Претворение гармони мира природы в творчестве С.В. Рахманинова. Передача колыхания прозрачного воздуха, ароматов лесов и полей изгибами мелодической линии и игрой мажоро-минорных оттенков в фортепианных, вокальных и оркестровых сочинениях композитора.

Рассмотрение единственной фортепианной миниатюры М. Глинки итальянских лет (1830—1833 гг.); автобиографические смыслы пьесы, музыкального обращения к другу Е. Штеричу. Фортепианная пьеса как обращение к другу и прямой вариант творческого диалога.

Осмысление проблем введения цифровых технологий в музыкальное образование. Анализ опыта занятий с пианистами при переходе дистанционную форму обучения. Рассмотрение принципов организации исполнительской практики с использованием электронных средств связи.

Проблема переінтонування звучащої музики, яка опосередкована практикою нотної транскрипції, її розгляд з позиції етномузичного сприйняття. Аналіз ладомелодичної сфери інтонування, її зонний аспект. Вирішення проблеми шляхом паралельних транскрипцій.

Аналіз проблеми перекладення симфонічних творів для оркестру народних інструментів. Специфіка експериментальної роботи по виявленню художньої доцільності бачення нових засобів оркестрової виразності у контексті співавторської концепції сприйняття.

Виділення в смисловій спрямованості творчої, науково-природознавчої і композиторської діяльності О. Бородіна засобів втілення національної слави через суттєві здобутки науковця-хіміка та духовну велич національної культурно-історичної традиції.

Методи й принципи, що діють у часопросторі музично-сценічних творів українських митців другої половини ХХ ст. Метод оперно-хорового симфонізму, принцип оперно-хорової сюїтності. Драматургічні функції хорового чинника, актуалізація хорової опери a cappell.

Значення музичної культури України у розвитку української державності. Розкриття головних етапів формування української музичної культури в контексті функціонування цілісної системи української культури. Основні напрямки розвитку музичної культури.

Значення вокальної лірики та фортепіанної музики Шумана. Творчі досягнення Роберта Шумана. Вокальні твори Шумана: "Вечірня зоря", "Марш", "Весняна пісня", "Совенятко". Знайомство з деякими вокальними творами із альбому "Пісні для юнацтва". Розвиток слуху.

Дослідження історії створення опери "Елісса" Р. Цехлін. Короткий зміст твору, простежено зв’язок з композицією Г. Перселла "Дідона та Еней". Індивідуалізація персонажів і хору. Вокальні тембри і цитування арії. Режисерська складова оперного замислу.

Изучение влияния Двадцати четырех прелюдий и фуг ор. 87 Д. Шостаковича на творчество композитора 1951-1975 годов. Примеры цитирования фрагментов из ор. 87 в произведениях автора и других композиторов. Большое разнообразие семантики вокальных жанров.

Головною передумовою перформативності хорової музики є її виконавська природа, яка передбачає візуальний ряд, видовищну оформленість, існуючу в історичних джерелах жанрової форми і в широкому її значенні. Формування диригентсько-інтерпретаційної версії.

Проаналізовано першу оперу, створену у 2021 році на тему штучного інтелекту. Чеський композитор Мирослав Срнка демонструє рефлексію музиканта на проблему ґіпотетичного майбутнього людства ери трансгуманізму. "Сингулярність" розвивається як драма почуттів.

Принципи циклоутворення у двочастинній Сонаті китайського композитора, у якій виявлено елементи дво-, три- і чотиричастинних циклів, жанрові ознаки поеми (у першій частині) і концерту (в другій частині). Творчість китайського композитора-піаніста Ге Цин.

Аналіз спільної діяльності М. Старицького та М. Лисенка. Створення музичних вистав в аматорському гуртку в Києві. Формування жанрово-стильових особливостей українського театру. Написання та показ оперети "Різдвяна ніч". Роль хору в музичних постановах.

Розгляд фортепіанного концерту Едварда МакДауелла як початку історії американської гілки розвитку концертного жанру. Аналіз композиційної і тематичної організації Першого фортепіанного концерту. Дослідження образних та стильових витоках цієї музики.

Розгляд фортепіанного концерту Едварда МакДауелла як початку історії американської гілки розвитку концертного жанру. Виникнення твору під впливом європейських традицій, засвоєних молодим композитором в роки його перебування у Франції та Німеччині.

Аспекты становления и развития отечественной эстрадной песни вне границ Советской России в 1920-1930-е годы. Творчество наиболее популярных певцов-эмигрантов: Ф.И. Шаляпина, Н.В. Плевицкой, А. Вертинского, П.К. Лещенко; обзор их репертуара и дискография.

Характеристика традиционной песенной культуры и процесса освоения и трансляции песенных традиций Яковлевского района любительскими коллективами, а также способы приобщения к ней всех возрастных категорий населения. Народная культура и ее синкретизм.

Отклик советских композиторов на трагические и героические события Великой Отечественной войны. Песня А.В. Александрова "Священная война" как "музыкальная эмблема Отечественной войны". Популярность в народе песен "Прощай, любимый город" и "Катюша".

Изучение традиционной культуры сибирского казачества в историко-культурном наследии Кемеровской области и перспективы ее использования в туризме. Воинские песни сибирских казаков: тематика, образы и мотивы. Общерусское песенное наследие Кузбасса.

Творческое наследие мантуанского музыканта XVI века Россино, работавшего в жанре итальянской полифонической песни. Характеристика стилистических особенности фроттол, отражение показательных видовых черт поэтики, формообразования, музыкального языка.

Анализ камерно-вокального творчества Хуго Вольфа с точки зрения особенностей композиторского стиля и основных принципов исполнительской интерпретации. Принципы взаимодействия поэтического и музыкального текстов в камерно-вокальных сочинениях композитора.

Рассмотрение текстов песен российских рок-музыкантов, адресованных группе "Гражданская оборона" и её безвременно ушедшему лидеру Егору Летову. Основные прижизненные и посмертные посвящения певцу. Посмертная "Канонизация" Егора Летова в рок-среде России.

Связь творческого пути П.И. Чайковского с крупнейшей музыкально-просветительской организацией России второй половины XIX – начала ХХ века – Русским музыкальным обществом. Анализ сочинений, первые исполнения которых состоялись в концертах Общества.

История становления и концертной деятельности исследуемого хорового объединения, его роль в музыкальной культуре Петербурга. Оценка значения Петропавловского общества в знакомстве российской публики с шедеврами западноевропейской ораториальной музыки.

Изучение биографии русского композитора, дирижёра, педагога, музыкально-общественного деятеля, музыкального журналиста - Пётра Ильича Чайковского. Его семья, молодые годы, обучение и музыкальная деятельность. Сочинение и сюжет оперы "Евгений Онегин".

Творческий путь Л.С. Мухаринской (1906—1987), которая считается основоположницей белорусского исторического музыкознания и этномузыкологии. Формирование ключевых методов и направлений экспедиционной деятельности белорусской этномузыкологической школы.

Культивування традиції збереження, відтворення фольклористичної спадщини у її сучасних формах побутування - аспект сучасної мистецтвознавчої дослідницької практики. Танцювальність, що передається певними музичними штрихами - особливість акомпанементу.

Особливості музичної мови Л. Дичко в її духовно-релігійній творчості, представленої у циклах Літургій. Застосування досягнення сучасної композиторської техніки в народно-пісенній творчій діяльності. Формування нового сакрального образу композитором.