Раскрытие и обоснование содержания понятия ценность в контексте философской системы Канта. Определение первичных фундаментальных познавательных интенций познающего субъекта в философии И. Канта. Противопоставление свободы природе в воззрениях Канта.

Эволюция интерпретаций феномена идентичности. Интегративное осмысление индивидуального и общественного уровней идентичности с учетом культурно-исторического аспекта ее динамики. Основные проблемы идентичности в современном социокультурном пространстве.

Характеристика основных исторических, антропологических и социокультурных факторов динамики религиозного сознания. Предложение интерпретации представления о религии, расширяющей методологический горизонт философских исследований религиозной проблематики.

Обзор существующих концепций представителей западных философских школ на феномен компьютерных симуляций в контексте философии науки. Определение термина "компьютерная симуляция". Эпистемическая ценность симуляций как предмета философии науки по критериям.

Анализ концептуализации проблемы одиночества как типа личности в религиозной антропологии и неофрейдизме. Расхождения во взглядах на условия и пути достижения собственного подлинного бытия человеком. "Выдвижение" в одиночестве особого типа личности.

Психолого-девиантологическая концептуализация феномена "актуальный ресурс юной личности". Установка на самопознание своих способностей, самооценку возможностей - базовая в системе экзистенциальных ценностей. Авторская дефиниция концепта "справедливость".

Изучение основных подходов к анализу проблемы времени в истории философии с точки зрения современных концептуальных оппозиций. Выявление концепций и моделей времени в естественных науках. Специфика гуманитарного познания времени и форм его проявления.

Осуществление рационального познания в формах теоретического знания. Абдукция в рамках рационального объяснения. Концептуализация понятий в рамках идеологии рационализма. Принятие решения о выборе научного направления, методологическом инструментарии.

Анализ разных попыток концептуализации режимных трансформаций на постсоветском пространстве, которые предпринимались за последние тридцать лет. Эмпирические знания об автократиях за пределами постсоветской Евразии и выстроенные на их основе теории.

Разработка концепции социальной безопасности региона, представляющей комплексное видение разных аспектов взаимодействия человека и общества как основы безопасного существования и учитывающей цивилизационные, системные, структурные, ценностные параметры.

Идеи зарождения государства и функционирования посредством трудовой деятельности. Анализ концепта труда с позиции формационной и теологической парадигм. Противоречия в понимании его сущности в качестве ключевого элемента государственного устройства.

Исследование проблем лени, гражданского бездействия, внутренней и внешней несвободы. Попытка примирить два феномена: Деятельности и Бездеятельности. Обнаружение их дополнительности, взаимозависимости и обоюдной важности посредством смещения акцентов.

Цель исследования состоит в том, чтоб задать философский текст как концепт, показав субъективацию текста с помощью разрабатываемого понятия "пред-текст". Необходимость рассмотреть историю философии как хронологическую целостную последовательность текстов.

Певні асоціації, які пов’язувались завжди з ростом дерева - результат розвитку людської свідомості. Мандала - сакральний центр універсуму стародавнього світу. Специфічні особливості визначення моделі світоустрою у християнській релігійній моделі.

Дослідження актуальних загроз в духовній сфері сучасного соціуму, визначення їх джерел, масштабів та можливих наслідків впливу на національні інтереси. Обґрунтування методологічних та теоретичних засад забезпечення духовної безпеки особистості.

Дослідження особливостей становлення релігійно-моральних засад концептуалізації феномена душі крізь призму професійно-академічної рефлексії представників Київської філософської школи. Визначення та аналіз проблемного поля духовного світу людини.

Утвердження постметафізичного мислення та розуміння мови як особливої форми буття знання і способу мислення. Вихід за межі картезіанської мовної гри у примат. Розробка концепції "слабкого" натуралізму. Дискурсивний підхід до концептуалізації життя.

Ключові засади концептуалізації феномена "соціальна когезія" у зарубіжному науковому дискурсові. У центрі уваги перебувають такі питання, як з’ясування природи соціальної когезії, її контенту та особливостей її функціонування у різноманітних контекстах.

Поняттєво-категорійний апарат ноосферного розвитку соціуму та його застосування до сучасності. Ноосфера як сфера розуму, моралі і справедливості. Ноосферна економіка країни та освіта інформаційного суспільства. Філософія ноосферного розвитку соціуму.

Проблеми вивчення статусу та ролі освіти в сучасному історико-філософському контексті. Співвідношення освіти епохи Німецької класичної філософії та сьогодення. Проблематика світоглядних конструкцій в контексті культурно-історичних трансформацій освіти.

Політико-філософська спадщина представників іонійської ранньогрецької філософії. Ідеї Ксенофана та Геракліта у ставленні до тиранії, надмірної пихатості і чванливості. Критика існуючого суспільно-політичного ладу щодо верхівки міста (тирана) та громадян.

Дослідження смислових орієнтацій мислення в параметрах науки і культури епохи Нового часу (Модерну). Нове розуміння природи як основної реальності, освоєної розумом. Соціальні і епістемологічні проблеми, як результат суспільного і економічного прогресу.

Результати теоретичної роботи в межах просторового повороту на прикладі концептів - "структуралістського епохе", "екзистенціальної географії" і "топографічної методології", на підставі феноменологічного прочитання структуралістського вчення Мишеля Фуко.

Аналіз постмодерністської цивілізації в контексті якої розвивається інформаційне суспільство. Сутність терміну "постмодерн", визначення нового періоду еволюції західного цивілізаційного комплексу. Характерні риси та умови постмодерністської глобалізації.

Визначення категоріальних елементів терміносистеми "благодійність" та її фундаментальних ознак в історії філософської думки. Основна характеристика негативістського, етичного і структурно-функціонального підходів до виявлення феномену доброчинності.

Дослідження феномена творчості в контексті філософії Платона, яка є вихідним пунктом світоглядних пошуків представників західноєвропейської філософської традиції. Семантичний аспект поняття "творчість", його етимологічне значення та лінгвістичний зміст.

Аналіз феноменів війни та миру, простеження парадигмальних відмінностей в концептуалізації відповідних понять в етико-культурному аспекті. Культивування мирних практик, що виступають як дійові засоби протидії поширення мілітаризованого світогляду.

Риси постнекласичної методології: усвідомлення того, що наука це соціальний інститут, і тому наукові картини світу значною мірою визначають цілі і цінності наукової діяльності. З’ясування впливу сучасної "філософії історії" на вітчизняну суспільну думку.

Анализ проблемы иррационального воздействия языка. Определение границ сущностных изменений языка, границ его влияния на сознание и подсознание всего человечества в глобальном масштабе. Решение проблемы воздействия языка на современную культуру общества.

Дослідження проблем концептуальної антиципації та готовності до екстремальних ситуацій. Доведення її базисної ролі по відношенню до інших видів готовності (психологічної, матеріальної) та в забезпеченні готовності до екстремальних ситуацій у цілому.