Аналіз чинників експансії англіцизмів у мову засобів масової інформації. Дослідження причин запозичень іншомовних слів. Вплив мови мас-медіа на лексичний пласт національної мови. Особливості взаємовідносин між споконвічною лексикою і запозиченою.

У науковій статті проаналізовано зміст тих підрозділів трактату Яна Коллара "Дискусії про слов’янську взаємність", в яких йдеться про мовне питання. На думку авторки, питання мови було однією із найважливіших проблем чеського національного відродження.

Вивчення когнітивних аспектів функціонування мови. Представлення концептосфери мовної картини переміщення у вигляді синоптичної схеми ідеографічного словника дієслів переміщення. Пояснення процесів пізнання, мислення, фіксації людського знання в мові.

Процес формування мовного середовища міста Києва в історичний ретроспективі, розвиток двомовності та полікультурності. Мовна ситуація в столиці після проголошення незалежності. Аналіз стану та статусу української та російської мов у сучасному Києві.

Особливості мовного етикету, як сукупності мовних засобів, що регулюють поведінку в процесі мовлення. Чинники, які визначають формування мовного етикету і його використання. Мовленнєвий етикет українців. Антиетикет у спілкуванні. Інвективна лексика.

Граматичний, лексичний та синтаксичний розбір тексту байки на санскриті, підрядковий переклад її українською мовою. Особливості мови санскриту та близькість чи віддаленість їхнього перекладу на розповсюджені слов'янські мови - українську та російську.

Дослідження типів зображення персонажного дискурсу як засіб створення жанрово-специфічної художньої прози. Вплив авторського оцінного ставлення до образу персонажа на модель його мовного втілення. Особливості та закономірності застосування деталізації.

В розрізі проблематики інформатизованого суспільства виникає необхідність дослідження впливу медіатекстів на формування громадської думки. Головне місце в цьому соціальному явищі, яке є специфічним соціальним феноменом, займають засоби масової інформації.

Розуміння категорії суб’єкта, як основного елемента антропоцентризму в реченні. Обґрунтування лексичних, морфологічних та інтонаційно-синтаксичних засобів такого вираження у французькому мовленні. Оцінка ролі людини-суб’єкту в організації речення.

Засоби спілкування та вираження думок. Мовний апарат, професійно-гігієнічні вимоги до нього. Дихання як фізіологічна основа мовлення. Властивості голосу, їх вдосконалення. Значення дикції в процесі виразного читання. Орфоепічні норми української мови.

Уточнення поняття картини світу та ідіостилю письменника. Система образно-виражальних засобів художнього мовлення письменника крізь призму "інтелектуальної" прози ХХ ст. Інтертекстуальність як характерну рису літературної практики В. Петрова-Домонтовича.

Аналіз наукових підходів щодо розуміння суті поняття субкультури та її основних характеристик. Різноманіття субкультурних утворень в умовах сучасності. Вербальні символи в метафоричній формі. Образи свідомості, сформовані під впливом морської професії.

Огляд комунікативних стратегій, на яких побудовані авторські колонки іспанських журналістів Л. Бассетса, Х. Серкаса, Х.Х. Мільяса, М. Капарроса і Р Монтеро. Комунікативні стратегії, механізми продукування смислів для висвітлення подій війни в Україні.

Трактування дискурсу в сучасній лінгвістичній науці. Характерні риси офіційного та неофіційного дискурсу. Прагматичні особливості адресованості в офіційному, неофіційному та анекдотичному дискурсі. Сутність фактору адресата в неофіційному дискурсі.

З'ясовано чинники, які впливають на мовноетикетну поведінку адресанта в листуванні. Окреслено фактор адресата як домінувальний. Виокремлено етикетні одиниці, на утворення яких впливає особа адресанта і які важливі в структурно-композиційній організації.

Поняття культури поведінки, спілкування і мовленнєвого етикету. Нормативність, адекватність, естетичність, поліфункціональність мовлення. Різноманітність звертань до співбесідника, старших за віком людей, членів родини. Український мовленнєвий етикет.

Аналіз ілюстрацій Я. Струхманчука до сатири "Ревун" О. Маковея, нарису "Дві сили" М. Козоріса, шаржів на М. Грушевського. Розгляд проблеми аналізу невербальних творів, образної манери та художньої деталі, що несе неабияке смислове і емоційне навантаження.

Підходи до визначення поняття "мовний менеджмент", його співвідношення з мовним плануванням. Сформульовано дефініцію "мовний менеджмент" як складник механізму реалізації державної мовної політики. Увагу приділено вивченню учасників мовного менеджменту.

Особливості об’єктивації мовного образу людини в паремійному сегменті "Галицько-руських народних приповідок" І. Франка. Ядерно-периферійна організація зооморфної метафоричної та метонімічної номінації, на основі якої маркується домінантна ознака тварини.

Конструювання образу освіти в українській мові на основі органічного поєднання індивідуально-авторських поглядів і національного світосприйняття, а також лінгвістичних пошуків мовців. Аналіз акумуляції всіх значень лексичних одиниць та їх комбінацій.

Семантичні підвиди мовного образу парубка у процесі аналізу синтагматичних зв’язків номенів на позначення поняття "молодий неодружений чоловік". Схема семантичних валентностей назв. Аксіологічний елемент значення усіх аналізованих синтаксичних засобів.

Мовний образ світу поета. Особливості та відмінності у відображенні характеру художнього простору і в мовному його вираженні в поезіях М. Семенка і В. Поліщука. Відтворення літературного й мовно-стилістичного процесів в Україні у творах авторів.

З'ясування причин використання тих чи інших назв на позначення держави-агресора в період російсько-української війни. Комплексний аналіз походження та значення найменувань, які закріплюються у свідомості громадян як альтернативні назви держави-окупанта.

Зображення мовного образу Росії як ворога у сучасній російсько-українській війні із початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року на матеріалі аналітичних статей науковців Канадського інституту українських студій.

Мова як яскраве вираження ментальних і психологічних ресурсів свідомості, знань, діяльності, досвіду і процесів пізнання світу. Знайомство з головними проблемами мовної картини світу як частини концептуального світу. Сутність поняття "мовний образ".

Фрагменти мовленнєвих текстів, що етнічно ідентифікують автора. Елементи українського етнічного маркування російськомовного тексту Т. Шевченка. Виявлення окремих українських слів, українськомовних калькованих сполук. Вербальні риси емоційності Шевченка.

Дослідження фрагментів мовленнєвих текстів, що зумовлюють смислове функціонування тексту, поряд із позамовними визначають власне мовні інформативні одиниці та позначені терміном "етномаркер". Характеристика внутрішнього світу автора його засобами.

Мовний портрет як сукупність характеристик, що складають мовний імідж особистості, відображають її комунікативний потенціал на певному етапі становлення. Аналіз мовного портрету економіста, фразеологізмів, які збагачують його лінгвістичний словник.

Мова як базис національної ідентичності. Аналіз сучасних мовних конструктів України. Вивчення стратегій віртуальної комунікації в освітянських, професійних і педагогічних спільнотах. Розгляд креолізованості текстів ділового, наукового, розмовного стилів.

Відображення в категоріях і формах мови універсальних уявлень національної спільноти. Аналіз когнітивної та лінгвальної природи, формування та функціонування новотвірних оказіональних прикметників і словосполучень в англомовних текстах романів Ролінга.