Характеристика художественного мастерства А.П. Чехова как писателя и тонкого знатока детской речи. Исследование специфики языка детских произведений писателя на примере рассказа "Детвора" с учетом использования средств интенсификации высказывания.

Характеристика основных стереотипов в отношениях представителей русского и финского народов. Проведение анкетирования среди населения по различным категориям: работа, общество, государство, вежливость, воспитание. Главные недостатки русских и финнов.

Особенности материальной и духовной культуры современных сельских жителей среднеобского бассейна. Отражение их в названиях растений, в поверьях, произведениях устного народного творчества. Представление в статьях "Словаря фитонимов Среднего Приобья".

Фразеологические сочетания как идеологически построенные и коллективно присвоенные представления об идеях и ценностях времени и культуры. Фразеологическая единица и ее особенности функционирования, а также ее система трансформированных употреблений.

Характеристика объективных закономерностей образования и развития фразеологических единиц. Исследование процессов обогащения словарного состава языков Центральной Азии через образование новых фразеологических единиц. Описание фольклора и литература Азии.

Сущность модальности, роль и значение данной категории в современном языкознании. Миративность как особое модальное значение, ее характерные свойства и признаки, классификация показателей. Иллокутивная функция высказывания и значение миративности.

Отражение в семантике фразеологизмов этнического менталитета представителей англо-американского военного социума, отражающих специфику его мировоззрения. Образы идиоматики членов военной субкультуры как части национальной культуры США и Великобритании.

Лексика документів в галузі миротворчої діяльності. Вживання спеціальної термінології. Лексична специфіка документів миротворчої діяльності та особливості її вживання, які залежать від жанру, тематичного змісту документу та його комунікативних завдань.

Дослідження особливості актуалізації концептів-мисленнєвих картинок як структур представлення знань, вербалізованих фраземами англійської та української мов. Процеси концептуалізації й категоризації дійсності в різних напрямах сучасної філології.

Погляди Твардовського на співвідношення мислення та мовлення, що розглядаються через призму менш відомих творів польського філософа та з використанням деяких теоретичних розрізнень. Вербальність абстрактного мислення. Мовлення як інструмент мислення.

Комплексний аналіз в зіставно-порівняльному аспекті мисливської мови давніх абхазців. Дійство, що вербалізується словами "полювання", "ловіння", що збігаються за своєю внутрішньою формою, як універсальний метафорично структурований образ мисливської мови.

Визначення сутності слова - інструменту людського спілкування та безмежного впливу на людей. Характеристика особливостей аргументації, як основного етапу переконання. Аналіз складових частин переконання: гіпотези, доказів (аргументів) і демонстрації.

Характеристика особливостей граматичних модифікаторів. Визначення сутності антропоморфізмів, пунктуації (переносів двокореневих прикметників, глосарію із субспеціальностей, родових назв, скорочень). Аналіз значення ілюстрацій в медичних публікаціях.

Дослідження основ риторичної майстерності під час презентації. Початок і тривалість виступу. Місце проведення презентації. Основний закон красномовства. Структурні компоненти презентації, недоліки у плануванні й підготовці. Алгоритм подолання стресу.

Види письмового перекладу, їх класифікація на основі жанрово-стилістичних особливостей оригіналу. Розгляд особливостей художнього перекладу. Вивчення проблем співвідношення контекстів автора і перекладача, точності і вірності, перекладу фразеологізмів.

Лінгвостилістичний аналіз текстів історичних творів Р. Іваничука, виявлення в них мистецької лексики та встановлення особливостей її функціонування в аналізованих текстах. Особливості реалізації метафор і порівнянь у різних комунікативних ситуаціях.

Розгляд та аналіз ставлення представників гуманітарної сфери, у тому числі й митців, до сучасної екологічної кризи. Характеристика внеску митців у розуміння природи та зв’язків людини та природного світу, а також шляхів подолання екологічної кризи.

Миф как высказывание. Элементы семиологической системы. Мифические формы и концепты. Чтение и расшифровка мифа. Пример мифологизации математического, литературного и поэтического языков. Миф как деполитизированное слово. Необходимость и границы мифологии.

Миф-имя, как внешний миф, имя, образный символический момент мира; символический в смысле объективности имени, его роль и значение среди важнейших категорий мифопоэтики. Оценка воздействия имени на индивида на примере истории жизни Чингисхана и Коркута.

Формирование позитивного мифа о Сибири и сибиряках в кинематографическом дискурсе о Второй мировой войне через реализацию вариативной мифологемы "человек Сибири". Рассмотрение основных тенденций конструирования мифологизированного образа Сибири.

Рассмотрение мифологемы "русалка" в системе образов, представленной в говорах Нижегородской области, определение ее места в системе мифологических представлений названного региона. Рассмотрение признаков, составляющих содержание данной мифологемы.

Анализ исследуемых произведений с точки зрения присутствия в них библейских образов и мотивов, центральным из которых является мотив Райского Сада. Сходство данных образов, вызванное принадлежностью двух писателей к парадигме христианской культуры.

Исследование критериев терминологичности лексических единиц, относящихся к мифологемам. Однозначность и независимость смысла термина от контекста, отсутствие синонимов ( дублетов), определенная стилистическая нейтральность у терминологических знаков.

Исследование динамики осмысления мифологизации как функции языка. Примеры, показывающие наличие мифологизации в современности. Заложенная французскими структуралистами основа семиотического анализа, особенности ее применения современными учеными.

Влияние Петербургского текста на структуру "Петербургских зим". Особенность взаимосвязи мифологизации с жанром мемуаров. Изучение тотального проявления авторского "Я" в работе Г. Иванова. Исследование основных признаков беллетристического текста.

Анализ объективации концепта "море" в славянской и поморской культурах с целью экспликации мифологизированного компонента. Языковые механизмі актуализации концептуальных признаков и структура знаний, стоящих за концептом в мифологическом дискурсе.

Анализ фразеологических единиц с ономастическим компонентом. Исследование специфики имя собственного в них. Ономастический компонент как маркер, основой для восприятия и соотнесения материальной формы фразеологической единицы с кроющимся за ним мифом.

Анализ пласта мифологический лексики тамбовских говоров, функционирующей в структуре формул устрашения детей как текстов коммуникативного типа, относящихся к традиционной духовной культуре. Состав персонажей-устрашителей, их лексической выраженности.

Исследование фразеологизмов с зоосемизмами с целью выявления общих и специфических черт исследуемых единиц. Органическая связь фразеологизмов с мифологией, национальной культурой и менталитетом каждого этноса на материале русского и немецкого языков.

Распространение "любительского подхода" к лингвистическим фактам, которые, претендуя на научность, искажают реальные научные представления о языке и формируют в обыденном сознании искаженные представления. Проблема выявления лингвистических мифов.