Дослідження особливостей моделей епохи. Розгляд сучасного розуміння цінності буття природи і людини. Визначення місця, ролі і значення концепту "наукова картина світу" в суспільно історичному процесі. Вивчення динаміки наукова-філософського мислення.

Філософський аналіз поняття "об'єктність", запропонованого авторами акторно-мережевої теорії. Аналіз зв'язку поняття "об'єктність" із поняттями онтологічної системи М. Гайдеггера. Застосування поняття "об'єктність" у соціальній філософії та антропології.

Аналіз концепту "образ" у його розвитку в західноєвропейській філософській думці. Історично образ людини розвивається під впливом уявлень про ідеальне, яке визначало його зміст. Можливості практичного використання "образу" щодо створення іміджу людини.

Філософський аналіз поняття об’єктність, яке було запропоновано авторами акторно-мережевої теорії, його застосування в сфері соціальної філософії та філософської антропології. Зв'язок поняття "об’єктність" з поняттями онтологічної системи М. Гайдеггера.

Исследование основных факторов, умещающих в себе фундаментальное содержание концепта "поздний капитализм". Анализ их социально-философского осмысления сквозь призму онтологической проблематики пространственных связей в концепциях философии постмодерна.

Предметне поле і методологічні засоби аналізу концепту "природа" в сучасному філософському дискурсі. Феноменологія сумісних імплікативних зв'язків природи як предмету природничих наук. Визначення топосів взаємодії науки і донаукових форм пізнання.

Розуміння серця та його властивостей - основа для розгляду філософської системи П. Юркевича. Персоналізм - світоглядна концепція, що має релігійно-антропологічний вимір та акцентує увагу на людській особистості, яка має важливе аксіологічне значення.

Три современных варианта решения проблемы постмодернистского понятия-метафоры "смерть субъекта": радикальный отказ, диалектический отказ, "возвращение субъекта". Содержание и принципы "диалектического возвращения субъекта" в постмодернистской философии.

Анализ взглядов современных исследователей на концепт "современное/индустриальное общество". Предложение авторского видения концепта и его особенностей. Рассмотрение тезиса о большей эффективности комплексного подхода при определении данной дефиниции.

Анализ новых онтологических подходов к понятию "сообщество". Оценка теоретических предпосылок Ж.-Л. Нанси и Дж. Агамбена. Десакрализация трансцендентального в современном обществе. Сингулярность единичного как имманентная целостность и совместность бытия.

Аналіз дослідницьких підходів до розуміння "хронополітики". Філософсько-методологічний інструментарій дослідження сутності терміна, соціально-світоглядні та культурно-антропологічні основи. Соціально-пізнавальне та методологічне значення концепту.

Філософсько-методологічний інструментарій дослідження "хронополітики" в якості метатеоретичного концепту. Соціально-світоглядні та культурно-антропологічні основи. Характер трансформаційних процесів в українському суспільстві з огляду на хронополітику.

Рассматривается концепт "чистого знания" Сеземана в качестве структурно-целостного, самостоятельного и оригинального феномена. Доказательства неспособности основных теоретико-познавательных концепций: неокантианства, интуитивизма и феноменологии.

Анализ формирования мышления феноменологическими приемами интерпретации сознания в связи с "прагматикой" (режимом осмысленного бытия человека, задействующим весь экзистенциальный потенциал индивида) и с "эстетикой" (предполагающей творческий подход).

Вивчення особливостей об’єктивації фреймової структури концепту Spiel / Гра. Найчастіше об’єктивовані фрейми та їх зв’язок з концептосферою Mensch / Людина. Фрейм як структура знань, що являє собою частину інформації про певний фрагмент людського досвіду.

Теория недиалектического дискурса христианства в современной философии. Деконструкция текстов апостола Павла о смерти и воскресении, законе и благодати, знании и вере Дж. Агамбеном. Сущность и задачи антифилософии по Бадью. Политическая теология Шмитта.

Литературное произведение как диссипативная, открытая саморегулирующаяся структура. Знакомство с деятельностью С.А. Аскольдова, анализ познавательных концептов. Рассмотрение фундаментальных идей философа Г. Фреге. Сущность понятия "концептуализм".

Трансформация понятий дух, душа, духовность, тело, телесность в истории философии и культуре. Влияние различных философских учений на телесные практики развития личности. Анализ схемы социально-философского анализа взаимосвязи духовности и телесности.

Концепт виртуальности в контексте корреляций методологии сложного мышления (Э. Морен) и постмодернистской онтологии Ж. Делёза. Интерпретация виртуального существования как складки. Анализ концепта виртуальности в его философско-методологическом аспекте.

Характеристика концепта виртуальности в его философско-методологическом аспекте, корреляций методологии сложного мышления (Э. Морен) и постмодернистской онтологии Ж. Делеза. Обоснование возможности интерпретации виртуального существования как складки.

Аналіз структури концепту віра, виявлення ядрової, приядрової та периферійної зони. Опис художньо-семантичного наповнення мікроконцептів. Визначення авторської позиції щодо існування особистості у світі. Трактування концепту віра у мовомисленні В. Бойка.

Генезис концепта гражданского общества в философском дискурсе и культуре античности. Реконструкция культурно-идеологических и антропологических смыслов данного концепта в конституционных текстах Соединенных Штатов Америки, Франции и Великобритании.

Висвітлення результатів аналізу специфіки тлумачення поняття "громада" в сучасному суспільствознавстві, розкрито його методологічний потенціал як інструменту побудови соціально-філософських теоретичних конструктів. Концепт "громада" в сучасних умовах.

Приоритетное значение ценности здоровья в традиционном русском культурном сознании. Философский анализ проблемы внутренней формы в языке. Модель отношения к здоровью. Основные эстетические стандарты телесности. Разнообразные варианты пожелания здоровья.

Аналіз естетико-художніх характеристик концепту зла в різних історико-культурних інтервалах розвитку суспільства. Етапи еволюції образу диявола в релігійній, суспільній думці. Причини і наслідки присутності в світовій культурі дегенеративного компонента.

Феномен дегенерації в культурній свідомості: вимисли і дійсність. Аналіз образу диявола як релігійно-філософського і культурно-історичного феномена, а також виявлення і дослідження основних складових образів зла в сучасних видах і жанрах мистецтва.

Исторический анализ употребления термина "концепт" и выявление его трактовок в философии и конкретных науках. Введение понятия концепта через анализ глобального процесса, связанного с возвращением в науку метафизики. Семантическая конструкция концепта.

Изучение эвристический потенциал концепта интерсубъективности в общефилософском, эпистемологическом, социально-эпистемологическом и культурно-антропологическом контексте. Исследование историко-философские истоки в европейской философии Новейшего времени.

Філософське осмислення співвідношення культури і релігії, їхньої взаємодії в сучасному світі. Виявлення базових ціннісних положень щодо культури в її історичному русі, розмаїття філософських і релігійних пошуків на різних етапах становлення людства.

Окреслення головних засад еволюції, ґенези, трансформування, теперішнього розуміння ідеї миру. Аналіз змісту концепту ідеї миру в праці німецького філософа, родоначальника німецької класичної філософії І. Канта "Вічний мир: філософський нарис".