Контекстна реалізація категорії суб’єкта в американському поетичному мовленні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Контекстна реалізація категорії суб'єкта в американському поетичному мовленні

Поторій Н.В.

У теорії та практиці сучасних вітчизняних лінгвістичних розвідок найбільш показовими є розробки, спрямовані на вивчення граматичних, семантичних та комунікативних характеристик суб'єкта. Актуальність нашого дослідження зумовлена необхідністю розширити поняття категорії суб'єкта через аналіз його функцій та основних ознак у поетичному тексті, зокрема дослідження особливостей його тендерної ідентифікації, а також актуалізації "Я'-суб'єкта, втіленого в образі автора в американських поетичних текстах.

Слід зазначити, що серед художніх жанрів поезія є найбільш продуктивним матеріалом для дослідження гендерної ідентифікації суб'єкта, оскільки поетичне мовлення вирізняться не лише образним, а й стилістичним та семантичним забарвленням. Гендерний аналіз поетичних текстів у нашому дослідженні полягає у вивченні особливостей вживання того чи іншого займенника на позначення суб'єктів, що зумовлено низкою факторів, зокрема, історико-соціальними явищами, інтимно-особистісними стосунками тощо. Спираючись на розуміння гендеру як соціокультурної категорії, що знаходить своє відтворення в мовній свідомості індивіда [1, с. 7], та враховуючи контекстуальне середовище, в якому функціонує суб'єкт, ми досліджуємо асоціативний потенціал автора, що впливає на вибір того чи іншого займенника для найбільш повного й адекватного конотативного втілення образів.

Для зображення образів ЧОЛОВІКА та ЖІНКИ через займенники звернемося до поетичного тексту Р. Крілі "Ballad of the Despairing Husband" - "Балада про безпорадного чоловіка": My wife and / lived all alone, /oontention was our only bone // fought with her, she fought with me,/and things went on right merrily /But now / live here by myself/with hardly a damn thing on the shelf,/and pass my day with little cheer/since / have parted from my dear /...But still / love her, yes / do // love her and the children too// only think it fit that she /should quickly come right back to me /Ah no, she says, and she is tough /and smacks me down with her rebuff /Ah no, she says, / will not come/after the bloody things you've done (R. Creeley)

Перед нами постає буденна картина реального життя. Герої реального світу - це чоловік і жінка з їхніми суспільними ролями і психікою. Розкриттю образів цих героїв сприяють займенники she (her) та І (me). Оскільки оповідь ведеться від першої особи, тобто автор є персонажем, учасником подій, що описуються, то субститутом займенника чоловічого роду (he) у даному контексті виступає займенник першої особи однини (І). К. Юнг називає архетип АНІМИ "архетипом вічної жіночості", а архетип АНІМУСА - "архетипом вічної чоловічості" [6, с. 11]. Мислитель упевнений у тісному зв'язку та взаємодії архетипів АНІМИ (жіночості - життя) і АНІМУСА (чоловічості - смислу) не тільки в образах міфології, а й в образах живих чоловіка і жінки (he і she).

Подібний реальний світ розкриває С. Плат у своєму вірші "The Applicant" - "Претендентка": First, are you our sort of a person?/ Do you wear/ A glass eye, false teeth or a crutch,/ A brace or a hook,/ Rubber breasts or a rubber crotch,/ Stitches to show something's missing? No, no? Then/ How can we give you a thing?/ Stop crying/ Open your hand/ Empty? Empty. Here is a hand/ To fill it and willing/ To bring teacups and roll away headaches/ And do whatever you tell it/ Will you marry it? (S. Plath)

Авторка змальовує безбарвне існування дружини-домогосподарки, застосовуючи до неї, ніби до неживого предмета, звертання у середньому роді, використовуючи займенник воно (it). Через займенник середнього роду (it) жінка представлена не як рівноправна особа, яка дивиться вперед у майбутнє, виявляє амбіційність і прагне кар'єри, а як товар, неживий предмет, об'єкт без власної думки. Вчений Ґ. Ґроддек називає німецьким займенником середнього роду Es все, що позбавлене індивідуальності у людській природі, безособове. У З. Фрейда Воно - вмістилище аморальних безсвідомих нахилів, важко керованих Я [4, с. 7]. Підкреслюється також традиційна роль жінки (it can sew, it can cook) та характерний стереотип усіх жінок (it can talk, talk...). Очевидно, стереотипне уявлення про жінку-"машину" не могло бути втілене у займеннику жіночого роду (she), за умови вживання якого більшою мірою виражається любов і повага чоловіка до особи протилежної статі. Асоціювання жінки з машиною через позначення її займенником it певною мірою пояснюється бажанням чоловіка керувати, здійснювати контроль над жінкою. Це типовий приклад "займенникового зрушення" [2, с. 53-58], де замість одного займенника вживається інший з метою підкреслення статусу жінки не як коханої дружини чи сексуального партнера, а як робочого інструменту чоловіка. У сучасному дискурсі опозиція жінка :: чоловік репрезентована метафорами ЖІНКА - ОБ'ЄКТ МАНІПУЛЮВАННЯ :: ЧОЛОВІК - СУБ'ЄКТ, ЩО МАНІПУЛЮЄ [1, с. 101]. Чоловік і жінка у цьому поетичному тексті наділені семантичними аргументними ролями, які спираючись на акціональний фрейм ХТОСЬ (референт ЧОЛОВІК) діє на ЩОСЬ (референт ЖІНКА), співвідносяться як агенс і пацієнс [7, с. 17, 369]. ЧОЛОВІК тут виступає в ролі активного партнера, ініціатора, що контролює ситуацію і впливає на ЖІНКУ, яка пасивно підкоряється. Прийняття ЧОЛОВІКА-ДОМІНАНТА позбавляє ЖІНКУ можливості реалізувати власне "Я". ЧОЛОВІК, як активно діючий суб'єкт, одноосібно приймає рішення про розвиток його стосунків з ЖІНКОЮ, про одруження чи розлучення, тобто, іншими словами, ЧОЛОВІК маніпулює ЖІНКОЮ, внаслідок чого існування ЖІНКИ постає як безрадісне, повністю залежне від чоловіка, чого вона сама, скоріше за все, і не усвідомлює.

Приблизно такими аргументними ролями як у попередньому прикладі наділені й герої одного з текстів Е.Е. Каммінґса: anyone lived in a pretty how town [...] he sang his didn't he danced his did [...] noone loved him more by more [...] she laughed his joy she cried his grief [...] (E.E. Cummings). Не зважаючи на те, що у тексті викладена зворушлива історія про кохання і трагічний кінець двох людей, в ній, однак, можна розгледіти таку закономірність, при якій ЧОЛОВІК (he) є ХТОСЬ (anyone), а ЖІНКА (she) - НІХТО (noone). Заміна займенника he на займенник anyone, а займенника she на займенник noone ще раз підтверджує стереотипне уявлення про домінування чоловіка над жінкою, перебільшення його ролі у соціумі, бажання тотального контролю.

Розглядаючи граматичні особливості ліричного суб'єкта, неможливо не помітити, що у поетичному тексті відбувається процес отримання додаткових граматичних властивостей одиницею, яка до певного часу їх не мала. Наприклад: I/ Must go somewhere where/ Nothing is real, for only/ Nothingness is real and is/ A sea of light (R. Warren). Суб'єкт "Г у даному прикладі послаблює свою агентивну дію. З часом таке послаблення агентивності спричиняє його функціональну трансформацію, породжуючи семантичну роль експеріенцера. Семантико-когнітивні трансформації базуються на спільній концептуальній основі займенника, але модифікуються під впливом різних контекстів та в залежності від того, який аспект цієї основи стає об'єктом орієнтації мовця.

Суб'єктно-об'єктне членування мовленнєвого простору людини є однією із особливостей граматичної системи мови. Суб'єкт, на думку Ю.С. Степанова, піддається розшаруванню в межах семантико-прагматичного представлення висловлення на "я" - підмет речення; "я" - суб'єкт мовлення; "я" - внутрішнє "Его", що контролює самого суб'єкта [3, с. 374]. А тому "Я" виступає полісуб'єктом, що містить ознаки суб'єктів синтаксичного та комунікативного аспектів. Наприклад: I AM the people - the mob - the crowd - the mass/ Do you know that all the great work of the world is done/ through me?/1 am the workingman, the inventor, the maker of the / world's food and clothes/1 am the audience that witnesses history. The Napoleons/ come from me and the Lincolns. They die. And then/1 send forth more Napoleons and Lincolns/I am the seed ground... (C. Sandburg).

У поетичному тексті образ автора не завжди передається через займенник першої особи однини (I). Це зумовлюється різницею у способах осмислення, а значить, різною категоризацією тих аспектів особистості мовця, які він розглядає як найбільш значущі при здійсненні референції до самого себе. Запропонована Р. Ленекером [8, с. 25-38] теза про існування відмінностей між профілем (сутністю, експліцитно позначеної підметом або додатком речення) й активною зоною (сутністю, яка безпосередньо бере участь у ситуації, що описується в реченні) допоможе розібратися у такому використанні займенників.

Розглянемо кілька прикладів з поетичних текстів і надамо пояснення: / was a boy when / heard three red words... (^Sandburg). Цей рядок з поетичного тексту К. Сендберга ілюструє стандартний спосіб зображення мовця як особи, яка безпосередньо виступає суб'єктом висловлювання. Це типовий приклад функціонування займенника I, коли профіль (мовець) й активна зона (автор повідомлення) співпадають.

Різноаспектні суб'єктні характеристики також властиві граматичному "ти"- суб'єкту, що ідентифікує адресата: When you come, as you soon must, to the streets of our city,/ Mad-eyed from stating the obvious/ Not proclaiming our fall but begging us/ In God's name to have self-pity (R. Wilbur). У цьому і в наступному прикладі замість звичного займенника першої особи однини (I) вживається займенник другої особи однини (you). When [ see birches bend to left and right / Across the lines of straighter darker trees,/ [...] / You'd think the inner dome of heaven had fallen (R. Frost). Використання займенника you профілює уявний образ мовця (активна зона) в межах його особистого простору. У цьому випадку індивід, якого можна спостерігати реально або уявно (you) є більш концептуально значущим, ніж уявлення індивіда як єдиного цілого (I). Крім того, при використанні займенника you створюється ефект більш узагальненого уявлення ситуації, ніж при використанні займенника I для зображення фрагменту тієї ж ситуації. З когнітивної точки зору, у цьому випадку відмінність між I і you являє собою різну формальну категоризацію просторової позиції мовця і (одночасно) спостерігача в рамках припустимого поля спостереження, а саме - поля уявного самоспостереження (або рефлексії). При використанні займенника I мовець як спостерігач з одного боку, і мовець як суб'єкт дії, з іншого боку, уявляються як єдине ціле. При вживанні займенника you мовець-спостерігач знаходиться поза полем уявлення, тоді як у самому полі знаходиться лише уявний образ мовця, позначений займенником другої особи (you), і представлений як сутність, відокремлена від мовця. Оскільки спостерігач (мовець) і об'єкт спостереження (уявний образ мовця) завжди мають перцептивний взаємозв'язок, то між ними існує певна дистанція [5, с. 286]. А, отже, використання займенника you вказує на факт спостереження об'єкта збоку, тобто з точки зору мовця-спостерігача, який знаходиться на певній відстані від свого власного уявного образу як об'єкта спостереження.

Розглянемо варіанти використання зворотнього займенника myself замість традиційного I: the Me myself (W.Whitman); I myself am hell (R. Lowell); Myself as old as universe (A. Ginsberg); MYSELF and mine gymnastic ever (W. Whitman). Таке використання займенників I і myself, Me і myself, MYSELF і mine вказує на те, що мовець проводить межу між самим собою як суб'єктом дії та сферою своїх внутрішніх переживань і емоцій, тією областю свого "я" (активною зоною), профіль якої виражений займенником myself.

Використання займенника першої особи множини (we) замість першої особи однини (I) у поетичному тексті пояснюється наявністю збірного (або колективного) суб'єкта. Як приклад, згадаємо рядки з поетичного тексту Е. Дікінсон: We never know how high we are/ Till we are asked to rise (E. Dickinson). У цьому прикладі форма множини пов'язана із втіленням в образі автора всього навколишнього світу: покоління людей, що існує в реальному часі і просторі. Тут прослідковується крок до узагальнення від свого власного відчуття до думки, зрозумілої кожному. З використанням займенника we пов'язаний принцип єдності особистості та суспільства, а також ідея єднання людей в освоєнні світу.

Таким чином, у поетичних текстах автори схильні вживати займенники для ідентифікації того чи іншого суб'єкта у незвичній формі та в нетрадиційному значенні. Це зумовлено, насамперед, індивідуальним образним уявленням автора, а також місцем та значенням образів у просторі культури людства. Крім того, займенники по-різному відбивають образ автора залежно від його ролі в комунікативній ситуації. Зокрема, можливість вживання різних займенників для позначення особи мовця зумовлена тим, що мовець може осмислювати себе як суб'єкт висловлення, як цілісну сутність (/), як спостерігача свого власного уявного образу (you), як суб'єкт дії, котрий відмежований від сфери своїх внутрішніх переживань (myself), як збірний (колективний) суб'єкт (we).

Література

гендер граматичний мовний

1. Мартинюк А.П. Конструювання гендеру в англомовному дискурсі / А. П. Мартинюк. - Харків: Константа, 2004. - 292 с.

2. Мартынюк А.П. "Местоименный сдвиг" как средство конструирования гендерной идентичности англоязычного субъекта дискурса / А.П. Мартинюк // Вісник СумДУ. - 2004. - № 4 (63). - С. 53-58.

3. Степанов Ю.С. Язык и метод. К современной философии языка / Ю.С. Степанов. - М.: Языки русской культуры, 1998. - 784 с.

4. Фрейд З. Я и Оно / Фрейд З.; [пер. с нем. В.Ф. Поляновского]. - М.: МЕТТЭМ, 1990. - 56 с.

5. Хрисонопуло Е.Ю. Категория лица местоимений и категоризация когнитивного и коммуникативного опыта / Е.Ю. Хрисонопуло // Studia Linguistica Cognitiva. - М.: Г нозис, 2006. - Вып. 1. - С. 276-293.

6. Юнг К.-Г. Архетипы и символ / Юнг К.-Г. - М.: Renaissance, 1991. - 306 с.

7. Ярцева В.Н. Лингвистический энциклопедический словарь / В.Н. Ярцева. - М.: Советская энциклопедия, 1990. - 658 с.

8. Langacker R.W. Why a mind is necessary: Conceptualization, grammar and linguistic semantics / R.W. Langaker // Meaning and Cognition: A Multidisciplinary Approach. - Amsterdam, Philadelphia: John Benjamin's Publishing Company, 2000. - P. 25-38.

9. Modern American Poets [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www:english.uiuc.edu/maps/poets.htm.

Размещено на Allbest.ru