Розгляд явища музичної інтенції та аналіз її ролі у комунікативних процесах естрадного вокального ансамблю. Теоретичне осмислення комунікативно-інтенціональних процесів, що полягають в особливій магічній властивості єднання кількох особистостей.

Головні риси національної музичної культури України. Дослідження взаємовідносин між композитором та виконавцем. Аналіз процесу утворення інтерпретації нотного тексту дитячих творів. Розвиток й формування свідомості особистості музиканта-виконавця.

Визначення рис музичної історіографії як музикознавчої дисципліни, здатної входити до кола сучасної гуманітарної науки. Розгляд пріоритетних напрямів розвитку музикознавчої теорії історії. Дослідження провідних українських культурологів та музикознавців.

Розкриття тематичної палітри музично-критичних публікацій музикознавця і композитора Осипа Залеського. Розгляд творчості відомих представників українського музичного мистецтва, записів на платівках творів українських композиторів та фольклорних зразків.

Розвиток національного музичного мистецтва в Україні. Формування ціннісних орієнтацій і патріотизму українців. Використання інтерактивних технологій і мультимедійних засобів навчання. Аналіз творчості відомих українських композиторів і хорових колективів.

Дослідження та визначення відмінних особливостей музичної культури краю заданого історичного періоду в аспектах виконавської, композиторської та освітньої практики. Вплив на її розвиток різноманітних історико-політичних та загальнокультурних процесів.

Основні аспекти розвитку музичної культури Китаю середини ХХ ст. в контексті політичних реформ. Визначення політичного впливу в різні періоди розвитку музичної культури. Контент-аналіз для розкриття ідеологічної сутності документів Комуністичної партії.

Виявлено функції музики. Визначено, що передумовою для успішної реалізації функцій музики є забезпечення цілеспрямованого формування музичної культури у членів суспільства, а це вимагає чіткого трактування самого поняття "музична культура особистості".

Письмові свідчення з історії музичної культури окремого українського етнокультурного регіону протягом першої половини Ранньомодерного часу. Професійні музиканти (узуалісти) Перемишля. Спів у православних церквах. Музичні капели у єзуїтських костелах.

Витоки ранньохристиянського музичного мистецтва від давньоєврейської, синагогальної псалмодії, до старовинних сирійських, коптських наспівів. Вплив мелізматичних стилів Сирії та Єгипту на християнське мистецтво. Складові та літерні позначення звуків гами.

Біографія Джордже Енеску як гордості музичної культури Румунії, художника, кровно пов'язаного всім своїм мистецтвом із рідною країною. Дослідження творчого здобутку даного автора, оцінка його досягнень, а також роль і значення в світовій музиці.

Сутнісні ознаки і структура музичного виконавства, яке забезпечує реальне (звукове) буття музики, відтворює музичні твори у готовому вигляді для суспільного та індивідуального уживання. Музично-виконавська майстерність як художньо-педагогічна проблема.

Характерні риси музичної мови пісень з репертуару Стінга. Поетичні рядки його пісень насичені філософськими роздумами і яскравими метафорами. Інструментальний склад у аранжуваннях пісень, поєднання традиційних і рідкісних народних інструментів.

Окреслення традиційних і нових тенденцій у співвідношенні фольклор-композитор та підходу до народнопісенних джерел композиторів – "шістдесятників". Комплексний аналіз творів для виявлення стилістичних особливостей та специфічних моментів у розвитку жанру.

Музична моторність у річищі семіотичного підходу та у контексті музичної мови. Складові концепційного поля музичної моторності, її власної структури. Її зміст та жанрово-стилістична типологія як художнього поняття у образно-смисловій системі музики.

Розгляд питань доцільності застосування в музичній педагогіці принципів системи К. Станіславського й загалом методики підготовки театральних акторів. Розкриття потенційних можливостей і педагогічних умов інтеграції принципів системи в навчальний процес.

Дослідження витоків новогрецької музики, особливостей усної музично-поетичної творчості, етапів та стадій становлення національної композиторської школи протягом ХІХ-ХХ сторіч, а також діяльності навчальних закладів, створених на зразок консерваторій.

Основні види музичної пам’яті. Прийоми заучування музичного твору напам’ять. Основні методи розвитку музичної пам’яті та запам’ятовування музичних творів. Характеристика та структура творів "Ах ти, заєць косою", "Юргялі-майстер" та "Спасибі тітки".

Вивчення феномену інтертекстуальності як шляху й засобу передачі інформації, методів побудови гіпертексту, системи взаємодії культурних текстів. Аналіз прийомів полістилістики як коду, знакового вираження результатів функціонування музичної свідомості.

Узагальнення існуючих в українській науковій думці точок зору щодо музичної регіоніки як напряму сучасного музикознавства, її специфіки, дефініції, методології та місця в системі культури. Проблеми, пов’язані зі станом дослідження музичної регіоніки.

Виявлення в музичній редакції позиції композитора щодо виконавських норм свого часу, їхньої підпорядкованості художньому задуму. Розгляд міждисциплінарних зв’язків із запровадженням у музикознавстві методів критичної оцінки та соціалізації творів.

Засоби музичної риторики як метамови барокового мистецтва в мандолінних концертах А. Вівальді. Тлумачення ритурнелів перших частин як основних тематичних структур барокового концертного циклу. Ключові ідеї та тези мандолінних концертів А. Вівальді.

Елементи святкування Івана Купала, функції музики у святкуванні цього свята. Звичаї та традиції свята у різних регіонах України. Купальська обрядовість як одна з важливих тем у творчості Володимира Івасюка, відомого українського барда та автора пісень.

Основні тенденції розвитку музичної сфери України в умовах функціонування радянської ідеологічної цензури. Становлення різних форм контролю музичної продукції у вигляді обмеження концертного репертуару, складання проскрипційних списків "шкідливих" творів.

Культ творчості М. Шашкевича як рушійний чинник національного відродження й розвитку музичної культури галицьких українців, що сформувався впродовж ХІХ – першої половини ХХ ст. Мистецькі аспекти шашкевичівських ювилеїв та концертів у Галичині до 1939 р.

Аналіз проблематики музичного виконавства через метод експертизи та атрибуції джерельних фондів та баз даних Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Осмислення і узагальнення різних аспектів та концепцій інтерпретації музичного твору.

Наукові уявлення про культуру як процес, що розгортається не тільки в часовому, але й суспільному просторі в різних історичних, національних, географічних, жанрових координатах. Музична спадщина волинських композиторів М. Тележинського та А. Річинського.

Історичні передумови та шляхи становлення музичної культури регіону. Концертно-виконавська діяльність та специфіка репертуару колективів і окремих виконавців. Творчий доробок місцевих композиторів й значення їх творчості для розвитку музичного мистецтва.

Аналіз фактів з різних мистецьких напрямів життя західних областей України у 1941-1944 рр. Підтримка діячами музичної культури та освіти національно-визвольного руху, духу патріотизму та національної свідомості українського народу в період окупації.

Огляд музичного життя Сум у роки Першої світової війни. Чинники, які зумовили занепад музичної діяльності протягом 1914-1915 років та її відродження на початку 1917 року. Роль "війною занесених" музикантів у формуванні місцевого мистецького середовища.