Краєзнавча складова формування музично-освітніх та методичних засад у професійній підготовці майбутнього музиканта-педагога

Підвищення якості професійної музичної освіти в Україні. Включення краєзнавчого компоненту в програми з фахової підготовки майбутніх викладачів музики. Формування етнографічних, культурологічних і мистецтвознавчих компетентностей українських студентів.

Рубрика Музыка
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 06.09.2024
Размер файла 30,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Краєзнавча складова формування музично-освітніх та методичних засад у професійній підготовці майбутнього музиканта-педагога

Вишпінська Ярина Маноліївна кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри музики

Анотація

Краєзнавча складова формування музично-освітніх та методичних засад у професійній підготовці майбутнього музиканта-педагога

Вишпінська Ярина Маноліївна

У статті досліджено умови формування навчальної дисципліни «Музичне краєзнавство» на кафедрі музики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та умови удосконалення музично-освітніх та методичних засад у професійній підготовці майбутніх музикантів-педагогів. Проаналізовані освітні програми здобувачів вищої освіти, окремо розглянуто музично-освітні та методичні основи у викладанні теоретичних, виконавських дисциплін та включення музично-краєзнавчого компоненту в програми з педагогічної практики.

Ключові слова: музичне краєзнавство, професійна підготовка, музикант-педагог, Буковина.

Abstract

Regional study component in the formation of music educational and methodological foundations in the professional training of future music teachers

Vyshpinska Yaryna Manoliivna

The article examines the conditions for the formation of the academic discipline «Musical Regional Studies» at the Department of Music of Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University and the conditions for improving the music educational and methodological foundations in the professional training of future musician-pedagogues. The inclusion of information and knowledge on musical regional studies, Ukrainian centrism of this discipline, and the dialogical study of the history of the musical culture of the native region in the professional trajectory model of future musician-pedagogues entails an extremely wide and deep scientific, methodological, and research interest for the establishment and improvement of professional performance, music educational, cultural, art historical, and ethnographic competencies of higher education seekers.

The regional study component contributes to obtaining broader and diverse knowledge related to the history of Ukrainian music and art, helps future professionals fully perceive their culture, artistic heritage, the creativity of outstanding musicians, poets, writers, theater figures, politicians, and public leaders of the region.

The analysis of educational programs for higher education seekers, the identification of music educational and methodological foundations in the teaching of theoretical and performance disciplines in the context of the formation of the «Musical Regional Studies» discipline at the Department of Music of Chernivtsi National University, the inclusion of the music-regional study component in the teacher training practice programs once again proves the necessity and relevance of this direction in music pedagogical research.

The identification and emphasis on the music-regional study competence of future professionals diversify and stimulate their creative and scientific research in the field of professional training. Among the teaching methods of the course are traditional and interactive forms of presenting educational material (lectures, seminars, independent work, individual research tasks), organization of music-regional study events, creative meetings with renowned artists and writers of the region, participation in the activities of the student research group «Music Regional Scholar», presentation of the elective discipline, visits to regional museums, organization of educational excursions related to the creative activities of artists and composers of the region, which facilitate the direct immersion of young people in the cultural space of their homeland.

Further study and popularization of the music culture and education of Bukovyna, the formation of a nationalpatriotic position, and the disclosure of the fullness of the content of interethnic cultural and artistic relations in the region contribute to the development of communicative-dialogical thinking and the development of a research position in future musician-pedagogues regarding the study of the problems of the musical-cultural and educational environment of the region.

Thus, the inclusion of the elective course «Musical Regional Studies» in the content of the professional training of future musician-pedagogues, music art teachers, and teachers of music theoretical and performance disciplines is relevant and necessary for the further professional development of future professionals in the music education field and the development of a national system of music education.

Keywords: musical local history, professional training, musician-pedagogue, Bukovyna.

Вступ

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Формування майбутнього музиканта-педагога передбачає введення в обіг його професійної траєкторії розвитку відомостей і знань з музичного краєзнавства, яке завдяки україноцентризму та заглиблення у регіональні особливості становлення музичної культури краю, передбачає надзвичайно широкий і глибокий науково-методичний і дослідницький інтерес для становлення й удосконалення професійних: виконавських, музично-освітніх, культурологічних, мистецтвознавчих та етнографічних компетентностей, що утворюють комплекс фахової підготовки майбутнього викладача музичного мистецтва. Краєзнавча складова сприяє отриманню більш широких і різноманітних знань, пов'язаних з історією української музики і мистецтва, розгортає в проекції можливості сприймання і підготовки учителем найбільш вагомих і цікавих моментів з важливих подій культурно-мистецького життя краю, допомагає учням сприймати повноцінно свою культуру, мистецьку спадщину, творчість видатних музикантів, поетів, письменників, театральних діячів, політиків і громадських лідерів, умови виникнення товариського руху і становлення міжкультурних взаємин в суспільстві, вивчення діяльності мистецьких і освітніх установ: музичних шкіл, консерваторій, філармонійних і театральних концертних залів, проведення музичних концертів тощо. Діяльнісний, дослідницький і комплексний підхід у трактуванні інноваційних можливостей музичного краєзнавства є запорукою у формуванні музично-освітніх і методичних засад у професійній підготовці майбутнього викладача музичних дисциплін.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Цікавим аспектом музичного краєзнавства виступає зміст історичних досліджень пов'язаних з громадсько-політичним і культурно-освітнім контекстом формування музичної освіти, виховання та педагогіки. Вивчення особливостей функціонування музичної освіти в системі шкільництва та професійної освіти, аналіз базових основ у формуванні музичних здібностей учнів, використання діючих підручників та розробка авторських музично-педагогічних і методичних праць педагогами, письменниками і композиторами Буковини зазначеного періоду є тією основою, що утворює науково-дослідницький інтерес і підґрунтя для історико-педагогічних і мистецтвознавчих досліджень. Узагальнення і систематизація цих розвідок, поступове розкриття і відтворення історико-культурного контексту в дослідженнях науковців ще раз підкреслює важливість і цінність подібних праць. Серед дослідників, які вивчали особливості розвитку музичної освіти, культури і педагогіки на Буковині в різний час, були: В. Ботушанський, Я. Вишпінська (Мельничук), К. Демочко, П. Желєско, О. Залуцький, С. Канюк, І. Карбулицький, Ю. Каплієнко-Ілюк, Л. Кобилянська, А. Кушніренко, О. Маковей, А. Мікуліч, А. Норст, Г Ончул, Д. Пенішкевич, І. Петрюк, Л. Платаш, О. Попович, Г Постевка, О. Ткачук, Г Філіпчук, С. Смаль-Стоцький, І. Ярошенко та інші.

Мета статті: передбачає розгорнутий аналіз можливостей використання краєзнавчого напрямку в комплексній підготовці майбутнього музиканта-педагога опираючись на музично-освітні та методичні засади дисципліни «Музичне краєзнавство» та специфіку фахової підготовки здобувачів І рівня вищої освіти спеціальності 025 «Музичне мистецтво» та 014 «Середня освіта (музичне мистецтво)» на кафедрі музики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Виклад основного матеріалу дослідження

Музичне краєзнавство як навчальна дисципліна підтримує і зберігає «історичний досвід поколінь, органічно поєднуючи минуле, сучасне та майбутнє» [1, с. 195], досліджуючи особливості регіональних процесів у світлі загальноукраїнської парадигми формування і розвитку духовної культури та нематеріальної спадщини українського народу.

Краєзнавча складова формування музично-освітніх та методичних засад у професійній підготовці майбутнього музиканта-педагога неможлива без конструювання та відтворення загальної картини розвитку музичного мистецтва у національному та світовому контекстах. Народна і професійна музика Буковини має глибоке історичне коріння. Вона відображає етапи формування музично-етнографічних, музикознавчих, педагогічних та музично-виконавських особливостей розвитку музичної освіти й виховання у історико-культурному сенсі.

Буковина це унікальний край з багатою культурою і музичною традицією виконавського мистецтва. Тут зростали і творили велике число європейських та національних композиторів, митців, музикантів-педагогів та виконавців. Проте, узагальненого дослідження про витоки і передумови зародження музичного краєзнавства як галузі музично-педагогічної освіти ще немає.

Ми маємо наступні варіації у трактуванні терміну «музичне краєзнавство», яке виступає «складником мистецького краєзнавства, що входить до системи краєзнавчих наук та вивчає діяльність і творчий доробок діячів художньої культури, пов'язаних із краєм, розподіляючись на музичне, театральне, хореографічне, краєзнавство у сфері образотворчого мистецтва, архітектури, діяльності музеїв мистецького профілю тощо» [17; 1, с. 195].

«Музичне краєзнавство є вивченням музичної культури регіону, місцевості, області, міста з метою виявлення її специфіки та закономірностей утворення, функціонування і розвитку» [3]. Г. В. Карась розглядає музичне краєзнавство у двох аспектах: «як напрямок наукових мистецтвознавчих досліджень і як навчальну дисципліну в вищому навчальному закладі» [2, c. 142]. компетентність музичний освіта україна

Слід зазначити, що музичне краєзнавство по-суті передбачає більш глибший контекст і утворює музично-педагогічний напрямок краєзнавчих студій у змістовій структурі формальної професійної освіти вчителів музичного мистецтва. Завдяки зацікавленню студентів етнолокальною музичною культурою регіону, де вони навчаються і зростають, можливо не тільки розширити їх уявлення про особливості становлення і формування професійного музичного мистецтва, діячів і композиторів краю, познайомити з етнічними особливостями народної музики та українського фольклору, але й зосередити увагу на формуванні національно-патріотичного виховання особистості, яке постало сьогодні найважливішим завданням відповідно до реалій часу: напад рф на українські землі, важка війна, героїчний спротив нашого народу та відстоювання на полі бою прав і свобод, людських і духовних цінностей. Саме культура є одним із найважливіших чинників для самоідентифікації народу. Українці це дивовижна нація, сповнена віри, мужності, духовних чеснот, іскристої волі до перемоги. Ми є володарями найбагатшої скарбниці народної творчості, окрасою якої є народна пісня. Без перебільшення можна говорити про унікальність української культури, яка попри свою глобальність та пізнаваність у світі, спільність національного коріння, володіє різноманітною регіональною колористикою, яка відображена як у семантиці мови, народному костюмі, звичаях і традиціях нашого народу, так і у мелодиці, ритміці та гармонічній основі української музики.

Кожний регіон України володіє багатими музичними традиціями, що пов'язано з творчою діяльністю багатьох митців, композиторів, співаків та виконавців. Для Буковини характерною ознакою є етнічна та культурна багатоманітність. Тут переплетені в єдиний вузол різні етнонаціональні групи, що творили мозаїку мовного і культурного розмаїття краю: німці, євреї, румуни, українці, поляки, вірмени, угорці, липовани, цигани та представники інших національностей, які поширюючи свої традиції, звичаї, народну музику мали глибоку повагу до іншої культури. Ще за часів Австро-Угорщини в Чернівцях існувало 5 народних домів, де зосереджували свою діяльність більша частина національних культурних, музично-освітніх, літературних і громадських товариств і спілок, які розпочали свою роботу в другій половині ХІХ на початку ХХ століття.

Національна освіта зараз вкотре відчуває необхідність у вихованні особистості, «здатної до культуротворчості, зорієнтованої на поєднання етнонаціональних і загальнолюдських цінностей, на осмислення традицій регіонів у контексті діалогу культур» [1, с. 196].

На нашу думку, завдяки стимулюванню розвитку діалогічного мислення, культуро центризму та відкритості здобувачів до сприйняття та підтримки етнонаціональних традицій, вивчення і дослідження надбань інших народів, які проживають на даній території, ми досягнемо бажаної мети: молодь не втратить національне джерело і буде обізнаною з творчим внеском представників інших національностей у формування культури і мистецтва певного регіону. Тому актуальність вибіркової навчальної дисципліни «Музичне краєзнавство» для здобувачів кафедри музики в ЧНУ зумовлюється запитами сучасного суспільства щодо професійної підготовки музиканта-педагога обізнаного у галузі регіональних аспектів культуро-творчості, мистецтва та музичної освіти. Для кращого усвідомлення мети, ми ставимо пріоритети у побудові загальної картини ознайомлення студентів з музичною культурою рідного краю, опираючись на принципи історизму, культуро відповідності, науковості, «системності, перспективності та наступності діяльності, враховуючи освітні потреби, музично-виконавську традицію та особливості культурно-мистецького простору буковинського регіону» [16, с. 2].

Робоча програма дисципліни спрямована на «формування у здобувачів стійкого інтересу до музичної культури свого краю як складової національної музичної культури, поглиблення й розширення теоретичних знань для їх ефективного застосування на практиці у закладах позашкільної освіти» [16, с. 2].

«Мета дисципліни полягає у активізації та залученні здобувачів до вивчення й аналізу регіонального музично-краєзнавчого матеріалу, який демонструє цінність і значущість культури та мистецтва для виховання й розвитку учнів, ... в освітньому процесі закладів позашкільної освіти (музичні школи, центри естетичного виховання, студії, гуртки тощо).

Завданнями дисципліни є: розвинути у здобувачів інтерес і зацікавлення до вивчення й популяризації регіонального компоненту музичного мистецтва та культури Буковини, знати методику використання музично-краєзнавчих матеріалів в освітньому процесі закладів позашкільної освіти» [16, с. 2] і цікавитися проблематикою та перспективами подальших музично-краєзнавчих досліджень.

Завдяки формуванню наукових засад розвитку кафедри музики ЧНУ відбулися кардинальні зрушення у напрямку підготовки майбутніх фахівців зі спеціальності 025 «Музичне мистецтво» та 014 «Середня освіта (музичне мистецтво)». Практична, наукова, педагогічна, навчальна і методична складові є важливими чинниками для побудови музично-освітньої, методологічної і методичної основи у викладанні як обов'язкових, так і вибіркових дисциплін. Цьому сприяла розробка кафедральних тем, які фокусувалися на дослідженні музичної культури і освіти Буковини з метою розвитку науково-методичного потенціалу викладачів та аспірантів кафедри. Наводимо їх від 1999 року: «Розвиток української музичної культури і музичної освіти на Буковині» (1999-2003); «Методологічні проблеми розвитку музичної та музично-педагогічної освіти на Буковині» (2004-2009); «Музична культура та освіта Буковини в контексті процесів євроінтеграції» (2010-2015); «Методологічні засади підготовки майбутнього педагога-музиканта в системі вищої освіти Буковини» (2016-2021). Нині кафедрою визначено більш об'ємний фокус, яким є «Теорія і практика професійної підготовки педагогічних кадрів для закладів музичної освіти в Україні» (2021-2026) [12].

Таким чином, опрацювання кафедральних тем стало поштовхом для підтримки розвитку дисциплін музично-краєзнавчого спрямування, які вивчаються здобувачами вищої освіти на кафедрі музики: «Музичне краєзнавство», «Розвиток музичного мистецтва і освіти на Буковині», «Музично-культурна комунікація». Викладачами і співробітниками кафедри музики були захищені дисертаційні дослідження, опубліковані вагомі історико-культурологічні, мистецтвознавчі, методичні праці та нотні видання, де розкрито процес формування музичної культури, освіти і педагогіки на Буковині. Серед них виділимо наступні дисертації: Ярини Вишпінської (Мельничук) «Становлення та розвиток музичної освіти на Буковині (кінець XVIII початок ХХ століття)» за спеціальністю 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» (2009); Георгія Постевки «Розвиток музичної освіти та виховання на Буковині у міжвоєнний період (1918-1940 рр.)» за спеціальністю 13.00.01 «Теорія та історія педагогіки» (2015); Юлії Каплієнко-Ілюк «Музичне мистецтво Буковини: стильові парадигми композиторської творчості XIX-XXI ст.» за спеціальністю 17.00.03 «Музичне мистецтво» дисертація на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства (2021) [9]. Зараз аспірантами кафедри продовжуються дослідження пов'язані з музично-краєзнавчою проблематикою: Олесею Ткачук «Підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва до застосування музичного краєзнавства у професійній діяльності»; Василем Богданюком «Використання творчої спадщини Сидора Воробкевича у процесі професійної підготовки майбутніх педагогів-музикантів» [12].

Надруковані монографії: Кушніренко А., Залуцький О., Мельничук Я. Музична культура і освіта. Чернівці : історія і сучасність (Ювілейне видання до 600-річчя першої писемної згадки про місто): колективна монографія / В. М. Ботушанський, С. В. Біленкова, О. В. Добржанський та ін.; за заг. ред. В. М. Ботушанського. Чернівці: Зелена Буковина, 2009. С. 495-550; Ярошенко І. В. Мистецтвом встелені шляхи. Андрій Кушніренко диригент, композитор, педагог: монографія. Чернівці: Прут, 2004. 220 с.; Postevka H. I. Studying the history of music education on Bukovina in the context of the development of historical-pedagogical regionalism in Ukraine. Development and modernization of social sciences: experience of Poland and prospects of Ukraine : Collective monograph. Lublin: Izdevnieciba «Baltija Publishing», 2017. Vol. 3. P 18-35.; Jaryna Wyspinska. Musikalische ausbildung der Bukowina wahrend der zeit der Osterreichisch-Ungarischen herrschaft. Aktuelle Fragen der Musikausbildung und erziehung: Geschichte, Theorie, Praxis: monographie / herausgegeben von Prof. Oleh Mikhailychenko. Beau Bassin, AV Akademikerverlag, 2020. P 153170; Каплієнко-Ілюк Ю. В. Музичне мистецтво Буковини. Стильові парадигми композиторської творчості XIX-XXI ст.: монографія. Чернівці: Букрек, 2020. 504 с. [10].

Доцентом Олександром Залуцьким опубліковано понад 300 наукових і публіцистичних статей з музично-краєзнавчої тематики, як складової дослідження кафедральної наукової теми та опубліковано 8 навчально-методичних посібників до курсу «Музичне краєзнавство» [4]. Також видані такі навчальні посібники: Кушніренко А. М., Залуцький О. В., Вишпінська Я. М. Історія музичної культури й освіти Буковини : навч. посібник. Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2011. 376 с.; Вишпінська Я. М. Музична освіта Буковини: досвід, тенденції, перспективи : навч. посібник. Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2011. 264 с. [4].

Слід зазначити, що крім навчальної літератури, викладачами кафедри музики підготовлені й видана велика кількість навчально-репертуарних посібників буковинських композиторів: Сидора Воробкевича (упорядник Андрій Кушніренко), Гамми Скупинського (упорядник Ірина Бойчук), авторські інструментальні, вокально-хорові та оркестрові твори сучасних буковинських композиторів Юрія (Георгія) Гіни, Андрія Кушніренка, Андрія Плішки, солоспіви та вокальні цикли Івана Дерди, Віктора Рурака; інструментальні та оркестрові твори для оркестру народних інструментів (упорядники Інна Мокрогуз та Віталій Бондаренко) [5]. Серед останніх публікацій викладачів кафедри музики 2019-2021 років, які висвітлюють музично-краєзнавчі дослідження у сучасному розвитку музично-педагогічної о світи є наукові статті Боднарук І. М., Бондаренко В. В., Вишпінської Я. М., Каплієнко-Ілюк Ю. В., Мокрогуз І. М., Осипенка Я. С., Ткачук О. С., в яких проаналізовані історико-педагогічні, практичні, методичні, мистецтвознавчі й фахові передумови формування предмету «Музичне краєзнавство» [11].

Дослідження специфіки професійної підготовки педагогічних кадрів для закладів музичної освіти передбачає комплексний підхід у викладанні всього спектру виконавських, теоретичних, методичних і педагогічних дисциплін для майбутніх педагогів-музикантів, серед яких провідне місце займає методико-практична складова. Необхідно зазначити, що програмами з педагогічної практики передбачено охоплення здобувачів вищої освіти, згідно до обраної ними спеціалізації, вважливою змістовною складовою, яка фокусується на впровадженні «у навчально-виховний процес музично-краєзнавчого принципу» [6, c. 9], який передбачає включення в ознайомлювальну, навчальну і виконавсько-педагогічну практику музично-краєзнавчого компоненту, опрацювання творів композиторів і виконавців Буковини. Наголосимо, що здобувачам «пропонується використовувати регіональний музично-краєзнавчий матеріал під час здійснення музично-просвітницької та концертно-виконавської діяльності у базових мистецьких школах» [6, c. 9].

Зазначимо, що відповідно до розробленого навчального плану, студенти ознайомлюються з наступними критеріями передбаченими наскрізною програмою практики, де до кожного виду практики опрацьовані 4 модулі: підготовчий, організаційно-діяльнісний, науково-методичний і підсумковий [7, c. 29-30; 6, c. 14-16].

Таким чином, збагачується і удосконалюється підготовка майбутнього фахівця у галузі музичної освіти, яка тісно взаємопов'язана з його подальшим розвитком та формуванням практичних навичок музично-педагогічної діяльності, де надважливу частину займає методична компетентність. При цьому студент-практикант, як зазначено в програмі, «виступає в різних функціональних позиціях: організатора навчально-виховної діяльності учнів та організатора власної діяльності, зміст якої є для нього особливим предметом усвідомлення, аналізу та оцінки» [7, c. 3].

Серед провідних компетентностей, які формують здібності і передумови до професійного становлення здобувача вищої освіти у процесі проходження просвітницько-виконавської практики, виступають:

- здатність орієнтуватися у специфіці професійної діяльності, оперувати категоріально-поняттєвим апаратом психології та педагогіки, визначати і враховувати в освітньому процесі вікові, індивідуальні особливості та потреби учнів;

- здатність вільно користуватися символікою і сучасною термінологією музичної мови, розкривати системно-структурні зв'язки музикознавчих, музично-педагогічних, культурологічних, частково-методичних понять;

- здатність володіти виконавськими (інструментальні, вокально-хорові, диригентські), інтерпретаційними, артистичними вміннями, демонструвати виконавську майстерність;

- здатність відчувати й демонструвати емоційну чутливість, рефлексію, ціннісне ставлення до музичних творів, здійснювати активне сприймання, запам'ятовування, збереження, відтворення і художньо-педагогічне тлумачення змісту творів мистецтва;

- здатність до використання регіональних мистецьких та наукових надбань в освітньому процесі;

- здатність проявляти самостійність, ініціативність, творчий підхід у вирішенні музично-педагогічних і мистецьких завдань [7, с. 5].

Музична культура рідного краю утворює об'ємне і багатошарове різноманіття музичного фольклору, композиторської творчості місцевих авторів різних епох, виконавську традицію, стилістику і музичну освіту, частиною якої була саме слухацька культура і музична освіченість населення, яка виховувалася впродовж багатьох поколінь.

Програма навчальної дисципліни «Музичне краєзнавство» будується на принципі інтерактивного діалогічного середовища, соціального партнерства та музично-культурної комунікації, враховує освітні потреби, музично-виконавську традицію та особливості культурно-мистецького простору буковинського регіону [14, с. 3].

Тому надважливо «реалізовувати інтегрований підхід у вирішенні завдань мистецької освітньої галузі, використовувати регіональний мистецько-краєзнавчий матеріал в освітньому процесі та здійснювати пошук, обробку та аналіз наукової, методичної і музичної інформації з різних джерел (зокрема за допомогою цифрових технологій)» [14, с. 4].

Джерельною основою курсу є нормативно-правова база з питань розвитку краєзнавства в Україні; дисертаційні дослідження, присвячені розвитку музичної культури, освіти та шкільництва Буковини; музично-педагогічна, мистецтвознавча, навчально-методична, історична, краєзнавча наукова література й навчально-репертуарні посібники місцевих композиторів і музикантів-педагогів; документи та матеріали фондів Державного архіву Чернівецької області; краєзнавчих, етнографічних і художніх музеїв регіону; періодичні видання і фонди наукової бібліотеки ЧНУ ім. Юрія Федьковича, Муніципальної бібліотеки ім. А. Добрянського, Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. Івасюка; матеріали про діяльність відомих митців, композиторів, співаків, діячів мистецтва і педагогів-музикантів Буковини, всіх тих, хто причетних до створення культурно-освітнього і мистецького простору буковинського краю.

Програма курсу включає 2 змістових модуля, які підпорядковуються наступній структурі: модуль 1. «Музичне краєзнавство як галузь науки та навчальний предмет», де розглянуто зміст, структуру музичного краєзнавства в системі наукових і предметних досліджень, шляхи його використання в музично-педагогічній діяльності майбутніх фахівців галузі музичної освіти; модуль 2. «Педагогічні технології використання музично-краєзнавчого матеріалу в освітньому процесі ЗВО і ЗПО», де висвітлено роль музичного краєзнавства у формуванні українського освітнього простору та проаналізована готовність майбутнього педагога-музиканта до музично-краєзнавчої діяльності в навчально-виховному процесі закладів вищої та позашкільної музичної освіти Буковини [15, с. 5-6].

Серед методів викладання курсу є традиційні та інтерактивні форми подачі навчального матеріалу (лекційні та семінарські заняття, самостійна робота, індивідуально-дослідні завдання), проведення музично-краєзнавчих івентів, творчих зустрічей за участі відомих митців та письменників краю, участь у роботі студентського наукового гуртка «Музичний краєзнавець» [8], презентація вибіркової дисципліни для здобувачів вищої освіти обох спеціальностей 025 «Музичне мистецтво» і 014 «Середня освіта (Музичне мистецтво)», також відвідування краєзнавчих музеїв області, організація пізнавальних екскурсій пов'язаних з творчою діяльністю митців і композиторів краю, які сприяють безпосередньому зануренню молоді у культурний простір малої батьківщини.

Творчі завдання, музично-виконавська та акторська діяльність, діалогові та мотиваційні індивідуальні й групові методи роботи активізують студентську молодь, спонукають до подальшого вивчення й популяризації музичної культури й освіти нашого краю, формують національно-патріотичну позицію й розкривають повноту змісту міжетнічних культурно-мистецьких взаємин на Буковині, сприяють вихованню комунікативно-діалогічного мислення та розвитку в майбутніх музикантів-педагогів дослідницької позиції щодо вивчення проблем музично-культурного та освітнього середовища краю.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Отже, включення вибіркового курсу «Музичне краєзнавство» до змісту професійної підготовки майбутніх музикантів-педагогів, учителів музичного мистецтва, викладачів музично-теоретичних і виконавських дисциплін є актуальним та необхідним для подальшого професійного становлення майбутніх фахівців музично-освітньої галузі та розбудови національної системи музичної освіти. Звісно, кожний регіон нашої держави є унікальним і вартим дослідження, адже скрізь можна віднайти найбільш загублені сторінки історії у розвитку музичного мистецтва і культури України, прослідкувати взаємозв'язки і творчі стосунки видатних особистостей, композиторів і музикантів-педагогів, які творили в різний час, відшукати рідкісні музичні твори місцевих авторів, вивчити дослідження пов'язані з діяльністю музичних спілок та меценатів музичного мистецтва, долучитися до міжнаціонального кола дослідників регіону. Тому, варто стимулювати і підтримувати у студентства бажання вивчати культурні традиції краю, вводити як матеріал з виконавства на практичні заняття музичні твори і пісні буковинських композиторів, створювати інтегровані курси для більш повного вивчення музично-освітніх і методичних дисциплін спрямованих на етнокультурну підготовку здобувачів вищої освіти.

Перспективи подальших наукових розвідок можуть бути пов'язані з вивченням фольклорних традицій певних регіонів Буковини.

Список джерел

1. Змістовий складник формальної професійної освіти вчителів музичного мистецтва (І освітній рівень) : монографія / ПНП У імені В. Г Короленка; Н. В. Сулаєва, Г С. Левченко, О. О. Лобач та ін. К. : Талком, 2020. 294 с.

2. Карась Г В. Музичне краєзнавство Прикарпаття як спеціальний навчальний курс: до постановки проблеми. Карпатський край. Івано-Франківськ, 2012. № 2. С. 142-148.

3. Музичне краєзнавство. URL: http://slovopedia.org. ua/58/53404/387230.html

4. Навчально-методичні посібники. URL: http://www. music.chnu.edu.ua/?page=ua/040edumeth/30edume tlit/20trainman;URL:http://www.music.chnu.edu.ua/ index.php?page=ua/080achievements

5. Навчально-репертуарні посібники. URL: http:// www.music.chnu.edu.ua/?page=ua/040edumeth/30edu metlit/30trainrepman.

6. Наскрізна програма практики. Освітньо-професійна програма «Музичне мистецтво» Розробник: Боднарук І. М. 2022. 16 с.

7. Наскрізна програма практики. Освітньо-професійна програма Середня освіта (Музичне мистецтво). Спеціальність 014. Чернівці, 2021. Розробник: Боднарук І. М. 30 с.

8. Науковий гурток «Музичний краєзнавець». URL:http://www.music.chnu.edu.ua/index. php?page=ua/050science/65sci_circle_mus_hist

9. Науково-дослідна робота. Дисертаційні дослідження викладачів. URL: http://www.music.chnu. edu.ua/index.php?page=ua/050science/20dissertati on_research

10. Науково-дослідна робота. Монографії. URL: http:// www.music.chnu.edu.ua/index.php?page=ua/050scien ce/30monographs

11. Науково-дослідна робота. Наукові публікації викладачів. URL: http://www.music.chnu.edu.ua/index. php?page=ua/050science/35sci_publ_teach

12. План наукової роботи кафедри музики на 20192020 н.р. URL: http://www.music.chnu.edu.ua/res// music/50science/10plan/plan_2019_2020.pdf

13. План наукової роботи кафедри музики на 20212022н.р. URL: http://www.music.chnu.edu.ua/res// music/50science/10plan/plan_2020_2021.pdf

14. Робоча програма навчальної дисципліни «Музичне краєзнавство» (вибіркова дисципліна). Освітньо-професійна програма: Середня освіта (Музичне мистецтво). Спеціальність 014. Розробник: Вишпінська Я. М. Чернівці, 2021. 17 с.

15. Робоча програма навчальної дисципліни «Музичне краєзнавство». Освітньо-професійна програма «Музичне мистецтво». Спеціальність 025 «Музичне мистецтво». 2022. 18 с.

16. Силабус навчальної дисципліни «Музичне краєзнавство». Освітньо-професійна програма «Музичне мистецтво». Розробник: Вишпінська Я. М. Чернівці. 17 с.

17. Юцевич Ю. Є. Музика : словник-довідник. Тернопіль : Навчальна книга Богдан, 2003. 352 с.

References

1. Zmistovyy skladnyk formal'noi profesiynoyi osvity vchyteliv muzychnogo mystetstva (I osvitniy riven'). (2020). [Content component of formal professional education of music teachers (I educational level): monograph]. Kyiv.

2. Karas', G. V (2012). Muzychne krayeznavstvo Prykarpattya yak spetsial'nyy navchal'nyy kurs: do postanovky problemy. [Musical local history of Prykarpattia as a special educational course: before setting the problem]. Ivano-Frankivsk.

3. Muzychne krayeznavsnvo. [Musical regional studies].

4. Navchal'no-metodychni posibnyky. [Educational and methodical manuals].

5. Navchal'no-repertuarni posibnyky. [Educational and repertoire manuals].

6. Naskrizna prohrama praktyky. Osvitn'o-profesiyna prohrama «Muzychne mystetstvo». (2022). [End-toend internship program. Educational and professional program «Musical art»]. Chernivtsi.

7. Naskrizna prohrama praktyky. Osvitn'o-profesiyna prohrama Serednya osvita (Muzychne mystetstvo). (2021). [End-to-end internship program. Educational and professional program Secondary education (Musical art) ]. Chernivtsi.

8. Naukovyy hurtok «Muzychnyy krayeznavets». [Scientific circle «Musical local expert»]. Chernivtsi.

9. Naukovo-doslidna robota. Dysertatsiyni doslidzhennya vykladachiv. [Research work. Dissertation studies of teachers]. Chernivtsi.

10. Naukovo-doslidna robota. Monohrafiyi. [Research work. Monographs]. Chernivtsi.

11. Naukovo-doslidna robota. Naukovi publikatsiyi vykladachiv. [Research work. Scientific publications of teachers]. Chernivtsi.

12. Plan naukovoyi roboty kafedry muzyky na 2019-2020 n.r [Plan of scientific work of the Department of Music for 2019-2020]. Chernivtsi.

13. Plan naukovoyi roboty kafedry muzyky na 2021-2022 n.r. [Plan of scientific work of the Department of Music for 2021-2022]. Chernivtsi.

14. Robocha prohrama navchal'noyi dystsypliny «Muzychne krayeznavstvo» (vybirkova dystsyplina). Osvitn 'o-profesiyna prohrama: Serednya osvita (Muzychne mystetstvo). Spetsial'nist 014. (2021). [Work program of the educational discipline «Musical Local History» (selective discipline). Educational and professional program: Secondary education (Musical arts). Developer: Vyshpinska Y. M.]. Chernivtsi.

15. Robocha prohrama navchal'noyi dystsypliny «Muzychne krayeznavstvo» Osvitn'o-profesiyna prohrama: «Muzychne mystetstvo». Spetsial'nist 025 «Muzychne krayeznavstvo». (2022). [Working program ofthe educational discipline «Musical regional studies». Educational and professional program «Musical Art». Specialty 025 «Musical art». 2022. 18 p. Developer: Vyshpinska Ya. M.] Chernivtsi.

16. Sylabus navchal'noyi dystsypliny «Muzychne krayeznavstvo». Osvitn'o-profesiyna prohrama: «Muzychne mystetstvo». (2003). [Syllabus of the educational discipline «Musical regional studies». Educational and professional program «Musical Art». 17 p. Developer: Vyshpinska Y. M.]. Chernivtsi.

17. Yutsevich, Yu. E. (2003). Muzyka : slovnyk-dovidnyk. [Music: dictionary-reference]. Ternopil.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • У статті обґрунтовується значущість набуття музично-професійних умінь у підготовці професійного музиканта у музичних навчальних закладах. Розглядаються можливості вдосконалення процесу формування професійних умінь майбутнього оркестрових музикантів.

    статья [22,4 K], добавлен 07.02.2018

  • Дослідження трансформаційних процесів в системі музичної освіти. Особливості підготовки студентів творчих спеціальностей до практичної виконавської діяльності. Вивчення впливу інноваційних технологій на формування цінностей професійного інструменталіста.

    статья [20,2 K], добавлен 07.02.2018

  • Проблеми розвитку музичної культури та музичної діяльності. Історія формування музично-історичної освіти. Життя і творчі здобутки Б.В. Асаф’єва. Поняття інтонування як важлива складова музичної педагогічної концепції. Сутність поняття музичної форми.

    дипломная работа [55,9 K], добавлен 25.12.2010

  • Музично-педагогічні умови і шляхи розвитку ладового почуття школярів на уроках музики у загальноосвітній школі. Категорія ладу у системі засобів музичної виразності. Застосовування елементів "стовбиці" Б. Тричкова. Використання релятивної сольмізації.

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 12.02.2016

  • Природний перебіг процесів ґенези, еволюції, становлення й формування інструментальної традиції українців у історичному та сучасному аспектах. Особливості етнографічних та субреґіональних традицій музикування та способів гри на народних інструментах.

    автореферат [107,0 K], добавлен 11.04.2009

  • Життєвий та творчий шлях митця. Формування як громадського діяча. Микола Віталійович Лисенко як композитор, педагог, хоровий диригент, піаніст-віртуоз, засновник професійної композиторської школи, основоположник української професійної класичної музики.

    реферат [55,7 K], добавлен 26.05.2016

  • Виконання кантилени - "мірило" професійної зрілості музиканта. Фізіологічні та методико-технологічні аспекти виконавській роботі. Розподіл скрипкового смичка. Вибір аплікатурних прийомів. Життєва реалізація музичної фрази за допомогою виконання ритму.

    реферат [31,5 K], добавлен 19.09.2013

  • Основні аспекти та характерні риси джазу як форми музичного мистецтва. Жанрове різноманіття джазового мистецтва. Характеристика чотирьох поколінь українських джазменів. Визначення позитивних та негативних тенденцій розвитку джазової музики в Україні.

    статья [28,8 K], добавлен 07.02.2018

  • Музика як психо-фізіологічний чинник впливу на особистість дитини. Стан розвитку музичного мистецтва на сучасному етапі. Особливості деяких напрямів: афро-американська, джаз, рок-н-рол, рок. Вплив сучасної музики на формування музичної культури учнів.

    курсовая работа [58,0 K], добавлен 17.06.2011

  • Поняття музики, характеристика та особливості її складових. Значення артикуляції та техніки у музиці, сутність тембру. Фразування в музиці, роль динаміки у гучності та звучанні музики. Вміння слухати і чути, як основна і найважливіша якість музиканта.

    статья [22,9 K], добавлен 24.04.2018

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.