Аналіз передумов та особливостей розвитку професіоналізму української академічної школи народних інструментів. Періодизація процесів еволюції методологічної концепції становлення народно-інструментального мистецтва. Характеристика кожного з періодів.

Становлення в якості сфери практичної діяльності, галузі наукового-теоретичного знання та освітнього комплексу - риса сучасного розвитку академічного народно-інструментального мистецтва. Закономірності формування виконавської майстерності баяніста.

Систематизація існуючих поглядів на явище "школа" у музичному мистецтві, осмислення єдиного принципу його формування та функціонування. Переваги запровадження комплексного підходу та квадра-матриці для вивчення феномену "школа" в музичному мистецтві.

Історія створення квартету імені Миколи Лисенка на українських теренах класичної камерної музики. Розширення репертуарних рамок концертної діяльності колективу. Гастролі колективу у Білорусії, Литві, Казахстані, Туркменістані, Сибірі, Уралі, Сахаліні.

Национально-характерное содержание и тематика в квартетном творчестве китайских композиторов. Методы развития материала в художественно значимых сочинениях авторов. Подход к ладовой и метроритмической системе китайской композиторской скрипичной школы.

Жанр струнного квартета как важная область научных интересов музыковедов из стран Дальневосточного региона - Китая, Южной Кореи и Японии. Проблемы становления и развития жанра квартета в научных трудах китайских, южнокорейских и японских авторов.

Повышенный уровень эстетического качества в квартетах А. Глазунова, культ красоты, красочность и экспозиционная статичность. Гармонические обороты, центростремительность и ладовые наклонения. Принципы варьирования и сюитности в творчестве композитора.

Методы обобщения Шостаковичем опыта других композиторов в жанре струнного квартета. Характеристика черт квартетного стиля этого композитора. Анализ традиций интерпретации Тринадцатого квартета Шостаковича квартетами им. Бетховена и им. Бородина.

Комплементарная теория гармонических функций (в тональной музыке), главной характеристикой которых является количество квинтовых шагов, отделяющих основной тон аккорда от тоники. Предлагается новая система условных обозначений "квинтовых функций".

Рассмотрение развития концертирующего стиля в истории музыки. Изучение принципов организации и схем моделирования многочастных циклов оркестрового концерта в период барокко. Сравнительный анализ циклических форм в concerti grossi А. Корелли и Г. Генделя.

Аналіз процесу формування професійної музичної освіти в Україні у XVII ст. Роль та внесок Києво-Печерської лаври та православних коледжів у музично-естетичне виховання молоді. Розвиток регентської вокально-хорової практики та церковного акапельного співу.

Вузлові моменти еволюції функцій і різновидів труби від давнини до наших днів. Передумови формування професійних виконавських і педагогічних традицій Київської школи виконавства на трубі. Методичні засади лідера Київської школи трубачів Яблонського.

Виявлення й обґрунтування деяких основоположних закономірностей ірмолойного віршування, синкретичного музично-віршового формотворення в напівах українського Ірмолоя. Розкриття музично-теоретичної основи запозиченої й адаптованої релятивної нотації.

Діяльність однієї з найбільш помітних постатей українського гітарного мистецтва початку XX ст. — Д.Г. Лободи. Характеристика, репертуарні, методичні, соціальні аспекти діяльності. Програми концертів, у яких приймали участь члени об'єднань гітаристів.

Основні предмети чоловічого гардеробу міщан у ХІХ столітті, їх порівняня з відомостями про одяг хористів. ВИди комплектів одягу у Архієрейського хору. Сюртуки та шинель ХІХ століття. Образи урочистого вбрання півчих Київського митрополичого хору.

Розгляд піснеспівів "київского напьлу" у контексті церковно-монодичного співу ХVІІ-ХVІІІ ст. в Україні й Білорусії. Жанровий аналіз співів. Критерії церковно-співочого жанру. Типологія видів багатонаспівності. Традиційні співи православної генези.

Дослідження особливостей розвитку оперного мистецтва в Україні. Характеристики ваґнерівських виконавців Києва. Участь Л. Штейнберга у постановах творів Р. Вагнера. Розгляд режисерських сценографічних прийомів при постановках "Валькірії" та "Лоенґріна".

Аналіз питань творчого втілення науково-теоретичних настанов Б. Яворського його київськими учнями М. Вериківським та П. Козицьким у камерному жанрі 10-20-х рр. ХХ ст. в аспекті образно-інтонаційного оновлення музичної мови. Перспективи музичного звучання.

Основные проблемы киномузыки как объекта музыковедческого анализа. Общие закономерности жанра киномузыки в игровом кино, основные аналитические подходы ее изучения. Подчиненность музыки законам кинематографа, ее вторичность, дискретность и контекстность.

Изменение образа Китая в отечественной музыке второй половины XIX - начала ХХ в. Музыкальная интерпретация в отечественных произведениях: опере "Сын мандарина" Кюи, "Китайском танце" Чайковского, опере "Соловей" Стравинского, балете "Красный мак" Глиэра.

Пекинская опера как самая представительная форма китайского традиционного театра: период возникновения и ее составляющие, подчеркивание характера героя с помощью грима и костюма артиста. Характерные образы, музыка и танцы различных регионов Китая.

Традиционные китайские музыкальные инструменты и их взаимосвязь с культурой Китая. Восемь категорий инструментов. Краткое описание древнейших и наиболее распространенных музыкальных китайских инструментов: сюнь, чжэн, гуцинь, сона, шэн, сяо и ди, пипа.

Малоисследованные в российском и китайском музыкознании грани многолетнего уникального межкультурного диалога СССР и КНР, повлиявшие на процессы динамичного освоения китайскими композиторами богатейшего опыта работы с восточным музыкальным материалом.

Визначення мовленнєвих конструкцій у китайський та європейській музиці. Аналіз творів композиторів, що складають репертуарну константу визнаних китайських вокалістів і містять національно-характерне вираження. Особливості виконавських інтонаційних рішень.

Розглянуто питання міграції як критерія творчості китайських композиторів на шляху до осягнення нової стильової ідентичності. Констатовано, що у випадку з китайськими композиторами, які емігрували до Америки, інтеграція їхнього композиторського досвіду.

Клавирные вариации Й. Гайдна, которые стоят у истоков фортепианного исполнительства и являются важным этапом в развитии жанра. Параллель "Гайдн – Бетховен" в истории жанра вариаций. Связь драматургических принципов вариаций двух венских классиков.

Исполнительское поле клавирных сонат В.А. Моцарта. Исследование мировоззрения композитора, специфики образного содержания и стиля музыкальных работ. Интонационно-эмоциональная обобщенность комических опер. Фортепианное наследие В.А. Моцарта в XVIII веке.

Истоки и развитие жанра "инструментальная сюита", история создания английских и французских сюит И.С. Баха. Изучение клавирных произведений И.С. Баха, составляющих репертуар учащихся детской школы искусств и характерные особенности их исполнения.

Порівняльний огляд виразності кларнета і альта для визначення стратегії піаніста в ансамблі. Висвітлення ролі кларнетиста Р. Мюльфельда у сфері камерно-інструментального виконавства. Аналіз взаємодії кларнету, альту та фортепіано у сонатах Й. Брамса.

Дослідження розвитку конструкції інструмента у першому сторіччі його існування, розкриття процесу становлення кларнета як концертного (сольного), ансамблевого та оркестрового інструменту. Особливості формування художньої індивідуальності кларнета.