Принципы и идеи контркультуры, исследование ее роли в общественном развитии. Этапы становления и распространения рока, специфика его трансформации в современных условиях. Характеристика творчества американской группы "Slipknot", анализ текстов и музыки.

Исторические особенности русской музыкальной культуры XIX века, как периода полного и всестороннего развития. Характерные черты творчества композиторов А.А. Алябьева, А.Е. Варламова, А.Л. Гурилева. Расцвет русской музыки XVIII и первой половины XIX века.

Смычковые и щипковые инструменты, история их возникновения. Ребек как прообраз скрипки. Развитие скрипичного дела в Италии в XVI веке. Выразительность, теплота, нежность и исполнительские возможности скрипичного тембра. Исполнители жанра игры на скрипке.

Начало работы над оперой "Руслан и Людмила", особенности сочинения М.И. Глинкой музыки не имея готового либретто. Исчезновение и появление новых персонажей, переделка сюжетных линий поэмы. Воспитание героизма, благородства чувств и верности в опере.

Анализ исторической и культурной роли общественной музыкальной организации "Союз композиторов России". Анализ его роли в развитии музыкальной культуры России через вовлечение регионов в деятельность организации, создание композиторских содружеств.

Изучение развития музыкальной культуры и образования в Саратове. Проведение камерных концертов А. Бородина, М. Глинки, А. Даргомыжского. Организация вечеров классической симфонической музыки. Создание "Юбилейной кантаты" для солистов, хора и оркестра.

Основные семантические элементы, определяющие глубинные закономерности музыкального мышления тувинцев. Отражение закономерностей музыкального мышления в традиционной культуре новейшего времени и авторском творчестве. Перспективы музыкальной культуры Тувы.

Описание стадий работы по усовершенствованию музыкального инструментария. Рассмотрение музыкальных инструментов в порядке классификации Э. Хорнбостеля и К. Закса. Обоснование форм раннего бытования музыкальных инструментов и процессов их реконструкции.

Анализ истории фортепианной школы Казахстана в процессе ее становления и эволюции на протяжении столетия: от зарождения в 1920-е годы до наших дней. Характеристика новых парадигм музыкальной культуры, основанные на синтезе элементов Востока и Запада.

История фортепианной школы Казахстана в процессе ее становления и эволюции на протяжении столетия: от зарождения в 1920-е годы до наших дней. Фортепианное творчество казахстанских композиторов трех поколений: Е. Брусиловский, Г. Жубанова, С. Еркимбеков.

Изобретение фортепиано в начале XVIII столетия как поворотный момент в истории европейской культуры. Изменение характера музыкальной культуры западной цивилизации. Первый клавишный инструмент со струнами - клавикорд. Использование клавесина и его звук.

Эстрадное пение как вид музыкального искусства, основой которого является вокальное, песенное творчество в его яркой, доступной и популярной форме. Понимание композиторского замысла – одно из качеств, которое необходимо успешному эстрадному певцу.

Интерпретация учения о музыкальных фигурах эпохи барокко в немецкоязычном музыкознании. Поиск единого мнения в отборе источников и принадлежности их к дискурсу о Figurenlehren. Анализ манер, приемов диминуирования и позднеренессансных правил контрапункта.

Изучение особенностей итальянских музыкальных инструментов XVI-XVII веков - клавесинов и клавикордов. Наиболее известные мастера, делавшие клавесины в XVI веке в Италии. История развития принципов клавесиностроения. Виды энармонических инструментов.

Жанрово-виконавської концепції останнього твору І. Карабиця "П’ять музичних моментів". Таїна твору, що є семантично обумовленою непередбачуваністю драматургії циклу з пяти музичних моментів. Фортепіано як найважливіший складник тембрової драматургії.

Огляд біографії викладача сольного співу І.Г. Паливоди, його професійного шляху. Аналіз методики викладання. Відгуки відомих учнів про педагога та визначення його внеску у формування їх майстерності. Виокремлення принципів його вокальної методики.

Становлення та діяльність самодіяльної народної хорової капели "Галичина" Науково-методичного центру народної творчості Тернопільщини під керівництвом заслуженого діяча мистецтв Левенця. Концертна діяльність і репертуар колективу, методи роботи з ним.

Імітації церковних дзвонів, куполоподібний резонанс звучання, антифонний чи респонсорний спів - особливість музичних творів І. Стравінського. Наявність статичної коди як граничний прояв православної основи у сценічних і концертних творах цього митця.

Визначення способів реалізації ігрового модусу в умовах фортепіанних дуетів з різним образним змістом та жанровим спрямуванням в творчості відомого сучасного українського композитора В. Птушкіна. Впливи естетики бароко на творчі принципи композитора.

Розкриття ігрових принципів організації музичного матеріалу та їх ролі у драматургії раннього фортепіанного циклу А. Лядова. Формування особливого - "казково-ігрового образного" світу, який надалі був втілений майстром у лядівських симфонічних картинках.

Дослідження раннього фортепіанного циклу "Бирюльки", що став своєрідною "лабораторією" образного ладу творчості А. Лядова та його композиторського стилю. Розкриття ігрових принципів організації музичного матеріалу та їх ролі у драматургії циклу.

Значення ідеального та еталонного в категоріальних засадах теорії музично-виконавської творчості. Аналіз процесу становлення звукоідеалів виконавської інтерпретації у віолончельній творчості ХХ–ХХІ ст. Формування жанрово-стильових еталонів виконання.

В своїй творчості композитор Олів’є Мессіан, увібравши всі новітні для того часу досягнення музичного письма, залишив загальну релігійну спрямованість, тим самим торкаючись теми біблійного Апокаліпсису, що розглядається крізь призму його біографії.

Виявлення жанрово-стильової специфіки відтворення духовно-етичних настанов сарматизму в польській фортепіанній музиці XIX-XX століть. Визначення специфіки польської культури та жанрово-стильових уподобань її музичного мистецтва у духовному аспекті.

Аналіз творів на тексти Т.Г. Шевченка, які займають ключове місце у хоровому доробку В. Сильвестрова. Порівняння інтерпретації віршів "Реве та стогне Дніпр широкий", "Садок вишневий коло хати", здійснені композитором у циклі "Псалми на слова Шевченка".

Фортепіанний доробок українського композитора, піаніста, педагога, музичного критика М. Фоменка. Композиторські напрацювання в жанрі опери, симфонічній, театральній, камерно-вокальній музиці, опрацюваннях пластових пісень, інструментальних п’єсах.

Виявлення стильових ознак імпресіонізму й символізму в творчості Василя Барвінського й Миколи Колесси. Обгрунтування існуючих в них апеляцій до імпресіонізму-символізму, їх актуалізація в слуховому сприйнятті композицій західноукраїнських майстрів.

Розвиток імпровізації в музиці. Історія розвитку інструментально-виконавської діяльності. Виконавська імпровізація як найважливіша форма музикування. Побутова розважальна музика Моцарта для оркестру та ансамблю. Роль органу у творчій діяльності Баха.

Розглянуто індивідуальний виконавський стиль піаніста з позицій як усвідомленого, так і неусвідомленого відстоювання адекватного "власного Я" в мереживі досконалих норм й естетичних виконавських цінностей. Запропоновано інтерпретувати означений феномен.

Значення особистості соліста-вокаліста у комунікативному просторі сучасного естрадного вокального ансамблю. На основі аналізу діяльності солістів вокального квінтету "Pentatonix" висувається припущення щодо ключової ролі індивідуальних якостей вокаліста.