Лексичні засоби реалізації емоцій медіальної людини (на матеріалі епічної поеми "Kudrun")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лексичні засоби реалізації емоцій медіальної людини (на матеріалі епічної поеми «kudrun»)

Н.В. Романова

Анотація

У статті розглядаються особливості об'єктивації емоцій медіальної людини в німецькомовному героїчному епосі. Було виявлено, що емоції поділяються на три категорії: негативні, позитивні, невизначені, кваліфікуються за гендерною та віковою ознаками. Було встановлено, що лексичні засоби реалізації емоцій апелюють до слова, власної назви, прізвиська, словосполучення. Було з'ясовано, що найменування емоцій щастя, радості, образи, горя, задоволеності, гордості, подиву, любові, сором'язливості, гніву, душевного болю та невизначені емоції є бінарними словосполученнями, емоції жорстокості, гніву, зла - тернарними, відповідно.

Ключові слова: емоція, варіант емоції, емоційний досвід, механізм, лексичні засоби, слово, словосполучення.

Abstract

N. Romanova

LEXICAL MEANS OF REALIZATION OF EMOTIONS OF MEDIAL MAN (CASE STUDY OF THE EPIC POEM «KUDRUN»)

The article deals with the peculiarities of objectification of the emotions of a medial man in the German heroic epos. The medial man is known to have focused on dual reality, including objective and imaginary. Objective reality includes feudalism, serfdom, colonial policy, internecine wars, the dominance of the church, the struggle between the papacy and the empire, the Crusades in the Middle East, the forcible Christianization of Slavic tribes, social differentiation of the people in the rich and poor, the establishment of towns, the organization of external trade, weak domestic and external policy, etc., the imaginary reality receives a mythopoetic interpretation. Comparing himself with both worlds, a man measures them through his body, activity, space, physical strength, operating on the mythological-religious type of consciousness. Against this background, human emotions are the result of a combination of sociological, religious, economic, political, psychological and cultural factors. The mechanism of their transition is metaphor and metonymy. Three categories of emotions were identified: negative, positive, indefinite. Negative emotions are identical to grief, resentment, hostility, emotional pain, emotional suffering, fear, doubt, anger, positive emotions are equivalent to joy, happiness, satisfaction, pride, affection, surprise, gratitude, love, interest, indefinite emotions are presented through negators, deny hatred, happiness, soul, loneliness, guilt, sadness, anger, disfavor. The activators of these emotions are evolution and attribution. The intensity of emotions is determined by the specifics of upbringing, origin, age, gender, individual psychological properties of the individual (type of temperament), subject / communicative situation. It was found that the lexical means of realization of the lion's share of emotions appeal to the word, proper name, nickname, and phrase. The emotion of interest can be expressed by an interrogative sentence with or without a question word. On a lexical and grammatical basis, a word is relevant to a noun, adjective, adverb, verb, exclamation, on the structure - these are root and derivative elements. It has been found that the names of emotions of happiness, joy, resentment, grief, contentment, pride, surprise, love, shyness, anger, heartache and indefinite emotions are binary phrases, emotions of cruelty, anger, evil - ternary, respectively.

Key words: emotion, variant of emotion, emotional experience, mechanism, lexical means, word, phrase.

Постановка проблеми

Вербальна та невербальна реалізація емоцій людини будь- якого історичного періоду розвитку невіддільна від способу її життя. Медіальна людина, як відомо, орієнтувалась на дуальну реальність у тому числі об'єктивну та уявну (Романова, 2013, с. 34-40). Об'єктивна реальність охоплює феодалізм, кріпосне право, колоніальну політику, міжусобні війни, засилля церкви, боротьбу між папством і імперією, хрестові походи на Ближній Схід, насильницьку християнізацію слов'янських племен, соціальну диференціацію населення на багатих і бідних, заснування міст, організацію зовнішньої торгівлі, слабку внутрішню та зовнішню політику тощо (Жирмунский, 1956, с. 52-53), уявна отримує міфопоетичну інтерпретацію (Таранець, 2008, с. 192-200). Зіставляючи себе з обома світами, людина «вимірює» їх через своє тіло, діяльність, простір, фізичну силу, оперуючи «міфолого- релігійним типом свідомості» (Школяренко, 2008, с. 27-28). На тлі сказаного людські емоції є результатом поєднання соціологічного, релігійного, економічного, політичного, психологічного й культурного чинників.

Дослідники лінгвістики емоцій зазначають, що опис мовної системи без урахування емоцій людини неможливий (Шаховский, 2008, с. 7), що «мовне вираження емоцій називають емотивністю» (Гамзюк, 2000, с. 37), яка «завжди передбачає оцінність» (Безугла та Романченко, 2013, с. 77), що вербальне вираження емоцій найбільш інформативне, невербальне, навпаки, найменш інформативне (Кузнєцова, 2012, с. 72), що мотивувальними «характеристиками номінації базових емоцій є насамперед функції частин тіла людини» (Романова, 2017, с. 158).

Мета наукової розвідки - висвітлити лексичну семантику німецькомовних найменувань емоцій медіальної людини.

До основних завдань пропонованого дослідження належать: окреслення парадигми емоцій та виокремлення лексичних засобів найменувань емоцій.

Актуальність студіювання зумовлена антропоцентричною спрямованістю сучасної лінгвістики на аналіз взаємозв'язку мови з мисленням, культурою етносу, що дозволяє визначити не лише особливості прямих і переносних номінацій емоцій на хронологічному та концептуальному зрізах, але й уточнити природу емоцій лінгвоспільноти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У західноєвропейській германістиці емоції постають більшою мірою у комунікативному - R. Fieler, M. Hielscher, віртуальному - M. BeiЯwenger & S. Pappert, Ch. Dьrscheid & Ch. M. Siever, K. Kцnig та когнітивному - N. Fries, Schwarz-Riesel - форматах, у східноєвропейській - увагу науковців привертають аналогічні підходи тобто комунікативний - В. О. Самохіна, И. И. Серякова, В. И. Шаховский, віртуальний - И. Р. Ишмуратова, О. В. Лутовинова, когнітивний - М. В. Гамзюк, Г. О. Кожухова, М. В. Пименова, а також лінгвокогнітивний - Л. І. Бєлєхова, М. О. Бєлова (Васильєва), А. О. Цапів, психолінгвістичний - А. А. Залевская, Л. А. Ковбасюк, Н. В. Романова, лінгвокультурологічний - L. Lеtiucha, К. Мшп, соціолінгвістичний - Т. Dobrovan & S. Formanova, когнітивно-прагматичний - V. Gutorov & І. Shevchenko, лінгвопрагматичний - Л. Р. Безугла та І. О. Романченко, Т. М. Буренко, семантичний - О. В. Пойманова, Н. В. Романова, семантико-етимологічний - Н. В. Романова, В. Г. Таранець, функціонально-семантичний - В. В. Быстров, гендерний - Г. І. Приходько, аксіологічний - Г. І. Приходько & О. О. Приходченко, перекладознавчий - Л. І. Бєлєхова, М. П. Іщенко, зіставний - Г. Ф. Драненко, О. В. Ребрій, синергетичний - Ю. Л. Главацька, О. Семенець, польовий - Н. Іванова, діахронний - Н. В. Романова та інші аспекти.

Розмаїття підходів до тлумачення вербалізації емоцій в тій чи тій мові, тому чи тому мовленні зумовлене насамперед енциклопедичністю теорій феномену, а також якісним і кількісним розвитком останнього (Романова, 2019а, с. 157). Стосовно емоцій медіальної людини, то вони є результатом освоєння творчою особистістю навколишнього світу через метафору та метонімію (Бєлєхова, 2002, с. 8). У цьому контексті емоції постають як якість предметів, що виконували важливу роль в життєзабезпеченні людини. Реконструкція таких якостей у німецькомовному героїчному епосі ще не набула детального розгляду, що й зумовлює потребу їхнього дослідження.

Виклад основного матеріалу дослідження

Матеріалом нашого дослідження слугувала німецькомовна епічна поема «Kudrun» (цитування буде йти за виданням цього епічного твору у 1867 р. за редакцією Karl Bartsch). Спостереження над емпіричним матеріалом показує, що однією з перших емоцій, яку описує медіальна людина, є емоція горя: so noch den edelen liuten geschiht ze grozer not (Bartsch, ed., 1867, 5/2, де 5 - строфа, - рядок. - Н. Р.). Опис допомагає краще зрозуміти смислову структуру емоційного компонента висловлювання. Маркерами аналізованої емоції слугують полісемічний іменник not, підсилювальна частка ze та прикметник grozer. Очевидним є позначення оцінки інтенсивності емоційного переживання втрати шляхетних людей, зокрема, короля Гере.

Емоцію горя нейтралізують через моделювання образу емоції радості: nach sines vater tode volgte im beide freude und michel wьnne (Bartsch, ed., 1867, 7/4). Образ створено королевою / матір'ю на основі емоційного досвіду, який «охоплює весь спектр емоцій індивіда щодо певного предмета в процесі взаємодії» (Романова, 2019, с. 10), об'єктивованого через іменники freude, wьnne та компаративний ступінь прикметника michel. При цьому емоцію радості градуюють і водночас синтезують за інтенсивністю переживання: від радості freude до блаженства michel wьnne. Отже, психічні процеси протиставляють художнім засобам.

Емоцію радості переживають усі гості ірландського короля під час першого свята, організованого за шотландською традицією: In des wirtes huse hцrt' man grozen schal. / daz liut begunde lachen allez ьber al (Bartsch, ed., 1867, 53/1-2). Словосполучення grozen schal еквівалентне гучності сміху в обмеженому обжитому просторі In huse, дієслово lachen позначає початкову стадію емоційного процесу радості begunde, локалізованого в межах території названого вище простору ьber al. Зіткнення двох культур зумовлює появу емоції радості психічної категорії.

Варіантом емоції радості є емоція щастя, яке відчуває шляхетна людина після численних поневірянь: Do sprach aber der grave: «mir ist wol geschehen / nдch manigem schaden grozen, den ich hдn gesehen (Bartsch, ed., 1867, 129/1-2) або одружившись коханою людиною: fro was er genuoc (Bartsch, ed., 1867, 197/1).

Згідно з наведеними прикладами, щастя класифікуємо на два різновиди: «обумовлене» та «безумовне». «Обумовлене» щастя wol протистоїть сукупності обсягу збитків manigem schaden grozen, зрозумілих hдn gesehen лише мовцю ich, «безумовне» щастя об'єкт (носій емоційного стану) er обмежує власними духовними потребами genuoc. Будучи безумовно щасливою, людина, на жаль, стає пихатою й жорстокою: Swaz man ie boten sande nдch der megede guot, / die hiez her Hagene vliesen durch siben ьbermuot (Bartsch, ed., 1867, 201/1-2). Ці риси призводять до появи не лише нових критеріїв одруження - обсягу статків не нижче від королівських, а й нових відносин між можновладцями, що будуються на основі емоції образи: Boten hiez er hдhen wol zweinzic oder mer / (die'z niht gerechen mohten, den was ez herzen ser) (Bartsch, ed., 1867, 202/1-2).

Динаміку емоцій виявляємо через чергування інтенсивності позитивного та негативного емоційного стану: nдch ir grozen frцweden sie komen in vil herzenliche swwre (Bartsch, ed., 1867, 50/4). Ці емоційні стани належать до естетичної категорії й сягають своїм корінням символіки чисел. Зокрема інтенсивність емоції горя herzenlоche swжre є результатом порушення традицій тривалості святкування весілля. Замість ухвалених ірландським двором дев'яти днів веселяться надмірно grфzen frцweden десять. Дев'ять символізує «порядок усередині порядку», десять кваліфікують як «досконалість; завершеність, єдність; гармонію» (Тресиддер, 2001, с. 74, с. 78). Тут емоція радості репрезентує внутрішній (психічний) світ людини, емоція горя - навколишній, відповідно. Якість переживання аналізованих емоційних станів формально симетрична: мірою є смак: grфzen «солодко», vil «гірко».

Впадає у вічі той факт, що задоволеність - «психічний стан людини, який характеризує рівень відповідності (або невідповідності) потреб, сподівань, прагнень та настанов особистості з наслідками її взаємодії з оточенням (природним і соціальним)» (Войтко, ред. 1982, с. 60) - тлумачать як дію, спрямовану на об'єкт (носія емоційного стану): Sоner muoter lкre diu behaget' im wol (Bartsch, ed., 1867, 8/1). Отже, емоційний стан постає як динамічна категорія і водночас як емоційний процес, зумовлений зовнішніми потребами третьої особи.

Синонімом задоволеності є якість виконання дії, кодифікована прислівником gerne: diu fuoren mit ir gerne, wan sie den jungen kьnic wol erkanden (Bartsch, ed., 1867, 9/4); die sie dд sдhen gerne, die begunden оlen. / bedecket man die strвze vant vil wol in vierdehalber mоle (Bartsch, ed., 1867, 10/3-4). Якщо в першому прикладі вказують на емоцію любові mit ir, бажання змінити географічне місце проживання fuoren, враження від об'єкта (носія емоційного стану) kьnic wol erkanden та оцінку jungen, відповідно, то в другому - наголошують на людській рисі - цікавості sвhen, сукупності об'єктів (носіях емоційного стану) die, початковій стадії самостійного пересування begunden оlen, обсязі обмеженого простору bedecket man die strвze, протяжність vierdehalber mоle, відповідно. Тобто семантика gerne корелює з емоціогенною ситуацією. Під емоціогенною ситуацією розуміємо умовну «сукупність певних подій, які найчастіше викликають емоції у людини» (Романова, 2013, с. 23).

Емоційний вигук ahо вживають для вираження емоційного стану гордості, маніфестованого прикметниково-іменниковим словосполученням hфhes muotes: ahо wie hфhes muotes der vogt von Irlande was! (Bartsch, ed., 1867, 15/4). Звідси випливає, що емоційний стан є складним психічним явищем, що поєднує фізичні параметри - висоту hфhes та предметність ідеального світу muotes, опосередкованих оцінкою - сполучник порівняння wie.

У процесі соціалізації наступник ірландського короля - семирічний королевич Гаген - ставиться прихильно до чоловіків та неприязно до жінок: im leidet' bо den frouwen und liebet' bо den mannen (Bartsch, ed., 1867, 24/3). Така психологічна особливість детермінована придворним етикетом, звичаями та традиціями: шляхетний чоловік повинен володіти ратною наукою, шляхетна жінка повинна мати лагідне серце. Отже, йдеться про дві основні лінії емоційної поведінки - ворожість та дружелюбність. Ворожість забезпечує перехід людини до нового статусу, дає змогу приєднатись до певного прошарку населення, дружелюбність закріплює зміну статусу та формує його соціальний зміст.

Емоція подиву еквівалентна дії, спрямованій на об'єкт (носія емоційного стану): «mich wundert einer mжre, der ich verdagen niht enwil.» (Bartsch, ed., 1867, 26/4). Активатором подиву wundert є сукупність інформації mжre, що підлягає членуванню einer mжre. Отриману частину інформації der оцінюють як недоречну для подальшого приховування verdagen niht та табуювання enwil. Отже, емоція подиву є механізмом вивільнення частини неактуальної інформації.

Ступінь вияву емоції подиву реалізує прикметниково-іменникове словосполучення: do si'z rehte ersдhen, do nam der gдbe michel wunder (Bartsch, ed., 1867, 307/4). При цьому об'єкт gдbe - носій емоційного стану - спочатку розглядають ersдhen небезсторонньо rehte, колективно si, потім інтенсивно реагують nam michel wunder. Це означає, що інтенсивність емоції подиву предметна, містить колективну оцінку та певну норму або еталон, взірець, орієнтований на закони природи.

З емоцією подиву перегукується емоція смутку: «des verdriuzet sere min herze und minen lip, /daz ich dich sihe so seiden, dar umbe so ist mir leide, / bl dinen kьenen helden in der minen liehten ougen weiden.» (Bartsch, ed., 1867, 27/2-4). Її не лише переживають verdriuzet, а й гіперболізують sere. При цьому чітко усвідомлюють вплив емоційного переживання на частину організму (серце) min herze та організм загалом (тіло) minen lip. Протиставляють «частину - цілому», «внутрішнє - зовнішньому». Більш того, емоційне переживання смутку трансформується в емоційний стан журби ist leide. Варіанти емоції горя - смуток, журба - свідчать про тенденцію зближення природних та художніх емоцій людини.

Трапляється емоція вдячності: sie lobeten gotes gьete (Bartsch, ed., 1867, 81/4), зумовлена якісною характеристикою уявної надприродної істоти gotes «бог», а саме: добротою gьete. Доброту мислять як наявність їжі spise в пустелі. Йдеться про дари природи: їстівне коріння wurze та їстівні трави krut. Отже, емоція вдячності має біологічне підґрунтя. Разом з тим в емоціях бачать Божу волю: «daz wolt' diu gotes gьete. / an in ist wol erkьelet beide min herze und ouch min gemьete.» (Bartsch, ed., 1867, 125/3-4) та людську мудрість: daz riet von Tenen Fruote, der was beide kьene unde wise (Bartsch, ed., 1867, 330/4). Божа воля наближає людину до Творця an in, єднає її з Ним beide, робить більш упевненою в собі min herze und ouch min gemьete, людська мудрість класифікує людей за унікальністю Fruote, вихідним пунктом von Tenen, «професіональною» компетентністю riet, єднає одне з одним beide, характеризує kьene. емоція лексичний словосполучення назва

Зміна веганського, сирого харчування на м'ясоїдне, оброблене вогнем (печеня) та незвичайний сорт дикого м'яса - звір, схожий на дракона - справила сильне враження на дітей, стала основою для фантастичних уявлень про емоцію радості, про почуття: von der fremeden spise hцhte sich ir herze und ir gemьete (Bartsch, ed., 1867, 103/4) та про жіноче тіло: sie wurden an ir liben schцne unde lobebwre (Bartsch, ed., 1867, 105/3). Маємо не лише позитивні перетворення внутрішнього (психічного) світу дітей hohte sich ir herze und ir gemьete, а й два різновиди оцінок - естетичну schцne з лінійкою «гарне - негарне» та утилітарну lobebxre з лінійкою «схвально - несхвально». Отже, за емоціями визнають функцію оцінювання.

Цікаво, що емоція дитячої любові до навколишнього світу реалізується прийменниково-іменниковим словосполученням: jд wuohs er dд mit sorgen in sinen jungen tagen (Bartsch, ed., 1867, 84/2), юнацької - прийменниково-прикметниково- іменниковим, відповідно: des kьnigesgernder muot/stuont nach hцher minne (Bartsch, ed., 1867, 268/2-3). Розгорнута номінація mit sorgen вміщує семантику поєднання, тісних взаємин mit та сукупності тих соціальних стосунків, що виникають у процесі біо- психічного розвитку дитини sorgen. Поява нового значення «любов» є продуктом вторинної номінації, формування якого відбувається у межах формули «множинність - єдине» (Зуев и Широканов, 1988, с. 30). Словосполучення nдch hoher minne охоплює семантику напряму nдch, вертикального розміру hoher та духовності minne, що узагальнено означає «пристрасть». Отже, формування емоції залежить від біологічного, психологічного та соціального віку людини.

Емоцію сорому репрезентує а) прислівник schamelichen, який вживають на позначення манери самостійного пересування людей суходолом: sie giengen schamelichen; ja. wдren niht ze guot /ir kleider, diu sie truogen (Bartsch, ed., 1867, 107/2-3), б) прикметник kiusche, що бере участь у позначенні емоційного стану: swie krnsche sie wtдren, daz muosten sie do tragen (Bartsch, ed., 1867, 114/3), в) дієслово sich schamten, що відбиває емоційний процес: jд schamten sie sich sere; iedoch verendet' sich ir klagen (Bartsch, ed., 1867, 114/4), д) іменник scham зі значенням інтенсивності терпцю: Man kleit' die schцnen frouwen als ez in wol gezam. /die zit sie muosten dulden dar under michel scham (Bartsch, ed., 1867, 157/1-2), е) словосполучення schade unde schande зі значенням емоційного стану: diu rede dьhte Hagenen, siu wtдre im beide schade unde schande (Bartsch, ed., 1867, 132/4).

Манеру руху schamelichen пояснюють оцінкою jд якості одягу дітей niht ze guot, виготовленого власноруч королівнами diu strihte ir selber hant, емоційний стан kiusche wtдren зводять до призначення та функцій одягу muosten sie do tragen, емоційний процес schamten sie sich асоціюють з оцінкою jд інтенсивності sere морального переживання verendet' sich ir klagen, протиставленого емоційному iedoch, інтенсивність терпцю michel scham є складовою частиною dar under морального страждання dulden на тлі часу zit, емоційний стан schade unde schande трактують через поєднання частин schade й schande розділеної емоції сорому, мовлення rede та когнітивний процес dьhte. Отже, результат праці і її якість є мірою емоційних, естетичних, моральних та розумових переживань людини.

Про структуру емоції сорому свідчить такий приклад: «daz ist frou Hilde von India dem lande, / der ich und mine friunde ze dirre werlde haben lьtzel schande.» (Bartsch, ed., 1867, 177/3-4). Ознака lьtzel указує на малий розмір емоції сорому schande, який відчуватимуть haben усі друзі королевича mine friunde ze dirre werlde та він сам ich.

Відтінок емоції сорому - сором'язливість - умотивовують трьома основними чинниками: походженням von India dem lande, власним іменем Hilde, статусом frou майбутньої королеви Ірландії. Отже, до поняття «сором'язливість» приходять тоді, коли відкривається, що в людини є так званий «соціальний паспорт».

Хвилювання - показник емоційного стану людини в юнацькому віці - описують як результат та процес: Do gesach er riten wip ьnde man. / do wolde in her Hagene hin engegene gдn. / wer im grьezen tдte, daz wolde er gerne sehen (Bartsch, ed., 1867, 151/1-3). Результат вербалізує сенсорні можливості індивідуума gesach, психічний процес указує на свідомо поставлену індивідуумом мету а) підійти ближче до вершників wolde hin engegene gдn, б) розпізнати вершників wolde sehen, когнітивний процес спрямований на впізнання вершників wer im grьezen tдte. В цьому контексті емоції спонукають людину до дії та знань.

Душевний біль або душевні страждання простежуємо в такому прикладі, як-от: diu ungewonheite tet den kindern we (Bartsch, ed., 1867, 116/2). Діти не можуть звикнути до нового одягу, який носять пілігрими ungewonheite. Звичайно, цей одяг за своїми фізичними й геометричними властивостями (Колосніченко та Процик, 2011, с. 20-21) суттєво відрізняється від виробів королівен. Він нівелює їхню індивідуальність (Колосніченко та Процик, 2011, с.17), що не може не викликати душевні страждання we tet. Розрізняють не лише душевні, а й фізичні страждання: die sie ze neste truogen. /sie liten ser vil manigez, des sie doch nie mere gewuogen (Bartsch, ed., 1867, 122/3-4). Маркерами фізичних страждань є дієслова truogen, liten, словосполучення ze neste, іменники ser, manigez, прикметник vil. Біль на фізичному рівні сигналізує про певні відхилення від норми функціонування організму. Причини болю можна пояснити силою тиску кігтів грифа на дитяче тіло. Оскільки в дитини життєвий та емоційний досвіди лише формуються, вона не згадує про фізичний біль і не розповідає багато про нього des sie doch nie mлrй gewuogen. Отже, фізичні страждання тотожні життєвому та емоційному досвіду.

Для позначення переживання емоції страху використовують дієслово vorhten: sie vorhten wildiu merkint, dф sie die frouwen an dem stade sдhen (Bartsch, ed., 1867, 109/4). Мореплавці sie бояться не стільки корабельної аварії daz schif begunde krachen, скільки зустрічі з русалками wildiu merkint, що постають в образі жінок frouwen. Отже, контакт із невідомим, непізнаним об'єктом, від якого залежатиме біологічне існування людини, веде до вироблення адекватної емоційної реакції - страху. Механізмом придушення цієї емоції є віросповідання (християнство): Der grвve sоnen schifman zem stade niht enliez. / der eilende recke fьeren sich dф hiez / durch die gotes gьete von dem wilden sande. / do erbaldet'ir gemьete, dф er Krist sфfrevenlоche nande (Bartsch, ed., 1867, 111). Звичайно, якщо людина вірить у Бога, вона не сумніватиметься щодо надання допомоги ближньому: Der grвve selbe zwelfte in eine barken spranc. / к er die mжre erfьere, diu wоle dыhte in lanc (Bartsch, ed., 1867, 112/1-2).

У наведеному прикладі емоцію сумніву маніфестують дієслово zwelfte й речення diu wоle dыhte in lanc «він довго думав», силу віри показано в реченні к er die mжre erfьere «він не звертався до закону божого». Отже, шляхетній людині хоч і бракує духовності, проте вона прагне прийняти боже творіння.

Емоція гніву відповідає поведінці підлітка а) мовленнєвій: Der recke sprach in zorne: ich will niht gisel wesen / des enmuote niemen, der wйllй genesen (Bartsch, ed., 1867, 133/1-2), б) соціальній: Ilen sie begunden, daz sie niht wurden vlorn; /wan sie muosten fьrhten des jungen Hagenen zorn (Bartsch, ed., 1867, 137/1-2), рисам дорослої людини: die bilgerоne muosten sorgen umbe ir lоp, / ob ir wurde innen der ыz Irrоche, / daz er sie alle slьege (Bartsch, ed., 1867, 139/2-4), Dф sprach ze Hartmuote die ьbele Gкrlint (Bartsch, ed., 1867, 993/1), реакції можновладця а) на читання вголос листа: Dф einer, der daz kunde, die brievй gelas, / der kьnic in ьbele gunde (Bartsch, ed., 1867, 607/1-2), б) на відмову віддати заміж дочку: Hetele bat in lвzen, er wurde iht um sоn kint. / do enbфt er dem kьnige zorniclоchen siht (Bartsch, ed., 1867, 632/1-2), в) на непрошених озброєних гостей: Hetele grimmes muotes selbe wвfen truoc (Bartsch, ed., 1867, 645/1), прізвиську ірландського короля: Swв er kom ze strоte, er was ein ritter guot. / den hфchverten helden swachet' er den muot / mit sоner vorgetжne, nвhen unde verre, / er Vвlant aller kьnige: daz mohte sоnen vоnden wol gewerren (Bartsch, ed., 1867, 196), власному імені норманського королевича: daz muote Hartmuoten harte sйre (Bartsch, ed., 1867, 623/4), перешкоді на шляху задоволення важливої для суб'єкта духовної потреби - кохання: durch sоne grфze zьhte behaget' er wol in beiden (Bartsch, ed., 1867, 655/3).

Емоцію інтересу виражають за допомогою дієслів мовлення та питань: Er begunde frвgen, к er zem stade gie: / «sоt ir, kint, getoufet, was tuot ir danne hie?» (Bartsch, ed., 1867, 113/1-2). Графа сальмейського цікавить, що роблять християни на безлюдному острові. Риторичне питання was tuot ir danne hie? модифікує (підсилює) емоцію інтересу та «зумовлює високий ступінь емотивності поетичного тексту» (Шилова, 2017, с. 8).

Невизначені емоції формують через негатори, наприклад: (her kьnic, mоniu mжre merket вne haz) (Bartsch, ed., 1867, 30/2), Des wirtes ungelьcke nвhen dф began (Bartsch, ed., 1867, 54/1), alles unmuotкs was ir herze vol (Bartsch, ed., 1867, 76/2), jв mag ich hie niht belоben eine.» (Bartsch, ed., 1867, 78/4), «unschьldic ich des bin / daz siem iu getвten» (Bartsch, ed., 1867, 131/1-2), jв was ez ir niht leit (Bartsch, ed., 1867, 185/2), bote du vil hкr, /lв dich des niht verdriezen» (Bartsch, ed., 1867, 1173/1-2), si ist in niht ungenжdic (Bartsch, ed., 1867, 1647/2) тощо, які згруповуємо за морфологічною та лексичною ознаками. Морфологічна група представлена іменниковим та прикметниковим префіксами un-, лексична - прийменником вne та часткою niht.

У наведених прикладах заперечують: ненависть haz, щастя gelьcke, душу muotкs, самотність belоben eine, провину schыldic, сум leit, гнів verdriezen, немилість niht ungenжdic. Антонімічне співвіднесення ненависті або гніву з любов 'ю, щастя з бідою, душі з тілом, самотності з товариством, провини (гріховності) з праведністю, смутку з радістю, немилості з ласкою змінює кардинально семантику вихідної лексеми / твірної основи, тоді як новотвори вne haz, ungelьcke, unmuotкs, niht belоben eine, unscMldic, niht leit, niht verdriezen, niht ungenжdic репрезентують нестачу ненависті, щастя, душі, інших людей, праведності, суму, гніву, немилості. Звідси випливає, що невизначені емоції мають відкриту семантику, обсяг якої обмежує та чи та ситуація. Сюди слід додати й поєднання емоційного заклику до битви та функцій воїнів: «Nu wвfent iuch», sprach Gкrlint. «bо dem sune mоn / houwet ыz den helmen den heizen fiures schоn. / ir sult bо dem recken hiute wesen nвhen. /jв suit ir die geste mit den tiefen wunden wol enphвhen.» (Bartsch, ed., 1867, 1388). Змальовану картину можна співвіднести як з емоцією страху матері за життя єдиного сина, так і за власне життя чи буття країни, або з емоціями злості, гніву, ненависті, помсти, які переживає королева в критичній ситуації. Отже, ані лінгвістичний, ані стилістичний контексти не дають повною мірою реконструювати феномен. Тому логічним є залучення прагматичного контексту, «що служить для виявлення змісту висловлювання в мовленні, створюється сукупністю підпорядкованих йому контекстів: лінгвістичним, стилістичним, паралінгвістичним, ситуативним, культурним, психологічним» (Приходько, 2001, с. 245). Однак це вже інша проблема, яка може бути перспективою подальшого дослідження.

Висновок

Таким чином, медіальна людина розпізнає, переживає, називає, описує, виражає, структурує, градуює, оцінює, характеризує, зіставляє, моделює емоції. Спектр лексичних засобів обмежений: від слова до власної назви, прізвиська, словосполучення. Іменники вживають в однині та множині, з артиклем (означеним, неозначеним) і без, називному, родовому, давальному й знахідному відмінках, синонімічно й автономно, пишуть з маленької літери, власні назви відмінюють у називному й знахідному відмінках, організують стилістично на фонетичному рівні - алітерація, пишуть з великої літери, прізвиська сформовано на основі міфонімів та за релігійними уявленнями, символізують фізичну силу, здатну побороти будь-якого дикого звіра, будь-якого богатиря та жорстокість, гнів, зло, являють собою словосполучення з трьома елементами - власна назва + прикметник + іменник у множині, вживаються в називному відмінку, специфікою словосполучень, що позначають емоції людини, є кількість їх компонентів: від мінімальних двох (емоції щастя, радості, образи, горя, задоволеності, гордості, подиву, любові, сором'язливості, гніву, душевний біль, невизначені емоції) до максимальних шести (емоція радості + сукупність усіх почуттів).

Перспективи подальших розвідок. До зазначених вище перспектив додаємо функціонування емоцій, вербалізацію семантики емоцій на фонетичному та граматичному рівнях, зіставний аналіз емоціології героїчного епосу «Пісні про Нібелунгів» та «Кудруни».

Бібліографічний список

1. Безугла, Л.Р. та Романченко, І.О., 2013. Лінгвопрагматика дискримінації у публіцистичному дискурсі. Харків : Лисенко І. Б.

2. Бєлєхова, Л. І., 2002. Образний простір американської поезії: лінгвокогнітивний аспект. Доктор наук. Автореф. Київський національний лінгвістичний університет.

3. Войтко, В. І., ред. 1982. Психологічний словник. Київ : Вища школа.

4. Гамзюк, М. В., 2000. Емотивний компонент значення у процесі створення фразеологічних одиниць: (На матеріалі німецької мови). Київ : Київський національний лінгвістичний університет.

5. Жирмунский, В. М., 1956. История немецкого языка. 4-е изд. Москва : Издательство литературы на иностранных языках.

6. Зуев, Ю. И. и Широканов, Д. И., 1988. Генезис логических форм «единичное - общее» и процедура обобщения. В : Д. И. Широканов, ред. 1988. Принципы единства и развития в научном познании. Минск : Навука і тэхшка, с. 27-51.

7. Колосніченко, М. В. та Процик, К. Л., 2011. Мода і одяг. Основи проектування та виробництва одягу. Київ : КНУТД.

8. Кузнєцова, Д., 2012. Емотивний діапазон номінацій лицевих експресій (на матеріалі англомовного художнього дискурсу). Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Лінгвістика, 16. с. 71-75.

9. Приходько, Г. І., 2001. Способи вираження оцінки в сучасній англійській мові. Запоріжжя : ЗДУ.

10. Романова, Н. В., 2013. Історія емотивної лексики німецької мови VIII - початку ХХІ століть. Київ : Видавничий центр КНЛУ.

11. Романова, Н. В., 2017. Поетичні погляди давніх германців на світ та емоції: семантико- етимологічне дослідження. Херсон : Айлант.

12. Романова, Н. В., 2019. Эмоции в немецкоязычных библейских текстах Ветхого Завета. Херсон : Айлант.

13. Романова, Н. В., 2019а. Репрезентация эмоций в текстах «Младшей Эдды».

14. Вісник Маріупольського державного університету. Серія : Філологія, 21. с. 157165.

15. Таранець, В. Г., 2008. Германська давнина в текстах «Старшої Едди» (історико- етимологічний аналіз). В : Таранець, В. Г., 2008. Діахронія мови. Одеса : Друкарський дім, с. 191-200.

16. Тресиддер, Дж., 2001. Словарь символов. перекл. с англ. С. Палько. Москва : ФАИР- ПРЕСС.

17. Шаховский, В. И., 2008. Категоризация эмоций в лексико-семантической системе языка. 2-е изд. Москва : Издательство ЛКИ.

18. Шилова, К. О., 2017. Риторичні питання в американському віршованому мовленні (лінгвопрагматичний аспект). Кандидат наук. Автореф. Херсонський державний університет.

19. Школяренко, В. І., 2008. Становлення фразеологічної картини світу німецької мови (на матеріалі писемних пам'яток VIII-XVIIстоліть). Суми : СумДПУ.

20. Bartsch, K., ed., 1867. Kudrun. Leipzig : F. A. Brockhaus.

21. References

22. Bartsch, K., ed., 1867. Kudrun. Leipzig : F. A. Brockhaus. (in German).

23. Belekhova, L. I., 2002. Obraznyi prostir amerykanskoi poezii: linhvokohnityvnyi aspekt [Image Space of American Poetry: Cognitive Perspective]. Abstract of the D.Sc. Dissertation. Kyiv National Linguistic University. (in икгаіпе).

24. Bezuhla, L. R. and Romanchenko, I. O., 2013. Linhvoprahmatyka dyskryminatsii u publitsystychnomu dyskursi [Linguistic Pragmatic in Newspaper Discourse]. Kharkiv : FOP Lysenko I.B. (in Ukraine).

25. Hamzyuk, M. V., 2000. Emotyvnyi komponent znachennia u protsesi stvorennia frazeolohichnykh odynyts : (Na materiali nimetskoi movy). [A component of emotivre by building of the phraseological units : (Based on the German language)]. Kyiv : Vydavnychyi tsentr KDLU. (in Uktaine).

26. Kolosnichenko, M. V., and Protsyk, K. L., 2011. Moda i odiah. Osnovy proektuvannia ta vyrobnytstva odiahu [Fashion and clothes. Fundamentals of clothing and production]. Kyiv : KNUTD. (in Ukraine).

27. Kuznetsova, D., 2012. Emotyvnyi diapazon nominatsii lytsevykh ekspresii (na materiali anhlomovnoho khudozhnoho dyskursu) [Emotional range of nominations of facial expressions (on the material of English-language artistic discourse)]. Scientific Bulletin of Kherson State University. Series: Linguistics, 16, pp. 71-75. (in Ukraine).

28. Prykhodko, H. I., 2001. Sposoby vyrazhennia otsinky v suchasnii anhliiskii movi [Ways of expressing of valuing in modern English]. Zaporizhzhia : ZDU. (in Ukraine).

29. Romanova, N. V., 2013. Istoriia emotyvnoi leksyky nimetskoi movy VIII - pochatku XXI stolit [History of emotive vocabulary of German language of VIUth - beginning of XXIth centuries]. Kyiv : Vydavnychyi tsentr KNLU. (in Ukraine).

30. Romanova, N. V., 2017. Poetychnipohliady davnikh hermantsiv na svit ta emotsii: semantyko- etymolohichne doslidzhennia [Poetic views of ancient Germans on the world and emotions: semantic and etymological research]. Kherson : Aylant. (in Ukraine).

31. Romanova, N. V., 2019. Emotsii v nemetskoyazychnykh bibleyskikh tekstakh Vetkhogo Zaveta [Emotions in German-language biblical texts of the Old Testament]. Kherson : Ailant. (in Russian).

32. Romanova, N., 2019a. Reprezentation of emotions in the texts of «Younger Edda» [Reprezentatsiia emotsii v tekstakh «Mladshei Eddy»]. Visnyk Mariupolskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Filolohiia, 21, pp. 157-165.

33. Shakhovskii, V. I., 2008. Kategorizatsiya emotsiy v leksiko-semanticheskoy sisteme yazyka [Categorization of emotions in the lexical-semantics linguistic system]. 2nd ed. Moskva : Izdatelstvo LKI. (in Russian).

34. Shkoliarenko, V. I., 2008. Stanovlennia frazeolohichnoi kartyny svitu nimetskoi movy (na materiali pysemnykh pamiatok VIII-XVII stolit). [Formation of Phraseological world representation of German language (A Study of Written Texts of 8th-17th centuries]. Sumy : SumDPU. (in Ukraine).

35. Shylova, K. O., 2017. Rytorychni pytannia v amerykanskomu virshovanomu movlenni (linhvoprahmatychnyi aspekt) [Rhetorical Questions in American Poetic Speech (Linguopragmatic aspect)]. Abstract of Ph.D. dissertation. Kherson State University. (in Ukraine).

36. Taranets, V. H., 2008. Hermanska davnyna v tekstakh «Starshoi Eddy» (istoryko- etymolohichnyi analiz) [Germanic antiquity in the texts «Older Edda» (historical and etymological analysis]. In : Taranets, V. H., 2008. Diakhroniia movy [Diachrony in Language]. Odesa : Drukarskyi dim, pp. 191-200. (in Ukraine).

37. Tresidder, Dzh., 2001. Slovar simvolov [Dictionary of Symbols]. Traslated from English by S. Palko. Moskva : FAIR-PRESS. (in Russian).

38. Voitko, V. I., ed. 1982. Psykholohichnyi slovnyk [Psychological dictionary]. Kyiv : Vyscha shkola. (in Ukraine).

39. Zhirmunskiy, V. M., 1956. Istoriya nemetskogo yazyka [History of German language]. 4 ed.

40. Moskva : Izdatelstvo literatury na inostrannykh yazykakh. (in Russian).

41. Zuev, Iu. I. and Shirokanov, D. I., 1988. Genezis logicheskikh form «edinichnoe - obshchee» i protsedura obobshcheniya [Genesis of logical forms «individuel - general» and the procedure of communication]. In : D. I. Shirokanov, ed. 1988. Printsipy edinstva i razvitiya v nauchnom poznani [The principles of unity and development in scientific knowledge]. Minsk : Navuka i tekhnika, pp. 27-51. (in Russian).

Размещено на Allbest.ru