Проблеми когнітивної лінгвістики, які мають безпосередній стосунок до виявлення культурно-національної специфіки фразеологічних одиниць. Особливості формування й відтворення національної свідомості. Дослідження фразеологічної одиниці як мовного знаку.

Процес конструювання когнітивної карти дискурсу. Відтворення ментальної репрезентації дискурсу у статистично верифікованій концептуальній структурі та системі кореляцій між її елементами. Особливості сімейного дискурсу та його комплексне дослідження.

Лінгвістичний аналіз імені концепту "обличчя" в контексті когнітивної лексикографії. Виокремлено його концептуальні ознаки. Розгляд основних номінацій концепту, їх синонімів, оскільки мовці сприймають і відтворюють поняття, називаючи їх по-різному.

Тлумачення "семіотичності" і "когнітивності" словника. Огляд ключових лінгвокогнітивних лексикографічних кодів, запропонованих для укладання когнітивно-орієнтованих словників у межах когнітивної лексикографії як трансдисциплінарного напряму словникарства.

Етапи становлення і диференціації когнітивної лінгвістики. Предмет когнітивної семантики. Концепт як основа термінологічного апарату для лінгвокультурології. Версії його визначення. Сутність теорії категоризацій. Поняття ментальних репрезентацій.

Дослідження різних течій і напрямів сучасного мовознавства, які перебувають у доповнювальних відношеннях. Когнітивна лінгвістика, котра розглядає мову не як "систему в самій собі і для самої себе", а у зв'язку з людиною та її пізнавальною діяльністю.

Переклад як складний комунікативний акт, що включає когнітивний, лінгвістичний процес. Роль лінгвістичної компетенції перекладача. Розуміння концептуальних механізмів як основа створення мовних виразів, ідентифікації мови, прийняття перекладацьких рішень.

Історична еволюція когнітивної лінгвістики у філологічних дослідженнях. Дослідження когнітивних процесів і ментальних структур, які лежать в основі мовлення та розуміння. Вивчення ментальних моделей, концептуальних та когнітивних метафор у аналізі мови.

Особливості когнітивної лінгвістики як сучасного напряму мовознавства. Роль категоризації та концептуалізації світу, у центрі уваги яких - проблеми мови як пізнавального механізму репрезентації та трансформування інформації з використанням мовних знаків.

Еволюція ключового методологічного поняття класичної лінгвокомпаративістики - реконструкції. Порівняльно-історичне мовознавство. Питання про механізми членування навколишньої дійсності носіями різних мов і відбиття його результатів у їх мовній свідомості.

Дослідження когнітивної метафори з компонентом життя/смерть у романі Василя Шкляра "Залишенець. Чорний Ворон". Визначення лексикологічної наповненості та структурно-семантичних видозмін метафоричної пари, їх зв’язок з українськими архетипами, язичництвом.

Аналіз когнітивного рівня репрезентації категорії футуральності в сучасній французькій мові. Проектування когнітивної моделі граматичної категорії футуральності. Опис процесів сприйняття, мислення та представлення проспективності у франкомовній спільноті.

Обґрунтування неспроможності теорії дейксису та комунікативної теорії пояснити перекладацькі трансформації, зумовлені відтворенням артиклевих функцій в англо-українському й англо-російському перекладах. Доцільність вибору когнітивної моделі перекладу.

Встановлення когнітивних моделей і когнітивних операцій, які становлять підґрунтя застосування перекладачем стратегії очуження при перекладі синестезійних метафор з англійської мови. Дослідження та характеристика змісту функцій стратегії очуження.

Аналізу випадків відтворення в межах стратегії одомашнення культурно збіжних та специфічних когнітивних моделей синестезійних метафор, вилучених з англо-українських перекладів художніх текстів. Виявлення комунікативних смислів оригінальних матеріалів.

Розгляд систематизації засвоєних знань, як засобу надання сприйнятому світові упорядкованого характеру. Оцінка наслідку узагальнення досвіду знань про світ - стереотипу, як результату пізнання та категоризації мовного досвіду носія етнічної свідомості.

Аналіз механізмів формування, сприйняття та інтерпретації знань на основі синтаксичної когезії та сепаратизації. Аналіз особливостей активації тих чи тих синтаксичних конструкцій в окремі історичні періоди, виникнення нових способів структурування думки.

Дослідження проблеми синтаксичних взаємозв'язків з точки зору когнітивного аналізу. З'ясування основних механізмів формування, сприйняття та інтерпретації знань на основі синтаксичної когезії та сепаратизації на матеріалі сучасної французької мови.

Мовознавча інтерпретація терміна "хрононім". Класифікація за місцем у лінгвокультурній картині світу української, російської та англійської мов. Наповнення індивідуального хрононімного фрейму. Реалізація узуального, сакрального, та інших скриптів.

Заперечення як одна з форм мислення людини, що засвідчує високий рівень роботи її свідомості. Дослідження когнітивної природи заперечення, яка створює передумови для конкретизації її змісту з використанням різних структур категоризації інформації.

Визначення та дослідження когнітивної природи словесного очудненого образу, операцій конкретизації, спеціалізації, модифікації. Розробка методики виведення метафоричних перетворень, вилучених за допомогою операцій і процедур формування нових смислів.

Дослідження засобів збереження, отримання й оброблення інформації. Проектування змісту паремійних мовних знаків і висловлювань. Формальний опис семантичної структури прислів’їв. Обґрунтування знакової природи паремії як когнітивного феномена культури.

Комплексне вивчення полісемії дієслівного предиката верить у когнітивно-дискурсивній методології. Нерелевантність традиційного підходу, неможливість описати механізми розвитку значень слова як метафоричне, чи метонімічне, чи функціональне перенесення.

Дослідження когнітивного підґрунтя аналізу вербалізації ефектів об'єктивності та суб'єктивності в англомовному інтернет-дискурсі новин. Аналіз специфіки формування ефекту суб'єктивності через неоднозначність при ідентифікації наукового співробітника.

Дослідження в антропоцентричній функціонально-когнітивній парадигмі засобів вербалізації та структури концепту "радість" в англійській мові (американський варіант). Аналіз підходів до вивчення емоцій, прийнятих у когнітивній психології та лінгвістиці.

Обґрунтування когнітивної природи афекту та виокремлення його як категорії лінгвістики. Виявлення аксіологічних домінант американської етносемантичної особи на базі аналізу поняттєвої, значущісної та образної компонент структури концепту радість.

Актуальність проблеми вивчення когнітивних аспектів політичного дискурсу. Дослідження сутності заперечення у французькому політичному дискурсі, встановлення особливостей використання засобів негації на матеріалі публічних промов Н. Саркозі та Ф. Оланда.

Дослідження теоретичного підґрунтя виокремлення категорії когнітивної терміноструктури, як одиниці професійної свідомості. Розгляд та характеристика особливостей фрагменту професійної картини світу через вербалізацію когнітивної терміноструктури.

Дослідження теоретичного підґрунтя виокремлення категорії когнітивної терміноструктури як одиниці професійної свідомості. Визначення наявних підходів до розуміння феномену когнітивної структури. Характеристика поняття когнітивної терміноструктури.

Специфіка організуючого початку художнього тексту в автобіографічних спогадах. Вивчення питання авторської свідомості в контексті когнітології. Усвідомлення багатошарового масиву ментальних репрезентацій світу при застосуванні когнітивного методу.