Специфіка перекладу, його основні, додаткові й проміжні методологічні функції і антифункції, призначення. І. Франко про духовне завдання перекладу. Дослідження мовних властивостей, розробка рекомендацій студентам щодо опанування практикою перекладу.

Поняття "функціональна сутність документа". Функції перекладу в аспекті мовознавства та перекладознавства. Основні підходи в сучасному документознавстві до визначення та диференціації функцій документа. Перекладя як об’єкт документознавчих досліджень.

Аналіз складових дискурсу Революції Гідності як народної сміхової стихії, авторських егалітарних проектів. Визначення психолого-захисної функції комічного, що полягає в доланні страху перед владою шляхом її дискретизації, перевертання соціальної піраміди.

Розробка когнітивно-риторичної методики виокремлення функцій фразеологічних одиниць в англомовних статтях. Обґрунтування концептуальних структур сенсомоторного походження риторичних етапів текстопобудови: інвенції, диспозиції, елокуції, перформації.

Аналіз функцій цитувань, їх прагматичного потенціалу та впливу на адресата. Використання цитат і посилань для багаторазового наголошення цінностей притаманних українському суспільству. Виведення закономірностей функціонування мовних стилістичних засобів.

Основні підходи до розгляду актуалізаційної функції часток. Кваліфікаційні й класифікаційні ознаки часток у сучасній лінгвістиці. Функційно-комунікативна роль часток у структурі речення. Основні семантичні вияви частки "навіть" у політичному дискурсі.

Роль числівників у поетичних творах А.С. Малишка. Класифікація, наукові розвідки, присвячені функціонуванню нумеративів у художніх тестах. Оцінка здатності числівників до опосередкованої характеристики героїв, передачи ставлення автора до описуваного.

Дослідження проблемних питань функційного синтаксису. Обґрунтування граматичної концепції теорії синтаксичних залежностей. Аналіз функційних типів формально-синтаксичної залежності в простому елементарному та неелементарному (ускладненому) реченнях.

Дослідження мовних одиниць лексико-семантичного поля "вода" в поетичних текстах Л. Українки в контексті вияву традиційних та індивідуально-авторських семантичних зв’язків між аналізованими лексемами. Виражальні можливості художнього мовлення поетеси.

Особливості реалізації інтенцій переповідності в проповідницьких текстах. Вивчення ролі евіденційної семантики та інтертекстуальності в контексті переказування інформації. Визначення засобів чужої мови, використовуваних священиком в релігійній промові.

Аналіз механізмів взаємодій подвійного власне-предикативного зв’язку з іншими типами синтаксичного зв’язку та з’ясуванні напрямків транспозиції займенникового слова такий під час цих процесів. Вивчення граматичного статусу ускладнювального прономінатива.

Характеристика лінгвістичної природи прямої предикативності. Встановлення статусу додаткової дієслівної предикативності. Розгляд та аналіз основних граматичних засобів, за допомогою яких реалізується напівпредикативний синтаксичний зв’язок у реченні.

Функційні особливості слів-кольороназв, їх сполучуваність з іншими категоріями лексики. Роль у творенні художніх образів. Найбільш продуктивні групи колористичної лексики, що вживається в тексті у прямому значенні і підкреслюючи емоційний стан персонажа.

Функційні особливості евфемістичних образних стійких висловів, уживаних у східнослобожанських говірках. Класифікація досліджуваних евфемістичних фразеологізмів за тематичними групами. Магічно-заборонні фразеологізми, зумовлені вірою в магію слова.

Виявлення прагматичного ресурсу власної назви Кремль в українському поетичному дискурсі. Визначення її аксіологічної різновекторності, домінантної функції, яка пов’язана передусім із пресупозиційними значеннями "радянська влада" та "російська влада".

Опис номінативно-локалізаційної, ідеологічної та характеризаційної функції топоніма Москва в українському поетичному дискурсі. Значення авторської оцінки, що детермінована інтерлінгвальними чинниками, для визначення відносин до нього при написані віршів.

Аналіз етнокультурної своєрідності функційно-прагматичних виявів категорії етикетної ввічливості в різних лінгвопросторах. Комунікативний суверенітет британського, американського, польського та українського лінгвокультурних просторів в дискурсі такту.

Аналіз функційно-прагматичних властивостей нікнеймів сайтів фондів допомоги, волонтерських організацій. Нікнейми як маркери довіри, упевненості. Виокремлено двокомпонентні мережеві імена, опорним словом у яких є іменник, а поширювачем - прикметник.

Аналіз підкатегорії неозначеної предметності як складника функційно-семантичної категорії неозначеності, визначення засобів її вираження на морфологічному рівні. Систематизація та опис лексичних засобів вираження підкатегорії неозначеної предметності.

Опис прилягання як різновиду підрядного прислівного синтаксичного зв'язку. Історія становлення теорії прилягання в сучасній лінгвістиці. Сутність відмінкового і власне-прилягання, особливості прояву його граматичної форми в сучасній українській мові.

Особливості периферійного онімного простору роману Валерія Шевчука "Стежка в траві". Аналіз функційної специфіки кожного з використаних автором онімних класів. Визначення їх структурно-семантичних особливостей. Роль поетонімів у розвитку сюжету.

Структурування функційно-семантичних полів на основі кількісних значень. Вивчення діалектів у буковинських говірках. Аналіз теоретичних засад функційно-семантичного поля точної кількості. Вивчення лінгвістичного аспекту категорії квантитативності.

Аналіз іншомовних слів, які активізувалися в мові масмедіа чи набули додаткових значень, функційно-семантичних особливостей використання військової лексики. Інвективна лексика, гасла і фразеологічні сполуки, що відіграють роль консолідації народу.

Окреслення функцій гастролексики в системі художнього твору, характеристику її семантичних особливостей. Кулінарна лексика є органічною частиною художнього твору, здатною доповнювати та відтіняти сюжетні події в тексті культурно-історичними елементами.

На матеріалі драматичного тексту буковинських письменників (Ю. Федьковича, С. Воробкевича, С. Яричевського) проаналізовно особливості та синтаксичний статус ремаркових надфразних єдностей. Описано типи ремаркових конструкцій за інтродуктивними ремарками.

Виявлення індивідуальних й етноспецифічних маркерів мовостилю буковинських письменників. Аналіз функційних особливостей та синтаксичного статусу ремаркових надфразних єдностей в авторських текстах. Розгляд міжкодового зв'язку між реплікою та ремаркою.

Аналіз важливості функційно-стилістичних характеристик фразеологізмів. Дослідження епістолярної спадщини українських письменників-класиків ХІХ-ХХ століття, що становить значний інтерес не лише в історико-культурній царині, але й у власне лінгвістичній.

Семантичні та стилістичні функції контекстуальних синонімів на прикладі прозових творів представниць сучасної жіночої прози, які працюють у різних її жанрах. Стилістичні прийоми комбінування ситуативно-синонімічних одиниць у межах одного висловлювання.

Функційна роль односкладних речень у різних жанрах. Динамічність, індивідуалізація й діалогічність мовлення, передача внутрішнього стану мовця за допомогою односкладних речень. Функційно-комунікативний потенціал односкладних речень у мові сучасних медіа.

Аналіз субстантивації прикметників як одних із транспозийних процесів у системі частин мови. З’ясування граматичні особливості транспонованих лексем, семантичні групи субстантивованих ад’єктивів на основі матеріалу, вилученого із творів Є. Гуцала.