Описания правил, связанных с умозаключением, используемым в процессе аргументации или критики. Характеристика отражения мысли о качественно определенном предмете. Определение языка общения физиков-атомщиков с точки зрения его логических характеристик.

Раскрытие понятия по видовым логическим характеристикам. Вид отношений приведенных в примере понятий, их отображение в помощью кругов Эйлера. Правила логического "деления понятий". Исследование правильности осуществления операции обобщения и ограничения.

Высказывание и предложение. Логическая структура высказываний, способы образования сложных форм, операции над ними. Логическое следование. Анализ рассуждений естественного языка. Непосредственные умозаключения традиционной логики. Модальность суждений.

Естественный отбор – универсальный принцип биологической эволюции, играющий ведущую роль в преобразовании местных популяций. Причины усложнения организации животных на сверхвидовом уровне - одна из проблем для теоретического философского познания.

Три ступени в развитии познающей силы в философской системе Гегеля. Формальные принципы и составлющие рекурсивной триадичности: логика, философия природы, философия духа. Бытие как первоисточник гегелевской диалектики. Значение метода в философии Гегеля.

Анализ стратегии формализации и аксиоматизации научного знания, предложенной в рамках программы логического позитивизма. Основополагающая роль программы логического позитивизма в развитии формальной философии науки. Аксиоматизация научных теорий.

Политика двойных стандартов, кризис тождества личности, нарушение закона достаточного основания. Выстраивание проекта личности и общества, основанного на ценности разума и истины. Полный отказ от нововременного логического проекта личности и общества.

Понятие философии как науки, три основные стадии её эволюции, функции и место в системе культуры. Исторические формы философствования. Взаимоотношение логического и исторического как категорий материалистической диалектики, их единство и различие.

Рассмотрение понятия "логика" как науки о формах и законах мышления. Значение трудов выдающегося древнегреческого мыслителя Аристотеля. Характеристика аналогии, дедуктивных и индуктивных умозаключений. Изучение методов полной и неполной индукции.

Аль-Кинди как родоначальник арабоязычного перипатетизма. Исследование и трактование философского наследия Аристотеля. Простые и сложные атрибуты субстанций. Приоритет онтологического содержания философии. Диалектическая логика философии Аль-Кинди.

Логика и логическая культура. Зарождение логической проблематики в древней Греции. Логичекая система Аристотеля и ее научная база. Учения о понятии, предложении и доказательстве. Аксиомы, предположения, постулаты. Теория силлогизма. Законы мышления.

Співвідношення між словом, словосполученням та поняттям. Матриця подвійної імплікації як логічна операція, суть мистецтва критики аргументів спростування. Отношения между суждениями регулируемые формально – логическим законом исключенного третьего.

"Логіка Пор-Рояля" одна з найвідоміших праць у сфері логіки й філософії. Написана під впливом янсенізму та картезіанства у XVII ст., вона стала однією з перших, які відійшли від класичного викладу логіки. Погляди німецького філософа та логіка Зігварта.

Розвиток теоретичного наукового знання у вітчизняному освітньому просторі. Швидкий розвиток економіки, централізація і налагодження міжнародних контактів. Розвиток експериментальної дослідної науки. Філософська освіта у Києво-Могилянській академії.

Уявлення про формалізовану мову. Принципи відношення іменування. Логічні операції з обсягами понять. Загальна характеристика основних законів логіки. Види індуктивних умовиводів. Правила та можливі помилки в ситуаціях аргументацій і спростувань.

Виявлення особливостей наукового доробку українських логіків другої половини ХІХ - початку ХХ століття. Аналіз визначення логіки як науки та форм мислення (поняття, судження, умовивід) в концепціях українських науковців. Класифікація історії логіки.

Особливості наукового доробку українських логіків досліджуваного періоду та класифікація основних напрямів у вітчизняній науці. Аналіз і оцінка місця та ролі математичної логіки в науково-педагогічному доробку українських вчених. Специфіка психологізму.

Заперечення просторово-часового детермінізму, традицій, авторитетів та канонів - одна з характерних особливостей філософського дискурсу М. Бердяєва. Криза європейського раціоналізму як причина перекручування сутності раціонального способу пізнання.

Соціокультурний зміст постановки В.І. Вернадським проблем методології науки. Перебільшення наївно-реалістичного витлумачення природи емпіричних та індуктивних засобів наукового пізнання як один з характерних поглядів цього вченого в галузі логіки.

Основоположна характеристика сучасних розробок аргументативної проблематики в межах аргументаційної семантики. Головна особливість врахування аргументативної складової риторичних фігур в алгоритмах щодо добування аргументів з текстів природної мови.

Місце та значення логіки як методу в аналізі теологічних проблем. Головні теологічні проблеми та методи їх логічного аналізу на традиційному етапі розвитку логічного знання. Підходи логічного аналізу класичних аргументів доведення божественного існування.

Аналіз логічних концепцій аргументації на традиційному етапі розвитку логічного знання. Основні підходи до аналізу поняття "аргументація". Виявлення особливостей і взаємозв’язку формального і неформального підходів до аналізу аргументації в логіці.

Історико-філософський та компаративістський аналіз проблеми взаємозв`язку логіки і філософії на традиційному та сучасному етапах розвитку логічного знання, на підставі якого виділяються дві основні парадигми щодо вирішення досліджуваної проблеми.

Виявлення логічних закономірностей побудови історичних образів. Представлення образно-історичного мислення як цілком логічного й обґрунтованого, багатопланового та системного. Роль логічних схем при створенні образів та особливості їх конструювання.

Проблема плюралізму наукового пошуку в епістемології методологічного анархізму П. Фейєрабенда. Принцип "проліферації" і аналіз аргументів мови і метафори у визначенні раціональних смислів пізнання в контексті традицій культурно-інтелектуальної діяльності.

Дослідження логіки епохи Відродження: логічна думка Англії (Френсіс Бекон, Джон-Стюарт Мілль, Томас Гоббс), Франції (Рене Декарт, Блез Паскаль), Голландії (Бенедикт Спіноза) та Німеччини (Готфрід Лейбніц, Іммануїл Кант, Георг-Вільгельм-Фрідріх Гегель).

Аналіз гегелівської логіки стосовно його вчення про право. Особливі і характерні риси гегелівської філософії. Поняття права, що розглядається Гегелем через суб’єктивність, об’єктивність і ідею. Буття як сутність, його риси та зміст, трактування.

Предикат як одне із фундаментальних понять логіки, а також математичної логіки, умова сформульована в термінах деякої точної логіко-математичної мови. Теорія предикатів та аналіз граматичної будови простих висловлень. Відмітні риси логіки предикатів.

Ситуація вибору між двома альтернативами. Теоретична модель прийняття рішення. Критерії вибору альтернативи для прийняття суб'єктом остаточного рішення. Теоретико-ігрова модель прийняття рішення в конфліктній ситуації. Аналіз дерева прийняття рішення.

Середньовічна логіка, як і філософія загалом, на службі релігії: штучно створені схеми, умовні знаки, символи. Активні пошуки формально-логічних методів пізнання, альтернативних дедукції, в епоху Відродження. Виникнення закону суперечності у Новому Часі.