Любомир Боднарук - репрезентант хорового мистецтва Чернігівщини другої половини ХХ - початку ХХІ ст.: хорознавчий аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЮБОМИР БОДНАРУК - РЕПРЕЗЕНТАНТ ХОРОВОГО МИСТЕЦТВА ЧЕРНІГІВЩИНИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ - ПОЧАТКУ ХХІ СТ.: ХОРОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ

Васюта Олег Павлович

Актуальність теми дослідження. Регіональні музикознавчі студіювання засвідчують зростання творчого інтересу до змісту тих художніх процесів, які виходять за рамки локального явища і стають вагомою часткою загального річища духовної культури України початку ХХІ століття [10, 62]. Це стосується різних сфер музичної діяльності, але в першу чергу - хорової, оркестрової, композиторської, виконавської. Винятково цінним, з нашої точки зору, є творчий напрям, запропонований Всеукраїнською науково-практичною конференцією[8]. Говорячи про значення творчого спадку відомого харківського диригента В.Палкіна, академік В.Рожок наголосив: "В.С.Палкін уособлює загальноукраїнський тип хорового діяча... В його діяльності і натурі сконцентрувалися найпитоміші якості української духовності, відданості митця своїй улюбленій справі, високоморального ставлення до людських ідеалів, скромність, все те, що відповідає митцям такого масштабу" [6, 11]. Осмислення творчого феномену відомого українського хорового диригента, заслуженого діяча мистецтв України, Л.М.Боднарука є метою дослідження.

Становлення професіональної вокально-хорової діяльності на Чернігово-Сіверщині співпадає з часом заснування Чернігівської єпархії (992) [9]. В історії української музичної культури XVIIct. важливе місце належить хоровій капелі чернігівського архієпископа Лазаря Барановича та відомому хормейстеру Симеону Пекалицькому [5]. За часів Гетьманщини (1648-1764) Чернігівщина висунула плеяду видатних майстрів хорової справи: М. Полторацького, Г. Головню, А. Рачинського, М. Березовського, Д. Бортнянського, С. Давидова та ін. [2, 112]. На становлення музично-хорової думки в Україні суттєвий вплив мали праці Г.Головні "Начало познанія нот ірмолойного простого пінія"(1752) та Г.Барановича (випускник Чернігівської духовної семінарії, керівник хору Києво-Могилянської академії (1799 - 1804 рр.) "Ірмологіон по печерському напіву", "Правила для нашого ірмологійного пінія" [1].

На початку XX ст. у Чернігівській єпархії нараховувалося близько 300 церковно-співочих хорів учнів церковно-парафіяльних шкіл [2, 112]. Тут працювали українські хорові диригенти Г.Давидовський, Г.Горєлов (Горілий), О.Соловйов, П.Добровольський, Г.Зосимович і ін. Організовувалися церковно - співочі товариства. Зокрема, ініціатором створення Чернігівського церковно-співочого товариства став визначний російський хормейстер і хоровий композитор О.Архангельський.

Становлення фундаментальних основ мистецької освіти початку XX ст. пов'язане з заснуванням першого Чернігівського музичного училища (1904), Чернігівських музичних класів (1908). Формування хорової культури знаходилося під впливом діяльності музично-освітніх закладів радянської доби: відновленням діяльності Чернігівського музичного училища(1961), відкриттям музично - педагогічного факультету Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя. Спостерігається нарощення хорової культури. (Приміром, український хор прилуцької кооперації (м. Прилуки) здійснив перше виконання кантати-поеми "Хустина" класика української музики XX ст. Л.М.Ревуцького(1923)) [3, 35]. 60-ті-80-ті рр. позначені формуванням новітніх центрів хорової культури. Провідниками нового музичного мислення стали хормейстери В.Іконник, А.Лащенко, Л.Тевзадзе, Л.Пашин, В.Полевик, Л.Вишнева і ін., що стало основою стрімкого злету хорового мистецтва цього часу. Виклад основного матеріалу. Л.Боднарук мав високу фахову освіту (закінчив Львівську консерваторію ім. М.Лисенка), практичний досвід роботи з професійними хоровими колективами України. Зокрема, керував ансамблем пісні і танцю "Полісся" Чернігівської обласної філармонії, хором музичного училища ім. Л.Ревуцького, з якими ставав неодноразовим лауреатом різних республіканських конкурсів хорового мистецтва. Головною справою майстра стало створення першого на Чернігівщині професійного камерного хору ім. Д.С.Бортнянського (1996). У 2009р. отримав професійний статус "академічного". До першого складу хору ввійшли випускники музичного училища ім. Л.Ревуцького, для яких гармонійно поєдналися роки навчання з подальшим переходом до етапу професійної хорової діяльності. Камерний хор посів почесне місце у професійному хоровому мистецтві України зазначеного періо- ду[4]. Репертуар є складовою характеристики професійних якостей творчого колективу. Музичний репертуар містить інформацію, яка дозволяє з'ясувати стан художнього розвитку мистецького середовища. Репертуар сприяє визначенню географії музичних впливів, зокрема, щодо поширення хорової літератури у виконавській практиці і характеризує хоровий професіоналізм місцевих творчих сил. Структурує різні колективи за рівнем виконання. Дозволяє з'ясувати характер естетичних уподобань соціального середовища. Репертуар камерного хору ім. Д.Бортнянського має наступну тематичну спрямованість і охоплює різні твори за формою та засобами музично-хорової виразності.

1. Українська класична хорова спадщина.

М. Березовський "Отче наш" хоровий концерт.

М. Березовський "Не отвержи меня во время старости" хоровий концерт.

Д. Бортнянський "Прийдіте, воспоїм, людіє" хоровий концерт №15.

Д. Бортнянський "Вознесу тя боже мой" хоровий концерт №16.

Д. Бортнянський "Гласом моїм" хоровий концерт №27 Д.Бортнянський "Да воскреснет, Бог" хоровий концерт №34.

А. Ведель "Величая, величаю тя, Господи" хоровий концерт.

2. Хорова музика різних музичних стилів.

А.А.Моцарт "Реквієм".

К.Орф "Карміна Бурана" (сценічна кантата).

А.Гнатишин "Вірую" (київського розспіву).

А.Гнатишин "Богородице Діво, Радуйся".

М.Леонтович Фрагменти зі "Служби Божої".

М.Вербицький "Ангел вопіяше".

А. Рахманінов "Богородице Діво". З Літургії.

С.Рахманінов "Тебе поем". З Літургії.

А. Шнітке "Отче наш".

О.Гречанінов "Літургія - Domestica" (фрагменти).

Юзеф Свідер "Miserere" ("Помилуй").

Афро-американські духовні піснеспіви - спірічуелси в обробці Роберта Шоу:

"Deep River Jordan" ("Глибока ріка Йордан").

"Some times I feel" "(Деколи я відчуваю").

"Dry bones" ("Сухі кості").

3. Хорова спадщина М.Д.Леонтовича.

М.Д.Леонтович, вірші В.Сосюри "Льодолом".

М.Д.Леонтович "Отче наш" зі "Служби Божої".

М.Д.Леонтович "Отче наш" зі "Служби Божої".

М.Д.Леонтович "Хай іде насува чорна хмара" з незакінченої опери "На русалчин Великдень". М.Д.Леонтович, вірші В.Сосюри. "Літні тони".

Українські народні пісні в обробці М.Д.Леонтовича: "Зашуміла Ліщинонька", "Піють півні", "Ой нас братці п'ять”, "Пряля", "За городом качки пливуть, "Ой з-за гори кам'яної, "Ой устану я в понеділок", "Гра в зайчика", "Дударик", "Козака несуть", "Гей ви стрільці січовії", "Із-за гори сніжок летить", "Зажурились галичанки", "Щедрик", "Ой, там за горою".

4. Хорова Шевченкіана України.

Л.Ревуцький, вірші Т.Шевченка. "Хустина" кантата-поема.

Л.Ревуцький, вірші Т.Шевченка "Заповіт".

Є.Козак, вірші Т.Шевченка. "Думи мої".

Б.Лятошинський, вірші Т.Шевченка "Тече вода в синє море".

Б.Лятошинський, вірші Т.Шевченка "Із-за гаю сонце сходить".

Б.Фільц, вірші Т.Шевченка "Учітеся, брати, мої".

А. Іконник, вірші Т.Шевченка "Сонце заходить".

Л.Ревуцький, вірші Т.Шевченка "Утоптала стежечку".

А. Вахнянин, вірші Т.Шевченка "Садок вишневий коло хати".

Українська народна пісня на вірші Т.Шевченка "Реве та стогне Дніпр широкий".

5. Хорова творчість Б.Лятошинського.

Б.Лятошинський, вірші Т.Шевченка "Тече вода в синє море".

Б.Лятошинський, вірші Т.Шевченка "Їз-за гаю сонце сходить".

Б.Лятошинський, вірші О.Пушкіна Хорова сюїта "Пори року".

- Весна - Літо - Осінь - Зима.

Б.Лятошинський, вірші О.Пушкіна "По небу крадеться луна".

Б.Лятошинський, вірші А.Фоміна "Чернеча гора".

Українська народна пісня в обробці В.Лятошинського "Ой у полі три криниченьки".

Українська народна пісня в обробці В.Лятошинського "Лугом іду, коня веду".

6. Українська хорова музика XX - початку XXI ст.

О. Некрасов "Славень Воскресінню".

О. Тараненко, вірші Л.Костенко "Єдиний Боже" (за Псалмами Давида).

І. Тараненко "Покаянна молитва".

А. Стеценко "Псалом" (7-ий Псалмом Давида).

Л.Дичко "Замок Шамбор" з хорового концерту "Французькі фрески".

Б.Фільц, вірші Т.Шевченка "Учітеся, брати, мої".

А .Золкін, вірші І.Франка "Осінні думи" з диптиху.

Є.Козак, вірші Л.Коваля "Вівчарик".

Українська народна пісня в обробці Г.Верьовки "Ой у полі могила".

Українська народна пісня в обробці А.Кушніренка "Подоляночка".

А. Стеценко, слова народні "Веснянка".

В.Стеценко, слова народні "На долині дуб, дуб".

О.Яковчук "Веснянка".

Г.Майборода, вірші В.Сосюри "Пролісок".

О.Некрасов, слова народні "Весілля мухи".

Українські народні пісні в обробці Л.Колодуба "Танці села Турівка", "Од Києва до Лубен".

Наукова новизна роботи та значимість отриманих результатів проведеного дослідження полягає в тому, що вперше піддано аналізу виконавський репертуар професійного мистецького колективу, який охоплює різні стилі і жанрі музичного мистецтва представляє композиторську творчість України, що створює додаткові умови для екстраполяції художніх надбань в різновекторну музично - виконавську діяльність та в сферу підготовки професійних диригентських кадрів, зокрема створення історії диригентського мистецтва Чернігівщини. З цього приводу, академік В.Рожок наголошує: "Як наукова галузь мистецтвознавства і як навчальна дисципліна, історія диригентського мистецтва перебуває у процесі свого самовизначення. Вона охоплює кілька складових - становлення і розвиток теорії і методики диригування, історію диригентського виконавства, формування диригентської освіти" [7, 3].

Вперше хорова творчість Чернігівщини розглядається у взаємозв'язку музикознавчого (хорознавчого) чинників, що формують цілісність хорової культури Чернігівщини. Відображення музично-виконавської діяльності в сфері хорового мистецтва опосередковуються оцінкою творчості митця Л.М. Боднарука.

Послідовна хорова і культурно-просвітницька діяльність митця сприяла створенню першого на Чернігівщині професійного мистецького колективу - академічного камерного хору ім. Д.Бортнянського.

Виконавська практика хору сприяла поширенню високохудожнього музично-хорового репертуару, сформувала потужний хоровий рух (творчість відомих хормейстерів Чернігівщини І.Богданова, С.Вовка, В.Коцура, М.Гончаренко, М.Борща, Р.Борщ, С.Голуба, Л.Шумської, Л.Костенко і ін.).

Митець неодноразово наголошував: "Без справжньої хорової культури не можна будувати фундамент нової держави" [4]. Творчість майстра хорової справи належить до справжніх надбань музичного мистецтва України.

камерний хор боднарук чернігівський

Література

1. Васюта О.П. Співаки Чернігівщини: довідник. / О.П. Васюта.-Чернігів: Чернігів. держ. обл. наук. б-ка ім. В.Короленка, 2006. - 101 с.

2. Васюта О.П. Музичне життя на Чернігівщині у XVIII-XIX ст.: історико-культурологічне дослідження. / О.П. Васюта. - Чернігів: РВК "Деснянська правда", 1997.- 211с.

3. Кузик В.В. Лев Миколайович Ревуцький / В.В.Кузик. - К., 2009. - 145с.

4. Кузьменко Л.П. Зустрічі для вас // Деснянська правда. 1998. № 186 2 червня. - С.1.

5. Протопопов В. Про хорову багатоголосу композицію XVII - початку XVIII ст. та про Симеона Пекалиць- кого / В. Протопопов // Українське музикознавство. - К., 1971. - Вип. 6. - С.73-101.

6. Рожок В.І. В'ячеслав Палкін і хорова культура України другої половини XX ст. / В.І. Рожок // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. (м. Харків, 16 вересня 2005 р.).- Харків: НТУ "ХПІ". 2006. - С. 11.

7. Рожок В.І. Історія українського диригентського виконавства: творчість Стефана Турчака: Навч. посіб. До 100-річчя Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського. - К., 2013. - 325 с.

8. Творчо-педагогічна діяльність В'ячеслава Палкіна в контексті хорової культури України. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, (м.Харків, 16 вересня 2005 року). - Харків: НТУ "ХПІ". 2006. - 78 с.

9. Тези доповідей церковно-історичної конференції "1000 років Чернігівській єпархії" (м.Чернігів 22-24 вересня 1992р.). - Чернігів: "Сіверянська думка". - 1993. - 119 с.

Размещено на Allbest.ru