Вивчення структури музичного тексту засобом семантичного і герменевтичного аналізу, понятійно-смислової корекції фундаментальних питань музикознавства і удосконалення його категоріального апарату. Художньо-стильові особливості фортепіанної творчості.

Модернізація та забезпечення європейських стандартів якості музичної освіти в Україні. Формування культурних і комунікативних компетентностей майбутніх музикантів. Підвищення рівня узгодженості взаємозалежних інноваційних систем професійної освіти.

М. Халітова – одна з найвідоміших композиторів України, яка належить до когорти діячів кримськотатарської культури. Аналіз творчості мисткині, зразком якої постає вокальний триптих до віршів І. Франка. Поєднання музичних традицій Сходу та Заходу.

Етапи становлення виконавських можливостей саксофона. Увагу акцентовано на значному розширенні виконавсько-виражального потенціалу інструмента, який зумовлений темброво-звуковим експериментом сучасних композиторів у лоні камерно-інструментальної музики.

Специфічні особливості фортепіанної культури сучасного Китаю: поширення класичного фортепіанного репертуару в полегшеній, естрадно-джазовій версії. Значення ідеалів культури і освіти в політиці сучасної КНР. Досягнення успіхів молодих китайських артистів.

Музичний аналіз романсів вокального циклу Д. Шостаковича "Сатири". Обґрунтування особливостей стилістики інструментального супроводу з позицій детального розгляду кожного романсу. Амбівалентний зв’язок фортепіанної та вокально-поетичної партій твору.

Виявлення гармонічно-функціональних характеристик основних елементів джазової гармонії. Єдина функціональна ланка джазової гармонії, головною характеристикою якої є домінантова функціональність. Головний імпульс для здійснення музичного розвитку.

Систематизація відомостей про останні фортепіанні сонати О. Скрябіна, присутність у них релігійної екстатики, пов’язаної з давньоруською християнською традицією. Стильові прояви, що створюють органічну основу фортепіанної сонатної тріади О. Скрябіна.

Определение и характеристика особенностей хачатуряновского цикла. Исследование модели полицентричности, многополярности современного мира. Ознакомление со спецификой баховского Универсума. Анализ содержания свойства диатоники, как ладовой переменности.

Единство риторического и мелодического элементов оперы, декларируемое Асафьевым с целью поддержать творчество Прокофьева и Шостаковича. Анализ возможностей создания новой социологии искусства и ее сопоставление с существующими акторносетевыми моделями.

Профессионально-техническое и музыкально-эстетическое совершенство классического стиля bel canto в оперном искусстве XVIII века, его взаимосвязь с оперной драматургией и вокальными амплуа. Направления развития данного стиля и выдающиеся представители.

Неосуществленный замысел Горького — использование музыкального фрагмента в качестве эпиграфа к первой части романа. Выявление схожих мотивов произведений, основанных на китежской легенде, бытующей на Нижегородской земле (с оперой Римского-Корсакова).

Историография творчества выдающегося композитора С. Прокофьева в ХХI веке. Справочник "Русские композиторы: история отечественной музыки в биографиях ее творцов", сборник "Сергей Прокофьев: Письма. Воспоминания. Статьи", дневник и рассказы Прокофьева.

Особенности изучения открытой формы в музыкальном искусстве. Две композиционные разновидности открытой формы. Специфика внемузыкального и имманентно-музыкального содержания открытой формы. Функциональная организация музыкальной темы и музыкальной формы.

Сущность и значение музыки. Краткая характеристика некоторых ее стилей и направлений (джаз, кантри, рок и его подвиды, ска, хип-хоп, электронная музыка, транс, электро, ритм-энд-блюз). Особенности их возникновения и развития, техника исполнения и роль.

Рост национального самосознания, обращение к собственной истории - причины популяризации кельтской культуры в Европе. Наличие пунктирных ритмов, связанных с движениями, характерными для национальных танцев - особенность народной шотландской музыки.

Изучение творчества современных крымско-татарских композиторов. Оценка музыкального содержания, художественного замысла и технического воплощения произведений М. Халитовой. Применение вокально-хоровых средств и народных инструментов в симфониях автора.

Использование камерно-вокальной музыки на музыкальных мероприятиях Тобольского отделения. Представление оперного творчества ариями, сценами и хорами из сочинений В.А. Моцарта, Ш. Гуно, Дж. Верди. Основная характеристика камерной и симфонической музыки.

Теоретичні та практичні аспекти якості корпоративного управління. Дослідження системи контролінгу на підприємстві. Методики оцінки якості корпоративного управління. Прийнятті рішень про інвестування в компанію. Вдосконалення планування на підприємстві.

Принципы в ритмическом воспитании дирижеров. Понимание музыкального ритма в музыкознании. Восприятие временных компонентов музыки (метра, ритма, темпа). Парадоксальность двигательного процесса в дирижировании. Психофизиологические основы воспитания ритма.

Временная организация музыкального объекта, как одна из основных задач дирижера. Ритм - выразительная категория, охватывающая соотношения частей, слитых во фразу, период, выявляемых через живое движение рук - динамику мышечных напряжений и расслаблений.

Принципи композиторської педагогіки П. Чайковського, виявлення на основі аналізу його позначок в творах С. Танєєва. Історія композиторської освіти в Росії, складання наукових біографій Чайковського і Танєєва. Висловлювання в оркестрі власні музичні думки.

Дослідження паралітургійності василіянської духовнопісенної творчості на всіх етапах її розвитку. Літургійний аспект духовної пісенності, що пов’язується в греко-католицькій традиції із широким застосуванням так званого "всенародного співу" у церкві.

Анализ факторов, детерминирующих художественные задачи оперы и определяющих использования травести связанных с историко-культурными нормами эпохи. Репрезентация определенных возрастных особенностей героев оперы, их пародийные и инфернальные образы.

Огляд трьох рукописів "Граматики" М. Дилецького – 1679, 1681 та 1723 рр. Дослідження різних способів нотації партесного багатоголосся. Виконавські принципи та методи партесного стилю, вплив органної практики на партесне багатоголосся a cappella.

Рассмотрение символики чисел и интонационных "ходов" в Пассакалии Д. Букстехуде. Понимание замысла авторского произведения. Замечания по трактовкам Пассакалии. Интерпретация сочинения органистом Пита Ки. Ассоциации, связанные с ролью цифр в Пассакалии.

Аналіз походження та еволюції поняття "патерн" в різних наукових площинах. Встановлення унікальних характеристик у різних типів патернів, їх ролі у створенні музичної форми та впливу на емоційне сприйняття музичних творів. Патерн в музичній культурі.

Обрыв традиций, связанных с постижением сущности православной культуры. Потеря преемственности в передаче богатства духовного и эмоционального контекста музыкальных произведений, связанных с ритуалом богослужения. Методика анализа монодийной композиции.

Анатомия дыхательных органов и физиология дыхания в ходе жизнедеятельности. Научные данные относительно становления дыхания в пении. Взаимосвязь с другими частями голосового аппарата. Механизм дыхания в пении. Упражнения для наработки навыков дыхания.

Обзор и характеристика уникальной музыкально-педагогической методики Ф. Шопена, совершившей поворот в искусстве обучения игре на фортепиано. Красота музыкального языка Ф. Шопена. Вопросы программности и методические разработки в творчестве композитора.