Участие М.А. Бакунина в организации русского и международного революционного движения. Рассмотрение Бакуниным происхождения государства с идеалистических позиций. Распространение идей коллективного анархизма. Понимание Бакуниным личности и общества.

Философские, социологические и политические взгляды одного из основоположников русского анархизма М.А. Бакунина. Специфические особенности крестьянства как движущей силы революции. Цель революции - в полном уничтожении государства во всех его формах.

М.М. Бахтин как один из крупнейших мыслителей и ученых (в сфере гуманитарных наук) XX века. Процесс творчества культуры в понимании М.М. Бахтина. Философия поступка, "очищающий смех" в религии. Военно-педагогический аспект нравственного поступка.

Актуальные проблемы разработки методологии гуманитарного в отличие от методологии естественнонаучного знания, сложившейся в европейской традиции в XVII-XIX вв. Заметки М.М. Бахтина о методологии гуманитарных наук и русской иррационалистической философии.

Рассмотрение состояния восприятия идей М.М. Бахтина в современном Китае. Исследование и характеристика содержания концепции "соборность", которая имеет сходство с исторически сложившимся как традиционная ценность китайского народа коллективизмом.

Преобладающее влияние на творчество Бахтина филологической и философской его составляющей. Иллюстрация и опробование теоретической мысли на практическом языковом пространстве. "Слово", "голос" и "высказывание" как ценностная или смысловая позиция.

Проблематика изучения отечественной философии советского периода. Краткие биографические данные о М.С. Кагане, его жизнь и творчество. Исследование человеческой деятельности, ее строение и выражение в культуре. Сущность системного подхода Кагана.

Аналіз необхідності розуміння природи для подолання екологічної кризи, розгляд можливості застосування герменевтичного методу природи та продуктивності метафор. Оцінка питання розширення розуміння природи і сприяння мобілізації екологічної свідомості.

Характеристика філософського та культурологічного усвідомлення магії як протонауки. Аналіз філософських підходів до магії різними філософськими школами. Визначення позиція І. Канта, Г.Ф. Гегеля, К. Леві-Стросса щодо місця магії в культурі суспільства.

Аналіз впливу магії та магічних практик на свідомість, поведінку сучасної людини. Дослідження особливостей способів з’єднання людини із природою, характеристика засобів підкорення надприродних сил задля отримання деяких благ чи виконання бажань.

Аналіз поняття "магія" як способу з’єднання людини із природою, засобу підкорення надприродних сил задля отримання благ чи виконання бажань. Особливості звернення до релігії і магії в періоди "смути", нестабільності у суспільно-політичному розвитку.

Поняття "магія" у трактуванні сучасних дослідників, які здебільшого сходяться на тому, що даний феномен є певним способом з’єднання людини з природою, засобом підкорення надприродних сил задля отримання благ чи виконання бажань. Вплив магії на свідомість.

Исследование философского наследия Аль-Фараби в научной деятельности казахского философа А.Х. Касымжанова. Изучение теории и истории диалектики, арабоязычной философии, духовного наследия казахского народа, истории философии и современности Туркестана.

Характеристика особливостей епістемологічного аспекту проблеми майбутнього, що стосується можливості його пізнання. Дослідження процесу розуміння філософами майбутнього в його різних аспектах, що залежить від загальної концептуалізації проблем часу.

Аналіз таємниці світу й людського життя при розумінні часу. Майбутнє як один із станів часу. Епістемологічний аспект проблеми майбутнього. Розгляд ідеї симетрії часу, яка, не наполягаючи на прямому впливі минулого на майбутнє, стверджує їхню подібність.

Проблема меж і можливостей пізнання майбутнього. Вивчення екзистенційних станів людини. Дослідження способів пізнання майбутнього. Засоби конструювання людської ідентичності. Відкритий простір людського життя як джерело футуристичних емоцій і переживань.

Поняття соціального передбачення і прогнозування майбутнього. Науково-теоретичні характеристики соціального прогнозування. Обсяг прогностичної діяльності, кількісна і якісна багатоманітність об'єктів прогнозування. Людство на шляху до нової цивілізації.

Дослідження філософського аспекту досягнення безсмертя. Технології зчитування особистості та перенесення її з біологічної на комп’ютерну матрицю. Характеристика засобів, які трансгуманісти збираються використовувати для перетворення людей на пост людей.

З'ясування етичного потенціалу майєвтики як версії діалектичного методу. Дослідження форми і змісту майєвтики як особливого мистецтва діалогу, винайденого і запропонованого в історії філософської думки Сократом. Особливості філософського методу Сократа.

Поворот Ренессанса к человеку и его культуре. Новые концепции государства и права. Макиавелли о природе государственной власти и качествах правителя. Политическая теория Макиавелли. Мораль Макиавелли как образец "циничности" и аморальности в политике.

Основні періоди життя італійського мислителя і письменника Н. Макіавеллі. Активна політична діяльність філософа на чолі другої канцелярії. Вивчення питання про співвідношення моральних норм і політичної доцільності у трактаті "Про військове мистецтво".

Кризисологические тенденции культуры Нового времени. Анализ религиозных и этико-правовых параллелей в творчестве Ф. Ницше и В. Соловьева, предлагаемые ими варианты осмысления кризиса. Оценка путей преодоления кризиса, конструируемых философами.

Рефлексия Вебера над историческим опытом России, русской революцией и русской литературой как одна из традиционных тем мирового вебероведения. Проведение данным философом анализа Февральской революции в России, формулирование авторских умозаключений.

Розгляд поглядів німецького філософа Макса Шелера - одного із основоположників філософської антропології, основоположника аксіології на людську сутність та середовище її існування, феноменологічний підхід вченого к дослідженню специфіки людської природи.

Обоснование необходимости создания философской антропологии как науки о сущности человека в работе Макса Шелера "Положение человека в космосе". Инстинкт и чувственный порыв как сущностные формы души. "Привычное" и "разумное" инстинктивное поведение.

Необхідність доброчесного життя - одне з загальних положень християнської аскетики. Споглядання - термін, який у античній філософській традиції, означав розумове осягнення у пошуках сутності. Онтологічна ієрархія краси у вченні Максима Сповідника.

Философские и богословские воззрения Николая Кузанского. Идея совпадения противоположностей. Положение о единстве и бесконечности вселенной. Божественное присутствие в мире. Размышления о сущности человека. Разум в понимании Николая Кузанского.

Характеристика метафилософского и научного контекста, в котором создавалась статья МакТаггарта "Нереальность времени". Исследование соотношения аргумента против реальности времени и относительности одновременности в специальной теории относительности.

Представление Витгенштейна о специфике философских проблем и философской деятельности. Возможные мотивы конвенционализма и инструментализма, изложенные философом в трактовке научных теорий. Отличия понимания философии у Витгенштейна от позитивистского.

Геополитические условия, глобализация, информатизация - причины нивелирования значимости военных столкновений в классическом понимании. Малая война - боевые действия вне линии фронта, осуществляемые путём партизанства повстанческого, войскового типа.