Концерт для труби з оркестром Йозефа Гайдна як предмет музикознавчого дослідження

Особливість зміни барокової стилістики на класичну в другій половині XVIII - початку ХІХ століття. Впровадження конструкційних новацій у багатьох клавішних, струнних і духових інструментів. Дослідження першого класичного концерту для труби Й. Гайдна.

Рубрика Музыка
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 21.04.2024
Размер файла 12,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка

Концерт для труби з оркестром Йозефа Гайдна як предмет музикознавчого дослідження

Чжан Цзіньцю,

аспірант

Починаючи з другої половини XVIII - до початку ХІХ століття, через зміну барокової стилістики на класичну особливої гостроти набув процес пошуку відповідних до нового стилю технічних і звукових якостей існуючого інструментарію. Насамперед це відбивалось у впровадженні конструкційних новацій у багатьох клавішних, струнних і духових інструментів. Захопив цей процес і трубу, обмежені технічні можливості барокового стилю кларіно якої у цей час вже не задовольняли виконавців та композиторів. Таким чином, у середині 1790-х років з'являється кілька нових модифікацій інструменту. Одним з них була клапанна труба (Klappentrompet), запропонована віденським придворним музикантом Антоном Вайдінгером (1766-1852).

Винахідливість, виконавська майстерність та амбіційність А. Вайдінгера продовжила існування труби як сольного інструменту в класичний період. Адже винахідник труби нової конструкції всіляко намагався її популяризувати та ініціював створення для Klappentrompet спеціального репертуару, в тому числі двох концертів: Й. Гайдна (Es-dur, 1796) та Й. Н. Гуммеля (в оригіналі в E-dur, 1803). Порівняно зі значною виконавською популярністю цих творів, що стали основою класичного репертуару в програмах сучасних трубачів, їх наукове осмислення знаходиться в певному «латентному» стані.

Особливо гостро це питання стосується концерту для труби Й. Гайдна. Унікальний твір, що є першим класичним концертом для труби, не часто згадується навіть у ґрунтовних працях дослідників. Таку ситуацію спричинив загальний парадоксальний стан щодо вивчення концертної творчості композитора, адже поряд із значною зацікавленістю його інструментальним доробком (сонатами, камерними ансамблями, симфоніями), концертний жанр Й. Гайдна залишається в затінку наукових інтересів музикознавців.

До жанру інструментального концерту Й. Гайдн звертався впродовж сорока років: у 1756 році у Відні був написаний перший його Концерт C-dur для органу (клавіру) з оркестром, а в 1796 році - останній, ним став Концерт для труби з оркестром. Звичайно в класичну добу жанр інструментального концерту займав посереднє місце між крупними симфонічними творіннями та більш «легкими» розважальними. Як і інші жанри інструментальної музики, у своїй основі концерт спирався на добутки оперного мистецтва. Це стосувалось як мелодичного боку та виразних прийомів творів, так і їх музичних структур. За цими чинниками численні інструментальні концерти «найстаршого» віденського класика органічно вписуються в контекст епохи та його власної творчості: з одного боку, вони продовжують традиції оркестрово-симфонічного письма, а з іншого, - дістають впливу популярної дивертисментної музики того часу. бароковий клавішний концерт труба

Багато чого у своїх концертах Й. Гайдн запозичив з барокової музики. Передусім це невеликий оркестровий склад з індивідуалізованими тембрами та виключною роллю кожного виконавця. Одним зі спадків барокового часу був принцип «соїіа parte», що передбачав можливу заміну інструментів, а отже, варіативність тембрального звучання твору. В цьому відношенні трубний концерт, в якому навіть тематизм просякнутий бароковим інтонуванням, становить непересічний інтерес для дослідників цієї музики.

Отже, все вищезазначене ставить перед дослідниками низку проблем, пов'язаних як із загальними питаннями дослідження концертного жанру в гайднівській творчості, так і з його останнім концертом, створеним для труби. Основними з них є питання, присвячені формуванню інструментальної складової концертів Й. Гайдна, обумовлені виконавською практикою того часу, оркестровий склад та ансамбль з сольним інструментом, встановлення звукового і тембрального балансу між ними, трактування та інструментальне викладення сольної партії тощо.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Развитие восприятия музыки при обучении игре на фортепиано. Понятие музыкальной семантики. Инструментальный театр Гайдна: пространство метаморфоз. Гайдн в музыкальной школе. Работа над грамотным прочтением текста. Интерпретация музыкального произведения.

    реферат [101,8 K], добавлен 10.04.2014

  • Ознайомлення з характерними ознаками джазового мистецтва. Вивчення видів духових інструментів: стародавніх флейт, інструментів язичкового типу звуковидобування та інструментів з воронкоподібним мундштуком. Аналіз переспектив модифікації інструментів.

    статья [22,2 K], добавлен 24.11.2017

  • Досягнення мобільності виконавського колективу при використанні баяну та акордеону. Суть їх застосовування для виконання підголосків, гармонічної підтримки духових інструментів та гри соло. Аналіз джазу, оркестровка якого відповідала західним зразкам.

    статья [21,6 K], добавлен 07.02.2018

  • Арам Ильич Хачатурян – выдающийся советский композитор. Биографические факты его жизненного пути, путь к славе выдающегося композитора. Первые сочинения молодого композитора. Основные сочинения Хачатуряна. Концерт для скрипки с оркестром, балет "Гаянэ".

    реферат [22,4 K], добавлен 20.12.2010

  • Розгляд історії розвитку музичної культури Київської Русі. Сопілка, сурми та трембіта як види дерев'яних духових інструментів. Зовнішній вигляд торбана, гуслей, кобзи, базолі. Вивчення древніх ударних інструментів. Скоморохи у театральному мистецтві.

    презентация [447,0 K], добавлен 10.05.2014

  • Процесс размежевания светской и церковной профессиональной музыки, рождение оперы в XVII веке. Симфонические полифонические средства музыкально-драматической характеристики оперной драматургии в произведениях Бетховена, Гайдна, Моцарта, Шуберта, Генделя.

    шпаргалка [182,9 K], добавлен 20.06.2012

  • Розвиток європейської музики кінця XVIII — початку XIX століття під впливом Великої французької революції. Виникнення нових музичних закладів. Процес комерціоналізації музики. Активне становлення нових національних музичних культур, відомі композитори.

    презентация [3,2 M], добавлен 16.03.2014

  • Аналіз пози та положення тулуба під час гри на духових інструмента. Сутність виконавського дихання. Особливості застосування губного апарату музиканта-духовика. Ступінь розвитку амбушюру та його взаємодія з диханням. Техніка гри на духових інструментах.

    статья [25,1 K], добавлен 01.07.2015

  • Эволюция жанра сонаты в творчестве Бетховена. Значение жанра фортепианной сонаты для творчества Й. Гайдна, В.А. Моцарта. Фортепианная соната - "лаборатория" бетховенского творчества. Раннее сонатное творчество Бетховена: характеристика, особенности.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 27.02.2013

  • Творчество Родиона Щедрина. Концерты для фортепиано с оркестром, фортепианные произведения в различных жанрах. Массовая песня довоенного времени. Симфонический цикл Г. Свиридова "Поэма памяти Сергея Есенина". Средства выразительности народной музыки.

    контрольная работа [34,6 K], добавлен 17.01.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.