Започаткування можливості трактування мистецтва з погляду матеріальних зацікавлень людей. Фатальна внутрішня форма підпорядкування духовних цінностей ринковим засадам. Місце музики в сучасному світі. Відмежування музики як мистецтва "чогось більшого".

Дослідження музики для інструмента соло як явища музичної культури стародавнього світу на основі духового музично-виконавського мистецтва. Визначення технологічних та художньо змістовних особливостей сольного виконавства на духових інструментах.

Розквіт оперного мистецтва в Італії, Франції, Німеччині та Англії протягом XVI–XVII ст., найвизначніші тогочасні композитори. Виникнення та розвиток нових музичних жанрів, популярні інструменти епохи бароко. Творча спадщина Й.С. Баха та Г.Ф. Генделя.

Сьогодні в музичному мистецтві одним з найпопулярніших методів створення музики на основі алгоритмів вважається метод так званої фрактальної композиції. Вважається, що в музичному плані найцікавішими є стохастичні фрактали. Властивості фракталів.

Проблеми історії, розвитку, збереження, популяризації світової та вітчизняної духовної музики. Етичні аспекти композиторської творчості та педагогічної діяльності в контексті християнських цінностей. Педагогічний досвід реалізації виховного потенціалу.

Дослідження кіномузики у фільмах жанру фентезі. Аналіз кіномузики з найпопулярніших фентезі-фільмів, предмети дослідження музикознавців у фентезі-фільмах. Визначення приналежності твору до жанру фентезі, музикафентезі- франшизи "Володаря Перснів".

Огляд рецепції творчості Ріхарда Вагнера у Польщі протягом ХІХ століття і до 2016 року. Характеристика різних підходів до постановки опер Р. Вагнера наприкінці ХХ - початку ХХІ століть в умовах переважання постмодерністської "режисерської опери".

Виявлення імплозивних ефектів миттєвої комунікації у сучасних музичних і парамузичних формах. Виявлення маркерів віральності сучасних музичних форм. Осмислення музичної комунікації як діалектики афордансу й інскрипції медіа. Дослідження рингтону.

Огляд багатогранної діяльності видатного українського музикознавця А.К. Буцького, його місце у контексті процесу розвитку української музичної культури 10-20-х років ХХ століття. Новаторський внесок А.К. Буцького у розвиток вищої музичної освіти.

Типологізація основних модусів рефлексії в музиці. Аналіз рефлексії як "внутрішньої мови" у композиторській творчості ХХ ст. Обґрунтування синергійної природи музики, згідно якої музика в житті людини виконує місію духовного возз’єднання землі і неба.

Роль музики у драматургічному матеріалі як засобу художньої образності, реалізації сценічної дії, створення образної сфери словесної дії. Принципи творчого бачення та використання музики як образного компонента словесних форм драматургічного твору.

Дослідження характерних особливостей впливу музики на емоційну сферу людини. Визначення способів осмислення проблеми в історичній перспективі. Обґрунтування ідеї стосовно того, що музика є могутнім засобом виховання та самовиховання особистості.

Використання музики в екранній площині через дослідження мистецьких тандемів режисер-композитор. Специфіка співтворчості режисера і композитора в екранних мистецтвах, їх застосування в створенні навчально-методичної літератури з теорії та історії музики.

На матеріалі роману "Прилетіла ластівочка" сучасної української письменниці І. Роздобудько з’ясування ролі музики в художньому моделюванні сюжетно-композиційної платформи, проблемно-тематичної парадигми твору, а також його жанрової характеристики.

Специфіка музики в освоєнні людського змісту індивідуального життєвого досвіду. Можливості музики в якості специфічного транслятора емоційно-чуттєвого змісту духовного відношення, можливостей "людяності" власного існування як незамінна цінність.

Визначення та види соціальної комунікації. Соціокультурні функції музики: гедоністична, експресивна, комунікативна, пізнавальна, духовно-катарсична, магічно-сугестивна, суспільно-організаційна. Двоїстість музичної форми в дослідженнях В.В. Медушевського.

Наукове обґрунтування в історичному і теоретичному аспектах та експериментальному підтвердженню у практичному аспекті специфіки музики як фактору психокоригування. Подається авторська музична система психокоригування для дітей 5-6 років і підлітків.

Розгляд гіпотез міфічного, філософського та наукового характеру про походження музики різних народів світу. Аналіз характеристик мелодії як інструменту формування масової свідомості людей. Засоби для вилучення звучань: голос і музичний інструмент.

Характеристика розвитку продюсерської системи України. Особливість досконалого функціонування системи за умови існування налагодженого кіноринку, в якому фільм виступає як товар, а глядач - як споживач. Дослідження поєднання кіно та шоу-бізнесу.

Методологічні засади застосування музичного мистецтва для забезпечення психологічного благополуччя дітей в їх подальшому житті. Огляд періодів дитинства у зв’язку з формами музичних занять. Вплив нездорового сімейного клімату на формування особистості.

Розгляд понятійного апарату ірраціоналістичної філософії, спираючись на який, здійснюється естетико-мистецтвознавчий аналіз та аргументування значення музики як джерела онтологічних уявлень ніцшевської філософії і аналіз дослідження естетики музики.

Тенденція до музикалізації відображена у назві; у фрагментах, що інтерпретують слухання чи виконання музики, використано запозичені елементи "музичності" (у Домонтовича) та певному підтексті. У Косача музика формує дійсність, заміняє слова та вчинки.

Аналіз музикознавчого доробку Л. Мандзюк та значення її діяльності для популяризації бандурного мистецтва. Вплив виконавської, педагогічної та громадсько-організаційної практики на музикознавчу діяльність та розвиток національної музичної культури.

Аналіз теми материнства у творчості знакової постаті рубежа XX-XXI ст. поета Б. Олійника на прикладі віршів "Сива ластівка" та "Мамо, вечір догоря..." з поеми "Сиве сонце моє". Огляд вокальної композиції "Пісня про матір" І. Поклада по їх мотивам.

Дослідження секретів творчої майстерні досвідченого українського музиканта С. Турнєєва. Роль в професійній діяльності майстра доленосних творчих зустрічей. З’ясування світоглядних складових композиторського стилю і методу заслуженого діяча мистецтв.

Обґрунтування творчого методу в джазовому фортепіанному творі. Універсальні та специфічні закони формування музичної драматургії в джазі у контексті фортепіанної творчості. Жанрово-стильові параметри і прийоми формоутворення моделей фортепіанного твору.

Герменевтичний, онтологічний і компаративний аналіз сучасного музикознавства. Усвідомлення музичної естетики в аспекті філософських смислів. Зосередження театральної виразності на естетизмі прекрасного-ліричного. Зближення музики з духовним мистецтвом.

Вивчення особливостей взаємодії музичної журналістики із музичною індустрією, виявлення переваг та можливих проблем в контексті цих відносин. Відносини між музичними журналістами та звукозаписними лейблами, промоутерами і прес-агентами артистів.

Вироблено нові стратегії просування виконавства представниками українського шоу-бізнесу. Поширилась практика проведення концертних заходів закордоном за участю українських виконавців. Впровадження заходів, в яких комбінувались офлайн та онлайн-виступи.

Визначення особливостей функціонування музичної індустрії України від початку повномасштабної війни 2022 року. Використання сучасних українських естрадних пісень як засобу боротьби. Питання впливу мистецтва на емоційний та фінансовий стан життя українців.