Классическая философия и бытие. Постклассическая мысль и неустранимость ускользающего мира в плазмагме, которая до какого-то предела поддается сознательному и целенаправленному усилию, но потом неожиданно возвращается и обнаруживается по проявлениям.

Динамика аутопоэзной структуры и ее раскрытие в диалектике исторического и конструктивистского ракурсов. Представление синтеза гносеологического и онтологического подходов в осуществлении аутопоэзной структуры. Живой организм как аутопоэзная структура.

Роль когнитивной метафоры в процессе концептуализации знаний и опыта. Гносеологический подход к изучению концептуальной метафоры как необходимой формы познания, связанной с ограниченностью научных парадигм. Метафорические трансляции в осмыслении мира.

Разработка концептуальной триадической модели творческого развития личности в условиях глобальных вызовов современности. Воспитание человека-созидателя, способного создавать прекрасное. Общефилософская рефлексия проблемы творческого развития личности.

Аналіз феномену ідеології як складної концептуальної структури. Визначення векторів соціально-політичних трансформацій. Бачення цілісності процесів, що відбуваються в політичному просторі, усвідомлення їх детермінації і смислової завантаженості.

Феномен ідеології як складної структури, яка визначає вектор соціально-політичних трансформацій. Формування базиса цілісності політичних процесів, що відбуваються в політичному просторі. Критерії розрізнення істини і брехні, дієвих і суттєвих аргументів.

Тенденції трансформації концептуального поля філософування. Вивчення мови філософії в умовах глобалізації властивої сучасному суспільству. Формування єдиної концептуальної системи поглядів інформаційного соціуму. Побудова світоглядної картини світу.

Комплексний розгляд концептуальних засад дослідження жіночої тілесності, що презентована у віртуальному просторі в умовах російсько-української війни. Є ідеї М. Фуко про тіло та сексуальність, дискурсивну владу та біо-владу, як сучасну її форму.

Проблема появи перших цивілізацій. Знаменитий похід ахейських вождів на Трою як останній великий здобуток ахейців. Розквіт мікенської цивілізації (XV–XIII ст. до н.е.) після дорійської навали. Характеристика філософії Демокрита, Діогена, Анаксимандра.

Розгляд раннього етапу розвитку феноменологічної філософії, вчення, що завершує собою довгий, складний і багатоплановий процес, в рамках якого відбувалося формування нової філософської методології. Базові положення феноменологічної теорії свідомості.

Основні концептуальні підходи до інтерпретації співвідношення раціонального й вольового начала в соціальній активності індивіда та суспільства. Розгляд основ ірраціоналістичної філософії. Осмислення раціонального і вольового компонентів активності.

Суть підходів до інтерпретації співвідношення раціонального й вольового начала в соціальній активності індивіда та суспільства в цілому. Розгляд класичного і некласичного підходів на основі дослідження раціоналістичної й ірраціоналістичної філософії.

Загальна характеристика пізнавальної і комунікативної взаємодії Я та Іншого. Аналіз рис найважливіших концептуально-методологічних підходів до сутності Іншого, розгляд способів встановлення спільних моментів їхніх теоретичних та методологічних позицій.

Інший як необхідна онтологічна, онтогенетична, гносеологічна та соціальна умова постання та функціонування Я. Пізнання як інтерсуб’єктивний процес. Когнітивні характеристики відношення "Я - Інший". Вивчення ролі комунікації в когнітивних процесах.

Категорія "смак" у тканині світоглядної освіти. Ідентифікація підходів до розгляду поняття естетичного смаку в Україні та поза її межами. Мистецько-естетичний, культурологічний, когнітивістичний, лінгвістичний та чуттєво-афективний аспекти поняття.

Аналіз підходів до інтерпретації феномену ірраціонального у вольовій активності індивіда і соціальної групи. Відображення ірраціонального начала вольової активності в античній філософії, науці епохи середньовіччя, Просвітництва, ХІХ – початку ХХ ст.

Аналіз світоглядних та моральних основ буттєвої самореалізації сучасного підприємця. Концептуалізація та систематизація досліджень у формуванні людини економічної. Дослідження принципів формування сучасного підприємця на основі комплексного підходу.

Досліджено авторизовані ініціативи концептуального переосмислення ідеології патернів культури Р. Бенедикт за останні тридцять років. Розглянуто прояви "мультиплікативної критики" з праці "Патерни культури". Поняття "диспозиційної дескрипції" Дж. Буна.

Узагальнення і систематизація концепцій соціального простору. Обгрунтовання категорії соціального простору і його онтологічних підстав. Дослідження поєднання різних підходів представлених в різних наукових напрямках в рамках соціальної філософії.

Конкретизація змісту і значення терміну "світогляд". Роль освіти у сучасному суспільстві. Картина світу як індивідуальна система уявлень людини, система переконань та форма свідомості. Особливості національного самоусвідомлення. Релігійне ядро ідеології.

Знакомство с особенностями выявления концептуально-теоретических ресурсов в изучении идеологии в контексте повседневности. В.Д. Лелеко как известный отечественный культуролог и философ. Рассмотрение общетеоретических источников анализа повседневности.

Аналіз концепцій вчених зосереджених на визначенні природи та проявах вітальності. Розгляд цього феномену як біологічного потенціалу живого організму; визначення рівня "особистісної відносності", прояву життєвої сили, характеристики соціальної системи.

Специфика, структура и сущность этнического сознания. Парадигмальное значение этнической картины мира. Концептуальные модели этничности в гуманитаристике XIX-XX вв. Основы неклассической и постнеклассической моделей индивидуального этнического сознания.

Сущностные характеристики и структурные компоненты этнического сознания. Значение этнической картины мира для становления индивидуального этнического сознания как условия его самоидентификации. Теоретическая модель индивидуального этнического сознания.

Философский анализ концептуального искусства, выявление его философских источников и содержания. Отказ от развития традиционных художественных методов и приемов. Произведение становится объектом интеллектуального познания, а не эстетического восприятия.

Развитие антииудейской риторики в трактате "De duobus montibus Sina et Sion". Теория концептуального смешения Ж. Фуконье и М. Тернера: познание происходит посредством "смешивания" в подсознании различных концептов, благодаря чему формируются новые знания.

Философская интенция, объектом которой является новая религиозно-эстетическая форма, утверждающая целостность разума в ойкумене духа как особенность концептуальности мышления В.С. Соловьева. Основные положения альтруизма в учении данного философа.

Возможность интегрального понимания религиозности. Идентификация личности с конкретной конфессией. Специфическое переживание индивидуумом религии. Духовные и материальные особенности разных народов. Создание традиций внутри всей вероисповедной группы.

Анализ философского, культурологического смысла терминологического выражения "нигитология культуры". Определение специфических особенностей онтологической маргинальности, амбивалентности феномена пустоты при помощи языкового и поэтического материала.

Анализ гендерной интерпретации концептуальных исследований последних десятилетий в западноевропейской философии постмодерна. Традиционные и феминистские подходы в концептосфере многих социокультурных понятий. Дискурсивный анализ женской субъективности.