Характерні риси та специфічні особливості інтерпретації сучасної вітчизняної камерно-вокальної музики у філармонійних музичних осередках. Аналіз підходу регіональних співаків до розкриття смислової фабули виконуваного твору у філармонійному форматі.

Історико-соціологічне осмислення особливостей сучасного народно-виконавського процесу, перевірки й порівняння основних закономірностей його розвитку на конкретних прикладах взаємодії етнофонічних явищ з елементами професійного музичного виконавства.

Аналіз роботи Д. Лігеті з вербальним текстом. Вплив літературних джерел на стилістику, композиційну та структурну логіку музичного твору, вибір засобів музичної виразності циклу. Засоби музичної виразності для зображення певних поетичних образів.

Висвітлення особливостей концертної діяльності Українського народного хору імені Станіслава Павлюченка КНУКіМ як компоненту підготовки виконавців у сфері хорового співу. Міжнародний фольклорний фестивалі "Outumn tale", дослідження репертуару хору.

Біографія та творчість А. Веделя, характеристика його поглядів та моральних якостей. Використання герменевтики при створенні мистецьких творів. Дослідження особливостей драматургії духовних концертів. Аналіз музичної інтерпретації християнських текстів.

Виключна майстерність, художня досконалість, яскрава стильова самобутність, національна визначеність - ключові риси діяльності М.Д. Леонтовича в галузі хорового опрацювання народних пісень. "Смерть" - одна з найтрагічніших пісень цього композитора.

На прикладі "священної трилогії" "Дитинство Христа" розгляд формування пізнього стилю композитора, ознаками якого є: тенденція до художньої ретроспекції, яка виявилася у редагуванні й аранжуванні творів, художня економія і звернення до сакральної теми.

Аналіз у різних аспектах великого поліфонічного циклу В. Задерацького, розгляд історичного контексту його створення, визначення принципів загальної композиційно-драматургічної логіки. Характеристика особливостей поліфонічного мислення композитора.

Втілення програмної музики в різнотембрових дуетах для фортепіано та традиційних інструментів сучасних китайських композиторів. Програмні заголовки дуетних композицій китайських композиторів, які показують напрям підпорядкованості музичних подій твору.

Аналіз системних рис програмного симфонізму як методу художнього мислення та національних особливостей китайської симфонічної музики для європейського оркестру. Ступінь трансформації національної традиції та новаторства музичного стилю Цигана Ченя.

Розглянуто і теоретично обґрунтовано особливості професійної взаємодії концертмейстера та вокаліста у створенні музично-художнього образу. Джерелознавчий і ретроспективний аналіз концертмейстерської і вокальної практики у галузі музичної освіти в Україні.

У статті проаналізовано особливості розвитку дитячого голосу на матеріалі вокального циклу Л. Ревуцького "Сонечко". Визначено сутність та зміст циклу, його основні напрямки у вокально-виконавській підготовці дітей, з’ясовано їх роль у процесі роботи.

Дослідження камерно-вокальної музики західноукраїнських композиторів у важливий для національної культури період розвитку - першій третині ХХ ст. Взаємодія композиторської творчості та виконавства як важливого чинника розвитку камерно-вокальної культури.

Характеристика компонентів розвитку музичного слуху музикантів-духовиків у процесі оркестрової підготовки. Значення дотримання безперервного і ретельного слухового самоконтролю музиканта, що допоможе виконавцю координувати роботу виконавського апарату.

Особливості формування музичних традицій в різних регіонах України. Жанрове різноманіття музичної культури кінця ХХ століття. Новаторські пошуки композиторами сучасних засобів музичної виразності та відродження інтересу народу до духовної музики.

Вивчення структури музичного тексту засобом семантичного і герменевтичного аналізу, понятійно-смислової корекції фундаментальних питань музикознавства і удосконалення його категоріального апарату. Художньо-стильові особливості фортепіанної творчості.

Модернізація та забезпечення європейських стандартів якості музичної освіти в Україні. Формування культурних і комунікативних компетентностей майбутніх музикантів. Підвищення рівня узгодженості взаємозалежних інноваційних систем професійної освіти.

М. Халітова – одна з найвідоміших композиторів України, яка належить до когорти діячів кримськотатарської культури. Аналіз творчості мисткині, зразком якої постає вокальний триптих до віршів І. Франка. Поєднання музичних традицій Сходу та Заходу.

Етапи становлення виконавських можливостей саксофона. Увагу акцентовано на значному розширенні виконавсько-виражального потенціалу інструмента, який зумовлений темброво-звуковим експериментом сучасних композиторів у лоні камерно-інструментальної музики.

Специфічні особливості фортепіанної культури сучасного Китаю: поширення класичного фортепіанного репертуару в полегшеній, естрадно-джазовій версії. Значення ідеалів культури і освіти в політиці сучасної КНР. Досягнення успіхів молодих китайських артистів.

Музичний аналіз романсів вокального циклу Д. Шостаковича "Сатири". Обґрунтування особливостей стилістики інструментального супроводу з позицій детального розгляду кожного романсу. Амбівалентний зв’язок фортепіанної та вокально-поетичної партій твору.

Виявлення гармонічно-функціональних характеристик основних елементів джазової гармонії. Єдина функціональна ланка джазової гармонії, головною характеристикою якої є домінантова функціональність. Головний імпульс для здійснення музичного розвитку.

Систематизація відомостей про останні фортепіанні сонати О. Скрябіна, присутність у них релігійної екстатики, пов’язаної з давньоруською християнською традицією. Стильові прояви, що створюють органічну основу фортепіанної сонатної тріади О. Скрябіна.

Определение и характеристика особенностей хачатуряновского цикла. Исследование модели полицентричности, многополярности современного мира. Ознакомление со спецификой баховского Универсума. Анализ содержания свойства диатоники, как ладовой переменности.

Единство риторического и мелодического элементов оперы, декларируемое Асафьевым с целью поддержать творчество Прокофьева и Шостаковича. Анализ возможностей создания новой социологии искусства и ее сопоставление с существующими акторносетевыми моделями.

Освещена эволюция Ростовского музыкального общества в сфере инструментального исполнительства. Профессионализации музыкальной жизни способствовало открытие в городе музыкального училища. Участие профессиональных музыкантов города в концертах 1880-х годов.

Профессионально-техническое и музыкально-эстетическое совершенство классического стиля bel canto в оперном искусстве XVIII века, его взаимосвязь с оперной драматургией и вокальными амплуа. Направления развития данного стиля и выдающиеся представители.

История массовой музыкальной культуры, постоянно изменяющейся под влиянием цивилизационных перемен. Анализ "меблировочной" музыки Э. Сати и "Музыки для аэропортов" Б. Ино как ярких проявлений фоновой музыки и феномена массовой музыкальной культуры.

Неосуществленный замысел Горького — использование музыкального фрагмента в качестве эпиграфа к первой части романа. Выявление схожих мотивов произведений, основанных на китежской легенде, бытующей на Нижегородской земле (с оперой Римского-Корсакова).

Историография творчества выдающегося композитора С. Прокофьева в ХХI веке. Справочник "Русские композиторы: история отечественной музыки в биографиях ее творцов", сборник "Сергей Прокофьев: Письма. Воспоминания. Статьи", дневник и рассказы Прокофьева.