Стаття присвячена розглядові особливостей вербалізації концепту hair - волосся в англійській мові. Мета роботи полягає у розглядові структури англомовного концепту hair як фрагмента англомовної картини світу. Аналіз мовного втілення даного концепту.

Особливості вербалізації концепту HAIR / ВОЛОССЯ в англійській мові. Дослідження та оцінка структури даного концепту як фрагмента англомовної картини світу. Аналіз мовного втілення у наївному та професійному варіантах картини світу англомовного соціуму.

Когнітивна діяльність літературного персонажа. Розгляд психологічного стану героя взагалі та його емоцій зокрема. Дослідження текстів сучасних французьких детективних романів. Лексичні засоби вербалізації когнітивного дисонансу у персонажному мовленні.

Дослідження антропоцентричної природи, умов функціонування концепту state в дискурсі антиутопії. Аналіз належності концепту до фундаментальних ментальних уявлень, які лежать в основі процесів категоризації та концептуалізації соціокультурної дійсності.

Вивчення засобів вираження концепту state, що є одним із базових в концептуальному просторі дискурсу антиутопії. Суть методології та стратегій когнітивної лінгвістики і антропоцентричного підходу до аналізу мовних явищ. Дослідження метонімії та епітетів.

Засоби тема-рематичної організації речення, вираження актуального членування в українській і англійській мовах. Лексичні засоби, що сприяють виділенню тема-рематичної структури висловлювання, залишаючи при цьому саму структуру висловлювання незмінною.

Моно- та полінегація, експліцитний та імпліцитний спосіб мовлення негації. Частиномовна приналежність негативних маркерів. Особливості вживання лексичних маркерів негації в англійській мові. Систематизація поширених лексичних засобів вербалізації.

Негація як одна з властивих усім мовам вихідних, семантично нерозкладних смислових категорій, що не піддаються визначенню через більш прості семантичні елементи. Імпліцитність у вербальній комунікації - додатковий сенс, який виникає в мікротексті.

Системний опис лексичних засобів вираження темпоральних відношень у наративному дискурсі німецької мови на матеріалі творів швейцарського письменника Ф. Дюрренматта і німецької письменниці М.Л. Кашніц. Представлення різних варіантів побудови нарації.

Дослідження розвитку педагогічного вокабуляру в період пандемії COVID-19. Визначення поняття "контакт", його специфікація в період коронакризи. Засоби експлікації значення контакт у педагогічному коронавокабулярі: наукове обґрунтування отриманих даних.

Розгляд результатів лінгвістичного аналізу лексико-стилістичних одиниць, які є засобами конструювання образності поетичного тексту. Розгляд лексичних одиниць, що мають здатність вторинно семантизуватися, на матеріалі поетичного тексту Богдана Томенчука.

Причина виникнення розбіжних поглядів щодо диференціювання семантичного значення локативів. Головні елементи структури семантики локативів: місцезнаходження, переміщення та простір. Головні особливості диференціювання семантики місцезнаходження.

Особливості функціонування засобів вираження лексичної темпоральності, класифікація лексем з темпоральною семантикою на матеріалі епістолярію Василя Стефаника за 1888-1898 роки. Засоби, які репрезентували лексичну темпоральність у сучасній українській мов

Вивчення лексичних засобів виразності, використаних Д. Трампом і Х. Клінтон у межах реалізації їхніх комунікативних тактик. Аналіз вживання мовних та мовленнєвих метафор, метонімій, персоніфікацій, порівняння, гіпербол, позитивних та негативних епітетів.

Містика - релігійна практика, що має на меті переживання в екстазі безпосереднього "єднання" з абсолютом. Утворення лексико-семантичих полів, компоненти яких визначаються спільністю значення - риса семантики мовних одиниць на позначення "містичного".

Формування домінантної мовної одиниці "fake news" на основі трансформацій денотативно-сигніфікативного зв’язку, зумовленого екстралінгвістичними чинниками. Лексичні та граматичні засоби впливу лексеми є синонімічні засоби, евфемізми на семіотичному рівні.

Виявлення у статті, що пейзаж у творі допомагає створенню характеру героя, передає його емоційний стан, виступає в якості дійової особи, а також є засобом емоційного впливу на читача. Прийом персоніфікації природи. Використання автором іменників.

Емоційно-експресивна лексика як засіб маніпуляції в інтернет-виданнях. Лексичні одиниці переважно із загальномовним емоційно-оцінним змістом, за допомогою яких автор дає негативну оцінку певним явищам суспільного життя. Метафоричне перетворення слів.

Лексичний склад психологічних новел В. Фолкнера та М. Хвильового як одного із засобів втілення психологізму. Виявлення типологічних збігів та індивідуально-авторських особливостей у психопоетиці письменників. Репродукція внутрішнього світу людини ХХ ст.

Дослідження мультикультурного складу Європейського парламенту. Аналіз сфери його діяльності, особливості використання прислівників-деінтенсифікаторів лексичних засобів модерації під час дискурсу для збільшення смислової невизначеності висловлювання.

Дослідження дискурсу дебатів Європейського парламенту з огляду на його мультикультурний склад. Основні лексичні засоби модерації, що використовуються для збільшення смислової невизначеності висловлювань. Роль евфемізмів у політичному дискурсі і в тексті.

Концепт fashion у когнітивній лінгвістиці. Суть понять "концепт", "об'єктивація", "ядро концепту", "периферія", "концептуальний аналіз", "мода", "лексика сфери моди". Системний опис лексики на позначення моди в романі Вайсбергер "The devil wears Prada".

Особливості вербалізації емоції страху в німецькій мові XXI століття. Формування лексичних засобів об’єктивації емоції страху у процесі емпіричного пізнання навколишнього світу когнітивною системою, універсальність якої зумовлена природою людини.

Встановлення, що для створення та вербалізаці просторово-часового континууму характерного для жанру новели на прикладі аналізованого твору автор найчастіше використовує іменники, дієслова, прислівники та прийменники з просторово-часовою семантикою.

Характеристика складу та системно-структурної організації поетичної мови. Дослідження складу та специфіки авторського вживання синонімів і неологізмів. Здійснення структурно-функціонального аналізу художньої тропіки у віршових текстах Надії Гармазій.

Головні особливості об’єктивації емоцій медіальної людини в німецькомовному героїчному епосі. Кваліфікація емоцій за гендерною та віковою ознаками. Апелювання лексичних засобів реалізації емоцій до слова, власної назви, прізвиська та словосполучення.

Постійні епітети як характерна риса, властива поетиці фольклору. Загальна характеристика найбільш конкретних образів німецької фольклорної картини світу. Знайомство з головними лексичними засобами створення образності в німецькому пісенному фольклорі.

Дослідження основних способів перекладу лексичних засобів створення страху на матеріалі роману "Воно" та оповідання збірки "Коли впаде темрява" Стівена Кінга. Характеристика найбільш вдалих трансформацій для перекладу лексики літератури жанру жахів.

Розподіл лексичних засобів художнього твору. Кількість і характер тропів. Групи поетичної лексики в перекладах М. Лукаша. Різнобарвність гри слів. Мистецтво пародії та іронії. Паронімія та синонімія в творах М. Лукаша. Визначна фразеологія М. Лукаша.

Особливості фемінізації назв професій в іспанській мові на тлі соціальних змін у сучасному іспаномовному суспільстві. Вплив гендерних відносин в мові у вигляді культурно зумовлених стереотипів на поведінку особистості, на процеси її мовної соціалізації.