Дослідження місця конструктивізму та релятивізму на території епістемології релігії. Зміст і когнітивні імплікації конструктивізму та релятивізму як взаємопов’язаних парадигм у теорії пізнання. Методологічна несумірність теології та релігієзнавства.

Сучасна філософія знання. Нові образи дійсного та можливих світів. Конкуренція фундаменталізму та релятивізму. Місце конструктивізму та релятивізму на території епістемології релігії. Захисники об’єктивності та кумулятивної парадигми розвитку науки.

Дослідження співвідношення типу наукової раціональності зі способом філософського осмислення засад науки у їх стосунку щодо стратегій дисциплінарної демаркації наукового знання. Аналіз дисциплінарного поділу науки на сучасному етапі її функціонування.

Аналіз проблем референції та концептуальності знання, їх ролі в еволюції епістемології XIX-ХХ ст. Ефективність застосування методологічного принципу плюралізму для побудови нерепресивної конструктивістської епістемології та конструктивістської онтології.

Исследование проблемы "вестернизации" культурных ценностей в России и сохранения культурной идентичности и единства российского социума. Рассмотрение глобализационных процессов, влияющих на мировоззрение человека, определяющих модели поведения и мышления.

Характеристика конструктивных исчисления высказываний В.И. Гливенко и А.Н. Колмогорова. Проведение исследования проблемы конструктивного понимания логических связок, в частности отрицания и импликации. Анализ редукционного отрицания высказывания.

Методи формування індивідуальної свідомості в сучасному глобалізованому світі. Віртуальні засоби переформатування та трансформації світоглядних орієнтувань і моделей поведінки людини. Аналіз впливу Інтернет-технологій на розвиток філософської думки.

Возникновение любой теории как деструктивно-конструктивного преобразования предшествующего знания в новое. Включение процедур критики в этот процесс и осуществление критикой позитивных функций: проблематизация существующего знания, выдвижение новых идей.

Искусство правильно мыслить. Конструктивные и интуиционистские логики. Проблема конструктивного понимания логических связок. Направления современной неклассической математической логики. Законы и принципы формальной логики. Интуиция и интуитивная ясность.

Понимание социальной утопии и утопического дискурса в социальной философии. Анализ функционирования и эволюции утопических идей в общественном сознании. Исследование типологий и функций утопических концепций. Конструирование должного социального идеала.

Обсуждение проблемы виртуальной реальности и "пост-правды". Утверждение идеи о перспективности позиции конструктивного (деятельностного) реализма как стратегии исследований в области эпистемологии, философии науки, когнитивной науки и социальных наук.

Эстетическое познание как одна из искусственных форм представления реальности. Изображение неожиданности и непредсказуемости разворачивающихся событий - особенности использования Н.В. Гоголем конструкта "немой сцены" в своем литературном творчестве.

Феномен індустріалізації людської тілесності в сучасних соціокультурних реаліях. Аналіз культурних смислів і кодів, закладених в образах людської тілесності, які безперервно транслюються засобами масової інформації. Канони фемінінності і маскулінності.

Детство и молодость, личная жизнь французского философа, основоположника социологии Огюста Конта. Последние годы жизни. Этапы его творчества. Идея Конта об интеллектуальной эволюции человечества. Его социально-научная концепция и философия позитивизма.

Аналіз діалогічних ідей мислителя, асиметричний характер відношення поміж Я та Іншим у його наукових творах. Поглиблення та радикалізація Левінасом окремих положень діалогічної парадигми завдяки, місце та значення впливу іудаїзму на даний процес.

Описание дискуссий вокруг каплановской семантики для индексных терминов, в которых вопрос о природе контекстной зависимости денотата оказывается нетривиальным. Рассмотрение проблемы контекстной зависимости и "отложенной" интерпретации считывания.

Рассмотрение науки во всем многообразии ее аспектов. Вычленение из аспектов контекстов, имеющих значение при решении вопросов о генезисе, развитии и функционировании знания. Взаимодействие между философским и специально-научным анализом данных контекстов.

Изучение концепции М.К. Мамардашвили, который рассматривал событие "мысли" как подлинную реализацию человеческой природы. Анализ связи красоты и истины в глубоком, бытийном смысле. Эстетика мышления и способы аккумуляции и трансляции знания в культуре.

Каким образом контр-эксперты используют, распаковывают и упаковывают "черные ящики" науки. Отношение контр-экспертов к научным фактам. Проблема демаркации контр-экспертизы от инициатив, которые трактуются как антинаучные и социально деструктивные.

Суть теорії суспільної угоди Д. Готьє, який своїми роздумати розвиває протилежну контрактуалізму Дж. Ролза ідею контрактаріанізму, яка має своїм витоком власне гоббсівський варіант політичної антропології. Особливість обґрунтування моральної філософії.

Анализ контрмодерна в качестве варианта глобального исторического проекта, противопоставляющего себя проекту модерна. Взаимосвязь между культурным "устареванием" постмодернистской идеологии и формированием контрмодернистского философского дискурса.

Формулюється робоче визначення контроверзи як проміжної категорії. Проводиться спроба каталогізації контроверз філософії освіти. Розглядаються контроверзи іпостасей філософії освіти, взаємодії між освітою та філософією освіти у системі "брудних систем".

Вивчення проекту євхарістийної антропології українського філософа і богослова Олександра Філоненко. Розвиток релігійної концепції після тривалого періоду домінування філософії підозри. Контури нового напряму у філософській та богословській антропології.

Проблема постмодерністського мислення, яке визначило культурну ситуацію сучасної епохи. Критика класичного раціоналізму, його основ — об’єктивізму, фундаменталізму, істинності. Деконструкція як засіб реалізації принципів нового мислення в постмодернізмі.

Философия - наука, которая исходит из презумпции предельных оснований, искомой полноты картины мира. Столкновение незавершенного позитива модерна с экстремальным политическим постмодернизмом - фундаментальная цивилизационная проблема нынешней России.

Культура как инструмент познания человека. Поиск смысла как предмета гуманитарного познания. Смена культуры чувственного типа на культуру идеационального типа. Кризис методологии естественных наук, которые не считаются авторитетом для гуманитарной сферы.

Общие контуры творческого и жизненного пути русского философа в Голландии. Причины интереса Франка к интеллектуальной среде Голландии и история его голландских лекционных поездок 1930-х гг. Публикационные планы Франка, связанные с голландскими изданиями.

Религия и жизнь верующих как предмет научно-фантастического экспериментирования. Рассмотрение романа О. Стэплдона "Последние и первые люди", анализ особенностей. Знакомство с историей трансформаций человеческого рода. Сущность понятия "генетический код".

Анализ возможного конфликта между практическими и этическими последствиями научных и религиозных дискурсов о человеческой природе, предложенных в научно-фантастическом сериале "Видоизмененный углерод". Изучение понятия идеологии церебрального субъекта.

Предпосылки порождения ситуации постсекулярности. Классическое определение конфликта в социологии. Реактуализация религиозного чувства в эпоху постсекулярности. Новая ситуация постсекулярности в России. Анализ реакции на выставку "Осторожно, религия!".