Основные характеристики классического периода античной философии. Диалектический метод Сократа: новое понимание предмета и задач философии как науки. Объективно-идеалистическая модель мира Платона. Метафизика Аристотеля: поиск истины и критика Платона.

Анализ проблем политической безопасности как составной части государственной и общественной безопасности. Угрозы и факторы безопасности политической жизни общества. Анализ философских проблем рациональности в понимании нового статуса обществознания.

Научная и ненаучная формы познания. Обыденное и художественное познание, мифологическое и религиозное. Не единственность классического рационализма. Актуальный вопрос о человеческой рациональности, вбирающей в себя иррациональное как момент движения.

Характеристика взаимосвязи и взаимоперехода различных видов рационального и иррационального. Обоснование ограниченности их рассмотрения в русле взаимоисключения и противопоставления. Виды рационального и иррационального и смыслы их словоупотребления.

Модель рационально организованного общества. Рационально организованное общество в современных условиях. Значение утопий для общества в переломные исторические моменты. Гармоничные взаимоотношения природы и общества, принцип коэволюции (соразвития).

Осмысление феномена рациональности, место и роль реализма и релятивизма как эпистемологических позиций по отношению к ней. Характеристики и виды рациональности, связанные с проблемой реализма/релятивизма. Модель, объединяющая обнаруженные характеристики.

Рационально-теоретическая форма познания мира. История науки и проблема ее рациональной реконструкции. Рациональная реконструкция и явление рефлексивной симметрии. Проблема рациональности и принцип дополнительности. Методы и методология познания.

Рациональность по Веберу как особый тип деятельности, соответствующий особому типу целеполагания, мотивации, реализации интересов. Сущность и причины кризиса рациональности в современном обществознании. Основные ограничения данной философской категории.

Рассмотрение различных аспектов права в контексте постнеклассической рациональности. Определение модели поведения человека в сфере правовых отношений в постнеклассической теории. Определение сущности особенностей рациональности права и свободы выбора.

Определение термина "рациональность" применительно к социальным сетям Интернет. Изучение вопросов о смысле рационального действия в сетевом обществе. Анализ философского мировоззрения современного общества, представленного постмодернизмом и теорией хаоса.

Сложение рациональных идей в целостную систему гносеологических воззрений благодаря развитию математики и естествознания. Рационалистические элементы в учении Платона. Формальные аспекты платоновской онтологии. Учение об идеях, космосе и мироздании.

Исследование основополагающей античной концепции образования как базисной идеи классической модели образования, принципов концептуализации моделей. Функции образа человека в процессе смены приоритетов стратегий, возможности парадигмального поворота.

Рассмотрение рациональности как основополагающей характеристики всей деятельности человека. Анализ рационалистической концепции, как идеи разумности действий человека. Превращение средневекового идеалистического агуманизма в идеалистический агуманизм.

Розгляд сутності та специфіки раціоналізму як методологічної парадигми філософії Нового часу, співіснування двох методологічних основ наукової революції: емпіризму й раціоналізму. Особливості становлення філософської системи раціоналізму Р. Декарта.

Описано зв’язок раціоналістичних міфів, які розглядає квантова філософія у неписаних правилах звичаєвого права з доцільною дією закону в онтологічній, гносеологічній та аксіологічній структурі правової реальності. Визначено структуру звичаєвого права.

Аналіз парадигмальних установок філософської культури Київської Русі. Вплив різних шляхів богопізнання на формування раціонального мислення в києворуський період. Історико-філософський аналіз раціоналістичних ідей українських гуманістів ХV-ХVІ століття.

Аналіз особливостей трактування українськими мислителями XVII ст. – К. Саковичем, І. Ґізелем та С. Яворським раціональної душі. Аналіз особливостей розуміння цієї душі як душі людини, вивчення еволюції поглядів на природу та властивості раціональної душі.

Розгляд зв’язку між правом і людиною в контексті регулятивних норм. Зв’язок розвитку людини і джерела права. Проблема діалектичного зв’язку з нормативно-правовими актами. Вплив на суспільство позитивного та природного права. Вдосконалення правової форми.

Духовно-практичні основи взаємодії науки та освіти в синтезі раціонально-об’єктивного та евристично-ірраціонального досвіду культурологічної спадщини. Побудова різних моделей сучасної системи освіти для її входження в структуру глобальної цивілізації.

Вивчення категорії "розум" для ефективного тлумачення права. Розкриття сутності інституційного механізму селекції, розподілу і формування статусних ієрархій. Специфіка дії механізму в умовах українських реалій і шляхи подолання феномена деінституалізації.

Розгляд раціональності аргументації шляхом визначення її логічних характеристик, зокрема логічних правил і значень, вивчкення їх співвідношення, особливостей логічного слідування. Визначення типу раціональності аргументації як дискурсивну раціональність.

Внутрішньо-глибинні зв'язки раціональності та історії цивілізації. Пошук нової, некласичної раціональності, здатної подолати визначальні вади та соціокультурні наслідки раціональності класичної. Сцієнтистські форми людиновимірного у бутті індивіда.

Аспекти реалізації та функціонування феномену раціональності, форми й шляхи його конкретно-історичного втілення в структурах організації суспільства. Поняття "соціальної раціональності" у взаємозв’язку із засадами побудови демократичного суспільства.

Реабилитация диалектического метода с помощью "параллаксного видения". Оценка правдивости прогнозов фундаментального труда "Капитал" К. Маркса после диалектической их интерпретации. Изоморфность логики "Капитала" структуре "Науке логики" Г.В.Ф. Гегеля.

Анализ мировых общественных представлений об угрозах цифрового развития в отношении соблюдений прав человека. Ниши, предполагающие принятие дополнительных защитных мер в отношении прав в условиях цифрового перехода, проблемные области правосознания.

Истоки представлений о реализме. Оценка применимости математических методов в науках о живой природе. Анализ возможности идеи биокультурного со-конструктивизма в описании целостности системы "социум - культура - мозг", пронизанной реципрокными связями.

Особенности основной проблемы средневековой теории познания. Номиналистическая точка зрения реализма Аристотеля. Диалектика преобразований идеи у Платона. Спор между крайним реалистом Ансельмом и умеренным номиналистом Абеляром. Философия Н.О. Лосского.

Борьба реализма с номинализмом в схоластической философии, ее результаты. Три вида научного реализма: наивный, обычный и критический, их основы. Тезисы критического реализма, сформулированные профессором Хельсинкского университета И. Ниинилуоттой.

Структурный психоанализ в искусствоведческом контексте. Реалистическая и символическая модели поп-арта. Понятие реального в структурном психоанализе Жака Лакана. Поп-арт как версия реализма в искусстве в аспектах конкретного произведения и дискурса.

Рассмотрение и характеристика содержания критики наивного понимания анализа, включающего в его задачу познание и компонентов исследуемого предмета. Ознакомление с историей исследования проблемы мысленного синтеза от Платона до современного номинализма.