Сократ как величайший древнегреческий философ, направления его научных изысканий и оценка достижений. Анализ самых известных трудов Сократа. Нравственная проблема человечества в философии данного мыслителя. Теория познания и роль в ней этических основ.

Основные факторы и движущие силы эволюции по Дарвину. Характеристика недарвиновских теорий развития живой природы. Становление и развитие генетики, сущность и основные концепции молекулярной биологии. Эволюция живых организмов, их главные формы.

Исследование вопросов экономической эксплуатации человека человеком в отношениях между европейским и азиатскими странами. Моральные проблемы и предпосылки их проявления в современном обществе. Философские способы решение данного "недуга" в социуме.

Логическая структура проблемной ситуации как фиксированного в антиномии парадоксального состояния концепции или теории, требующее перехода от старого знания к новому. Понятие гипотезы и ее структура. Логика построения и проверка выдвинутых версий.

Феминистские и постмодернистские концепции в культурологии и философии. Преодоление основополагающего бинаризма европейской культуры. Снятие противопоставленности "мужского" и "женского" начал. Гендерная теория и сексуальные отношения в современном мире.

Обозначение проблем, возникающих при изучении современных образовательных практик в динамике их развития. Оценка необходимости изучения образовательных практик с помощью понятийно-категориального аппарата философии. Перечень тенденций в образовании.

Проблематика "Эдипа" как идеологического способа интерпретации желания субъекта, которая осуществляется психоаналитической практикой в соответствии с капиталистическим законом стоимости. Психоанализ как капиталистическая практика молекулярного порядка.

Рассуждения религиозного мыслителя Н.А. Бердяева о Боге. Какие новаторские идеи о Божественном начале пытался привнести философ в ортодоксальное христианство. Идеи богочеловечества в русской философии. Понимание божественного участия в судьбе личности.

Изучение новаторских идей о Божественном начале, которые пытался привнести философ Н.А. Бердяев в ортодоксальное христианство. Особенности рассуждений религиозного мыслителя о Боге, которые не принимали ни православные, ни католические христианские круги.

Фундаментальне значення проблеми буття для філософської науки. Людські виміри проблеми буття. Основні змістовні аспекти, концепції та підходи до визначення поняття буття в історії філософської думки. Спосіб і форми існування матерії (рух, простір, час).

Аналіз поняття "іронія" у поглядах Ф. Ніцше. Нігілістична іронія як приклад розчарування і суб’єктивного руйнування сталих метафізичних систем, як ознака естетичного й інтелектуального вдосконалення особистості. Ознаки модерністського іронічного дискурсу.

Изучен вопрос о подразделении систем на открытые и закрытые, его переосмысление в методологическом плане. Показано, что теория науки является неотъемлемой частью теории познания. Бытие закрытых и открытых природных систем, их соотносимость в природе.

Борьба представлений по проблеме понятия в истории философии. Три вида понятия Канта. Основные тезисы учение Гегеля о понятии. Идеальный и материальный аспекты содержания понятия. Диалектико-материалистическое понимание. Создание новых понятий в науке.

Інтерпретація проблеми права у філософській концепції Гегеля. Тенденція до онтологічно-метафізичного поєднання права і до розділення, але не протиставлення природного та позитивного права. Підстави для винесення правового рішення за концепцією Гегеля.

Особливість осмислення явищ та подій релігійного та політичного життя. Аналіз ставлення релігійних спільнот України до необхідності відстоювати свободу держави та ставлення релігійних об’єднань Росії до терористичної діяльності владних органів Росії.

Эволюция понятия свободы человека, личности в философских концепциях различных эпох существования человеческой цивилизации. Свобода личности как базисная онтологическая характеристика, как основание человеческой активности в трактовке Ж.-П. Сартра.

Техника как артефакт. Теоретические методы технознания. Системный подход в технознании. Метод мозговой атаки, как коллективный метод поиска новых технических идей и решений. Обзор метода теневого мозгового штурма. Понятие "система" и "системный подход".

Изучение этапов становления нового постнеклассического миропонимания и мировоззрения России третьего тысячелетия. Отличительные черты постнеклассической науки и образования. Синергетическое миропонимание, ориентированное на нелинейность и сложность мира.

Воображение и интуиция как способы и формы познания и творчества. Основные аспекты, касающиеся сущности интуиции и воображения в контексте творческого всенаучного поиска. Особенности мыслительных процессов. Значение творческого потенциала в экономике.

"Феноменология духа" - "тайна и исток" гегелевской философии. История – "прогресс духа в сознании свободы", последовательно реализуемый через "дух" отдельных народов. Процесс изучения диалектики Гегеля в философии. Единство и борьба противоположностей.

Антропологический ренессанс последних лет. Проблема человека в философии, ее характер и границы. Философская антропология, ее право на самостоятельное существование. Научные концепции и суждения о природе человека, его взаимоотношении с обществом.

Человеческое существование как предмет исследования в философии экзистенциализма, ее школы и представители. Преимущественный объект философского осмысления в экзистенциализме. Проблема свободы, гуманизма и ответственности в экзистенциальной философии.

Философские предпосылки феноменологической социологии А. Щюца и его критика методологии М. Вебера. Ставится под вопрос возможность употребления слова "смысл" в качестве философского и социологического термина. Мир, повседневность и высшая реальность.

Робиться с проба усвідомлення суспільством суті та значимості феномена та проблем біологічної етики. Визначається роль громадської думки у справі ефективного вирішення біоетичних проблем. Неадекватне сприйняття суті біоетичних проблем багатьма вченими.

Перші визначення та підходи до розуміння буття, відображені в давньогрецькій натурфілософії. Категоріальні визначення поняття буття у класичній та некласичній філософії. Сучасна наука про рівні та форми виявлення його сутності (філософське окреслення).

Світ як єдність об'єктивної дійсності і дійсності людських сутнісних сил, його сутність та проблеми існування. Філософський зміст буття, його форми та сфери прояву. Визначення, сутність, єдність матерії руху, простору, часу як філософських категорій.

Виявлення сутності проблем буття людини та людяності як провідних у філософській спадщині Г. Сковороди та обґрунтування актуальності їхнього ціннісно-світоглядного вирішення для сьогодення. Розгляд реалії технологічної революції на початку ХХІ ст.

Проблеми структурної організації буття (рівні і форми організації реальності). Простір і час. Просторово-часова структура світу. Формування сучасної філософської концепції розвитку. Коеволюція природи і суспільства. Предмет екологічної філософії.

Філософсько-політичні та правові ідеї німецького мислителя Г. Гегеля щодо зв’язку війни і миру з політико-правовою діяльністю держави. Основні причини війни і військових конфліктів. Обґрунтування необхідності дотримання міжнародного права під час війни.

Зростаюча інтеграція сучасного глобального індустріального суспільства - причина переродження суспільствознавчих понять. Просвітництво, раціоналізм, фетишизм та хибна свідомість - основні економіко-політичні і соціально-психологічні кризи сучасності.