Концепт "блазень" у російській, англійській і французькій культурно-мовних традиціях

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

КОНЦЕПТ "БЛАЗЕНЬ" У РОСІЙСЬКІЙ, АНГЛІЙСЬКІЙ І ФРАНЦУЗЬКІЙ КУЛЬТУРНО-МОВНИХ ТРАДИЦІЯХ

Спеціальність: Загальне мовознавство

МОРОЗ АНДРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ

Донецьк, 2010 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Концепт як ментальна мовна структура є предметом вивчення лінгвістики, лінгвокультурології й когнітивної лінгвістики. А тому можна простежити взаємозв'язок між культурою, народним менталітетом, когнітивною діяльністю людини й мовою. Інтерес до опису й вивчення концептів у лінгвістиці спостерігається в кінці ХХ-го століття. На початку XXI століття триває інтенсивне вивчення цих проблем, що зокрема зумовлено і глобальними інтеграційними процесами, прагненням пізнати культуру, менталітет іншого народу.

У лінгвістичній літературі акцентовано увагу на двох основних підходах до аналізу концептів як базових одиниць культури: лінгвокогнітивному та лінгвокультурологічному.

Відповідно до сучасних наукових поглядів сукупність концептів тієї або іншої культури відбиває світосприймання носіїв мови й співвідноситься з ментальністю як зі способом бачення навколишнього світу.

Актуальність теми дослідження зумовлена її спрямованістю на вивчення картини світу загалом та концепту “блазень” зокрема, а також необхідністю виявлення типологічних закономірностей вживання засобів семантизації концепту “блазень” у російських, англійських та французьких художніх текстах кінця XIX і початку XX ст.

Зіставно-типологічний і порівняльно-історичний підходи до аналізу концепту “блазень” у російському, англійському та французькому художніх текстах кінця XIX і початку XX ст. сприяють визначенню культурно-зумовлених міжмовних подібних рис і розбіжностей у характері цього концепту. Аналіз концептів у різних мовах і культурах - важливий крок на шляху інтеграції різних народів.

Вивчення концепту “блазень” у російській, англійській і французькій мовах може, з одного боку, допомогти охарактеризувати менталітет цих націй, особливості мовного устрою й засоби реалізації цього концепту у всіх аспектах мови, з іншого боку, установити засоби семантизації комічного в сміховій культурі (зрозуміти хто, як і над чим сміється).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт за напрямком “Дослідження проблем гуманітарних наук” Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова та комплексної наукової теми “Зіставна концептологія та проблеми міжкультурної комунікації” кафедри порівняльного та германського мовознавства. Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.

Мета дисертаційної роботи - виявлення ізоморфних і аломорфних рис у семантизації концепту “блазень” у російському, англійському та французькому художніх текстах кінця XIX і початку XX ст.

Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань:

- визначити спільне й відмінне в інтерпретації концепту “блазень” у російській, англійській і французькій лінгвокультурах;

- установити, чи є концепт “блазень” національним концептом, чи концептом-універсалією;

- уточнити термінологічний зміст поняття “концепт”;

- розробити методику зіставного аналізу російського, англійського та французького концептів “блазень”;

- виявити лексичні, фонетичні, графічні, граматико-словотвірні, фразеологічні, синтаксичні та текстові засоби семантизації концепту “блазень”;

- проаналізувати статистичні дані та узагальнити їх у порівняльних таблицях.

Об'єкт дослідження - семантизація концепту “блазень” у російській, англійській і французькій мовах.

Предмет дослідження - одиниці різних аспектів мови, які формують концепт “блазень” у зіставлюваних мовах.

Методи дослідження. Зіставно-типологічний метод дозволив виявити спільні та відмінні засоби семантизації концепту “блазень” у російському, англійському та французькому художніх текстах кінця XIX-го і початку XX-го ст., за допомогою описового методу виділено одиниці аналізу, проведено їх сегментацію з подальшою класифікацією одиниць, завдяки кількісно-якісному аналізу встановлено кількісні співвідношення російських, англійських та французьких засобів семантизації концепту “блазень”, етимологічний аналіз дав можливість з'ясувати походження лексеми “блазень” у зіставлюваних мовах, контекстуальний аналіз - визначити особливості функціонування різних мовних одиниць у мікро-, макро- та ситуативному контекстах. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в роботі вперше: розглянуто компонент мовної картини світу - концепт “блазень” у російській, англійській і французькій культурно-мовних традиціях, виявлено невербальні засоби на периферії концепту, визначено спільні й відмінні риси в ментальності трьох народів при семантизації концепту “блазень”, встановлено:

1) універсальність концепту “блазень” у російській, англійській і французькій культурно-мовних традиціях;

2) домінування фонетичних, граматико-словотвірних та фразеологічних засобів у російській мові, лексичних засобів - в англійській мові, синтаксичних засобів - у французькій мові та однакову кількість графічних і текстових засобів для зіставлюваних мов.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційного дослідження пройшли апробацію на засіданнях кафедри германського й порівняльного мовознавства Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, а також на 4 наукових конференціях: XVI Міжнародна наукова конференція “Мова й культура” ім. проф. Сергія Бураго (м. Київ, 2007), XVII Міжнародна наукова конференція “Мова й культура” ім. проф. Сергія Бураго (м. Київ, 2008), XVIII Міжнародна наукова конференція “Мова й культура” ім. проф. Сергія Бураго (м. Київ, 2009), VII Міжнародна наукова конференція “Міжкультурні комунікації: ноосферна парадигма в мові” (м. Алушта, 2008 рік).

Публікації. Проблематику, теоретичні й практичні результати дисертаційного дослідження викладено у восьми публікаціях та тезах доповіді наукової конференції.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел, переліку словників, 3 додатків.

Загальний обсяг дисертації - 232 сторінки. Обсяг основного тексту - 194 сторінки. Список літератури нараховує 405 позицій. У першому додатку подано дані про засоби семантизації концепту “блазень” у російській мові, у другому додатку підсумовано аналіз засобів англійської мови, у третьому додатку - французької мови.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і новизну дисертаційної роботи, сформульовано мету, конкретні завдання, визначено об'єкт і предмет дослідження, джерельну базу, з'ясовано методи дослідження, проаналізовано стан наукової проблеми, окреслено теоретичну й практичну цінність одержаних результатів.

У першому розділі "Теоретичні аспекти поняття концепт" викладено методологічну основу дослідження, розкрито інтерпретацію терміна “концепт”. Під поняттям “концепт” розуміємо одиницю психічних, ментальних і культурних ресурсів, що виникають у нашій свідомості, і тієї структури інформації, яка відбиває досвід і знання людини.

Основними властивостями концепту є: ознака абстрактності концепту, комплексна будова концепту, культурна й емоційна наповненість, здатність замикати значення, здатність концепту до розвитку (У.А. Карпенко-Іванова). Головним дискусійним питанням у сучасній концептології залишається визначення типів об'єкта цієї науки. Існують кілька класифікацій. У дисертаційному дослідженні використовуємо класифікацію, яку запропонували З.Д. Попова і Й.А. Стернін. За типами концепти поділяють на: уявлення, схему, поняття, фрейм, сценарій (скрипт), гештальт. За характером “спостереження”, об'єктивованості для людини, концепти класифікують на вербалізовані й невербалізовані. Додатково розмежовують групові й індивідуальні концепти. За ступенем абстрактності змісту виділяють абстрактні (ментефакти) і конкретні (натурфакти й артефакти).

Аналіз творів проведено на межі когнітивного й культурологічного підходів, оскільки об'єктом дослідження є не тільки периферія у свідомості носіїв культури, а також і додаткові лінгвокультурні конотації.

Концепт “блазень” проаналізовано в такій послідовності: розглянуто його етимологію, потім його реалізація в мові й, нарешті, у мовленні письменників.

У дисертаційній роботі виділено ядро концепту “блазень” у всіх трьох аналізованих мовах:

- персонаж, що кривляється й блазнює на потіху іншим;

- прикидаючись дурнем, він говорить правду, незважаючи на те, якою б гіркою вона не була й не боячись бути покараним.

У дослідженні проведено аналіз робіт, пов'язаних з карнавалізацією і блазенством у Росії та Західній Європі.

У другому розділі "Структурно-аспектна організація лінгво-культурного концепту “блазень” у романі Ф.М. Достоєвського “Брати Карамазови” виділено засоби семантизації концепту “блазень” у лексичному, фонетичному, графічному, граматико-словотвірному, фразеологічному, синтаксичному та текстовому аспектах:

Засобами лексичного аспекту семантизації концепту “блазень” у романі Ф.М. Достоєвського “Брати Карамазови” є:

1) меліоративна лексика (Да и приличнее тебе будет у монахов, чем у меня, с пьяным старикашкой, да с девчонками... хоть до тебя как до ангела ничего не коснется. А я тебя буду ждать: ведь я чувствую же, что ты единственный человек на земле, который меня не осудил, мальчик ты мой милый, я ведь чувствую же это, не могу же я это не чувствовать!..);

2) лексика з пейоративним значенням (Все это было для старого потаскуна и бессемейника совершенным сюрпризом, совсем для него, любившего доселе одну лишь "скверну", неожиданным. Это были почти болезненные случаи: развратнейший и в сладострастии своем часто жестокий, как злое насекомое, Федор Павлович вдруг ощущал в себе иной раз, пьяными минутами, духовный страх и нравственное сотрясение, почти так сказать даже физически отзывавшееся в душе его);

3) метафора (…Петр Александрович, и вы ведь квартира не важная. Но хоть обольстительница эта и жила, так сказать, в гражданском браке с одним почтенным человеком, но характера независимого, крепость неприступная для всех, все равно что жена законная, ибо добродетельна, - да-с! отцы святые, она добродетельна!);

4) лексика церковного мовлення й старослов'янської мови (Воистину ложь есьм и отец лжи!);

5) експресивні синоніми (Тюфяк-то притащил? Право, может быть, он бы тогда и поехал, но, предприняв такое решение, тотчас же почел себя в особенном праве, для бодрости, пред дорогой, пуститься вновь в самое безбрежное пьянство);

6) лексеми, що входять до складу каламбурів ("Господин исправник, будьте, говорю, нашим так сказать Направником!");

7) діалектизми й просторіччя (токмо, авось, слышь);

8) вульгаризми (канальи, ослица, дурак);

9) запозичена лексика (мовешки, вьельфильки);

10) лексеми зі зміщеним контекстом (Но дело было в другой губернии, да и что могла понимать шестнадцатилетняя девочка, кроме того, что лучше в реку, чем оставаться у благодетельницы. Так и променяла бедняжка благодетельницу на благодетеля).

Багато вітчизняних лінгвістів - І.Р. Гальперін, В.А. Глущенко, О.П. Журавльов, М.І. Черемисіна, Р.С. Шутникова й ін. - відносять фонетичні засоби до найвиразніших засобів мови.

Семантизація концепту “блазень” у фонетичному аспекті реалізовано фонемами, що входять до складу алітерації (кількаразове повторення фонеми “р”: вопрос, проклятый, крючьев, крючьев, невероятно, крючьями, правда, faudrait, крючья, нарочно, срамник: - Будто! Представьте, ведь я и это знал, Петр Александрович, и даже знаете: предчувствовал, что делаю, только что стал говорить, и даже знаете, предчувствовал, что вы мне первый это и заметите. В эти секунды, когда вижу, что шутка у меня не выходит, у меня, ваше преподобие, обе щеки к нижним деснам присыхать начинают, почти как бы судорога делается, это у меня еще с юности, как я был у дворян приживальщиком и приживанием хлеб добывал. Я шут коренной, с рождения, все равно, ваше преподобие, что юродивый, не спорю, что и дух нечистый может во мне заключается, небольшого, впрочем, калибра, поважнее-то другую бы квартиру выбрал, только не вашу, Петр Александрович, и вы ведь квартира не важная. Но зато я верую, в бога верую. Я только в последнее время усумнился, но зато теперь сижу и жду великих словес. Я, ваше преподобие, как философ Дидерот. Известно ли вам, святейший отец, как Дидерот-философ явился к митрополиту Платону при императрице Екатерине).

У графічному аспекті мовлення Федора Павловича Карамазова широко представлено в діалозі. Відомо, що для творчості Ф.М. Достоєвського характерне використання великої кількості діалогічного мовлення. Діалог як тип оповідання художнього прозаїчного твору є багатофункціональним (В.А. Кухаренко). Основним призначенням діалогу є самохарактеристика персонажа.

Графічні засоби семантизації концепту “блазень” часто дозволяють відчути природне, стилістично невідредаговане мовлення персонажа. Саме в діалогічному мовленні зустрічаємо виділені автором графічні засоби. Характерними рисами діалогічного мовлення є емфатичність, велика кількість пауз, цитування слів. Ці особливості зафіксовано на письмі графічно у вигляді знаків оклику ("давай же я и в самом деле сыграю шута, не боюсь ваших мнений, потому что все вы до единого подлее меня!"), знаків питання (Полежишь, фон-Зон? Али на облучек его с кучером примостить?), трьох крапок (У меня лоб, а я, брат, твоему удивляюсь! Прыгай, прыгай скорей! Пусти его, Ваня, весело будет. Он тут как-нибудь в ногах полежит. Полежишь, фон-Зон? Али на облучок его с кучером примостить?.. Прыгай на облучок, фон-Зон!..) і лапок (Слышите ли, слышите ли вы, монахи, отцеубийцу, - набросился Федор Павлович на отца Иосифа. - Вот ответ на ваше «стыдно»! Что стыдно? Эта «тварь», эта «скверного поведения женщина», может быть, святее вас самих, господа спасающиеся иеромонахи! Она, может быть, в юности пала, заеденная средой, но она «возлюбила много», а возлюбившую много и Христос простил…).

Засобами фразеологічного аспекту є загальнолітературні фразеологічні звороти (впал в легкомыслие, напивался пьян: В самое же последнее время он как-то обрюзг, как-то стал терять ровность, самоотчетность, впал даже в какое-то легкомыслие, начинал одно и кончал другим, как-то раскидывался и все чаще и чаще напивался пьян, и если бы не все тот же лакей Григорий, тоже порядочно к тому времени состарившийся и смотревший за ним иногда в роде почти гувернера, то может быть Федор Павлович и не прожил бы без особых хлопот) та індивідуально-авторські звороти (разобьем в дым и прах, глазки навострили). Ефективними засобами семантизації концепту “блазень” є одиниці синтаксису. Синтаксичні засоби дозволяють передати іронію, сарказм, гумор і сатиру - усі компоненти, що входять до складу концепту “блазень”. Говорячи про синтаксичні явища як засоби створення комічного ефекту, Л. Пєсоріна вказує на величезні можливості синтаксису в побудові експресивно насиченого тексту.

У синтаксичному аспекті концепт “блазень” реалізовано за допомогою таких засобів: односкладних розповідних речень (Гм. Честно. Постники. Сознаюсь), односкладних окличних речень (Митя! Митя!), односкладних питальних речень (Передовое?) і повторюваних слів (Постой, постой, постой, милый, еще одну рюмочку).

Аналіз роману “Брати Карамазови” дає підстави стверджувати про велику кількість засобів у всіх аспектах мови, що посилює вплив на слухача як у плані змісту, так і в плані вираження (І.В. Арнольд, Д.С. Лихачов, А.С. Трач, А. Бергсон). У текстовому аспекті концепт “блазень” семантизовано за допомогою багаторазових повторів, які акцентують увагу читача на певному слові або словосполученні (Это я все время вас ощупывал, можно ли с вами жить? Моему-то смирению есть ли при вашей гордости место? Лист вам похвальный выдаю: можно с вами жить!). У наведених нижче прикладах Ф.М. Достоєвський проводить паралель між батьком Карамазовим та його позашлюбним сином Смердяковим: Воротился он снова в наш городок окончательно всего только года за три до приезда Алеши. Прежние знакомые его нашли его страшно состарившимся, хотя был он вовсе еще не такой старик. Держал же он себя не то что благороднее, а как-то нахальнее. Явилась, например, наглая потребность в прежнем шуте - других в шуты рядить. В ученье он пробыл несколько лет и воротился сильно переменившись лицом. Он вдруг как-то необычайно постарел, совсем даже несоразмерно с возрастом сморщился, пожелтел, стал походить на скопца. Нравственно же воротился почти тем же самым, как и до отъезда в Москву: все так же был нелюдим и ни в чьем обществе не ощущал ни малейшей надобности).

У третьому розділі “Структурно-аспектна організація лінгво-культурного концепту “блазень” у романах Джона Голсуорсі циклу “Сага про Форсайтів” виділено засоби семантизації концепту “блазень” у лексичному, фонетичному, графічному, граматико-словотвірному, фразеологічному, синтаксичному та текстовому аспектах англійської мови.

Лексичними засобами семантизації концепту є: меліоративна лексика (darling, ducky: Don't know, darling, fell on my hat - must belong to heaven. Wilmer will just say: I like little Mrs.Mont, she gives deuced good grub' - and so you do, ducky), лексика з пейоративним значенням (damn, dash: Dash it all, Bicket, be a sport! Suppose I tell her what you did for her - d'you think she's going to squirm and squeal? Not she! It was damned human of you, and it was damned human of her, and don't you forget it!), метафора (“A Mr. Forsyte to see you, sir”. Apparition in bookland! “Ah! Show him in”. “What do you call this?” he said. “Well, we call it “the grave”, it's nice and quiet), епітет (its dead-black, bobbed, frizzy-ended hair: Really, her sallow, large-eyed face, with its dead-black, bobbed, frizzy-ended hair, was extraordinarily interesting - a little too refined and anaemic for the public, but, dash it all! the public couldn't always have its Reckitt's blue eyes, corn-coloured hair, and poppy cheeks), лексеми, що входять до складу каламбурів (I wish she could get a rest - pity there isn't a d-desert handy), сленг (Pity is tripe - pity is tripe!), просторіччя (I say, the hair's all right, and so are the toes - they curl as you look at `em. I've just been talking to a little Cockney whose S.O.S. is `Central Austrylia'), запозичена лексика (So it was not the intelligentsia, but just intellectual society, which was gathered there when Fleur and Michael entered, and the conversation had all the sparkle and all the “savoir faire” incidental to talk about art and letters by those who - as Michael put it - “fortunately had not to faire”. “Il y a toujours un qui baise, et l'autre qui ne tend pas la joue”), лексеми зі зміщеним контекстом (The world was sometimes almost unbearably jolly. He had known all the guests - seven chaps even more modern than old Sib - save only a Russian so modern that he knew no French and nobody could talk to him), експресивні синоніми (sneak, snoop: One of our packers has been sneaking copies of “Copper Coin”. Here he was rewarding Bicket for snooping “Copper Coin!”), слова, що входять до лексичного повтору (The condition of the world was such that Michael constantly wondered if his own affairs were worth paying attention to, but then the condition of the world was also such that sometimes one's own affairs seemed all that were worth paying attention to), слова зі словниковою позначкою joc. (After all, the ancients - like Old Forsyte, and his father in a very different way - had an anchor down. He noticed that each handed the janitor a paper. “I'll hand him a paper, too”, he thought, “and scoot in”). До фонетичних засобів семантизації концепту “блазень” належать фонемами, що входять до складу алітерації й асонансу (religion, tradition, property, pity: We've chucked religion, tradition, property, pity, and in their place we put - what? Beauty? “Finally, your view that the land should be used to grow food is so very unusual in these days, that we feel your book would have a hostile Press except from the Old Guard and the Die-hard, and a few folk with vision”), фонемами, що перекручують слово (Gawd, Austrylia: I've just been talking to a little Cockney whose S.O.S. is `Central Austrylia'. Only, as Michael was saying: “O, my Gawd!”). Алітерацію часто розглядають як музичний акомпанемент авторської ідеї, що супроводжується якоюсь неясною емоційною атмосферою, яку кожний читач інтерпретує по-своєму. Мовлення Майкла Монта зазвичай не містить відхилень від фонетичних норм, на відміну від Федора Павловича Карамазова, який також прагнув до чистоти мовлення, але в якого є окремі фонетичні погрішності.

До засобів графічного аспекту віднесено курсив (They will have it. Hallo, Bart! You know my governor, Wilfrid? Wilfrid Desert) і лапки (Michael was wondering: Could one be a “character” under the age of sixty? - when the “character” returned, with a pale man in dark clothes. Is “life” a good thing - is it? Do you want to see “life” raw again?).

Серед граматико-словотвірних засобів автором використано: зменшувально-пестливі суфікси (chinnier, ducky, duckie, Dizzy: When he and the chinnier Forsyte had exchanged a few remarks with the manager on the question of the bank rate, they all went back to the lobby and parted with the words: “Well, good-bye”. Why? Good Lord, ducky! “Sorry, duckie! It's a little previous - I meant to get you opposite the Partheneum”. Wilfrid suggested “G.O.M. and Dizzy - broadcasted from Hell”), архаїчні форми (Almost thou persuadest me to be a capitalist, Bicket), експресивні прислівники (The world was sometimes almost unbearably jolly). Важливими є і засоби фразеологічного аспекту, які репрезентовано різноманітними загальномовними (“Not quite in the scene!” thought Michael, “poor old Bart!” Give me time to tighten my belt, Miss Perren, and ask him up) й індивідуально-авторськими фразеологічними зворотами, за допомогою яких він збагачує мовлення М. Монта, надає йому сатирично-жартівливого відтінку (Well, we try to turn a doubtful penny).

Способи побудови зворотів, використані автором, - побудова фразеологічного звороту за аналогією із загальновживаним фразеологічним зворотом із заміною одного з компонентів та зі збереженням структури звороту, наповнення фразеологічного звороту новим змістом при збереженні його лексико-граматичної цілісності. У мовленні Майкла Монта також фігурують голофразиси, що несуть емоційне навантаження й їх використовують тільки в англійській мові (Michael's happy-go-lucky slings and arrows. He had often said: “Mr.Mont's a gent and a sort o'socialist, been through the war, too, no high-and-mighty about him”).

При зіставленні таких мов, як російська й англійська, у синтаксичному аспекті, треба, насамперед, згадати про те, що англійське речення має певний фіксований порядок побудови. Порушення звичайного порядку (інверсія) призводить до виділення будь-якого елемента, що в результаті отримує спеціальні конотації емоційності або експресивності. У синтаксичному аспекті автором романів “Саги” використано речення з усіченою структурою (“Have you cut your hand?” Michael laughed. “No, somebody's nose”. “Whose was it?” “A man called MacGown's”. Francis Wilmot seized Michael's hand. “It's the very nose!”), речення, що містять повтори (The same young woman being kissed by the same young man with the same clean-cut jaw.), і, зрідка, речення з інверсією (But Wilfrid she would not drop. You know my governor, Wilfrid?).

У четвертому розділі “Структурно-аспектна організація лінгво-культурного концепту “блазень” у романі О. Дюма “Графиня де Монсоро” виділено засоби семантизації концепту “блазень” у лексичному, фонетичному, графічному, граматико-словотвірному, фразеологічному, синтаксичному та текстовому аспектах французької мови. У фонетичному аспекті засобами семантизації є фонеми, що входять до складу асонансу й алітерації (Crois cela et bois du lait, dit le Gascon. Il parle d'or, dit Chicot, Quйlus, mon fils, va-t'en prкcher par les rues de Paris, et je parie un boeuf contre un oeuf que tu йteins Lincestre, Cahier, Cotton, et mкme ce foudre d'йloquence que l'on nomme Gorenflot.), повторювані приголосні, які створюють ефект підсиленя (Bzzzou, fit Chicot, en prenant l'assiette de Gorenflot et en la portant а son nez, bzzzou!).

Засобами семантизації концепту “блазень” у граматико-словотвірному аспекті в основному є зменшувально-пестливі суфікси (Henriquet, moinillon: - Tiens, dit Chicot, regarde donc, Henriquet? Ventre de biche! dit Chicot, voilа un moinillon que je porte dans mon Coeur). Невелика їх кількість (їх менше, ніж в англійській мові) зумовлена особливостями граматики французької мови, її тенденцією до аналітизму. Слід зазначити, що з метою створення комічного ефекту Олександр Дюма використовує займенники першої особи множини замість другої особи однини або множини (Pourquoi les renvoies-tu? demanda le bouffon. Ils ne nous ont pas encore graissйs. Est-ce que tu comptes me graisser de ta main royale? Dame! c'est une pйnitence comme une autre. Henri ne rйpondit pas), які свідчать про незалежну й веселу вдачу придворного блазня, а також прикметники з оцінним значенням (Chicot se dйsassombrit а son tour, et, passant de l'air matamore au plus gracieux sourire. … monsieur Aurilly, et, dans ce moment, je vous avouerai que mon roi et son fou sont dans une situation des plus pйrilleuses). Одними із засобів відображення концепту “блазень” є фразеологічні звороти - загальновживані та авторські (Eh bien! dit Chicot, j'ai tort а ce qu'il paraоt, mais comme je tiens beaucoup а manger cette poularde et а ne point pйcher cependant, faites-moi le plaisir, mon frиre, au nom de nos sentiments rйciproques, de jeter sur elle quelques gouttes d'eau et de la baptiser carpe). Крім цього, використано видозмінені фразеологічні звороти, які побудовано за аналогією із загальновживаним зворотом із заміною одного з компонентів та зі збереженням структури звороту (Ah! tu as raison, celui-lа n'est pas ton frиre en Dieu, mais frиre en diable). У текстовому аспекті такими засобами є повтори найбільш характерних слів, які найкраще оцінюють поведінку й мовлення королівського блазня Шико (Maоtre Claude, dit Chicot, mettez-moi incontinent cette carpe а la broche, arrosez-la-moi avec du beurre frais, dans lequel vous allez hacher menu du lard et des йchalotes, puis quand elle commencera а se dorer, glissez-moi deux rфties dans la lиchefrite, et servez chaud. Ventre de biche! dit Chicot, quand on a un discours а prononcer, il ne s'agit pas de se sentir moins faible, il s'agit de se sentir tout а fait bien, et, а votre place, continua le Gascon, pour arriver а ce but, je mangerais les deux nageoires de cette carpe, car, si vous ne mangez pas davantage, vous risquez de sentir le vin).

ВИСНОВКИ

Виконане дослідження дало підстави зробити такі висновки:

В основі індивідуальної й суспільної свідомості лежить картина світу.

Концептуальні картини світу різні в представників різних епох, вікових, соціальних груп, галузей наукового знання тощо. Люди, які розмовляють різними мовами, можуть мати близькі концептуальні картини світу, водночас люди, які спілкуються однією мовою, - різні. Це дає підстави стверджувати, що в концептуальній картині світу взаємодіє загальнолюдське, національне й особистісне.

Концепт - згусток культури у свідомості людини, це сукупність уявлень, понять, знань, асоціацій, переживань, що супроводжують слово. З одного боку, концепт - предмет емоцій, симпатій і антипатій, а іноді й зіткнень. З іншого боку, концепт - це те, за допомогою чого людина пізнає культуру. Концепт як лінгвокогнітивне явище - елемент ментальних і психічних ресурсів нашої свідомості, те, чим людина оперує в процесах мислення. Концепт відбиває знання й досвід людини, зміст результатів усієї її діяльності й процесів пізнання. Таким чином, лінгвокогнітивний підхід ґрунтується на ментальній природі концепту.

Концепт як лінгвокультурне явище - базова одиниця культури в ментальному світі людини.

Серед ознак концепту виділяємо: ознаку абстрактності концепту, комплексну будову концепту, культурну й емоційну наповненість, здатність замикати значення, здатність концепту до розвитку.

Концепт складається з базового елемента - ядра й пов'язаних з ним похідних (периферії).

Перший компонент є константним, другий схильний до зміни.

Концепт має “шарувату будову”, тобто з моменту свого утворення у свідомості носіїв культури й у культурі концепт починає набувати нових значень, акумулюючи різні етапи розвитку культури. Виходячи із цього, розглянуто значення концепту на рівні етимології, на рівні його закріплення в мові та в мовленні письменників. Виділено концепти-“універсалії” і специфічні концепти. Перші належать декільком або багатьом культурам, другі є надбанням тільки однієї культури.

Європейські й російські блазні однакові за своєю суттю і природою, що можна пояснити частковим запозиченням культурних європейських традицій Росією, як для європейського блазня середньовіччя, так і для російського блазня характерне вміння говорити правду, не будучи за це покараним, для них існувала опіка з боку знатних вельмож, включаючи королів і царських осіб, етимологія лексем “buffoon”, “bouffon” однакова, тому що в англійській і французькій мовах ці слова похідні від італійського кореня buffa (дути), а російське слово “шут” - від литовського siauиiau (“бушувати”).

Щодо графічного й текстового аспектів, то відсоток засобів у кожного з них приблизно однаковий у всіх трьох зіставлюваних мовах.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ лінгвістика семантичний текст

1. Мороз А.А. Конотативне значення слова та пошук його відтворення в художній літературі (на матеріалі англомовного перекладу роману Ф.М. Достоєвського “Брати Карамазови” / А.А. Мороз // Сучасна інтерпретація художніх творів Ф.М. Достоєвського: Міжвузівський збірник наук. праць. - К. - Бердянськ, 1998. - С. 88-95.

2. Мороз А.А. Реалія як об'єкт лінгвістичного дослідження / А.А. Мороз // Мови й культура народів Приазов'я. - Збірник наукових праць Бердянського державного інституту М.П.Д. Осипенко. - Бердянськ, 1999. - С. 103-113.

3. Мороз А.А. Про деякі способи інтерпретації лексичного значення слова в процесі перекладу / А.А. Мороз // Мови й культура народів Приазов'я. - Збірник наукових праць Бердянського державного інституту М.П.Д. Осипенко (Філологічні науки). Випуск 2. - Бердянськ, 2000. - С. 19-37.

4. Мороз А.А. Графический аспект интерпретации коннотативного значения при изображении образа «шута» в романе Ф.М. Достоевского «Братья Карамазовы» / А.А. Мороз // Мова і культура. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2008. - Вип. 10. - Т. IV (104). - С. 76-82.

5. Мороз А.А. Лексический аспект интерпретации коннотативного значения при изображении образа «шута» (на материале романа Ф.М. Достоевского «Братья Карамазовы») / А.А. Мороз // Східнослов'янська філологія: Від Нестора до сьогодення. Матеріали Міжнародної наукової конференції. - Горлівка, Видавництво ГДПІІМ, 2008. - С. 86-88.

6. Мороз А.А. Лексические коннотации при изображении образа шута (на материале романов Джона Голсуорси «Сага о Форсайтах») / А.А. Мороз // Культура народов Причерноморья. - №137. - Т. 2. - Алушта, 2008. - С. 104-108.

7. Мороз А.А. Средства интерпретации коннотативного значения при изображении образа шута в романе А. Дюма «Графиня де Монсоро» / А.А. Мороз // Наукові записки. - Випуск 75 (4). - Серія: Філологічні науки (мовознавство): У 5 ч. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. - С. 257-262.

8. Мороз А.А. Грамматический аспект реализации концепта «шут» в романах Джона Голсуорси цикла «Сага о Форсайтах» / А.А. Мороз // Мова і культура. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2009. - Вип. 11. - Т. III (115). - С. 105-110.

Размещено на Allbest.ru