Характеристика сучасної логіки й постнекласичної раціональності. Взаємозв’язки логіки та докласичної раціональності в процесі становлення античної філософії. Взаємовплив традиційної логіки та класичної раціональності в дискурсі класичного раціоналізму.

Дослідження проблеми співвідношення логіки і філософії в історико-філософському контексті та на сучасному етапі розвитку науки. Особливості розвитку традиційної та класичної формальної та некласичної неформальної логіки, металогічної аргументації.

Стаття стосується загальної проблеми зв'язку юридичних міркувань, юридичної аргументації та, з іншого боку, логіки. Мета полягає у тому, щоб з'ясувати важливий аспект зазначеного зв'язку - саме чи є загальна, або формальна, логіка необхідною і достатньою.

Визначення методології, методики, методу. Особливості становлення та розуміння логіки як "другої" методології. Логічне пізнання дійсності. Усвідомлення логіки як методології пізнання державно-правових явищ і процесів. Діалектична логіка, логічні прийоми.

Логіка як одна з найдавніших галузей наукового знання, що є суттєвим загальнокультурним феноменом від початку її виникнення як науки. Предмет і методи її вивчення, видатні постаті та напрямки їх досліджень. сучасні досягнення та перспективи логіки.

Вивчення онтологічного, гносеологічного та формально-логічного аспектів визначення предмета науки логіки у філософській літературі. Розгляд її соціального призначення і функції. Характеристика взаємозв'язку логіки та формування культури мислення.

Логіка як наука про форми і закони правильного мислення. Сучасна логіка, засновником якої був Г. Лейбниць, її суттєві різниця від традиційної, основи якої заклав Арістотель. Предмети логіки як філософської науки. Основні властивості абстрактного мислення.

Дослідження епістемології та філософії науки раціоналістичного напрямку. Реабілітація А. Тарським класичної теорії істини як відповідності висловлювання до дійсності, згідно з К. Попером. Ґрунтування принципу об’єктивізму на раціональному обмеженні.

Визначення специфіки аналітичного методу в процесі онтологічних, епістемологічних, логічних досліджень реальності крізь призму мови. Аналіз факторів, що спричинили занепад одних і розвиток інших логіко-семантичних концепцій мови в аналітичній філософії.

Сутність поняття гармонії, її головне завдання для людини. Порядок проведення логіко-структурного аналізу індивіда, процес визначення його основних складових та їхнє значення. Здібність людини як головний складовий. Роль гармонії розуму, почуттів і волі.

Окреслена концепція майбутнього в системі логіко-філософського вчення Аристотеля та визначені її складові. Описано онтологічний і логічний смисли терміна "майбутнє" у його зв’язку з минулим та сучасним у часовому вимірі буття. Оглянуто розвиток логіки.

Визначення концептуального апарату та принципів логічної побудови моделі еристичного дискурсу. Дослідження логіко-філософських засад прагматики як основного методу розробки можливостей реконструкції еристичної суперечки. Штучний інтелект при моделюванні.

Взаємозв’язок логіки і праксеології щодо аналізу поняття "дія". Дослідження логічної структури праксеологічних оцінок в семантиці графів. Сутність логіко-когнітивного і логіко-феноменологічного підходів. Специфіка дослідження деревовидного універсуму.

Вивчення історії взаємозв'язку логіки та юриспруденції. Дослідження ідейного внеску видатного теоретика права Л.Й. Петражицъкого до юридичної логіки. Роль Петражицького у формуванні логіки норм і оцінок. Визначення ключових типів помилкових рішень.

Концепція "мовних ігор" Л. Вітгенштейна у зв’язку з становленням загально-прагматичних і логіко-прагматичних принципів аналізу дедуктивно-мовних явищ, аналіз безпосереднього зв'язку концепції з онтологічною концепцією "Логіко-філософського трактату".

Аргументи проти матеріалізму у філософії свідомості. Спростування заперечення, ніби аргумент зомбі містить "передрішення спірного питання" на користь епіфеноменалізму. Узгодження логічної можливості феноменальних зомбі з позицією дуалізму-інтеракціонізму.

Аргументи проти матеріалізму у сучасній філософії свідомості. Функціонування фізичної системи людського мозку. Рішення спірного питання на рівні півсвідомості. Логічна можливість феноменальних зомбі, її узгодження з позицією дуалізму-інтеракціонізму.

Дослідження основних моментів застосування абдукції. Розгляд абдукції Ч. Пірса, як логічного міркування, яке відповідає за створення пояснювальних гіпотез. Визначення етапів процесу абдукції, що складається з етапів: результату - причини - пояснення.

Поняття як форма мислення, що відображає предмети в їх загальних та істотних ознаках. Аналіз ознак та особливостей, елементів обсягу понять. Класифікація понять за основними видами. Порівняння шляхів та ознак для визначення понять та їх обсягу.

Поняття доказу, його структура, види та правила реалізації. Сутність і різновиди спростування. Суперечка і дискусія як різновиди аргументації. Логічні помилки у доказі, пастки у суперечці і способи їх подолання. Цінність логіки у інноваційному управлінні.

Роль модельного підходу у науковому пізнанні. Виділення зовнішнього та внутрішнього аспектів логічного моделювання. Визначення логіки як моделі для аналізу юридичної аргументації. Співвідношення між мовною структурою та певними способами мислення.

Визначення місця логіки, як моделі для аналізу юридичної аргументації, виходячи з виділення зовнішнього та внутрішнього аспектів логічного моделювання та з "модельного" підходу до ролі логіки у праві. Характеристика теорії семантичних категорій.

Можливості застосування методів та засобів сучасної логіки для аналізу конфліктів. Специфіка теоретико-ігрової семантики аналізу протиріччя. Систематизація логічних засобів аналізу конфлікту, розкриття можливостей прагмадіалектики в його дослідженні.

Значення, структура, види та закони доказу. Логічна операція обґрунтування істинності якого-небудь судження. Сутність та загальна схема дії закону: тотожності, суперечності, протиріччя, виключеного третього, достатньої підстави та логічного доказу.

Зміст та об'єктивні основи законів тотожності, суперечності, виключеного третього, достатньої підстави. Представлення однотипних відносин між судженнями у вигляді логічного квадрату. Визначення відношення противності, підпорядкування та протиріччя.

Суть відношень противності та субконтрарності. Головні елементи формалізації логіки предикатів та правила побудови виразів. Перевірка правильності модусів простого категоричного силогізму. Використання кванторних індивідуальних констант природної мови.

Логічні засади раціональної організації слідчого експерименту та критерії доказовості його результатів. Модель систематизованого застосування логічних засобів оптимізації слідчо-експериментальної діяльності, її роль у підвищенні результативності.

Способы выражения закономерных связей и отношений в развитии вещей и явлений материального мира. Изучение логики как науки о формах и законах мышления. История появления гераклитовского логоса. Сущность, причины и предпосылки миропорядка у Гераклита.

Анализ феномена жизни как локального проявления устройства мира в целом (подчиняющегося принципу "все во всем") и процесса его развития (определяемого генеративностью). Нераздельность лиц Троицы, в отношении к миру представленной в божественных логосах.