Изучение основных качеств речи как формы общения людей посредством языковых конструкций, создаваемых на основе определенных правил. Проведение анализа содержательности, точности, понятности, чистоты и выразительности речи. Богатство и разнообразие речи.

Дефініційний аналіз лексеми JIHAD в англійській мові; спільні та відмінні значення у дефініціях. виокремлення ядерного значення (базового шару) лексеми-вербалізатора досліджуваного концепту. Метафорична вербалізація концепту у дискурсі американських ЗМІ.

Дослідження нормативного функціювання в лінгводидактичному дискурсі термінних словосполучень "робота з текстом" і "робота над текстом". Характеристика граматичних особливостей іншомовних відповідників українських прийменниково-іменникових словоформ.

Дослідження поняттєвого компонента концепту parent та моделювання його структури з метою побудови гіпотетичної моделі його смислового ядра. Концептуальний аналіз як один з основних способів дослідження концептів у сучасних лінгвістичних студіях.

Опис компонента концепту PARENT та моделюванню його структури з метою побудови гіпотетичної моделі його смислового ядра. Аналіз синонімічного ряду лексем на позначення концепту PARENT в англійській мові, номінативні компоненти лексичного рівня мови.

Питання репрезентації гендерної культури мовними засобами на лексико-фразеологічному рівні. Виявлення мовних маркерів експлікації чоловічих і жіночих культурних концептів у фразеологізмах та пареміях української мови. Маркери соціальної опозиції статі.

Концепт, як основна одиниця лінгвокультурології. Виявлення підходів до дослідження мовної картини світу. Аналіз семантичного простору ключової лексеми "гість" у різносистемних мовах німецької та української. Особливість ключових понять гостинності.

Визначення поняття "дискурс" як загального терміну для означення бесіди, розмови або діалогу. Особливості лінгвістичного аналізу уривка (усного/письмового) мовлення. Місце українського щоденника в каноні вартостей європейської щоденникової культури.

Походження терміна "концепт" та історія його семантичної трансформації. Сучасне розуміння терміна у лінгвістиці, період адаптації у сучасному українському мовознавстві. Специфіка поетичного концепту. Різна природа мовної та поетичної картини світу.

Когнітивна наукова парадигма як одна з домінуючих парадигм сучасного поліпарадигмального стану лінгвістики. Поняття "кровні узи", його походження та соціокультурна конотація. Лексичні одиниці, що вербалізують цей феномен, його лінгвокультурна специфіка.

Дослідження особливості формування мовної особистості в українській і зарубіжній лінгвоспільнотах, які мають неоднакові світосприйняття та мовні системи. Національна та культурна специфіка комуніканта, його культурний менталітет і спосіб мислення.

Проблеми тлумачення поняття "управління" в сфері підготовки з публічного управління, зокрема, щодо специфічної управлінської лексики, що відображає реалії світової та європейської практики. Дослідження відмінностей тверджень "врядування" та "урядування".

Дослідження сучасних підходів до розуміння мови права. Розгляд допоміжних засобів для тлумачення, що сприяють ясності шляхом зменшення невизначеності й сприяють досягненню послідовності. Характеристика відповідних лексичних одиниць і їх значення.

Теоретичний огляд бачень поняття "дискурс" з позиції аналізу лексики. Розгляд різних підходів до трактування поняття "дискурс", обґрунтування його розуміння як текстової категорії через призму туристичного путівника як категорії мовленнєвої діяльності.

Уніфікація поняття документа на сучасному етапі розвитку суспільства для розширення криміналістичних знань щодо документів як носіїв інформації. Властивості документу в юриспруденції, його функції і вимоги щодо його укладання, яким він має відповідати.

Аналіз підходів щодо визначення емпатії з точки зору психології та лінгвістики. Огляд різниці між синонімічними поняттями "симпатія" та "емпатія". Засоби вираження емпатії в усному діалозі та художних творах. Визначення основних типів емотивних слів.

Визначення коду як терміна, зазначення поглядів науковців на питання його детермінування. Співвідношення між лінгвальним і культурним кодом, причина їх диференціації, означення особливостей застосування термінів, а також їхні спільних та відмінних рис.

Різні підходи до визначення культуреми в сучасному дискурсі. Концептуальний аналіз поняття культурема в її найзагальніших рисах. Лінгвістичні підходи до розуміння культуреми, їх життєздатність, фігуративність, умотивованість, символічна складність.

Розгляд проблеми розуміння юридичних текстів через використання спеціалізованої мови. Аналіз термінології, яка використовується у законах, статутах, судових рішеннях і договорах. Класифікація термінів на спеціалізовану, іноземну та архаїчну термінологію.

Розгляд мовного трансферу як ключового поняття в галузі засвоєння третьої мови. Дослідження засвоєння третьої мови на тлі актуальності вивчення мультилінгвізму як соціокультурного феномена. Засвоєння третьої мови та роль в них феномена мовного трансферу.

Проблема мотивації мовних одиниць як співвідношення мовного знака та значення. Специфіка мовного знака, його основні властивості, ознаки. Визначення типів семантичних знакових відношень. Принцип довільності мовного знака в контексті лінгвістичної теорії.

Характеристика поняття "наратор", аналіз його основних характеристик та функцій як важливого об’єкта наратології. Визначення проблеми виділення наративних категорій. Окреслення функцій наратора в художньому тексті та здійснення спроби їх класифікації.

Мова як суспільне явище. Поняття мови окремої нації, якою говорить переважна більшість народу окремої країни. Літературна мова як унормована форма загальнонародної мови, її реалізація в усній, письмовій формах. Головні ознаки та функції літературної мови.

Перекладацькі універсали як мовні особливості, які типово зустрічаються в текстах перекладу, а не в текстах оригіналу. Аналіз тенденцій до надмірного використання типових рис мови перекладу. Характеристика завдань дескриптивного перекладознавства.

Прикметник як самостійна частина мови, що називає ознаку предмета або його належність комусь та відповідає на питання який? яка? яке? чий? чия? чиє? Його семантичні групи, ступені порівняння, а також основні морфологічні ознаки: рід, число, відмінок.

Тлумачення сатири у діахронічному вимірі розвитку художньої літератури. Аналіз підходів до дефініції сатири у конкретних літературних епохах з урахуванням культурних процесів. Диференціація інтенції сатирничного письма на основі дослідження К. Церера.

Розгляд питання сингармонізму або гармонії звуків як одного із ключових у процесі вивчення фонетики турецької мови. Уподібнення приголосних на стику складів при нарощенні афіксів за принципом глухість-дзвінкість. Аналіз асиміляції звуків на відстані.

Розглянуто явище синестезії, яке позначає поєднання двох чи більше фізично розділених сфер сприйняття. Наукові студії даного феномену сягають початку XVIII століття і стосуються цілої низки наук, як-от медицина, психологія, філософія, мистецтвознавство.

Різні підходи щодо визначення поняття "стилістична маркованість". Стилістичне забарвлення як наявність у слові додаткових смислових та стилістичних відтінків. Стилістична маркованість як наявність у мовної одиниці додаткової конотативної інформації.

Висвітлення питання функціонування комунікативно-експресивних фразеологічних одиниць сучасної німецької мови. Лексикографічний аналіз синтаксичної варіативності публічних текстів. Розгляд потенціалу корпусної лінгвістики в вивченні ментального лексикону.