фактичний, генетичний, світоглядний, інтенціональний зрізи релігійно-міфологічного виміру пандемії. Розкриття конститутивних аспектів феномену пандемії у горизонті первісного мислення. Умови розвитку пандемії. Дисгармонія між божественним та людським.