Визначення мітігації як комунікативної стратегії, яка передбачає пом’якшення мовленнєвої поведінки мовця щодо адресата для зниження ризика суперечки, згладжування відмови, втрати обличчя. Мовленні персонажів англомовного художнього літературного дискурсу.

Особливий статус мітігації як комунікативної стратегії. Класифікація мітігативних стратегій, їх реалізація в спілкуванні персонажів англомовного художнього дискурсу. Вивчення мітігації як різновиду негативної ввічливості. Принцип кооперації Г.П. Грайса.

Слово як засіб спілкування, як форма пізнання самого себе і як історія буття людського духу. Значення міфу в формуванні художнього мислення. Інваріант як стала величина трансформацій у художніх текстах. Аналіз структурних основ феноменів мистецтва слова.

Основні процеси, що відбуваються у мозку при вивченні двох мов у дітей, функції та види пам’яті. Недоліки зростання дітей в двомовному середовищі та спростувати їх. Прояви позитивних сторін двомовності у майбутньому малюка. Функція пам’яті у дітей.

Особливості репрезентації міфологеми "дім" в українській мовній свідомості у синхронічному та діахронічному аспектах. Аналіз структури міфологеми та впливу українських вірувань і традицій на її функціонування. "Дім" як основа духовного існування людини.

Аналіз принципів дослідження міфологем у поетичній моделі світу з урахуванням міждисциплінарного характеру сучасних лінгвістичних підходів до аналізу мовних явищ. Зміст базових міфологем-образів, що слугують засобом експлікації міфологічних уявлень.

Дослідження міфологеми в поезії Кобзаря як одного із центральних ментальних образів-символів. Реалізація Тарасом Шевченко міфопоетичних та онтологічних статусів міфологеми дому через семантично наповнені антитези та сакралізовані образи саду та могили.

Аналіз дослідження казкового матеріалу як найстарішого жанру літературного мистецтва. Характеристика реалізації смислового наповнення міфологеми за допомогою мовних одиниць, об’єднаних семою "великий водний простір", що заважає пересуванню персонажів.

Дослідження міфопоетичного компоненту мовної картини світу О. Блока, актуалізований міфологемами зі світу речей, що являють собою своєрідні лінгвістичні "гени". Особливості реконструкції компліментарних парадигм міфологем (запозичених та етнічних міфів).

Дослідження міфологем у мовній картині світу давніх германців. Лексико-семантичний аналіз міфологем підземного світу в мовній картині світу давніх германців. Загальні назви тварин, що живуть у підземному світі, їх використання при створенні антропонімів.

Співвідношення понять мовної картини світу, концептуальної картини світу та художньої картини світу. Дослідження відображення германо-скандинавських міфологем лексичними та семантично-етимологічними засобами в мовній картині світу давніх германців.

Розгляд міфологем у мовній картині світу давніх германців. Особливості культури різних народів у мовній картині світу. Необхідність володіння знаннями з історичного розвитку різних спільнот для успішної комунікації. Оповіді про богів та героїчні битви.

Дослідження міфологемну мотивацію англійських номенклатурних назв комах у когнітивно-ономасіологічному аспекті. Ономасіологічна структура англійських ентомонімів, їх семантики із фрагментом знань про позначене. Міфологемна мотивація номінативних одиниць.

Дослідження мовної репрезентації міфологічного символу аrbor vitae в латинськомовній анатомічній термінології, асоціативні зв’язки в основі метафоричної номінації. Тотемічна основа та мовні проекції образу "світового дерева" в медичній термінології.

Дослідження способів мовної репрезентації універсального міфологічного символу arbor vitae в латинськомовній анатомічній термінології. Аналіз тотемічної основи та різних варіантів мовних проекцій образу "світового дерева" в медичній термінології.

Особливості публіцистичного дискурсу і місце в ньому політичної метафори. Закономірності функціонування і прагматичний потенціал моделей з вихідною поняттєвою сферою-джерелом Природа. Міфологічні основи найбільш продуктивних сфер-джерел метамоделі.

Вплив міфології на формування фразеосистеми мови. Репрезентація міфологічного етнокоду духовної культури, який відображається на ментальному рівні. Розгляд ієрархічної системи етносубкодів культури І та ІІ рівнів. Дефініції відповідних термінопонять.

Аналіз відомих в лінгвістичній науці класифікацій кодів культури, розроблених на фразеологічному матеріалі. Місце міфологічного коду культури в системі етнокультурних кодів. Окреслення меж поширення міфологічного коду культури. Міжкодові переходи.

Розгляд проблеми прихованих кодів лексичних одиниць у слов’янських і германських мовах. Значення міфологічного мислення у формуванні англомовної картини світу. Спільність і відмінність семантики концептів "місяць" і "сонце" у слов’янській фразеології.

Взаємодія міфологічного та культурно-історичного інтертекстів у повісті Г. Пагутяк "Гірчичне зерно". Джерела міфотворчості письменниці й шляхи переосмислення нею образів світової та української міфології, біблійних текстів. Специфіка авторських міфологем.

Аналіз слів на позначення кольорів чорний / білий. Обґрунтування тези про первісний синкретизм понять чорне / біле і подальше їх перетворення на антонімічні поняття. Спроби психолінгвістичного вивчення семантичних відношень у групі кольоропозначень.

Дослідження англійських ідіом міфологічного змісту. Визначення в’язку семантики ідіом з історією, з референцією до релігійних культів давніх кельтів та германців, до релігійної міфології епохи античності та періоду експансії християнського вчення.

Ідіоми біблійного характеру - інтернаціональні мовні одиниці, що базуються на спільному образі. Залучення до комунікативної ситуації фразеологічних одиниць міфологічного змісту - один з важливих факторів, що сприяє стилізації, оздобленню мовлення.

Сутність когнітивно-семіотичного підходу до інтерпретації композиційно-мовленнєвих форм, у яких ідеться про проведення обрядових свят, ритуалів у їх сучасному розумінні. Особливості міфолорно-авторських образів як кумулятивного текстового конструкту.

Етимологічні особливості й закономірності вживання міфонімічних сполучень у сучасній англійській мові. Міфонім як предмет опису в лінгвокультурології, яка виникла завдяки синтезу лінгвістики та культурології. Його використання в політичному дискурсі.

Визначення діапазону способів об’єктивації метаморфози у художньому мовленні. Розгляд особливостей об’єктивації ідеї перетворення в художньо-мовленнєвих системах М.В. Гоголя і М.О. Булгакова. Аналіз способів реалізації метаморфози у міфопоетиці.

Особливості способу художнього мислення Пагутяк, Токарчук. Їх інтерес до інтерпретації світової міфології, конструювання неоміфів, використання інтертекстуальних стратегій, зацікавлення історичною минувшиною, гармонізації відносин між людиною і природою.

Аналіз метерлікознавчих досліджень міфопоетичної концептуалізації. Структурно-семантичні маркери міфологічної картини світу в художньому тексті на різних стадіях реформулювання. Семантичне навантаження й ієрархічність вербалізованих мовних структур.

Аналіз творчих концептів А. Платонова з архетипами, символами, міфологічно значущими одиницями. Міфопоетичний зміст в семантичній структурі цих концептів. Опис моделі уявлення світу, що тлумачиться як концептуальна система світосприйняття автора.

Організація образного простору збірки бельгійського поета А. Мокеля. Аналіз ключових структурних елементів міфопростору тексту: архетипу ЗЕМЛЯ та вербалізованого метаобразу "ліс". Концептосфера ПРИРОДА як втілення архетипу повернення і творення світу.