Комплексне дослідження ономасіологічних і стилістичних синонімічних рис у поезії молодомузівців. Розгляд вчень з даного питання у вітчизняному та зарубіжному мовознавстві. Характеристика лексичних і контекстуальних синонімів у поетичних дискурсах.

З’ясування особливостей виникнення та функціонування лексичних інновацій англійської мови в Інтернет-середовищі. Дослідження найпопулярніших неологізмів 2017 року, за версіями авторитетних видань англійської мови. Аналіз різних способів словотворення.

Вивчення особливостей семантики та функціювання нової та новітньої запозиченої лексики у сучасних ЗМІ першої третини ХХІ ст. Дослідження тенденцій та особливостей еволюції лексичного складу у ЗМІ та їх впливу на мовну культуру та сприйняття мовцями.

Використання деривації, префіксації та суфіксації для створення нових слів у світі музики. Поєднання різних видів для утворення нових слів. Дослідження можливостей переходу лексичної одиниці в іншу сферу та набуття нового значення шляхом переносу.

Аналіз та вивчення типів словотвору, характерних для інновацій у музиці. Використання деривації для створення нових слів у музиці. Специфічні способи створення нових слів. Вплив способу словоформування на детерміно-логізоване використання терміна.

Визначення поняття "лексичні інновації". Аналіз факторів, що спричиняють виникнення лексичних інновацій у воєнно-політичному дискурсі. Етапи становлення лексичної інновації. Роль воєнних конфліктів та терористичних актів у створенні лексичних інновацій.

Статтю присвячено проблемі перекладу нових лексичних одиниць української та німецької мови, що функціонують у мові ЗМІ. Визначено, що процеси утворення нових слів у сучасній українській і німецькій мовах пов’язані з появою нових реалій, мовних процесів.

Дослідження проблеми перекладу нових лексичних одиниць української та німецької мови, що функціонують у мові засобів масової інформації. Поява нових реалій, мовних процесів і проникнення іншомовних елементів. Поповнення лексикона масмедійного дискурсу.

Вплив сучасного соціального контексту, пов’язаного з пандемією Covid-19, на лінгвістичну ситуацію - появу нових елементів форми, змісту, функціонування у французькому медійному дискурсі. Граматичні форми, ознаки та характеристики мовних нововведень.

Розгляд поняття "неологізму" як лінгвальної інновації у медійному оточенні, визначення антропоцентричної сутності цього явища. Способи утворення лексичних інновацій та їх стилістично-функціональні характеристики в межах англомовного медіадискурсу.

Лінгвістичні та екстралінгвістичні фактори, що зумовлюють інноваційні процеси в лексико-семантичній структурі англійської мови. Історичні чинники формування неологічних одиниць. Процеси словотворення лексичних інновацій сфери комп’ютерних технологій.

Необхідність дослідження змін в методах і засобах збагачення словникового складу сфери інформаційних технологій і Інтернету, процесів формування нових дериваційних елементів, які активно відбуваються останнім часом. Лексичні одиниці комп’ютерної сфери.

Визначення особливостей функціонування лексичних інтенсифікаторів у текстах англомовної художньої прози. Аналіз перекладацьких стратегій та тактик перекладу інтенсифікаторів. Характеристика втрат при їх перекладі та визначення способів їх усунення.

Аналіз процесів лексикологічного конотування на прикладах найуживаніших лексем української мови. Причини та умови вживання конотованих дієслів та іменників у мові сучасної української публіцистики (УП). Основні експресивні лексеми в мові сучасної УП.

Відмінності у поняттях когнітивного та концептуального стилів. Аналіз залежності між концептуальним та домінуючим стилями відносин у сім’ї, які мають стійкий вплив на когнітивні особливості індивіда. Лексичні маркери, які характеризують мовлення осіб.

З’ясування значущості неологічних одиниць для сучасних англійськомовної та українськомовної комунікативних спільнот. Виокремлення лексико-тематичних груп та лексико-тематичних підгруп, груп неологізмів, утворених шляхом конкретних способів словотворення.

Причини, що зумовлюють появу в мові нових слів, що проявляється у динаміці її лексичного складу. Встановлення груп нової лексики пандемії, що з різними семантичними відтінками передає назви понять, явищ, осіб тощо. Джерела поширення COVID-неологізмів.

Розгляд лексичних новотворів, що виникли в мовній картині світу українців у майданний і постмайданний періоди. Особливу увагу зосереджено на новітніх лексичних одиницях, які створюють комічний ефект і функціонують у рамках гумористичного інтрадискурсу.

Лексико-семантична система мови, її відмінності від інших мовних систем. Співвідношення понять "семантичні переосмислення", "лексичні новоутворення", "запозичення", які становлять основу інноваційних явищ лексико-семантичної системи української мови.

Аналіз лексичних одиниць, термінології на матеріалі сучасних медіатекстів про російсько-українську війну. Огляд некоректних номінацій, тенденції їхнього використання в ЗМІ. Доцільність використання термінів "окупанти", "загарбники", "російські терористи".

Лексичні одиниці із семою завершеності як багатовимірного поняття. Лексико-семантичні групи одиниць: просторове завершення, завершення у часі та завершення кількості, якості або ознаки. Поділ лексем за стадією, за результатом, за станом і за об’єктом.

Лінгвістичний статус лексичних фольклоризмів. Народнотворча мотивація назв рослин. Семантика фітонімів у фольклорних текстах та їх парадигматичні й синтагматичні зв’язки. Аналіз фольклоризмів осика, дуб та калина у текстах українського фольклору.

Дослідження діалектної ботанічної лексики в переказах і легендах із Волині та Рівненщини. Визначення набору флорономенів у фольклорних текстах Західного Полісся. Міфологія народно-творчої мотивації зафіксованих назв рослин та їх семантичні особливості.

Вивчення оказіональних утворень лексичного рівня як проявів необмеженого комбінаторного потенціалу мовної системи. Основні компоненти ритмічної поезії. Особливості формування та функціонування оказіоналізмів у дитячих віршиках жанру nursery rhymes.

Семантичні функції антонімічних лексем у віршованих творах: характеристика поведінки й характеру індивідуума, психічного стану, емоцій, дій та стосунків з іншими людьми, номінування явищ й процесів об'єктивної дійсності. Поетичний словник Руденка.

Вживання опозиції день ніч для протиставлення прогресивного і реакційного періодів у житті суспільства - одна з рис ідіостилю В. Сосюри. Характеристика специфічних особливостей використання Сосюрою оксиморонних синтагм у своїй поетичній творчості.

Аналіз функціонально-семантичних груп антонімічних пар в мовотворчості В. Сосюри. Вживання антонімічних лексем й оксиморонних синтагм для контрастних характеристик персонажів та предметів навколишнього світу, передавання полярних емоцій і почуттів героя.

Простеження продуктивності антонімічних пар, складники яких репрезентують релігійні уявлення людини: душа - тіло, дух - тіло й рай - пекло. Типові для ідіостилю митця авторські генітивні метафори, ґрунтовані на семантично протиставлюваних лексемах.

Розгляд проблеми сучасної лінгвостилістики - дослідження семантично протиставлюваних лексем. Аналіз антонімічних пар, антонімічно-синонімічних парадигм й оксиморонних синтагм, зафіксованих в поетичному словнику С. Жадана. Стилістичні функції антитез.

Семантично протиставлювані лексеми як засіб створення контрасту в ідіостилі І. Нечуя-Левицького на матеріалі повісті "Хмари". Лексичні опозиції в аналізованих текстах як продуктивний засіб зображення полярних персонажів, контрастних дій й станів.