Сучасні суспільно-релігійні відносини. Характерні риси ситуації постсекуляризації, яка передбачає повернення релігії у публічну сферу. Збільшення впливу релігійних організацій на суспільний дискурс та практику, зокрема у реалізації соціальних ініціатив.

Експлікація системно-динамічних характеристик структурної конфігурації моделей соціокультурного розвитку постсучасних суспільств за різними модусами соціокультурних пульсацій системи. Циклічна й системна динаміка соціокультурного ідентифікування.

Вивчення філософії як галузі людського знання, інтелектуальної діяльності. Роль людини в світі й необхідність її самовизначення. Проблема визначення предмету філософії. Антропоморфізм - усвідомлення людиною світобудови, перенесення на неї своїх якостей.

Аналіз ґенези антитринітарного руху в Україні, його структурно-типологічних й доктринально-інституційних характеристик. Аналіз історичних, географічних, етнокультурних, соціополітичних та демографічних чинників впливу на трансформацію антитринітаризму.

Аналіз філософсько-світоглядного конфлікту феміністської і гендерної теорій. Характеристика гендерного дискурсу у контексті філософії постмодерну, основ становлення гендерної теорії. Основні аспекти взаємодії філософії постмодернізму і гендерної теорії.

Теорія побудови всесвіту німецького філософа Канта. Характеристика чотирьох антимономій праці "Критика чистого розуму". Розгляд вчення про свободу мислителя Йоганна Фіхте. Вивчення особливостей філософії тотожності і одкровення Фрідріха Шеллінга.

Окреслено особливості та основні різновиди італійського постмодернізму. Засвідчення його своєрідності та виявлення його певної спорідненості зі смисловими зацікавленнями української культури. Описано концепцію "слабкого мислення", "нео-парменідизм".

Розгляд юснатуралістичних ідей у творчості видатних діячів епохи Просвітництва: Вольтера, Ж.-Ж. Руссо та Ш.-Л. Монтеск’є. Аналіз їхніх філософських доктрин в галузі природного права. Раціоналістичне підґрунтя цього феномену в інтерпретації просвітників.

Визначення основних тенденцій відбудови України. Формування толерантності, суспільної та культурної реальності в Україні. Обгунтування етичних і ціннісних аспектів гуманізму та демократії. Переосмислення природи індивідуальності та мультикультуралізму.

Характеристика системи спільної справи в період феодалізму. Визначення впливу християнської релігії і церкви в суспільному і культурному житті суспільства на зміст і специфіку спільної справи в період Середньовіччя. Аналіз специфіки форм спільної справи.

Сенс життя теперішнього покоління людей як рух у напрямку до нового покоління. Знайомство з головними особливостями філософії Ф. Ніцше. Загальна характеристика важливих стадій перевтілення людського духу за Ф. Ніцше. Сутність поняття "нігілізм".

Основні причини тлумачення культури в якості основи людського способу буття та провідного людиноутворюючого чинника. Специфічні особливості визначення типу цивілізації у філософських та культурологічних дослідженнях. Сутність концепції О. Шпенглера.

Основна філософія, як мудрість та форма суспільної свідомості. Альтернативні способи осмислення проблем буття. Особливості діалектики і метафізики. Характеристика світогляду, науки, релігії та права. Процес пізнання зміни розвитку та всього сутнісного.

Давньокитайський мислитель Лао-цзи як засновник філософії даосів. Пропагування довголіття і безсмертя - фактор, що забезпечив лаоським проповідникам популярність у народі та прихильність китайських імператорів. Основні категорії божеств у даосизмі.

Обґрунтування необхідності формування духовної картини світу, зокрема антропокосмічної у молодого покоління на сучасному етапі розвитку багатокризового світового і українського суспільства. Шляхи вирішення проблеми вибору життєвих стратегій людства.

Розгляд однієї з найактуальніших проблем у системі екологічної освіти - формування екологічної культури особистості. Аналіз феномену екологічної свідомості і дослідження розвитку знань про екологічну культуру та рівня сформованості екологічної культури.

Методика викладання історії, що містить у собі національно-історичний та світоглядно-виховний потенціал. Визначення М.В. Гоголем педагогічної лекційної майстерності професора. Дотримання принципів географічного детермінізму в поясненні історичних подій.

Особливості становлення ціннісних орієнтацій студентської молоді в період трансформації соціальних структур. Можливості утвердження загальнолюдських цінностей за умови формування особистісного "Я" з певним рівнем самодетермінації і внутрішньої свободи.

Анализ смысла понятий "творчество", "самосовершенствование", "творчество жизни", "культура себя" и "самоактуализация". Концепция Пифагора как одна из первых попыток философствования в Античности. Классификация духовных упражнений П. Адо и Э. Шюре.

Дослідження Останньої Вечері Месії, яка є центральним елементом літургійного християнства. Пролиття світла на Євангельський опис "Останньої Вечері" як своєрідного Пасхального "Седеру Песах", єврейської ритуальної трапези, якою розпочинають свято Песах.

Опис прогресивної історичної ролі народовців 60-х – першої половини 70-х років, антиукраїнської діяльності москвофілів – прибічників панславізму, агентури російського імперіалізму. Формування світогляду Терлецького – від гегельянця до позитивіста.

Раскрытие содержания и исследование теории единого происхождения человечества и единой истории культуры Карла Ясперса. Изучение схемы мировой истории К. Ясперса: прометеевская эпоха, эпоха великих культур древности, эпоха духовности и техническая эпоха.

Обзор трех периодов в развитии российской евгеники: имперского (1900–1917), большевистского (1917–1929) и сталинского (1930–1939). "Звериная философия": евгеника в имперской России. "Взлет и падение" медицинской генетики: евгеника в сталинской России.

Проблема утраты обществом ответственности и мудрости. Показывается, что философия постмодернизма создаёт "эффект линзы", усиливая деструктивные тенденции в культуре. Реабилитация понятия мудрости, переосмысленного в контексте современных проблем.

Воспроизведение нарратива о постепенной гуманизации советской системы. Изучение истории советской паспортной системы. Определение базовых эпистемологических критериев нового паспортного режима. Функционирование паспорта как управленческого документа.

Изучение становления немецкого идеализма XIX века и интеллектуальной эволюции философской мысли Германии. Анализ книги Ч. Муратори "Первый немецкий философ". Исследование творчества мыслителя Г. Гегеля. Переосмысление первородного греха мистиком Я. Бёме.

Изучение феномена жизни в органической логике евразийства. Анализ проблемы потери адекватного восприятия телесности и бытия в парадигме "виртуальной формации". Возможности мировоззренческого поворота от механицизма к органическому пониманию реальности.

Анализ природы интеграционного потенциала духовной культуры. Основные условия формирования событийности и аспекты, которые отвечают за ее гармонию, порядок. Рассмотрение формирования комплексной методологии анализа проблематики социальной целостности.

Способность к развитию как всеобщее свойство материи и сознания. Категория государственной деятельности, направленной на развитие, в истории научного познания. Анализ основной тенденции в процессе мирового развития, которая направлена от войны к миру.

Изучение строения и функций "человеческой машины". Когнитивный аспект освоения человеком мира, включая культуру, при приобщении к которой умственное восприятие сопровождается у людей неодинаковыми, различной степени силы эмоциональными переживаниями.