"Акласична" природа світосприйняття композитора, смисловий зв’язок трагічних колискових Мусоргського з фольклорними "колисковими на смерть" та плачами, специфіка інтонаційних та драматургічних прийомів роботи композитора з жанром колискової пісні.

Источники звука в звоннице. Классификация колоколов. Определение, отражающее сущность колокола как источника звука в православной звоннице. Авторская классификация колоколов, сравнение способов колокольного звона. Специфика звучания русского колокола.

Рассмотрение характеристики колыбельных тувинцев Бай-Тайгинского района, расположенного на западе Республики Тува. Введение в научный оборот текстов и нотных расшифровок песен. Вотировки бай-тайгинских колыбельных и их этномузыковедческая интерпретация.

Ознакомление с особенностями музыки композитора Сергея Прокофьева, адресованной для детей и юношества. Исследование и характеристика значения фортепианного цикла "Детская музыка", вошедшего в педагогический репертуар учеников детских музыкальных школ.

Нормы профессионального режима певца, проблема вокального здоровья и гигиены голоса. Причины расстройств в работе голосового аппарата и способы его восстановления. Развитие вокального слуха и мышечного контроля при сохранении ощущения внутренней свободы.

Возможности коммуникативной стратегии для осознания интерпретации как процесса общения. Базовые концепты и когнитивные механизмы интерпретативной теории музыкальной коммуникации. Дефиниции стратегий (композиторская, исполнительская, слушательская).

Специфіка електронної музичної творчості як природа електронного цифрового інструментарію, який відкриває нові художні можливості. Виконавська, композиторська і звукорежисерська сфери. Створення ексклюзивного звукового оформлення для радіостанцій.

Введення в музично-комп’ютерні технології. Основні конструкції, алгоритми, що використовуються в музиці. Steinberg Cubase - професійне програмне забезпечення для створення, запису та мікшування музики, випущений в Карлом Штейнбергом і Манфредом Рюрюпом.

Багатство фактурних і піаністичних прийомів в етюдах О. Скрябіна відбивається в образній та емоційній відмінності їх один від одного. Технічна складність цих прийомів посилюється багатоскладністю і психологічною витонченістю основного музичного образу.

У науковій статті зроблено спробу розглянути аспекти компаративного аналізу виконавських інтерпретацій етюдів О. Скрябіна ор. 8 (№ 2, 4, 11, 12) видатними піаністами ХХ-ХХІ ст. на базі аудіозаписів. Проблематика свободи інтерпретації авторського тексту.

Виявлення специфіки творчого алгоритму оперного та камерного співака у рамках структури музичного таланту, ґрунтуючись на специфіці когнітому вокаліста. Вивчення та аналіз поняття когнітому вокаліста як досвіду вживання голосу як професійного апарату.

Метою роботи є аналіз фортепіанних композицій А. Шенберга і А. Берга (Соната ор. 1) у контексті виконавського прочитання, що базується на символістському естетизмі вираження відроджуваної струнно-щипкової аналогії клавірного-фортепіанного вираження.

Аналіз виразних засобів у творах для флейти соло українських композиторів початку XXI ст. Розширення виконавських можливостей флейти шляхом використання новітніх прийомів гри. Дотримання балансу між інтонаційністю, технікою дихання, артикуляцією.

Комплексність підготовки піаніста. Формування музично-педагогічного мислення у виконавській діяльності на рівні комплексності. Імпровізаційність та суб'єктивно-психологічні передумови виконавської інтерпретації. Програма самовдосконалення піаністів.

Излагается принцип комплексного подхода к обучению вокалиста в консерватории. Подчеркивается необходимость ознакомления студента с обучением Федора Шаляпина и методическими принципами его педагога, а также с процессом обучения в Центре Галины Вишневской.

Изучение интерпретации как художественного истолкования певцом, инструменталистом, дирижером, камерным ансамблем музыкального произведения в процессе его исполнения, раскрытие идейно-образного содержания музыки выразительными и техническими средствами.

Краткая биографическая справка из жизни композитора А.Н. Скрябина. Знакомство с М. Беляевым. Дружба с А.К. Лядовым. Брак с В.И. Исакович. Лучшие произведения композитора 1890-х годов. Член Философского общества. Заграничный период 1903-1910 года.

Детские и юношеские годы А. Бородина, получение образования и увлечения. Самостоятельная работа в качестве врача в военном госпитале. Общение с друзьями-композиторами, творческая деятельность. Работа над симфонией и оперой, создание песен и романсов.

Риси стилю композитора В. Антонюка у світлі його професійних здобутків. Образ митця як невід’ємної, іманентної частини буття в сенсі розвитку культурного процесу. Застосування технічних інформаційних блоків та сучасних засобів музичного програмування.

Жизнь и творчесто Иоганна Себастьяна Баха. Служба в качестве кантора в местной гимназии св. Фомы. Характерные особенности исполнения клавишных произведений. Поездки в качестве виртуоза на органе и клавесине по северу Германии. Последние годы жизни.

Введення до мистецтвознавчого обігу матеріалів архівних фондів видатного українського музичного критика та композитора кінця ХІХ - початку ХХ століття Миколи Шиповича. Дослідження музично-критичної діяльності та жанрової різноманітності Миколи Шиповича.

Опис творчого шляху та педагогічної роботи М. Вілінського в Одеській, Ташкентській та Київській консерваторіях. Характеристика спогадів колег і учнів М. Вілінського: К. Данькевича, О. Білаша, С. Орфєєва, М. Старкова, О. Фельцмана, А. Мухи, В. Кирейка.

Основоположник русской классической музыки. Влияние сочинений Глинки на поколения композиторов, в том числе на членов "Новой русской школы", развивавших в своей музыке его идеи. Жизненный путь композитора от первых аккордов на фортепиано и скрипке.

Творчий шлях композитора, імпровізатора-піаніста і культурного діяча С. Горюновича. Становлення особистості, боротьба за власний шлях у мистецтві. Джазова імпровізація, ансамблеве музикування, хорова творчість, музична педагогіка в діяльності музиканта.

Универсализм как проявление широты и многогранности таланта композитора, множественности и культурной объемности его творческих интересов и устремлений. Анализ основных исторических этапов становления казахской профессиональной музыкальной культуры.

Произведения Ф. Шопена в репертуаре ударно-шумового оркестра. Рекомендации к оркестровке полонеза (си-бемоль мажор, детский), мазурки (оп. 67, № 3, до мажор). Музыкальные диктанты для абитуриентов и студентов музыкальных училищ на основе тематизма Шопена.

Чувашская композиторская школа. Новационные композиторские техники А. Васильева, Л. Быренковой, Ю. Григорьева. Роль атональности, сонорики, серийности. Отказ от тонального центра. Избегание аккордов терцового принципа, использования нерегулярной ритмики.

Взаимодействие композиторской и исполнительской практики пианиста. Анализ Второго концерта для фортепиано с оркестром. Задействование произведения живописи и литературы в качестве дополнений к формированию образно-эмоционального ряда в пьесах А. Окишевой.

Композиторський доробок М. Долгіх. Особливості поєднання традиційної бандури з сучасними музикальними течіями. Дослідження відомих пісень для дітей. Авторський сольний концерт Марини Долгіх у 2019 році. Історія рідного краю в творчості композиторки.

Висвітлення авторської композиторської інтерпретації (концепції) "нового звуку", за допомогою музично-комп’ютерного забезпечення, на прикладі власних композицій. Дослідження просторових інсталяцій, модульного синтезу, якісних характеристик "нового звуку".