Жанрова еволюція репрезентації особистості французького модернізму XX ст. в камерно-вокальних жанрах. Аналіз творів вокального циклу "Metamorphoses" (1943) і melodie "Rosemonde". Виявлення прагнення Пуленка до взаємодії з візуальними мистецтвами.

Исследование периода формирования камерно-вокального творчества Р. Штрауса в контексте особенностей песенного жанра конца XIX века. Определение степени опоры немецкого композитора в камерно-вокальном творчестве на народно-песенные интонационные обороты.

Краткий очерк жизни, а также личностного и творческого становления великого русского композитора Шостаковича. Анализ и оценка некоторых камерно-вокальных произведений автора, их специфика, особенности структуры и содержания. Признаки еврейской музыки.

Выявление доминирующих жанров в репертуаре для виолончели и фортепиано первой половины ХХ века и их характеристика в контексте стилевых направлений неоклассицизма и позднего романтизма. Корпус музыкальных жанров, распространенных в творческой практике.

Розгляд камерно-інструментального доробку українського композитора О. Іванька. Історія створення митцем музикальних творів для ансамблевого музикування. Інноваційні художні рішення композиторської техніки Іванька в аспекті інструментальної версійності.

Відтворення контексту європейського мистецтва першої третини ХХ століття. Провідні художньо-естетичні тенденції того часу, що стали стилеутворюючим фактором творчих пошуків К. Шимановського. Особливе місце камерно-інструментальних жанрів в його творчості.

Дослідження камерно-інструментального мистецтва як багатокомпонентної системи, форми суспільної свідомості і феномену художньої культури. Константні (стабільні) та релятивні (відносно стабільні) компоненти структури, розвиненість яких впливає на систему.

Аналіз камерно-інструментального ансамблю України 1960-1980-х років, індивідуальних композиторських стилів і виконавства. Дослідження особливостей творчості як фактору розвитку жанру, тенденцій українських квартетів, тріо ансамблів нетрадиційних складів.

Демократическая направленность камерного вокального творчества П.И. Чайковского, обращенного к простому неискушенному слушателю и сближение его с культурой городского бытового романса. Пристрастие композитора к лирике Алябьева, Варламова, Гурилева.

Раскрытие камерного ансамбля в оптимальном многообразии его разновидностей темброво однородных, разнородных и количественных составов; в т.ч. народных, классических, смешанных. Проблема активизации творчества в плане создания современной камерной музыки.

Феномен тотального обращения к канону в музыке ХХ в. Важнейшее из направлений новой и новейшей канонической практики представлено образцами инженерно-выверенной, "строгой" трактовки канона, которое и становится главным объектом авторского наблюдения.

Рассмотрение кантаты С В. Рахманинова с точки зрения жанрового анализа и жанрового синтеза. Последовательное прослеживание черт кантатного, оперного, симфонического жанров. Влияние поэтики на раскрытие содержания, характер взаимодействия в творчестве.

Ознакомление с основными моментами биографии С.И. Танеева. Изучение первой части кантаты "Иоанн Дамаскин". Выявление формы данного произведения, соотношения оркестра и хора. Исследование особенностей гармонического языка на примере второй части кантаты.

Отличительные черты жанра кантаты, особенности ее становления в западноевропейской музыке. Анализ развития вокальных и инструментальных стилей. Влияние культового хорового искусства на творчество русских композиторов. Возникновение романсовой лирики.

Рассмотрение кантат И.Ф. Кирнбергера "Грехопадение первых людей", "Ино" и "Сион оплакивает со страхом и болью", относящихся к позднему периоду его творчества. Особенности драматургии литературного текста, применения аффектов, полифонического письма.

Анализ хорового письма Пьера Булеза в кантатах "Le visage nuptial" и "Le soleil des eaux". Именно хоровые сочинения Булеза стали логичным связующим звеном между вокально-хоровыми опусами композиторов первого и второго западноевропейского авангарда.

Особенность своеобразия и неповторимости жанрового мышления Джироламо Фрескобальди относительно использования жанра каприччио в его творчестве. Исследование воплощения жанра каприччио для клавира. Совмещение строгого и свободного полифонических стилей.

Целостное рассмотрение Каприччио на "Ку-ку" Джироламо Фрескобальди с позиций формы, остинатности, тематизма и его соотношения, метрики, размеров. Участие реплики "Ку-ку" в четырехголосной драматургии в сочетании, контрапункте с многотомьем Кариччио.

Пребывание Карла Марии фон Вебера в Вене в 1803 году и его обучение у аббата Георга Йозефа Фоглера. Перемены в инструментальном мышлении Вебера под влиянием учителя музыкантов начала XIX века. Применение кларнета - важнейшего инструмента в его творчестве.

Написание инструментальной музыки Карлхайнцом Эсслом. Исследование его работ в области электронной музыки, интерактивных композиций в реальном времени и звуковых инсталляций. Разработка различных программных сред для композиции в реальном времени.

Понятие песенного дискурса как коммуникативного процесса. Характеристики и основные жанры песенного дискурса: рок (аппелятивная функция), рэп (нарративная и конвинсивная функции), поп (эмотивная функция). Подходы к исследованию песенного дискурса.

Складність та багатовимірність категорій "рух" та "музичний рух". Аналіз взаємодії, обумовленої саме біологічною природою людини. Порівняльна характеристика та розмежування дефініцій "рух у музиці", "музичний розвиток", "музична пластичність, моторність".

Розкриття взаємин жанру і стилю як основних аспектів музики, узгодження їх проекцій в простір діалогу як розуміння, результатом якого стає той або інший перебіг музичної інтерпретації, весь обсяг виразного матеріалу музики. Проблема виконавського діалогу.

Засади категорії авторства у її проекції на сучасну музикологію з виявленням особливостей дії в жанрі гітарного концерту. Виявлення специфіки функціонування категорій автора та авторства в гітарній музиці, їх впливу на жанрову поетику гітарного концерту.

Композиційні особливості вокальних творів Густава Малера, характер і специфіка його музичної поетики. Філософсько-естетичні основи світогляду композитора. Творчість Г. Малера, його життя, особливості психіки та сприйняття образотворчого мистецтва.

Виявлення семантики прецедентів європейської фортепіанної традиції. Залучення принципів музикознавчої компаративистики та історичного методу для визначення національних передумов формування китайської художньо-естетичної свідомості, культури та музики.

Аналіз музикознавчих аспектів проблеми часу і специфіки прояву часу в музиці. Виявлення антиномічних сторін і властивостей музичного часу у зв'язку зі структурними рівнями музичної поетики. Вивчення циклічності у фортепіанній творчості С.В. Рахманінова.

Антиномічні сторони і властивості музичного часу зі структурними рівнями музичної поетики. Аналіз музичного тематизму і принципів формоутворення фортепіанних прелюдій, музичних моментів і етюдів-картин С.В. Рахманінова як музично-хронотопічних знаків.

Аналіз передумов та особливостей розвитку професіоналізму української академічної школи народних інструментів. Періодизація процесів еволюції методологічної концепції становлення народно-інструментального мистецтва. Характеристика кожного з періодів.

Становлення в якості сфери практичної діяльності, галузі наукового-теоретичного знання та освітнього комплексу - риса сучасного розвитку академічного народно-інструментального мистецтва. Закономірності формування виконавської майстерності баяніста.