Анализ понятия "национальная идея" в контексте идей евразийства и современных концепций. Раскрывается природа идеи и национального духа в философии Гегеля. Особый акцент автор делает на теории самоорганизующихся когнитивных систем, теории аутопоэзиса.

Анализ культурно-исторического и интеллектуального контекстов формирования представлений о традиции. Изучение связи между теоретическим традиционализмом и практическим консерватизмом. Этапы тематизации национальной проблематики в России и за рубежом.

Анализ основных культурных изменений, стимулированных диалогом с другой культурой, а также показан их неоднозначный характер. Рассмотрение диалога культур, который включает в себя трансляцию инокультурных элементов от одной культуры к другой культуре.

Особенности современной неомифологии, сложившейся на основе понимания общества как пространства локальной (национальной) культуры. Религиозные аспекты интегративных механизмов, характерных для "собирания" общества на основе "традиционных ценностей".

Социально-философское осмысление феномена национального самосознания, интерпретация его социального содержания и роли в жизнедеятельности современного общества. Логика формирования понятия "национальное самосознание", объективные основания её проявления.

Анализ проблем соотношения национального интереса и национализма. Национальный интерес как категория, отражающая рациональную форму общественного самосознания. Противоречие между жизненными интересами этнической общности и возможностями их удовлетворения.

Исследование отношения нации ко всей совокупности общественно-политических институтов, материальных и духовных ценностей, к государственному самоопределению и политическому самоуправлению, к процветанию страны и населения на основе обеспечения прав.

Рассматриваются существующие в мировой практике представления об истории государств в текстах конституций. Выявляются основные составляющие схематического отражения развития исторического процесса. Формируется схема репрезентации национального прошлого.

Характерные черты русской философии. Социальная ориентированность русской мысли по Емельянову. Установка на преодоление спора в позициях. Синтез научного, художественного и религиозного подходов. Познание целого и участие всех познавательных способностей.

Национальный вопрос как политически важная и болезненная проблема. Состояние национальной проблемы в Советском Союзе. теоретические просчеты и политические ошибки в национальной политике, которые в значительной степени способствовали развалу СССР.

Рассмотрение этической правомерности вопроса о национальном нарративе и национальной ответственности. Необходимость преодоления тоталитарного наследия и насущность нравственной оценки прошлого. Прецеденты принятия ответственности за преступления.

Обзор понятия "человеческий капитал". Оценка необходимости уменьшения барьера доминирования академической бюрократии и предоставления творческой свободы инновационным субъектам нового университета на пути достижения целей и реализации их миссии.

Выявление научного потенциала основных философско-методологических парадигм, применяемых для достижения адекватного понимания нации, национализма в современных исследованиях, общественно-политической и государственно-правовой практике нациестроительства.

Дослідження суспільно-політичного світогляду євроатлантичного регіону. Причини спалаху етнонаціоналізму у країнах пострадянського простору. Роль ідеї панславізму у політичному просторі Росії. Розвиток українського націоналізму та громадянської нації.

Цивілізаційна інтерпретація історичного процесу - теорія, що ґрунтується на постулаті про унікальність суспільств. Культурологічні дослідження О. Шпенглера - одна з методологічних передумов розгортання цивілізаційного підходу у сучасній філософії.

Робиться спроба філософського осмислення необхідності євроатлантичної інтеграції в контексті забезпечення національної безпеки. Виокремлені перспективи та переваги євроатлантичної інтеграції, і її можливі ризики та загрози для національної безпеки.

Ретроспективний аналіз генезису філософської рефлексії сутності проблеми національної безпеки. Показники соціокультурних трансформацій на підставі визначення сутності й змісту суспільств транзитивного типу. Параметри стійкості й лабільності суспільств.

Перелік визначень національної безпеки, обґрунтування необхідності соціально-філософського розгляду її феномену. Необхідність розрізнення безпеки як абстрактної характеристики буття соціальних систем та національної безпеки як особливої категорії безпеки.

Науковий аналіз відношення національної держави та освіти в умовах процесу глобалізації. Головні тенденції та новоутворення на ринку педагогічних послуг. Діалектичні відношення "глобального та локального" як у структурі освіти, так і в соціальній системі.

Досліджено філософсько-правові питання національної ідентичності у праві в період кризового розвитку суспільства. Поглиблено досліджено національну свідомість, правосвідомість в процесі втілення аксіологічного досвіду при формуванні правової системи.

Аналіз найважливіших сторін соціально-політичної концепції українського філософа, правознавця і соціолога Б. Кістяківського, поєднання його ліберальних принципів і національних переконань. Основні принципи нормативно-ціннісного підходу до суспільства.

Аналіз питання національної ідеології у філософії окремих представників української діаспори. Основні засади концепції національної еліти В. Липинського та Д. Донцова, співвідношення національного та загальнолюдського в історіософії Д. Чижевського.

Дослідження соціально-філософських аспектів самовизначення українського народу. З’ясування моделей самоорганізації української нації. Розкриття ментальних особливостей вітчизняної еліти та визначення її впливу на процес українського націєтворення.

Соціально-філософський аналіз поняття "самосвідомість" як іманентної властивості особистості. Роль самосвідомості у процесі націогенезу. Аналіз національного як компоненту самосвідомості особистості. Виявлення чинників його прояву у поліетнічному соціумі.

Філософське обґрунтування національної свідомості суверенності та самобутності. Формування поняття національної ментальності в якості об’єктивної реальності. Можливість чистого розуму осягнути поняття менталітету та його вплив на процес націєтворення.

Процеси поглиблення національної самосвідомості як змістовної основи формування національної ідеї. Зростання ролі історико-філософських та історичних знань, мислення і свідомості. Завдання пошуків та поглиблення змістовності екзистенційних вимірів.

Філософське осмислення умов успіху реформування сучасного українського суспільства. Змістовне опрацювання українськими громадськими діячами та мислителями використання людинотворчих стереотипів та національних засад у осмисленні соціального життя.

Аналіз проблем і завдань формування та зміцнення українства, як етнокультурної цілісності на засадах поглиблення змістовності етнонаціональної самосвідомості. Розгляд сприйняття українськості самопочування та самоутвердження національною особистістю.

Проблеми і завдання формування та зміцнення українства як етнокультурної цілісності на засадах поглиблення змістовності етнонаціональної самосвідомості. Проблема єдності та пошук різноспрямованих шляхів, підходів і способів консолідації українства.

Освальд Шпенглер як одна із найбільш непересічних постатей в історії європейської філософської та політичної думки. Дослідження у праці "Прусацтво і соціалізм" історичного призначення німецького народу та розвиток ніцшеанської метафізики "волі до влади".