Методика когнитивно-дискурсивного исследования прецедентных онимов в российской массовой коммуникации. Медиадискурс XXI века: лингвофилософский аспект языка средств массовой информации. Языковая репрезентация отдельных элементов структуры события.

Анализ функционирования медиадискурса, рекламного дискурса как части медиапространства. Особенность изучения медиадискурса как культурно, социально определенной речемыслительной деятельности. Анализ языка как своеобразной формы смыслового выражения.

Анализ направлений эволюции стилистики в условиях расширения пространства интернет-коммуникации. Особенности и элементы публицистического стиля. Лингвистическое исследование языка общения в социальных сетях. Экспансия англицизмов и жаргонизмов в медиа.

Теоретическая составляющая медиалингвистики. Общности всех медиатекстов. Синкретичность как яркая примета массово-коммуникативных текстов. Агрессивные речевые стратегии в сфере СМИ. Модально-оценочные, художественно-изобразительные средства медиатекста.

Сравнение языкового материала современных СМИ с устаревшей и неологической лексикой и фразеологией, представленной в словарях русского языка разного типа. Исследование фиксации переносных значений историзмов и стилистических коннотаций архаизмов.

Ингерентная экспрессивность - процесс, обусловленный структурно-семантическими особенностями окказиональных слов. Использование словообразовательных неологизмов - причина затруднения восприятия медиатекста, искажения смысла информационного сообщения.

Введение целевой аудитории в заблуждение с целью идеологического подчинения в рамках манипулятивного дискурса американских и британских медиа. Анализ стратегий, тактик, приемов и средств вербальной и невербальной агрессии как манипулятивного убеждения.

Медитативный, магический, психотерапевтический и религиозный дискурсы как суггестивные типы коммуникации, реализующие протективную функцию нейтрализации бытовых фобий на примере суггестивного текста. Влияние внешних негативных факторов на реципиента.

Проблемы изучения дискурса в современной лингвистике. Определение стратегий и тактик профессионального общения. Средства установления контакта с пациентом в медицинском дискурсе. Поддержание вежливых отношений в речевом общении врача с пациентом.

Описание лексического состава языка медицины. Обоснование ведущей роли терминологии в профессиональной коммуникации. Определение термина "медицинский сленг". Лингвистический статус медицинского сленга в языке медицины, его роль и особенности применения.

Дослідження проблем відтворення медичної інформації, закладеної у текстах, призначених як фахівцям, так і пацієнтам. Дослідження стратегії й тактики перекладу, що випливають з особливостей рецепції тексту, характеристик адресатів цільового тексту.

Роль медичної термінології у професійній комунікації майбутніх лікарів-іноземців. Організація освітньої діяльності з оволодіння студентами медичною термінологією як обов’язкової складової фахової компетентності. Вправи з формування термінологічних умінь.

Комплексний аналіз дискурсу як актуальної проблеми сучасного теоретичного мовознавства. Систематизація різних трактувань дискурсу та основні підходи до їх вивчення. Розкриття особливостей медичного дискурсу як одного з видів інституційного дискурсу.

Дослідження стратегій популяризації біомедичних знань у перекладі. Кореляція природи медичних текстів із закладеним потенціалом доступних і практично здійснених адаптаційних змін, що визначаються потребами цільової аудиторії, скопосом і ресурсною базою.

Медійний дискурс - процес мовної діяльності, в якому віддзеркалені усі сторони буття, трансльовані посередництвом каналів, здатних працювати за допомогою емоційного налаштування. Медіа-рекламна картина світу як модель віртуально-реальної дійсності.

У статті проаналізовано медіадискурс як різнопланове явище сучасних медіадосліджень. Визначається його сутність і мовні особливості, описуються функції, розглядається питання, пов’язане з типологізацією медіадискурсу як похідного поняття від дискурсу.

Жанр - відносно стійкі тематичні, композиційні і стилістичні типи висловлювань, що мають функціональну, соціально зумовлену природу. Знання - єдність життєвого досвіду і набутих вербальних навичок, які складають уявлення про зміст різних дискурсів.

Суть способів реалізації мовної гри та її можливостей для досягнення комунікативного ефекту в комерційній рекламі, що є одним із засобів масової інформації. Поліфункціональна специфіка лексико-семантичного ресурсу гри слів у текстах комерційної реклами.

Дослідження семантичної структури поняття "медіаосвіта" на сучасному етапі розвитку освітньої галузі. Необхідність уточнення значення терміна та його фіксації в лексикографічній практиці. Визначення притаманних українській мові похідних неологізмів.

Дослідження медіастилістичного потенціалу антитези в архітектоніці сучасного українського інтерв’ю з погляду виявлення доцільних моделей її застосування та дієвості впливу на реципієнта. Аналіз продуктивних моделей антитетичних комунікативних складників.

Розгляд змісту понять "посередник" та "медіатор" у чарівній казці. Дослідження медіаторів-посередників як архетипних інваріантів з міфологічним підгрунтям та як функції дійових осіб казки. Аналіз особливостей медіанних агентивів та медіативних локативів.

Аналіз наукових студій в галузі історичної медієвістики, які проводили працівники кафедри загальної історії середніх віків та Інституту допоміжних історичних наук Львівського університету. Особливості розвитку історичної реґіоналістики, топоніміки.

Аналіз однієї з ключових категорій медійної фразеології – експресивності. Характеристика традиційних та нових фразеологізмів, що виникають в масовій свідомості під впливом експресії. Аналіз теорій про фразеологізм у контексті функціонального підходу.

Наукову розвідку статті присвячено дослідженню медійного дискурсу як сфери суспільної комунікації. Мета статті полягає у поглибленні наявних підходів до поняття "медіадискурс", аналізі його цілей. Уявлення про мовленнєву діяльність у сфері мас-медіа.

Розмежування медійних перифраз початку ХХІ ст. за генетичною ознакою. Шляхи їх асоціативного моделювання нового змісту. Виокремлення для кожного виду прецедентних феноменів найтиповіших сфер походження. Рівні прецедентності даних ментальних утворень.

Характеристика джерел породження прецедентних феноменів у медійних перифразах ХХІ століття. Основні шляхи асоціативного моделювання нового змісту досліджуваних одиниць. Особливість виявлення основних рівнів прецедентності цих ментальних утворень.

З’ясовано окремі концепти персвазивності медійних текстів; описано нові техніки медійного впливу за матеріалами онлайн-публікацій; проаналізовано персвазивні лотоси в соціальних комунікаціях. Персвазія – свідоме використання письмового чи усного слова.

Создание Центрального разведывательного управления в аспекте межведомственной борьбы в связи необходимости координации всей разведывательной информации, поступавшей в различные государственные органы власти США. Этапы за борьбы за полномочия и ресурсы.

Анализ проблемы интеграции междисциплинарных связей в системе высшего профессионального образования. Исследование инновационного метода междисциплинарного проектирования в рамках профессионально-ориентированного курса обучения иностранному языку.

Использование междисциплинарного подхода при обучении иностранным языкам по направлениям подготовки "Международные отношения" и "Политология". Разработка на английском языке учебных пособий с ярко выраженной предметной и политической составляющей.