Особливості формування та розвитку мовної економії в німецькій мові. Способи словоскладання і утворення складних і скорочених слів, які проявляють тенденцію до економії. Класифікація складних слів: семантико-синтаксична, структурна та морфологічна.

Дослідження мовних засобів репрезентації когнітивної структури концепту ITALIA, що розглядається як базовий елемент концептосфери "Cучасна Італія". Образний та ціннісний сегмент концепту ITALIA, що об’єктивуються засобом оцінної номінації Bel Paese.

Аналіз фінансово-економічних англіцизмів в україномовній пресі. Механізми вираження експресії за допомогою мовних засобів в економічних медійних текстах. Особливості поєднання стандарту й експресії, підпорядкованого популяризації наукової тематики.

Функціональний аспект мовної експресії риторичних звертань в українській і кримськотатарській мовах на прикладах пісенного фольклору. Характеристика засобів мовної експресії звертань, питань, пов’язаних зі стилістичним забарвленням називання адресата.

Суть філософського та лінгвістичного аспектів поетичної мови. Розгляд ліричного слова як самоцінної реальності у її відношенні до буденного говору. Аналіз категоріального статусу й структури терміну "поетична мова". Визначення поняття "мовна естетика".

Висвітлення історії появи та розвитку контамінантів в англійській мові. Розгляд сутності понять "блендинг", "словозлиття", "телескопи", "стягнення". Порівняльний аналіз слів-каламбурів та контамінантів. Можливості перекладу англомовного контамінанту.

Дослідження мовної і метамовної особистості жінки-перекладача в рамках ігрової теорії перекладу. Розгляд ролі у трансформації гібридних текстів епохи постмодерну. Аналіз професійної комунікативної особистості міжмовного і міжкультурного посередника.

Вивчення сутності мовної особистості перекладача. Дослідження мовної і метамовної особистості жінки-перекладача в рамках людичної теорії перекладу. Структура, характеристики і роль жінки-перекладача у перекладі гібридних текстів епохи постмодерну.

Сучасний стан термінології аутсорсінгу й аутстафінгу, мовні і позамовні фактори, які впливають на формування цих термінів та вимоги, які висуваються до них. Відбір спеціальної лексики для складання уніфікованого глосарію з аутсорсінгу й аутстафінгу.

Дослідження мовної ідентичності генія у філософському та лінгвістичному аспектах. Комплексне вивчення лінгвальної репрезентації даного явища. Тематичне вивчення висловлювань геніальних особистостей, їх спільні риси та короткий лінгвістичний аналіз.

В категоріях лінгвістики розглянуто проблематику мовної ідентичності як домінанти світогляду П. Куліша — поліфонічної особистості в історії української культури. Аналіз домінанти україноцентричності митця, збагачення його світогляду європейськими ідеями.

Лінгвістичний феномен інвективи, розгляд його як мінімальної одиниці вербальної агресії. Функціонування інвективи як мовного знаку в політичному дискурсі. Зв’язок мовного знака з інтенцією мовця та сутність комунікативної інтеракції, її визначення.

Дослідження поняття "мовна картина світу", узагальнення його сутності. Визначення відмінностей у мовній картині світу в англійській та українській фразеології у зв'язку із нетотожністю історико-культурної спадщини українського та англійського народів.

Аналіз якості відображення в підручнику з німецької мови мовної картини світу носіїв мови, яка вивчається. Дослідження здійснено на основі підручника з німецької мови "Delfin" видавництва "Hueber Verlag". З’ясовано підґрунтя укладення підручників.

Виявлено лінгвостилістичні особливості листів Лесі Українки шляхом виокремлення загальних і спеціальних звертань (соціальні гоноративи), індивідуально-авторських новотворів. Роль спеціальних звертань як ефективного прийому відтворення авторської думки.

Реконструкція мовної картини світу у німецьких народних казках зі збірки "Deutsches Marchenbuch" Бехштайна. Місце людини, її бачення самої себе у представленому мовному універсумі. Установки суспільства, вербально оформлені у свідомості сучасника епохи.

Загальна спрямованість сучасної лінгвістики. Відтворення мовної картини світу крізь призму англійської фразеології. Особливості фразеологізації словосполучень з огляду на бачення світу націями. Виявлення онтологічного і культурного компонентів в мові.

Аналіз способів мовної концептуалізації теми Голодомору. Прийоми вибудовування ідентичності суб’єкта і суспільства, обтяжених травматичною пам'яттю і травматичним досвідом поколінь. Особливість реконструкції мовної картини світу п'єси "Зерносховище".

Концептуальна і мовна картини світу у працях дослідників, її роль у соціальному пізнанні та поведінці. Специфіка існування груп людей з особливим діалектом, погляди цих людей на світ. Сленг як атрибут молодіжної культури, спосіб катетеризації дійсності.

Особливості потрактування національно-мовної картини світу у вітчизняному мовознавстві. Визначення національно-мовної картини світу як вираженого засобами певної мови світорозуміння певного етносу, вербалізоване інтерпретацією мовним соціумом

Аналіз проблеми співвідношення культури як символічно-знакової реальності та мовної картини світу як сукупності смислових інформаційних кодів культури. Зіставлення філософських концепцій Р. Барта та Ю. Лотмана. Сприйняття картини світу в структуралізмі.

Проблема мовної картини світу як засобу міжкультурної комунікації. Дослідження генезису понять "міжкультурна комунікація" та "мовна картина світу" у науково-педагогічній літературі. Різноманітні погляди на суть міжкультурної комунікації в нових умовах.

Мовна картина світу як цілісний глобальний образ, який є результатом усієї духовної активності людини та враховує систему культурних цінностей. Національна мова, національно-культурний, суспільно-історичний досвід тієї чи іншої національної спільноти.

Погляди лінгвістів щодо особливостей структури мовної та концептуальної картин світу. Роль культури у формуванні та еволюції національних картин світу та вплив національної мови на формування світогляду мовця. Передумови формування мовної картини світу.

Аналіз поглядів українських і зарубіжних лінгвістів щодо особливостей структури мовної та концептуальної картин світу. Аналіз ролі культури у формуванні та еволюції національних картин світу та вплив національної мови на формування світогляду мовця.

Формування знань про світ. Відображення об’єктивного світу у процесі діяльності, за допомогою слів фіксування результатів отриманих знань, життєвого досвіду. Дослідження наукових ідей В. фон Гумбольдта. Погляди лінгвістів на мовну картину світу.

Особливості мовної категоризації фразеологічних одиниць зі значенням руху в польській, англійській і українській мовах у структурно-семантичному, когнітивному та лінгво-культурологічному аспектах. Здійснення огляду праць, присвячених концепту руху.

Розгляд явища мовної економії в українському ергоніміконі, ролі компресійних типів словотворення у формуванні цього ономастичного класу. Характеристика основних способів творення ергонімів, а також їх мотиваційних ознак й змістової наповненості.

Лінгвістичні дослідження основних компонентів мовної комунікації. Аналіз загального планування комунікаторів для різних мов. Характеристика ієрархії знакових систем мови. Види та форми комунікативної діяльності. Зв'язок компонентів мовної комунікації.

Розглянуто особливості номінації одного з центральних сакральних концептів, що вживається на позначення Сина Божого – Ісуса Христа, в мовотворчості письменниці, з'ясовано його семантику. Аналіз основоного концепту "Христос" в тезаурусі Лесі Українки.