Сущность и понятие философии, история ее возникновения как науки. Отличие философии от обыденного или религиозного понимания мира. Основные этапы развития философии: античная, средневековая, нововременная, современная эпохи; их сущность и особенности.

Ален — французский философ-эссеист, представитель экзистенциально-персоналистской тенденции, исследовавший основания мышления с позиций рефлексивной традиции. Нравственное просвещение, способность научить человека жизненной мудрости - цель философии.

Характеристика основных социально-философских взглядов И.А. Ильина. Решение проблемы личностного развития индивида и его внутренних источников в исследованиях Э.В. Ильенкова. Особенности размышлений о судьбе России и русских в трудах А.А. Зиновьева.

Изучен вопрос об особенностях диалектики в философии И.Г. Фихте. Рассматривается факт весьма редкого употребления Фихте самого термина диалектика, и полного отсутствия этого термина в его наукоучении, несмотря на очевидное наличие диалектики у Фихте.

Техногенное общество, его философская сущность, содержательные характеристики и методология исследования. Современный космизм и прогнозы будущей техногенной цивилизации. Противоречия технологической рациональности в развитии антропосоциального познания.

Основные направления русской философии. Философские проблемы в трудах славянофилов и западников. Религиозно-идеалистическая философия В.С. Соловьева и Н.А. Бердяева. Материалистическая традиция в русской философии: Н.Г. Чернышевский и Г.В. Плеханов.

Влияние климатических, социальных, культурных, духовных оснований на выработку определенной социальной стратегии, характерной для жителей районов Тюменского Севера. Возникновение особого номадического мировосприятия, не имеющего статуарного основания.

Становление ноогуманистического мировоззрения будущего специалиста как закономерной рефлексии образования и общественного сознания на цивилизационные вызовы современности. Идеи и приоритеты ноогуманизма. Роль самооценки студента в самодиагностике.

Принципы функционирования ВАК-структуры, позволяющей объединить этапы формирования понятий, суждения и умозаключения в рамках единой контекстно-зависимой целостности. Образование новых признаков и состояний у "старого", уже сформированного понятия.

Анализ мифологии как синкретичной формы общественного сознания и мировоззренческих установок человека, ее роль в происхождении философии. Проблема превращения философии в научную систему, ее сущность как специфического типа мышления и познания мира.

Философские основания науки как связующее звено между философским и научным знанием. Идеалы и нормы исследования, объяснения и описания. Эмпирический и теоретический типы познания. Понятие научной картины мира. Изучение явлений и зависимостей между ними.

Мыслительная логика как инструмент познания окружающего мира. Понятие, высказывание и умозаключение как основные формы мышления. Характеристика основных видов логических операций. Изучение конъюнкции, дизъюнкции, отрицания, импликации и эквивалентности.

Анализ выделения существенных периодов в трактовке бытия. Характеристика материалистического и идеалистического подходов существования. Особенность важнейших категорий и законов объективной реальности, существующей независимо от нашего сознания.

Сущность истории возникновения традиционной китайской философии. Характеристика Лао Цзы, как главного учителя даосизма. Главный анализ избавления человека от субъективно-объективного сознания во время медитации. Особенность психических концепций даосов.

Познание как предмет философского анализа. Зарождение гносеологической проблематики в античной философии. Новое время: эмпиризм или рационализм. Гносеологическая проблематика в русской и западной философии. Диалектико-материалистическая гносеология.

Гуманістична сутність культури як способу людського буття, що генерує індивідуально-особистісний сенс життя. Специфіка соціодинаміки культури, її зв’язок з індивідуальним розвитком. Базові формотворення індивідуальної культури згідно з вимогами розвитку.

Особливості постнекласичного способу буття суспільства в епоху глобалізації. Вивчення особистісної міфології через згорнутість міфів та форму її присутності у внутрішньому світі людини. Опис психотерапевтичного випадку. Функції особистісної міфології.

Основна характеристика розгляду самоідентифікації через феномени поваги, самоповаги та сумління. Дослідження інтерсуб’єктивного розуміння поняття особистості. Визначення моральної категорії совісті. Головний аналіз виникнення індивідуального "я".

Огляд використання брендів як символічних ресурсів для формування та підтримки особистісної індивідуальності, ідентичності. Роль особистісних брендів у сучасному інформаційному суспільстві. Побудова власного бренда шляхом підтримки позитивного іміджу.

Принципи перегляду ключових принципів нового індивідуалізму, орієнтованого на конструювання себе, власний життєвий проект, сумісний із вірою у власні сили, громадянську позицію. Досягнення життєтворчих ефектів за допомогою роботи зі смисловими зв’язками.

Перегляд ключових принципів індивідуалізму, орієнтованого на конструювання себе. Особистісне самоконструювання як унікальна система життєтворчості в контексті філософських і соціогуманітарних систем. Авторська інтерпретація досліджуваного феномену.

Необхідність розуміння українського буття на основі індивідуально-особистісних цінностей. Необхідність віднаходження шляхів та засобів вільного співбуття усіх членів суспільства. Формування вищих якостей, творчих здібностей як умов самоздійснення.

Розкриття антропологічних ідеалів філософії доби романтизму. Особливості художнього відображення дійсності для романтиків. Значення філософії та мистецтва романтизму для формування образу "дієвої людини", більше чуттєвої та інтуїтивної, аніж раціональної.

Сучасні підходи до розвитку співвідношення "особистість-інформація" в глобальному інформаційно-пізнавальному просторі. Методологія оптимізації в системі "інформація-знання". Застосування соціальної інформації на теренах інформаційного суспільства.

Розвиток співвідношення "особистість-інформація" в глобальному інформаційно-пізнавальному просторі, взаємодія інформації та знання в межах вищої освіти. Аналіз нових філософських тенденцій у контексті "людина-технологія-вища освіта-фахова компетентність".

Філософський огляд формування особистості як суб’єкта сучасних процесів глобалізації. Аналіз суперечливості характеру даних процесів. Нарис конструктивних та деструктивних наслідків глобалізаційних конфліктів у сучасному українському суспільстві.

Процеси становлення особистості як суб’єкта глобалізаційних процесів. Характер розгортання конфліктів як на глобальному, так і на особистісному рівнях. Особливості формування глобальної ідентичності особистості, з урахуванням національної специфіки.

Українська національна ідея та концепція особистісного буття Володимира Сабадухи. Аналіз української національної ідеї. Філософські засади та теоретичні передумови особистісної та безособистісної парадигм буття людини в історії філософії та культури.

Процеси самореалізації особистості в контексті духовної ситуації суспільства. Інтеграція філософських і релігійних уявлень про людину у концепції розвитку особистості на основі наукової інтерпретації положень світської та християнської антропології.

Дослідження особистості і форм її самореалізації в соціально-філософському ракурсі. Поглиблене концептуальне усвідомлення процесу особистісної реалізації людини. Загальна форма буття особистості. Необхідність створення комплексної системи виховання.