Відтворення контексту європейського мистецтва першої третини ХХ століття. Провідні художньо-естетичні тенденції того часу, що стали стилеутворюючим фактором творчих пошуків К. Шимановського. Особливе місце камерно-інструментальних жанрів в його творчості.

Дослідження камерно-інструментального мистецтва як багатокомпонентної системи, форми суспільної свідомості і феномену художньої культури. Константні (стабільні) та релятивні (відносно стабільні) компоненти структури, розвиненість яких впливає на систему.

Аналіз камерно-інструментального ансамблю України 1960-1980-х років, індивідуальних композиторських стилів і виконавства. Дослідження особливостей творчості як фактору розвитку жанру, тенденцій українських квартетів, тріо ансамблів нетрадиційних складів.

Жанр камерного ансамблю у межах творчої практики композиторів Львівської школи. Витоки і розвиток жанру в аспекті впливу виконавства на становлення жанру камерного ансамблю 19-20 ст. Стилістичні елементи неоромантизму, імпресіонізму, неокласицизму.

Демократическая направленность камерного вокального творчества П.И. Чайковского, обращенного к простому неискушенному слушателю и сближение его с культурой городского бытового романса. Пристрастие композитора к лирике Алябьева, Варламова, Гурилева.

Раскрытие камерного ансамбля в оптимальном многообразии его разновидностей темброво однородных, разнородных и количественных составов; в т.ч. народных, классических, смешанных. Проблема активизации творчества в плане создания современной камерной музыки.

Особенности актуальных смысловых срезов камерной "мадригальной" оперы Перселла, рожденной в условиях английского прото-рококо конца XVII века. Специфика соответствующих стилевых тяготений оперы к адраматическим структурам неосимволистской современности.

Феномен тотального обращения к канону в музыке ХХ в. Важнейшее из направлений новой и новейшей канонической практики представлено образцами инженерно-выверенной, "строгой" трактовки канона, которое и становится главным объектом авторского наблюдения.

Дослідження категорії канону в ситуації українського музичного модернізму. Функціональна єдність естетичної норми, виду коду та типу комунікату в музиці. Розгляд музично-історичного процесу в Україні. Роль Б. Лятошинського у розвитку модерного стилю.

Рассмотрение художественной концепции кантаты "Хуанхэ", определение ее места среди произведений кантатно-ораториального жанра в истории китайской музыкальной культуры XX века. Характеристика специфики жанровой "модуляции" и коллективного творчества.

Рассмотрение кантаты С В. Рахманинова с точки зрения жанрового анализа и жанрового синтеза. Последовательное прослеживание черт кантатного, оперного, симфонического жанров. Влияние поэтики на раскрытие содержания, характер взаимодействия в творчестве.

Ознакомление с основными моментами биографии С.И. Танеева. Изучение первой части кантаты "Иоанн Дамаскин". Выявление формы данного произведения, соотношения оркестра и хора. Исследование особенностей гармонического языка на примере второй части кантаты.

Отличительные черты жанра кантаты, особенности ее становления в западноевропейской музыке. Анализ развития вокальных и инструментальных стилей. Влияние культового хорового искусства на творчество русских композиторов. Возникновение романсовой лирики.

Рассмотрение кантат И.Ф. Кирнбергера "Грехопадение первых людей", "Ино" и "Сион оплакивает со страхом и болью", относящихся к позднему периоду его творчества. Особенности драматургии литературного текста, применения аффектов, полифонического письма.

Анализ хорового письма Пьера Булеза в кантатах "Le visage nuptial" и "Le soleil des eaux". Именно хоровые сочинения Булеза стали логичным связующим звеном между вокально-хоровыми опусами композиторов первого и второго западноевропейского авангарда.

Особенность своеобразия и неповторимости жанрового мышления Джироламо Фрескобальди относительно использования жанра каприччио в его творчестве. Исследование воплощения жанра каприччио для клавира. Совмещение строгого и свободного полифонических стилей.

Целостное рассмотрение Каприччио на "Ку-ку" Джироламо Фрескобальди с позиций формы, остинатности, тематизма и его соотношения, метрики, размеров. Участие реплики "Ку-ку" в четырехголосной драматургии в сочетании, контрапункте с многотомьем Кариччио.

Пребывание Карла Марии фон Вебера в Вене в 1803 году и его обучение у аббата Георга Йозефа Фоглера. Перемены в инструментальном мышлении Вебера под влиянием учителя музыкантов начала XIX века. Применение кларнета - важнейшего инструмента в его творчестве.

Биографические сведения об итальянском музыканте К. Джервазони Научные принципы итальянской теории музыки рубежа XVIII-XIX веков. Теоретические взгляды итальянских музыкантов на принципы строения сонатной формы и ее жанровые и композиционных особенности.

Написание инструментальной музыки Карлхайнцом Эсслом. Исследование его работ в области электронной музыки, интерактивных композиций в реальном времени и звуковых инсталляций. Разработка различных программных сред для композиции в реальном времени.

Понятие песенного дискурса как коммуникативного процесса. Характеристики и основные жанры песенного дискурса: рок (аппелятивная функция), рэп (нарративная и конвинсивная функции), поп (эмотивная функция). Подходы к исследованию песенного дискурса.

Проблема системно-целостного рассмотрения категорий в теории музыкального исполнительства: стиль, творческий метод, индивидуально-типологический статус исполнителя. Обоснование взаимообусловленности этих категорий, "заглубленности" одной в другой.

Складність та багатовимірність категорій "рух" та "музичний рух". Аналіз взаємодії, обумовленої саме біологічною природою людини. Порівняльна характеристика та розмежування дефініцій "рух у музиці", "музичний розвиток", "музична пластичність, моторність".

Розкриття взаємин жанру і стилю як основних аспектів музики, узгодження їх проекцій в простір діалогу як розуміння, результатом якого стає той або інший перебіг музичної інтерпретації, весь обсяг виразного матеріалу музики. Проблема виконавського діалогу.

Засади категорії авторства у її проекції на сучасну музикологію з виявленням особливостей дії в жанрі гітарного концерту. Виявлення специфіки функціонування категорій автора та авторства в гітарній музиці, їх впливу на жанрову поетику гітарного концерту.

Визначення нормативних музично-мовних якостей як окремого стильового напряму. Особистості фортепіанної імпровізаційної техніки. Виявлення компонентів виконавської майстерності, які формують органічний комплекс індивідуальних засобів вираження в джазі.

Композиційні особливості вокальних творів Густава Малера, характер і специфіка його музичної поетики. Філософсько-естетичні основи світогляду композитора. Творчість Г. Малера, його життя, особливості психіки та сприйняття образотворчого мистецтва.

Виявлення семантики прецедентів європейської фортепіанної традиції. Залучення принципів музикознавчої компаративистики та історичного методу для визначення національних передумов формування китайської художньо-естетичної свідомості, культури та музики.

Аналіз музикознавчих аспектів проблеми часу і специфіки прояву часу в музиці. Виявлення антиномічних сторін і властивостей музичного часу у зв'язку зі структурними рівнями музичної поетики. Вивчення циклічності у фортепіанній творчості С.В. Рахманінова.

Антиномічні сторони і властивості музичного часу зі структурними рівнями музичної поетики. Аналіз музичного тематизму і принципів формоутворення фортепіанних прелюдій, музичних моментів і етюдів-картин С.В. Рахманінова як музично-хронотопічних знаків.