Музичне мистецтво і наука в інтелектуальному просторі культури

Науковий аналіз творчих зв’язків між музичним мистецтвом і фундаментальною наукою. Перспективні можливості для збереження оригінальності музичних творів і композицій у інтелектуальному та художньо-естетичному освоєнні багатобарвного музичного простору.

Рубрика Музыка
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 12.07.2018
Размер файла 20,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Музичне мистецтво і наука в інтелектуальному просторі культури

Анатолій Павко,

Людмила Курило

Актуальність теми. На перший погляд, такі фахово специфічні та інтелектуально своєрідні форми культури і суспільної свідомості як музичне мистецтво та наука значно віддалені між собою і не мають безпосередніх точок творчого дотику. Проте філософське осмислення цих культурологічних понять відкриває можливість пошуку шляхів взаємозв'язку цих важливих сфер культурного простору. Так, наприклад, в одному із новітніх енциклопедичних словників із культурології зазначено, що музичне мистецтво, яке виражає дійсність в художньо-звукових образах, передає ритм, темп, характер руху та розвитку в природі і в людському житті. Впливаючи на емоційну сферу людини, музика об'єднує її почуття і через емоції виражає філософські, естетичні морально-етичні і навіть політичні ідеї. Маючи велике пізнавальне значення вона збагачує духовний світ людини, формує внутрішню культуру особистості [6, c. 275276]. Слід також наголосити на тому, що музику варто досліджувати як у контексті закономірностей розвитку самого музичного мистецтва, так і у контексті культури як системи. Генеруючи оригінальні, романтичні ідеї, продукуючи імпровізаційні підходи, музичне мистецтво постачає людству інтелектуальний кисень для культурно-естетичної довершеності й морально-етичної чистоти людства. Видатний вітчизняний педагог В. О. Сухомлинський пише у своїй праці «Народження громадянина»: «Пізнання світу почуттів неможливе без розуміння й переживання музики, без глибокої духовної потреби слухати музику й діставати насолоду від неї» [9, с. 553]. На авторитетну думку народного артиста України, композитора О. Й. Злотника, головне в музиці - мелодія, яка містить в собі не лише «емоційну тональність», а й історичну, географічну [5, с. 16]. Музика є виявом ментальності народу, універсальною мовою спілкування.

На відміну від музичного освоєння світу, наукове пізнання має істотні якісні особливості. Насамперед, воно є найцілеспрямованіше, планомірне, організоване й озброєне. Зазначимо, що зброя науковця - не лише спеціальні матеріальні знаряддя (інструменти, прилади, лабораторне обладнання та ін.), а й логіко-гносеологічні засоби - поняття, концепції, пізнавальні процедури і методи, система знань у певних галузях. Підготовка до наукової діяльності саме й полягає в опануванні арсеналу відповідних засобів. До основних принципів наукового пізнання світу слід віднести визнання об'єктивності досліджуваних явищ, їх пізнаваності, детермінованості, розвитку, історизму, єдності теорії та практики. Крім основоположних принципів, теоретичні засади науки об'єднують ідеали й норми наукового пізнання, наукову картину світу, характерну для певної історичної доби, а також філософсько-методологічні підвалини науки [6, с. 282]. Необхідно підкреслити, що стратегічні вектори і магістральні шляхи розвитку будь-якої науки, у тому числі і музикознавства, обумовлені специфікою її предмета та методологічного інструментарію, теоретичними і прикладними завданнями, які вона висуває у царині пізнання, місцем у інтегративному культурному просторі.

В історії класичного музикознавства, еволюція якого протягом довготривалого часу здійснювалась у напряму від контрапункту до формування цілісного внутрішньо збалансованого ансамблю теоретичних і педагогічних дисциплін, можна знайти чимало прикладів того, як завдяки творчим зв'язкам з фундаментальними природничими і соціогуманітарними науками виникали нові пріоритети у царині музикознавчих досліджень, розширювалось проблемне поле музикознавства, уточнювалось його місце у загальному союзі наук. Прикметною рисою ХХІ століття, яке відкрила нову сторінку в ері інформаційних технологій цивілізаційної спільноти є посилення інтеграційної взаємодії між різними науками про культуру та природу. Ці внутрішньо перманентні процеси екстраполюються певною мірою і на сферу музичного мистецтва. Зазначимо, що музичне мистецтво, яке належить до однієї з найскладніших, потенційно високих сфер духовно-культурної діяльності всебічно освіченої особистості, все більше привертає увагу фахівців із різних поліструктурних галузей наукових знань: істориків, філософів, педагогів, психологів, мистецтвознавців, лінгвістів, фізиків, математиків, кібернетиків. У свою чергу музикознавцям варто максимально повно використати інтелектуальний потенціал і творчі здобутки фундаментальних природничих і соціогуманітарних наук. До важливих чинників, які сприяють поглибленню та інтенсифікації взаємозв'язків музикознавства з різними науками є розвиток музичної культури як сукупності музичних цінностей, їх виробництва, збереження та поширення. Музична культура посідає особливе місце в системі культури суспільства, бо саме завдяки їй розкривається духовне обличчя не лише сучасної епохи, а й минулого [6, с. 276].

Значне поширення новітніх комп'ютерних технологій, використання інноваційних технічних засобів і пристроїв для передавання та запису музичних творів і текстів, динамічна еволюція форм концертно-гастрольної практики, прагнення до оновлення музичної мови та моделювання процесів у царині професійної музики, модернізація музично-педагогічної освіти у контексті європейських соціокультурних традицій не тільки обумовили трансформаційні зміни у музичній культурі людства ХХІ століття, але й дали могутній імпульс для поглиблення творчої взаємодії науки та музичного мистецтва.

Слід зазначити, що взаємозв'язок художньо-естетичного і наукового компонентів в діяльності музикознавця є однією з найважливіших умов розвитку музичного мистецтва. Без їх діалектичного взаємозв'язку неможливі ні ґрунтовні дослідження ретроспективних і сучасних музичних явищ, ні їх конструктивно-критична оцінка, ні педагогічна, редакторська, популяризаторська чи будь-яка інша діяльність музикознавця. З нашої точки зору, сучасне музичне мистецтво має плідно використовувати унікальний пізнавальний потенціал такої фундаментальної і синтетичної за своєю сутністю науки як кібернетика. Нагадаємо у цьому зв'язку, що кібернетика (від грец. мистецтво керування) - наука про керування, зв'язок і переробку інформації. Основним об'єктом дослідження у кібернетиці є так звані кібернетичні системи - сукупність взаємопов'язаних об'єктів - елементів системи, здатних запам'ятовувати й переробляти інформацію, а також обмінюватися нею з іншими елементами і з зовнішнім світом [3, с. 162].

Особливий інтерес для музичної педагогіки становлять, наприклад, досліди з моделювання самого педагогічного процесу за схемою «студент-викладач».

Для більш глибокого розуміння художньо-естетичної і психологічної природи музичного простору, відмінностей від простору геометричного варто скористатися при його аналізі теорією симетрії, на яку опирається, зокрема, і кібернетична наука. Зауважимо у цьому зв'язку, що симетрія означає пропорційне, розмірне розташування частин чого-небудь по обидва боки від центра, середини [4, с. 148]. Потрібно зробити акцент на тому, що у використанні принципу симетрії знаходить своє втілення один з основних законів музики. Сутність його полягає в тому, що передавання інформації здійснюється на основі порівняння конкретного музичного явища з деякими загальновизнаними критеріями формування наукової картини світу. На думку фахівців, використання елементів симетрії в музиці ґрунтується на певній аналогії між сприйняттям просторових об'єктів і процесів, що побудована на загальних принципах переробки інформації, яка надходить від різних органів почуття [7, с. 137]. Як вважає американський вчений Н. Вінер, - засновник кібернетики і до того ж ще й володар наукових ступенів доктора філософії та магістра мистецтв, механізм просторового сприйняття має дві характерні особливості. Перша з них полягає у здатності визначати схожість і відмінність різних предметів та встановлювати їх спільність з матрицями, своєрідними еталонами, що зберігаються в пам'яті. Іншою важливою особливістю сприйняття навколишнього світу, на яку вказав Норберт Вінер, є здатність розпізнавати контури малюнків, які є необхідним підґрунтям для виникнення здорових образів [2, с. 32]. Музика також володіє різноманітними можливостями вираження контрасту, який виникає в ритмі, мелодійному малюнку (наприклад, між піднесенням та спадом мелодійного руху), в гармонії (при зміні тональності) та в інших випадках [6, с. 137]. Як кібернетика, так і музичне мистецтво оперують таким універсальними поняттям як модель.

За визначенням всесвітньо відомого вченого М. Амосова, модель є системою зі своєю структурою та функцією, яка відображає структуру та функцію системи-оригінала [1, с. 7]. Саме вона є підґрунтям для об'єднання інтеграційних зусиль музикознавців і науковців. Прикладом взаємодії фізики та музичного мистецтва може слугувати, наприклад, електронна музика. Нагадаємо, що вона створюється за допомогою електрогенераторів, коливання яких записують на плівку. Це поняття запровадив до наукового вжитку німецький фізик В. Майер-Еплер. Слід підкреслити, що електронна музика на сучасному етапі використовується для створення різних звукових ефектів, зокрема, при музичному оформленні спектаклів, кінофільмів, в електронних музичних інструментах [8, с. 255].

У 1997 році за сприяння міжнародного фонду «Відродження» було створено першу в Україні студію електронної музики. Гідним утвердженням України у сучасному музичному світі став також розвиток електроакустичної музики, в якій використовується інтерактивний зв'язок між синтезом звуку та зображенням. Зазначимо у цьому зв'язку, що Дні науки на фізичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які відбулися у жовтні 2016 року, пройшли під музичний акомпанемент лекцій висококваліфікованих виконавців: викладачів вищого навчального закладу та наукових співробітників Інституту математики НАН України. Зокрема, асистент кафедри молекулярної фізики КНУ імені Тараса Шевченка Т. Ніколаєнко виступив з оригінальною лекцією на тему: «Музика = математика + фізика?», майстерно поєднавши видовищні демонстрації різноманітних фізичних явищ і процесів на основі чіткого математичного мислення з інтелектуальними акордами музичного мистецтва Київський університет. - 2016, №10, листопад.. Потрібно зазначити, що взірцем для вищих навчальних закладів України у царині формування музичної культури викладачів і студентів є діяльність Молодіжного центру культурно-естетичного виховання, який вже успішно функціонує у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Завдяки підтримці та сприянню його ректора академіка НАН України Л.В. Губерського у Мистецькому салоні щомісяця відбуваються концерти провідних митців, студентів і викладачів університету та столичних вищих навчальних закладів. Так, візитною карткою Мистецького салону в 2016 році стали, зокрема, віртуозне виконання творів скандинавських композиторів у виконанні Київського симфонічного оркестру під керівництвом швейцарського диригента Сільвіо Вілера, академічне концертне дійство симфонічного оркестру Київського інституту музики імені Р.М. Глієра, а також інтелектуально-вишукана музична імпровізація студентів філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка. У цьому зв'язку, доречно нагадати, що при врученні символічних ключів від міжнародного пісенного конкурсу «Євробачення-2017» президентом міської ради Стокгольма Євою-Луїзою Ерналдсон мер Києва В. Кличко висловив впевненість у тому, що музика зможе об'єднати світ, а конкурс допоможе пізнати різноманітну музичну культуру європейських країн.

Отже здійснений нами коректний аналіз та наведені приклади є переконливою ілюстрацією того, що гармонійні, об'єктивно обумовлені творчі зв'язки між музичним мистецтвом і широким спектром наук про природу і культуру відкривають перспективні можливості для збереження оригінальності музичних творів і композицій, інтелектуальних детермінант у науковому та художньо-естетичному освоєнні багатобарвного музичного простору.

музичний мистецтво наука інтелектуальний

Література

1. Амосов Н. Моё мировоззрение. Донецк: Сталкер, 1997. 384 с.

2. Винер Н. Кибернетика и общество/Перевод Е.Г. Панфилова. Общая ред. и предисл. Э. Я. Кольмана. М.: Изд. иностр. лит., 1958. 200 с.

3. Гончаренко С. Український педагогічний словник. К.: Либідь, 1997. 376 с

4. Коломієць М. П., Молодова Л. В. Словник іншомовних слів. К.: Освіта, 1998. 190 с.

5. Конькова Г. В. «На березі життя». Олександр Злотник. К.: Український центр поліграфії та реклами, 2008. 231 с.

6. Культурологія: енциклопедичний словник/за ред. д-ра філос. наук, проф. В. П. Мельника. Львів.: ЛНУім. Івана Франка, 2013. 508 с .

7. Музыкальное искусство и наука//Сборник статей под ред. Е. В. Назайкинского. М.: Музыка, 1980. Вып. 1. 219 с.

8. Співоче поле Чернігівщини: календар 2004/автор-упорядник І.М. Корбач. К.: Український центр духовної культури, 2003. 768 с.

9. Сухомлинський В. О. Вибрані твори. В 5-ти т. Серце віддаю дітям. Народження громадянина. Листи до сина. К.: Рад. школа, 1977. Т 3. 670 с.

Павко Анатолій, Курило Людмила. Музичне мистецтво і наука в інтелектуальному просторі культури.

На основі творчого використання соціогуманітарних видань здійснено коректний науковий аналіз творчих зв'язків між музичним мистецтвом і фундаментальною наукою. У ній, зокрема, зроблено наголос на тому, що вони відкривають значні перспективні можливості для забезпечення оригінальності музичних композицій, інтелектуальних акордів і детермінант у синтетичному освоєнні багатобарвного музичного простору.

Ключові слова: наука, музичне мистецтво, музична культура, кібернетика, фізика, електронна музика, комп'ютерні технології, модель.

Павко Анатолий, Курило Людмила. Музыкальное искусство и наука в интеллектуальном пространстве культуры.

На основе творческого использования социогуманитарных изданий осуществлен корректный научный анализ творческих связей между музыкальным искусством и фундаментальной наукой. В ней, в частности, акцентируется внимание на том, что они открывают значительные перспективные возможности для обеспечения оригинальности музыкальных композиций, интеллектуальных аккордов и детерминант в синтетическом освоении разнообразного музыкального пространства.

Ключевые слова: наука, музыкальное искусство, музыкальная культура, кибернетика, физика, электронная музыка, компьютерные технологии, модель.

Pavko Anatolii, Kurylo Ludmila. Musical art and science in the intellectual space of culture.

On the basis of creative use of social and humanistic publications is made the proper scientific analysis of creative connections between the the art of music and fundamental science. In it, in particular, is focused on the fact that they offer significant opportunities to ensure the originality of the musical compositions, intelligent chords and determinants in the development of a synthetic multi-color musical space.

Key words: science, the art of music, musical culture, Cybernetics, physics, electronic music, computer technology, model.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Дослідження місця і ролі музичного мистецтва у середньовічному західноєвропейському просторі. Погляди на музику як естетичну складову, розвиток нових жанрів та форм церковної, світської музики, театрального мистецтва, використання музичних інструментів.

    дипломная работа [1,0 M], добавлен 30.11.2010

  • Характеристика видовищної презентації музики в контексті образних трансформацій музичної матерії в культурі ХХ та ХХІ століть. Визначення та аналіз реалій візуалізації музики, як синтетичного феномену. Дослідження сутності музичного простору видовища.

    статья [24,4 K], добавлен 24.04.2018

  • Розвиток європейської музики кінця XVIII — початку XIX століття під впливом Великої французької революції. Виникнення нових музичних закладів. Процес комерціоналізації музики. Активне становлення нових національних музичних культур, відомі композитори.

    презентация [3,2 M], добавлен 16.03.2014

  • Етапи та передумови формування музичного мистецтва естради. Розвиток мистецтва, орієнтованого на емоційно-афективну сторону. Виникнення різних аспектів мистецької практики - жанрів, закладів культури, тематики. Орієнтація на широкі слухацькі смаки.

    статья [23,5 K], добавлен 24.04.2018

  • Сутність музики, її головні виражальні засоби. Легенди про виникнення музичного мистецтва, етапи його розвитку. Основні характеристики первинних жанрово-стилістичних комплексів музики. Процес еволюції музичних жанрів і стилів, їх види та особливості.

    презентация [4,7 M], добавлен 20.08.2013

  • Розкриття історичного аспекту проблеми та сутності понять "музичне виховання", "музична освіта", "культурні традиції". Обґрунтування необхідності удосконалення музичного виховання. Порівняльний аналіз даних аспектів в освітніх системах Японії та України.

    курсовая работа [50,1 K], добавлен 22.11.2014

  • Вивчення інструментальної творчості французького композитора, піаніста та музичного критика Клода Дебюссі. Стильові особливості творів композитора та жанровий аналіз збірки "24 прелюдії для фортепіано". Образна тематика музичних портретів Дебюссі.

    курсовая работа [22,7 K], добавлен 31.01.2016

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.