Музична спадщина свята Івана Купала: від народних пісень до сучасних інтерпретацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Музична спадщина свята Івана Купала: від народних пісень до сучасних інтерпретацій

Мостова Світлана Ігорівна,

здобувачка Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв

Сафонова Ірина Григорівна, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри культурології та міжкультурних комунікацій Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв,

заслужений працівник освіти України

Нашим народом створено величезну пісенну спадщину, що є свідченням його талановитості, виявом співучої вдачі, багатства почуттів, духовної величі. Саме народна пісня супроводжує кожного українця протягом усього життя.

Більше третини року в наших предків займали свята, під час яких здійснювались певні обряди, що обов'язково супроводжувалися піснями, танцями, хороводами.

Одне з найстаріших та найбільш самобутніх свят в українській культурі і, безперечно, одне з найочікуваніших у літньому календарному циклі - Свято Купала. Воно має багату історію і міцний зв'язок із язичництвом.

За григоріанським календарем свято Купала щорічно святкують в ніч з 6 на 7 липня. За юліанським календарем Купала збігається з днем літнього сонцестояння і припадає у ніч з 23 на 24 червня і ділить рік на дві половини: до нього тривалість дня довшає, після нього коротшає.[5]

Після приходу християнства церква намагалася інтерпретувати язичницькі свята. Щодо Купала, то про це яскраво свідчить історія з назвою свята, коли до неї додали слово «Івана».

У цьому святі настільки мало християнства, що релігія навіть намагалася з ним боротися, проте врешті християнською церквою це свято було приурочене Іоану Предтечі в IV ст. н. е.[5]

Свято Купала має чимало звичаїв та традицій. У цей день дівчата пускають віночки з квітів та трав на воду, молодь стрибає через вогнище, прикрашає, а потім знищує обрядове дерево - Марену, захищаючись від відьми і, найцікавіше - шукає щасливу квітку папороті.

У різних регіонах України ці обряди проводять по-різному. Найменше свято поширене в карпатському регіоні, а найбільше - на Поліссі та в центральній Україні.

У сучасному світі свято втратило своє значення, яке мало кілька тисячоліть тому. Зараз людям не потрібно поклонятися стихіям, аби зійшло сонце чи був урожай. Святкування Купала зараз - це здебільшого збереження традицій, які заснували наші предки.

Основними елементами святкування Івана Купала є вогнища, водні обряди та весільні гуляння. Це свято пов'язане з енергією природи та силою вогню. Люди збираються навколо великого вогнища, стрибають через полум'я, а також співають пісні та танцюють. Це символізує очищення від хвороб, проблем попереднього року та народження нового життя.[4]

Вода в цей день мала магічну силу. Традиційно люди збиралися біля водойми: річки, ставка чи озера, стрибали через воду, обливали одне одного, а також приносили жертву річці: кидали в неї квіти та трави. Не оминули легенди та повір'я і рослини: у Купальську ніч хлопці ходили шукати папороть, аби вона принесла удачу, здоров'я, щастя і, найголовніше - вічне кохання.

З рослинами також пов'язані елементи ворожіння у цей вечір.

Можна згадати прикрашене вербове дерево Марену, навколо якої танцювали хороводи. Дівчата приносили віночки, які плели та чіпляли на цю вербу, також для прикрашання використовували квіти, свічки та стрічки.

Як і будь-яке свято, Купала не обходилось без традиційної їжі. Старші люди приходили до річки з варениками з вишнею, поки молодь займалась ворожінням та запусканням вінків.

На Івана Купала присутня різна нечисть, тому не можна було спати, краще бути з громадою і вийти до річки для вшанування цього свята. Але ні в якому випадку не можна було закритися в хаті та проспати цей вечір, бо люди вірили, що тоді нечиста сила тебе захопить зненацька. Важливо також було погодувати худобу та доглядати за нею.

На Купала побутували різні прикмети: наприклад, коли молоді стрибали через вогонь і хотіли побратися, то за ними слідкувало все село, аби побачити, чи не розірвали руки; жінки, які довгий час не мали дітей, також приходили до вогнища і намагалися перестрибнути, бо вірили, що це допоможе народити дитину. Купальський обряд потоплення деревця - «Мареноньки» - залишок давнини, у якому мало місце людське жертвоприношення землі за майбутній урожай. З часом обрядове, сакральне значення купальських ритуалів забулося, і свято стало просто традиційною молодіжною розвагою, яка виразно зберігала мотиви парування молоді. [2]

У святкуванні Івана Купала музика відіграє важливу роль. У цю ніч люди співають народні пісні, танцюють і влаштовують хороводи.

До найвідоміших українських пісень про Івана Купала належать: «Ой, на Івана, та й на Купала», «Кругом Мареноньки ходили дівоньки», «Купайло, Купайло!», «Ой там на Купала» та інші. Ці пісні створюють особливу атмосферу та настрій, допомагають людям відчути себе частиною чогось великого і важливого.

Музика у святкуванні Івана Купала має декілька функцій:

- ритуальна: супроводжує традиційні обряди свята, такі як купання, ворожіння, стрибки через багаття;

- розважальна: створює атмосферу свята, допомагає людям відпочити та повеселитися;

- обрядова: має символічне значення, пов'язана з давніми віруваннями і традиціями.

Купальська обрядовість - це одна з важливих тем у творчості Володимира Івасюка, відомого українського барда та автора пісень.

Один із найвідоміших творів Івасюка на тему Івана Купала - це пісня «Червона рута», яка стала воістину народною. Ідея написання пісні з'явилась у митця після прочитання книги українських коломийок. В одному з віршів був згаданий образ дивної квітки, що завжди квітує жовтим, і тільки на Купала зацвітає червоним. Свято Купала згадується і в інших творах Івасюка («Я твоє крило»).[7,8]

Електро-фолк гурт Go-A в основу пісні «Купала» взяв народну пісню «Ой на Івана, та й на Купала». Однак музиканти трохи змінили текст, зокрема, переробили його так, аби історія про вінки зазвучала від першої особи.[1]

Гурт Folknery, який працює в жанрах етно й дарк-фолк, вирішили додати більше електронного звучання в пісні «Ой летіло помело». Учасники гурту мають у своєму репертуарі ще одну купальську пісню - «Ой рано».[1]

Етногурт «ДахаБраха» включив пісню «Івана Купала» в дебютну платівку гурту «На Добраніч» (2006). [1]

Музичне мистецтво завжди було важливою складовою української культури та традицій. Свято Івана Купала в Україні відзначається не лише як давнє народне свято, але і як час, коли мистецтво оживає в усій своїй красі. Ця подія відображає багатий спектр музичних та художніх виражень, що були відомі нашим предкам та залишаються важливою частиною сучасної культури.

Свято Івана Купала сьогодні поєднує давні традиції з сучасними тенденціями. Музика, співи, танці, обряди та різноманітні вистави створюють неперевершену атмосферу, яка приваблює як молодь, так і дорослих. У цьому святі музичне мистецтво виступає в ролі

об'єднуючої сили.

Музика на святі Купала надає можливість сучасним музикантам, художникам і творцям виразити свою креативність та відчуття глибоких українських традицій. Завдяки святкуванню Івана Купала ми бачимо, як музичне мистецтво відображає нашу історію, культуру та сучасні цінності. Воно залишається важливою складовою нашої ідентичності і нагадує нам про необхідність збереження та відновлення нашої культурної спадщини.

Збережені обряди показують, що музичне мистецтво є живим, розвивається та продовжує співіснувати як із традиціями минулого, так і з сучасністю. Ця непереможна зв'язка між минулим і сьогоденням робить Івана Купала одним із найяскравіших прикладів, де музика та мистецтво відзначають духовне об'єднання та національну гордість України.

Література

1. З оновленим звучанням і від сучасних артистів: зібрали п'ять пісень на Івана Купала: вебсайт.URL:https://gazeta.ua/articles/culture/_z-onovlenim-zvuchannyam-i-vid-suchasnih-artistiv-zibrali-pyat-pisen-na-ivana-kupala/1098893 (дата звернення: 25.10.2023).

2. Купальська ніч, або А вже над плесом гаснуть вогні: вебсайт. URL: https://homin. etnoua.info/novyny/kupalska-nich-a-vzhe-nad-plesom/ (дата звернення: 25.10.2023).

3. Купальські пісні : вебсайт. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Купальські_mсm (дата звернення: 25.10.2023).

4. Магічна ніч вогнів та обрядів: святкування Івана Купала в Україні : вебсайт. URL: https://www.unn.com.ua/uk/news/2035611-magichna-nich-vogniv-ta-obryadiv-svyatkuvannya-ivana-kupala- v-ukrayini (дата звернення: 25.10.2023).

5. Свято Івана Купала: походження та історія : вебсайт. URL: https://life.pravda.com.ua/society/ 2023/06/29/255111/ (дата звернення: 25.10.2023).

6. Свято Купала вчора й сьогодні: відновлення традиції : вебсайт. URL: https://etnoua.info/ novyny/svjato-kupala-vchora-j-sjohodni/ (дата звернення: 25.10.2023).

7. У пошуках «Червоної рути»: як українські зірки відзначили 50-річчя легендарної пісні : вебсайт. URL: https://www.5.ua/kultura/u-poshukakh-chervonoi-ruty-iak-ukrainski-zirky-vidznachyly-50- richchia-lehendarnoi-pisni-218849.html (дата звернення: 25.10.2023).

8. «Червона рута»: історія легендарної пісні та знакові інтерпретації : вебсайт. URL: https://www.muz-ua.info/?p=167 (дата звернення: 25.10.2023).

9. 7 календарно-обрядових пісень для тих, хто хоче відрізняти русальні пісні від купальських, а петрівчані від жниварських : вебсайт. URL: https://ocnt.com.ua/7-kalendarno-obryadovyh-pisen-dlya-tyh- hto-hoche-vidriznyaty-rusalni-pisni-vid-kupalskyh-a-petrivchani-vid-zhnyvarskyh (дата звернення.

Размещено на Allbest.ru