Виявлення стильових ознак імпресіонізму й символізму в творчості Василя Барвінського й Миколи Колесси. Обгрунтування існуючих в них апеляцій до імпресіонізму-символізму, їх актуалізація в слуховому сприйнятті композицій західноукраїнських майстрів.

Розвиток імпровізації в музиці. Історія розвитку інструментально-виконавської діяльності. Виконавська імпровізація як найважливіша форма музикування. Побутова розважальна музика Моцарта для оркестру та ансамблю. Роль органу у творчій діяльності Баха.

Розглянуто індивідуальний виконавський стиль піаніста з позицій як усвідомленого, так і неусвідомленого відстоювання адекватного "власного Я" в мереживі досконалих норм й естетичних виконавських цінностей. Запропоновано інтерпретувати означений феномен.

Формування індивідуального стилю у вокальній творчості україно-німецької композиторки А. Корсун, обґрунтування значення вокального жанру в її творчості. Позанаціональна природа вокальної творчості композиторки, її орієнтація на сучасну світову музику.

Порядок формування поняттєво-категорійного апарату музичного-виконавського стилетворення та створення методики дослідження індивідуального стилю музиканта-виконавця. Поняття музично-виконавського архетипу та його типи: аполонічний, діонісійський.

Дослідження присвячено інноваційному проекту сучасної музичної освіти з питань вивчення ритміки, де музичний ритм є архітектонікою емоційного та ритмоінтонаційного вираження професійного виконавця. Розглянуто авторську розробку Станіслава Макієвського.

Досвід викладання кафедри спеціального фортепіано ХНУМ імені І.П. Котляревського. Застосування інструктивних етюдів для фортепіано на молодших курсах бакалаврату. Взаємодія рухового та звукового компонентів в процесі навчання студентів молодших курсів.

Розгляд особливостей розвитку технічних навиків на духових інструментах. Формування технічних навичок, виконавських засобів музиканта-духовика для втілення художніх намірів у процесі гри. Питання теорії і практики розвитку технічних навичок музиканта.

З’ясування історичних передумов та головних чинників, що впливали на розвиток музично-інструментальної культури в Україні в XVI – середині XVIII століття. Аналіз та узагальнення провідних тенденцій розвитку автентичного напрямку у виконавській культурі.

Період створення ансамблю пісні і танцю "Черемош". Підбір складу оркестру народних інструментів, і формування репертуару, що сприяло створенню саме інструментальної традиції музичного ансамблю. Історичні факти перших виступів й гастролі "Черемошу".

Історія духовних та культурних взаємин України з Росією ХVІІІ - поч. ХІХ ст. Становлення й розвиток національної музичної культури, заснування школи "певчіхъ" у Глухові на Сумщині. Підготовка співаків для імператорської капели, інструментальні класи.

Визначення створення універсальної класифікації концертів. Характеристика оркестру, який трактовано як об'єднуючий усі інші позиції компонент. Аналіз концептуальних характеристик, які відбивають художні засади концерту і його змістового наповнення.

Розгляд театральної музики в аспекті її інструментальної складової, що трактується як один з базових компонентів стильової системи І. Шамо. Аналіз найбільш показових тенденцій використання музичного інструментарію в тогочасній театральній практиці.

Вивчення стилю музики до вистав І. Шамо на прикладі "Макбета" В. Шекспіра та "У неділю рано зілля копала" О. Кобилянської у виконанні трупи Державного Київського драматичного театру імені І. Франка. Тенденції використання музичного інструментарію.

Вивчення феномену ментальності, смислового поля галицького художнього менталітету. Творчість представників старшого, середнього, молодшого композиторських поколінь львівської школи. Інструментальні концерти композиторів у ментальному просторі Галичини.

Аналіз специфіки, змісту та форм інструментально-виконавської діяльності сучасного вчителя музики. Практичний досвід підготовки студентів мистецьких факультетів в інструментальних класах. Способи оптимізації цього процесу з урахуванням сучасних вимог.

Поняття нематеріального музичного мистецтва. Приклади етично доцільного поєднання рекламних стратегій із піаром та залучення музикантів до флеш-мобів та концертних марафонів. Роль соціальних мереж в інформаційній політиці музичних установ Львова.

Дослідження інтегративних явищ у техніках композиції на прикладі "Тріо для фортепіано, скрипки і валторни" Д. Лігеті. Поєднання інтонаційної хроматики, пуантилізму, і сонорики в характерному творі пізнього періоду творчості композитора Д. Лігеті.

Дослідження, обґрунтування та аналіз процесу інтеграції технік композиції у ХХ ст., який дуже важливий для сучасного музикознавства. Процес внутрішнього обміну та взаємозбагачення виявляється на трьох важливих рівнях: звуко-звучання, гармонії та фактури.

Дослідження проблем національної джазології - інтеграційних процесів автентичного музичного фольклору і вітчизняного джазу. Розгляд функціональних особливостей напрямків української музичної культури. Вплив народної музики на джазове музичне мистецтво.

Дослідження інтеграційних процесів автентичного музичного фольклору і вітчизняного джазу, функціональні особливості напрямків української музичної культури. Ознаки інтеграційних процесів та впливу народної музики на українське джазове музичне мистецтво.

З позиції змісту мистецької освіти інтенціонально-рефлексивний підхід передбачає свідоме розуміння змісту музично-педагогічної діяльності, вироблення установки на успішне мистецьке навчання і готовність до майбутньої самостійної педагогічної роботи.

Характеристика механізмів взаємодії літератури й музики в епістолярному романі Й.В. Ґете і засадничої ролі цих механізмів у формуванні сентименталістського світогляду. Дослідження процесів міжвидової взаємодії мистецтв, які підсилюють дію одне одного.

Розгляд інтермедіального простору роману А. Любки, виявлення різнорівневих зв’язків вербального тексту з оперою Дж. Пуччіні "Мадам Баттерфляй". Літературна репрезентація існуючого музичного твору, яка прагне досягти словесного наближення до партитури.

Дослідження та напрямки еволюції композиторських принципів, пов'язаних із тенденцією проникнення мови та образів різних видів мистецтв. Аналіз інтермедіальних проекцій на моносеміотичному чи мультисеміотичному тлі камерно-інструментальних композицій.

Розглянуто прояви інтермедіальності у контактах рок-музики й мистецтв, що мають візуальну природу. Взаємодія музично-поетичного доробку рок-музики та візуальних мистецьких практик. Представлено концептуальні альбоми прогресивного року (прог-року).

Розвиток емоційно-чуттєвої пам’яті виконавця музичних творів, вдосконалення виконавської майстерності та інтерпретаторської техніки. Керування процесом художнього відтворення образно-асоціативних уявлень музиканта. Механізм взаємодії мислення і пізнання.

Обґрунтовано концепцію масштабного синтетичного витвору Франка Мартена шляхом аналізу специфіки його жанрово-стильових та сценічно-виконавських засад. Ознаки індивідуального стилю майстра та специфіка його втілення в ораторії-опері "Чарівне зілля".

Музично-художня структура вокально-романсових циклів С. Рахманінова. Діалогічні співвідношення вокальних і фортепіанних партій. Творчі аспекти діяльності концертмейстера. Принцип вокально-інструментального синтезу. Феномен вокально-фортепіанного дуету.

Розробка рекомендацій щодо інтерпретації джазових стандартів у професійній діяльності концертмейстерів в сфері естрадно-джазового виконавства. Форми прояву творчого потенціалу концертмейстера. Аналіз ряду вмінь, які необхідні в процесі інтерпретування.