Едвард Григ як норвезький композитор періоду романтизму, музичний діяч, диригент, основоположник норвезької професійної композиторської школи. Сім’я музиканта, навчання. Одруження та сімейне життя. Світова слава композитора, його внесок у розвиток музики.

Анализ цикла Й. Брамса "Четыре баллады для фортепиано ор. 10" как центрального опуса раннего периода творчества композитора. Исследование единства миниатюр в циклических формах фортепианного наследия Й. Брамса. Средства объединения баллад в единый цикл.

Связь темпа развития музыканта с используемыми им способами работы. Анализ как неотъемлемая стадия работы музыканта над оформлением звукового образа. Сочетание пробных проигрываний с непрекращающимся углубленным трудом над деталями и частями произведения.

Педагогическая деятельность Е. Вальтер-Кюне - одной из выдающихся отечественных арфисток конца XIX — начала XX столетия. Изучение особенностей отбора учебного репертуара и требований к исполнительскому мастерству, выявление канонов европейской школы.

Дослідження поняття модерністського Майстра, митця означеного часу, для якого екзистенційна смислова сфера стає однією з домінуючих у камерному музичному творчому доробку Б. Лятошинського його учня – І. Белзи та композиторів З. Кассерна та Ю. Кофлєра.

Дослідження виконання музики Р. Ваґнера, яка має на одеській оперній сцені свою розгалужену і привабливу історію. Творча спрямованість політики художнього керівництва театру та філармонії. Зростання інтересу до музики великого німецького композитора.

Висвітлення етапів формування виконавської культури майбутніх артистів-вокалістів та компонентів означеного феномену. Поетапне впровадження методів та прийомів формування виконавської культури у здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.

Аналіз творів християнських композиторів постмодерної доби. Поєднання музичних жанрів різних релігійних конфесій у ХХ ст. Молитовні практики та літургічна музика католицького світу. Оцінка діяльності вокального ансамблю "Harpa Dei" з позицій екуменізму.

Моделювання жанрового інваріанта елегії. Виявлення основних етапів історико-стильової еволюції жанру в музичній культурі Росії та України із врахуванням особливостей національних форм його екзистенції. Створення внутріжанрової типології елегії.

Окреслення особливостей електроакустики як напряму, що розвивається у сучасному українському мистецтві. Характеристика специфіки опери "Вишиваний. Король України" А. Загайкевич, яка є зразком твору, в якому поєднана симфонічна та електронна музика.

Радикальне переосмислення системи "виконавець — композитор" відбулося у зв’язку з поширенням неакадемічних, часто імпровізаційних музичних практик (екзотичних культур, фольклору, рок-музики), у яких функції композитора і виконавця зливаються у єдине ціле.

Використання композитором інноваційного підходу в роботі зі звуком, тембрами, стилями, мікшуванням, мастерингом, які потребують постійних пошуків і втілення модерних засобів виразності. Рушійна сила формування та еволюції звучання електронної музики.

Метою статті є дослідження нового музичного інструментарію як засобу пізнання і творення сучасного музичного мистецтва. Автором проаналізовано досягнення у сфері електроніки, які дали новий імпульс появі і розвитку різних музичних творчих напрямів.

Характеристика функціональних можливостей показників інформаційних електронних ресурсів. Класифікація електронних освітніх ресурсів. Висвітлення потенційних можливостей електронних освітніх ресурсів як педагогічного інструментарію. Техніка співу.

Характеристика електронної музичної творчості як діяльності, яка побудована на основі трьох базових музично-комунікативних моделей: автокомунікації, імпровізації й композиції. Дослідження проблеми виконання музичного твору на цифровому інструменті.

Мелодичні і лінеарні фігури як елементи інтонаційного словника строгого стилю. Дослідження проблеми осмислення шенкеріанської дидактики елементарного контрапункту на базі інтонаційної теорії. Модель взаємодії прекомпозиційних засобів строгого стилю.

Закономірності взаємодії технічних та виразових принципів строгого стилю поліфонічної теорії. Аналіз єдності теоретичного, аналітичного та дидактичного підходів до вчення про багатоголосся окремих мелодій. Еволюція музичних традицій письма в ладах.

Вивчення трансформації народних музичних традицій українців діаспори Північної Америки у ХХ-ХХІ ст. Особливості емігрантських пісень зі збірок народнопісенного фольклору Р. Климаша "Вступ до українсько-канадського іммігрантського фольклорного циклу".

Тенденції розвитку вищої освіти України на теренах європейського простору. Вимоги до професійної компетентності фахівців, зокрема майбутніх вокалістів. Обґрунтування поняття "емоційна виразність" та його значення для підготовки майбутнього вокаліста.

Естетична та виконавська специфіка емоційної складової мистецтва співу. Визначення психофізіологічних чинників емоційних факторів виконавської творчості співака-актора. Відмінності формування емоційної складової в музичному та театральному мистецтві.

Ознайомлення студентів з теоретичними та практичними аспектами формування емоційного інтелекту як показником сценічної майстерності майбутнього вчителя музичного мистецтва. Аналіз поняття "сценічна майстерність майбутнього вчителя музичного мистецтва".

Застосування артистом у процесі виступу різноманітних виразових засобів. Висвітлення основних ознак естрадної пісні, які надають їй особливої емоційної та естетичної виразності. Формування та розвиток артистизму, акторської майстерності у студентів.

У статті висвітлено специфіку структурних особливостей супрасльських кантів "Восиявий во Єгипті", "Хотящу Симеону", "Новую показа твар ". З’ясовано, що у давніх супрасльських кантах прослідковуються етичні лади за системою античних музичних теоретиків.

Розгляд науки епістології як частини теорії та практики музично-історичного процесу. Головні чинники її формування в Україні. Дослідження маловідомих джерельних пам’яток історії української музичної культури ХХ століття та введення їх до наукового обігу.

Розгляд питання динамічного розвитку епіки крізь призму творець-виконавець-слухач. Особливості середньовічної поезії, яка утворювала з музикою нерозривну єдність. Місце творців та носіїв епічної традиції в аристократичному та народному середовищі.

Історичне виникнення жанру. Особливості танців, що становлять класичну інструментальну сюїту. Характерні риси музичного твору Й. Баха "Французька сюїта" № 2 до мінор. Стилістичні різновиди жанру у періоди епохи романтизму та другої третини ХХ століття.

Психологическое восприятие музыки человеком. Роль музыки для умственного развития. Музыкальное образование плода в период беременности матери. Музыкальное образование и интеллектуальные способности. Влияние музыки на развитие биологических систем.

Проведення лінії еволюції творчості В. Власова від ансамблевого та сольного музикування через кіномузику до оригінальних академічних опусів естрадно-джазових компонувань для баяна. Суть перекладення композитором оркестрового твору "Свято на Молдаванці".

Наслідки модифікації композиторської техніки у практично-виконавській площині музичної творчості. Тенденції естетики і семіології ансамблевого виконавства в контексті мовно-інтонаційних видозмін, мистецьких течій, авторських стратегій постсучасної музики.

Особливості відтворення психології українців у народних ліричних родинно-побутових піснях. Розвиток співоцтва на Слобожанщині. Відокремлення поетико-виражальних засобів реалізації у фольклорних текстах етичних та естетичних переконань українського народу.