Исследование двойственной природы лексического компонента коннотации как явления лингвистического и экстралингвистического. Определение социальной сферы употребления слова, условий функционирования языка, ролевых отношениях между коммуникантами.

Исследование характерных трудностей передачи коннотации при переводе художественных текстов с английского языка на русский язык. Сопоставительный анализ художественных текстов и их переводов. Изучение способов выявления коннотаций в процессе перевода.

Выявление вариативности языкового сознания носителей русского языка при восприятии имен собственных. Выявление подвижности языкового сознания носителей русского языка, тенденций утраты коннотаций в связи с выходом из употребления некоторых имен.

Работа посвящена коннотативным именам собственным (коннотонимам), которые в постсоветский период (с начала 1990-х до наших дней) изменили или приобрели эмоционально-оценочные значения. Охарактеризована методика коммуникативного описания данных имен.

Выявление коннотативных ограничений на сочетаемость в лексическом значении слова в зависимости от того, какой компонент коннотации (экспрессивность, эмоциональность, оценочность, интенсивность, стилистическая принадлежность) актуализируется в контексте.

Контрастивный анализ речевых единиц вокативного типа с целью выявления национально-культурных особенностей функционирования в дискурсе представителей русского, чувашского и английского лингвокультурных социумов. Способы выражения эмоциональной оценки.

Особенности формирования имен прилагательных на базе имен собственных американских политических деятелей. Выявление способов оценочного словообразования и наиболее продуктивных суффиксов прилагательных, существующих в современном английском языке.

Особенности семантики фразеологических единиц. Коннотативный компонент значения в лингвистических исследованиях. Проблема определения семантики в текстах. Политический дискурс: понятие, эффективность. Анализ фразеологических единиц в статьях о политиках.

Основные прагмасемантические смыслы английских текстов общеполитического характера, выражающие смыслы неодобрения или осуждения политиков и политических событий, включающих коннотативно окрашенные лексемы. Связь выражаемой семантики с позицией говорящего.

Коннотация как многоуровневая синтезирующая суперструктура, знакомство с проблемами. Общая характеристика структуры коннотативного компонента, анализ элементов: эмотивность, оценочность, экспрессивность. Рассмотрение особенностей теории номинации.

Анализ технологий создания новых знаков. Рассмотрение влияния имен собственных, топонимов, названий животных, латинских и греческих элементов, искусственных наименований в популярности товарных знаков. Особенности использования общеупотребительных слов.

Изучение коннотативного аспекта идиом во французском политическом дискурсе на примере французских общественно-политических газет Le Monde, Le Figaro, Le Point. Важность контактоустанавливающей функции в дискурсе. Основные переводческие трудности идиом.

Характеристика средств коннотации императива на уровне лексики и грамматики. Описание типов коннотативных моделей побуждения в функциональных стилях. Выявление основных тенденций развития императивной сферы по результатам исследования смысловых явлений.

Официальная формула именования лица как центр, относительно которого формируются позитивно или негативно оценочные антропоименования. Передача эмоционального отношения говорящего к именуемому через фонетические, лексические и морфологические средства.

Приобретение положительной или отрицательной коннотативной окраски прецедентным именем. Изучение отношения референтов к современным музыкальным исполнителям. Рассмотрение коннотации прецедентных имен в английском (американский вариант) и русском языках.

Анализ онтологии коннотации, которая рассматривается в связи с категориями экспрессивности, оценочности и эмотивности. Сущность принципа экспликации коннотаций. Функциональный аспект коннотации и роль национально-культурных ассоциаций в ее структуре.

Класифікація мовних засобів впливу на адресата. Демінутивність як семантико-стилістична універсалія на рівні морфеміки. Специфіка трактування демінутивів А. Алонсо в іспанському мовознавстві. Оцінка денотативного чи конотативниго потенціалу контексту.

Основні типи конотативних значень та суть конотативного значення як особливого макрокомпонента в семантичній структурі ідеологічно забарвлених номінативних одиниць. Стратифікування засобів увиразнення семантичних змін у конотативному макрокомпоненті.

Особливості мовних конотацій новоєврейських лексем класу – "літера, буква" в порівнянні з українськими, російськими та англійськими. Лінгвокультурна специфіка світоглядних установок з даного питання, переважання позитивних конотацій над негативними.

Комплексний опис англійської фразеологізованої топонімії, паремійних структур із топонімічним компонентом. Денотативна співвіднесеність компонента "власна назва". Співвідношення власноіменного компонента з денотатом, конотація одноденотатних імен.

Дослідження літературно-художніх антропонімів з роману М. Дочинця "Лис у винограднику". Визначення виражальних можливостей літературно-художніх антропонімів, їх характеристичний потенціал. Літературні антропоніми як важливий елемент художнього твору.

Лексико-семантичний та конотативний аналіз топонімічних прізвиськ штатів США із зоокомпонентом. Суть мотиваційного підґрунтя надання певного прізвиська. Аналіз джерел утворення географічних назв в американській топоніміці (топонімів і географічних назв).

Проаналізовано характерне для лінгвальної дійсності явище переходу мовних одиниць одного стилю в інший. Терміни в публіцистичних текстах Дмитра Донцова отримують конотативне забарвлення завдяки використанню численних тропів (метафор, антитез, порівнянь).

Лінгвоспецифічні конотативні ознаки термінів шовінізм та фанатизму публіцистиці Дмитра Донцова як основа формування державотвірних поглядів. Взаємоперехід між стилями як явище, характерне для лінгвальної дійсності. Конотативний вектор впливу на читача.

Шляхи становлення конотативного значення топонімів на матеріалі російськомовних географічних назв Запорізької області. Чинники впливу на формування конотативного компонента у змістовій структурі топонімів, механізми розвитку конотації названих онімів.

Особливості конотативного потенціалу складених назв із семою "вода". З’ясування, чи властиві аналізованим термінам такі компоненти конотації: емоційність, оцінка, експресивність. Вплив слів загальновживаної лексики на конотативність назв із семою "вода".

Конотація як додатковий компонент значення мовної одиниці, що доповнює її предметно-логічний зміст суб’єктивними відтінками оцінки та функціонально-стилістичної забарвленості. Характеристика специфічних особливостей структури фентезійного пізнання.

Конотативні та квазіантропоніми на позначення поняття "пересічний громадянин". Семантичні особливості таких назв в українській, французькій та німецькій мовах. Конотативні антропоніми зі зневажливим значенням, які позначають представників національностей.

Конотативні та квазіантропоніми на позначення поняття "пересічний громадянин"; основні структурні та семантичні особливості таких назв в українській, французькій та німецькій мовах. Поширеність структурних моделей, зумовлена мовними традиціями.

Аналіз семантики конотативних власних назв, які вживаються в ролі афектонімів в мовленні франкофонів. Їхня (не)залежність від культурних вподобань поколінь, з’ясування мотивації такого найменування. Риси первинного позначуваного адресата мовлення.