Категорія оцінки в діалектних текстах про війну

Размещено на http://allbest.ru

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Категорія оцінки в діалектних текстах про війну

Т.В. Щербина, кандидат філологічних наук,

доцент кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики

Черкаси, Україна

Анотація

У статті розглянуто репрезентацію категорії оцінки у зв'язних розповідях про війну. На матеріалі діалектних текстів, опублікованих у збірнику «Говірки Черкащини», проаналізовано специфіку експліцитної та імпліцитної характеристики об'єктів і явищ періоду Другої світової війни. Засвідчено, що обидва види оцінки в оповідях діалектоносіїв постають у взаємодії. Виявлено засоби й способи представлення раціонально-логічної, власне емоційної та емоційно-раціональної оцінки предмета висловлення, що ґрунтовані на відносно об'єктивній загальноприйнятій шкалі норм і стандартів або ж суб'єктивній, пов'язаній з особистим простором мовця, його установками й цілями та особливостями сприймання. Головним параметром для абсолютної оцінки є опозиція «добре : погано», а для порівняльної - «краще : гірше». діалектний тест лінгвістичний оцінка говірка

Для вираження різних типів оцінок явищ респонденти застосовують лексичні засоби, зокрема метафори й порівняння, одиниці морфологічного рівня, як-от: дієслова, прислівники, іменники й прикметники з негативною семантикою, словотвірні засоби (суфікси емоційної оцінки). На синтаксичному рівні оцінка виявлена у використанні риторичних запитань, на стилістичному - засобів іронії та сарказму.

Ключові слова: категорія оцінки, експліцитна, імпліцитна оцінка; раціонально-логічна, емоційна, емоційно-раціональна оцінка; емоційно-оцінна назва, говірки Черкащини.

Вступ

Актуальність. Вербальне представлення категорії оцінки відображає мовну картину світу та її національну специфіку, тому потребує ретельного різноаспектного вивчення й опису.

Війна як явище прямої загрози існуванню людини діє на всі аспекти її діяльності й відображена в комунікативному процесі. Щодня відбувається негативний вплив на свідомість, ментальне здоров'я кожного українця, а значить, трансформації зазнає і його мова. Ці зміни простежуємо в оцінно маркованих текстах сучасних ЗМІ, соціальних мережах, мовотворчості митців слова й публічних виступах політиків, правників, військових, в усному мовленні пересічних громадян. У сучасних лінгвістичних наукових розвідках засвідчуємо прагнення осмислити динаміку мови й «тримати руку на пульсі» модифікацій способів і засобів позначення нинішньої трагедії. Водночас не менш актуальними й важливими, на нашу думку, є дослідження та лінгвістична оцінка ословленого діалектоносіями масштабу приниження й болю, яких наш багатостраждальний народ зазнав раніше, що вияскравить зв'язки між подіями минулими і сучасними.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Універсальна категорія оцінки неодноразово була об'єктом мовознавчих розвідок як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. Зокрема, проаналізовані структурно-семантичні, словотвірні й функціональні особливості оцінних компонентів, семантико-прагматична специфіка реалізації оцінних значень у мові й мовленні. Багатоаспектність оцінки як логічної і лінгвістичної категорії зумовлює різні підходи до визначення критеріїв її класифікації. Зокрема, абсолютна оцінка спирається на соціальні стереотипи носіїв мови, стосується одного об'єкта й формує уявлення про «добре» чи «погано». Підґрунтям для порівняльної оцінки є експліцитне зіставлення двох об'єктів чи двох станів того самого об'єкта за шкалою «краще : гірше» (15, с. 14; 4, с. 110).

Найменування явищ можуть бути власне оцінними (з первинним оцінним значенням) і контекстуально оцінними (з первинним нейтральним значенням, що набуває оцінних конотацій у контексті) (5, с. 148-149).

Залежно від підстав оцінки як явища позитивного, нейтрального чи негативного (7, с. 86), співвіднесення раціонального й емоційного складників (4, с. 113), виокремлюють раціонально-логічний, власне емоційний, емоційно-раціональний типи оцінних компонентів (1, с. 159), що являють собою діалектично взаємопов'язані сторони єдиного пізнавального процесу й лише в єдності представляють адекватну картину дійсності.

Особливо важливе вивчення оцінних компонентів у спонтанному непідготовленому діалектному мовленні з огляду на його некодифікований характер і яскраво виражену емоційність. В інформативності й результативності таких студій переконують дослідження оцінного потенціалу діалектних назв людини в східнослобожанських говірках південно-східного наріччя (В. О. Дворянкін (3), В. В. Лєснова (10)), у лемківських говірках (С. Є. Панцьо (14)), покутсько-буковинських говірках південно- західного наріччя (Л. Я. Колєснік (6)). Мовні засоби вираження оцінки в поліських говірках та її інтенсифікації в текстах із різних діалектних континуумів представлено в розвідках В. В. Лєснової (9; 11; 12), емоційно-оцінну лексику буковинських говірок схарактеризувала Н. В. Гуйванюк (2).

Привертає увагу спорадичність репрезентації категорії оцінки в усьому українському діалектному континуумі. Оцінні характеристики явищ, подій, об'єктів у записах зв'язного мовлення респондентів із говірок Черкащини також не були представлені в спеціальних студіях, у чому й полягає актуальність нашого дослідження.

Мета статті - проаналізувати експліцитні й імпліцитні мовні засоби раціонально-логічної, емоційної та емоційно-раціональної оцінки об'єкта номінації в діалектних текстах про війну, з'ясувати їхню функційну активність у говірках Черкащини, дослідити типову і специфічну реалізацію категорії оцінки в мовленні респондентів.

Методологічним підґрунтям нашої статті є описовий метод (систематизація та лексико-семантичний аналіз оцінних назв), елементи методу компонентного аналізу (для виявлення компонентів оцінного значення), суцільної вибірки (для добору матеріалу з діалектних текстів).

Джерелом для написання статті стали записи діалектного мовлення понад 260 інформантів старшого покоління (найстарший - 1906 р. н.), засвідчені в середньонаддніпрянських говірках упродовж 1993-2013 рр. і представлені в збірнику діалектних текстів та на компакт-диску (ГЧ).

Зауважимо, що в засвідчених діалектних текстах тема війни порушена нечасто, вона вплетена в оповідь інформантів фрагментарно, що зумовлено кількома чинниками. По-перше, респонденти не були орієнтовані на тематичну розповідь про війну. По-друге, жахіття війни дуже складно виразити вербально. По-третє, мовчання чи замовчування як реакція на страждання, яких для українського народу було забагато у ХХ ст. (події Першої і Другої світових воєн, Голодомор, масове знищення українців унаслідок політичних репресій), промовисто увиразнюють обсяг народного горя. І хоч від згаданих подій до запису текстів про них минули десятиріччя, усе ж часова дистанція виявилася недостатньою для нейтрального ословлення пережитого. У реалізації оцінки в діалектних текстах відображене національне світорозуміння, світовідчуття й світобачення мовця, що актуалізує потребу всебічного аналізу спонтанного зв'язного мовлення носіїв говірок.

Результати дослідження та їх обговорення

Вивчення специфіки репрезентації категорії оцінки у зв'язних розповідях із говірок Черкащини засвідчує, що діалектні тексти про війну містять багатий і різноманітний інвентар засобів та способів вираження оцінки явищ і ситуацій. Саме в контексті представлені як розумові висновки оповідача про об'єктивно властиві предметові мовлення ознаки (раціонально-логічна оцінка), так і його суб'єктивна реакція на явища довкілля (емоційна оцінка), що реалізовані експліцитними (вербальними) та імпліцитними (вербальними і невербальними водночас) засобами вираження оцінного значення. Зауважимо, що всі типи оцінної характеристики й засоби їх репрезентації в діалектних текстах про війну взаємопов'язані, постають у взаємодії, являючи собою різні характеристики того самого поняття, тому їхнє розмежування в цій статті умовне.

Експліцитні засоби оцінки у зв'язних оповідях репрезентовані на лексичному рівні, найчастіше метафорами (а х'лопц'ів забирала война (ГЧ, с. 596); война пирийшЛа (ГЧ, с. 527); сЛ'іл'ки 'гор'а і б'і'ди привнесла нам в'ійна (ГЧ, с. 651)), порівняннями (мамо / йдут' ' н'імц'і / 1 ц'іла ко 1 са; с'у ' ди йак пойа ' вил'ис'а / X мара (ГЧ, с. 587)), а також морфологічному (переважно прислівниками й дієсловами: 1 важко ж П Ісл'а в їй ' ни буЛо / Луже Лажко (ГЧ, с. 537); 1 б'едно жйла <...> 'посл'і войни (ГЧ, с. 557); 'бат'ко з війни прийшов \ран 'аний та поМер (ГЧ, с. 653)) та словотвірному (суфіксами емоційної оцінки: (у вой ' ну тут ко Лона сто ' йала / то тут був команд 'і р'ішка (ГЧ, с. 628); 1 п'ісл 'а вой ' ни в д 'ів'чаток спідний ки бу'ли / пл 'іс 'і'ровочки (ГЧ, с. 558); йа вза'л 'а в 'д 'іжичку кукурЛузи / а д'ід мйне так Л'айе / ну шо / це война (ГЧ, с. 586)) рівнях. Привертає увагу те, що ставлення інформанта до предмета мовлення виявлене через порівняння явищ чи станів і найвиразніше реалізоване в текстах бінарної структури, оцінність у яких виражена системою опозицій (тоді / тепер, було (раніше) / потім (стало), було / забрали тощо): а у ^т'ітки тйлиц'а буЛа / і у войну Л 'імц'і забирали тйлиц'у (ГЧ, с. 572); так шо при 1 н'імц'ах ми 'мало гуЛ'али / а так йак уже ж вой на к'інчилас' / то вс'і виходили гуЛ'али (ГЧ, с. 633)). В аналізованому матеріалі засвідчуємо зіставлення об'єкта оцінки в різних часових площинах (опозиція дієслова бути в минулому часі : прислівників тепер, потім, а також прислівників раніше : тепер): в'ремн'а страшене бу'ло // стйре в'ремн'а страшене буЛ'о / ти 1 пер Л 'уче / а стаєре в'ремн 'а / йак ни гол 'о'довка / то война // та мі^шайе л 'уд 'ам жит' // о'це вой1 на за войнойу // та й йе Л 'уд 'ам / а бу Л'о ж Л 'уд 'ам добре (ГЧ, с. 653); ну пЛохо буЛо / Луже нам пЛохо // 'пот'ім поспала йа у Лавр'ійу <...> поспала у / при лаза'рет'і / то там / ну нам буЛо н'ічого (ГЧ, с. 524); і ранче буЛ л Лойни /ну / Аранче ж ни тйк'і буЛ Л / а це шо / там в 'Кийіві войу'вал Л / там 'танками / а тиЛер страшЛ 'і Лойни (ГЧ, с. 658). Згадуючи війну, інформанти розмежовують розповідь на три часові відрізки (до війни, у війну, після війни) й оцінюють час до початку війни позитивно (мирний час самостійного господарювання, роботи біля землі, виготовлення побутових реалій - природний для українця): гарно жиЛи до войни (ГЧ, с. 658), до войни Ларно буЛ 'о (ГЧ, с. 659), хаз'айнували /одноос'ібно хаз'айнували /так йак о'це 'робл 'ат ' / Лемл 'і над 'іЛ 'али //ми тоЛ 'і хаз'айнуЛали / ше до войни / це ше 'д 'іло войни // а в:ойну / то одЛа ужас'т' (ГЧ, с. 544); а пеиреид войнойу / то 'даже оЛ 'о в ВеирЛ 'івц'і шили та'кі /пЛеиЛи /о'це ха)л 'ава/а то'д 'і ту'ди деиреивЛашку прибйваЛ 'и (ГЧ, с. 557), а воєнний і повоєнний час - негативно, як період жаху, голоду, знищення людей, зокрема й дітей: забирал 'и ме'не ше у той /у войну (ГЧ, с. 529); так шо трудЛе жи'т ':а бу'ло /у'се в'ремн 'а /то вой на (ГЧ, с. 529); бу'л 'а гоЛ'оЛовка /о'це Л 'ІСЛ 'а войни; о^це Л 'ІСЛ 'а войни // 'тоже кар^топл 'у збйрал й гниЛу знов л 'у'дей так / шоб по1 дохл `о баЛато (ГЧ, с. 527); у 1 сорок п 1 йатому \роц'ї з'разу ж <.. .> розбйрайут' іЛрушки ц'і / і роз'ір'вец':а /убЛвайут' <.. .> ви'зут'у'же із Лол 'а / ну /у1 биту ди'тину / чи і ни од'ну <.> од'н 'і похорони і о'це стрйх`їт':а (ГЧ, с. 649). Раціонально-логічна оцінка явищ воєнного й післявоєнного періоду експліцитно представлена лексемами-іменниками, семантично співвідносними з поняттями до негативного плану ('ужас 'т', стрЛх 1т ':а, Лохорони, гол Л'довка), прикметниками (гни'ла (картопля), труд'не (життя)), дієсловами (по'дохл Л (багато людей)), однак найчастіше - прислівниками, зокрема предикативними: ну то'д 'і п Лохо бу'ло жит' / ну при та'кому в'ремн 'і / Луже бу'ло пЛохо бу'ло (ГЧ, с. 524). Лексичні засоби вираження раціонально-логічної оцінки можуть бути посилені інтенсифікаторами-прислівниками (дуже, сильно), прикметниками (великий, страшний) і синтаксичними - повторами того самого слова: поЛала в ГирЛан 'ійу д'вадц'ат' 'с 'омого чис'ла у Лорок трт'ім 'год 'і / Рейх 'і'нау / 'город Рейх 'і'нау / а си'ло Бу'рау // до ха'з'айіна // роЛило нас д'вадц'ат ' дв 'і ду'ш'і там // ну пЛохо бу'ло / дуже нам пЛохо (ГЧ, с. 524); а горе там бу'ло / ви'лике

горе (ГЧ, с. 524); 1Господи /мой 'ус 'а / охорони мйне / охрани / шоб йа ойталас'; война страшйа / страшена // хай йі 1 йі н'і 1 коли в с 1 в^іт'і ни 1 буде / і ни з 1 найе ту войну (ГЧ, с. 587); тайе ро'бил'ос'а / шо ну / йби ви 1т'іки ни зйал'и // вой на це йе вой на (ГЧ, с. 587).

Аналіз текстів засвідчує, що найчастіша теза в спогадах про війну - аномальність цього явища як такого, що спричинює смерть, сирітство і є підставою для абсолютної раціонально-логічної негативної оцінки, сформованої стосовно загальноприйнятої шкали норм і стандартів (уявлення про «добре» чи «погано»). Її реалізують форми дієслів убити (вбити): ну при бат ' 1 ках бу1 ла / а 1 пот 'ім вой 1 на нача й 'ас 'а / і 1 бат 'ка в 1 бил 'и (ГЧ, с. 524); Мат 'ко 1забраний на войну та в1 битий / а Мати ойталас ' з йами втр 'ох (с. 528); то Маса л'у1 дей і повбйвал'о (ГЧ, с. 658), які інформант із метою інтенсифікації негативної ознаки повторює в межах невеликого контексту: в 1 битих із 1 возила 1 сошинс'ких <...>

1 д 'адка тарас 'івс 'кого 1 тоже при 1 возил 'а в1 битого / ну 1 вобш 'ім чо 1 тири мужи 1 ки йа в битих прйвозила (ГЧ, с. 529); забирал й / і той у1 битий / і той у1 битий / і т 'і пов1 биван'і (ГЧ, с. 586), а також семантично подібні дієслова погибнути, розірвати, (не) поприходити: а с'т 'іки ж пйгибл'о д 'і1тей // шчйтай / систрйних / братових дйойе // систрйних дйойе (ГЧ, с. 586); прийшйо ізв'ішйен'ійе /шо наш Мато пойиб двадр'атого йв^тн'а (ГЧ, с. 650); у мо'йейі систри роз'ір 1 вало хйопц'а у войну (ГЧ, с. 628); во'ни Й'іл'ше ни поприМодил'и з войни (ГЧ, с. 651); іменник сироти: ойталас'а саМа // це систра / і 1мати / і Раба / ос'талис 'а сироти (ГЧ, с. 524), що вербалізують думку про наявність причиново-наслідкового зв'язку між ситуаціями (війна - смерть - сирітство), характерного для раціональної оцінки (12, с. 307). Нанизування у висловленні кількох дієслівних лексем зумовлює, з одного боку, динаміку оповіді, а з іншого - надає текстові оцінного значення: отйке буй Ъ жйт 'а // хо1 вал `ис' / бо1 йал `ис' / т'ікал 'и //убйвал 'и ко'го Рачил й / па л 'ил'и шо Рачил й // оре тайе // война страшена (ГЧ, с. 587).

Одним з експліцитних засобів вираження раціонально-логічної оцінки в діалектних наративах про війну є вживання дієслова бути в різних часових формах, що надає оцінної семантики висловленому в поєднанні із заперечною часткою не для позначення відсутності людей: вйайал'а йа / бо ни буй'о ко Му (ГЧ, с. 651), відсутності нормальних умов і засобів для повноцінного життя: йа вам скажу / йа'ке ми 1горе пирижйвал й курочка хй'іба ни бул'о (ГЧ, с. 585); ни буй'о ж пил'у1 шок то'д'і //п ісл'а войни / то йо'го ж ни буй 'о (ГЧ, с. 580); а то ни бу йо 1 кам `ін'у / та розбили диривйан 'і стов'пи (ГЧ, с. 532); то'д 'і ни буйо ше церкви / то'д 'і ж 1церкву розРил й / й 'імц 'і розРил й / то церкви ни бу й`о (ГЧ, с. 635); и Йетрики ни буйо / дор'іг ни буйо / н'і чого ни брло (ГЧ, с. 740). Раціональну оцінну характеристику передає й присудкове слово немає: а то прийшй й до'дому / пуйта йата / сйм 'і тйк 'і диривйан 'і стойат ' й 'іжка / де войен ':і буйй / с'т'ікй'а одно'го ниМайе / 1шибочки н'і одйойі / двирей нимайе н'і йоло коМор'і/ н'і йоло двйрей н'і / ну / война пирийшйР й б'іл'ш н'ійого (ГЧ, с. 585); поступит' Рада буйо / ну / й'ісл'а войни н'ійакойі о1 деж'і ниМайе / н'іРе н'ійого / в 1чому ти й'ідиш? (ГЧ, с. 632); война буй 'а / до висйи / а найесну треба пой 'а Р 'ійат ' / та ни ма чим (ГЧ, с. 652).

Як засвідчує наведений вище матеріал, раціональна оцінка в діалектних текстах про війну виражена експліцитними засобами передовсім лексичного й морфологічного мовних рівнів (іменниками, прикметниками, прислівниками, часто дієслівними формами).

Емоційно-раціональна оцінка, що поєднує розумові й емоційні висновки про предмет висловлення, у діалектних текстах виражена передовсім експліцитно. Часто в аналізованому матеріалі її репрезентують емоційно забарвлені прислівники (рад 'і бл 'і1 з 'іра, нйв 'ірно), заперечні й неозначені займенники н '(чого, йайийс ', шос ' у поєднанні з препозитивним означальним займенником тайий, що підсилює оцінну характеристику: хорошого там ни буйо н'і чого // кайд 'ор йайийс' варили / це тайе шос' / рад'і бл'із'іра шос'уйине /а то харчуйали нйв'ірно (ГЧ, с. 525); корова там с'айа така (ГЧ, с. 572). Специфічна риса діалектних текстів із говірок Черкащини - використання емоційно маркованих дієслів на позначення насильницьких дій, які мовець негативно оцінює як такі, що порушують його особистий простір, знущання: по су'с'ідс'ки бу'ли пол'і'цайі / то 1вит'агли ми1 не з 'бойим / і таСкали д'вадц'ат' пйат' кіРомитр'ів 'пішки <...> / у Чигирин / а із ЧигриРа з ра'йону / уп'йат' у 'Камйанку 'п Ішки йш'ли //'обш 'ім / зд'івалис'а (ГЧ, с. 524); л'о 1 вил'и ж у Н'і'меч:ину / а ми повт'і ' кал'и (ГЧ, с. 530); а шоб во ' ни ми ' не там на'л 'апал'и / то в ' бил Р б в 'ід 'разу (ГЧ, с. 587).

На словотвірному рівні експліцитна емоційно-раціональна оцінка репрезентована афіксами -очк-, -ичк-, -ок-, -иньк-, -еньк- тощо: в бо'л Рт 'і л б ' жал б тройе ' суток у во ' д 'і // а то ' д'і пирибралРс'а в л'іс / ' ан'і во1 дички н'і 1 йісточки (ГЧ, с. 530). Використання зменшувально-пестливих суфіксів пом'якшує негативну оцінку загрозливої для життя інформанта ситуації: так йак йа вза'л'а йо ' го (розповідь про знайдені боєприпаси) / з1дужин'ка так і полР ' жила з1дужичка/ а шоб за пров'ідок йа вз'а''л'а бу''л'а / то і п'ід'вода б та пол 'и'т 'іл 'а <.> / кон'ач 1 ками в 'ідт 'і'л 'а <.> / о'то те бу'л Ъ // Пр 'амо коробочка ли'жит ' /та'ка 'наче 'мил 'ничка /йак ц'в 'ету бу'л Р / а т 'іки ж ота'к^і / кругРен'к'і / поси'редин 'і прово 1 док той /йак милничка зак'рита 'наче коробочка (ГЧ, с. 530).

Отже, основними морфологічними засобами вираження емоційно-раціональної оцінки в аналізованих наративах є конотовані прислівники, емоційно марковані дієслова, рідше - заперечні й неозначені займенники, на словотвірному рівні - зменшувально-пестливі суфікси.

Власне емоційна оцінка як невід'ємний компонент діалектних текстів представлена вигуками: о'то та'ке пирижРвал Р /хай Бог Мил 'уйе (ГЧ, с. 585); ''горе ви'л Рке бу'л Р / ой Боже м 'ій / мамочко (ГЧ, с. 587); Господ'і Боже мой // бу'ли ж та'к 'і гост'іпр'і'йімн 'і / бу'ли та'к'і бу'ли д'ружн'і (ГЧ, с. 608); обмовками й конотативно насиченими лайливими висловленнями: хай Бог ни ... / хай вам 'д'іти ц'о'го ни 'буде (ГЧ, с. 585); пішки у ОликРа... /у той / йак йоРо 1б'ісовойі дуШ'і /у Чигрин (ГЧ, с. 524); а в 'Камйанц'і нас у'же поса'дили /у т'і / де скот 'воз'ат' / йак воРи нази'вайуц'а / 1б'ісовойі дуШ'і (ГЧ, с. 524), що посилюють оцінне судження інформанта.

Експліцитна оцінка в діалектних текстах про війну часто постає в тісній взаємодії з імпліцитною оцінкою, що пов'язана з підтекстом. Це сприяє створенню висловлення, зміст якого постає почасти на поверхневому рівні, а деякою мірою - на глибинному, підсвідомому. Наприклад, оповідач використовує кольороназви чорний, чорно, красний, червоний, червоно, білий, з одного боку, у первинному значенні (для позначення кольору предмета - неба), а з іншого - відтворює типове національно-культурне світосприйняття середньонаддніпрянців (докладніше див. (13, с. 17-20)), чорний і червоний оцінює негативно й асоціює їх із небезпекою, злом, смертю, кров'ю, символами війни, а білий - зі світлом, добром: а Рерид вой'нойу / прикмета бу'л 'а / с 'у'ди бу'л Р красне / а с 'у'ди / в ц'у с'торону / до Дн 'Шра / Рорне бу'л Р Ребо <.> // о / і 'веч'ір / червоно с 'у'ди о'це в цей край / а в цей / до Дн 'іРра / чорно / аж у 'тому чорно / і ку'сок б 'ілого / таРими ф'іРурами і це / шо за прид^мета /Бог йо'го зна // а то'д 'і старий д 'ід роска'зав / шо за прид^метачирвоне / в т'на нази'вайуц'а / 'б'ісовойі ду'ш'і / у ското'вози о'т'і // і поправили на Гир'ман'ійу (ГЧ, с. 524), де реалізація імпліцитної емоційно-раціональної оцінки пов'язана із завуальованою семантикою висловлення, мовець прямо не говорить про те, що до людей ставилися як до тварин, однак на це вказують лексеми скот, ското ' вози, посилені вказівним займенником той (отой). Оцінного імпліцитного значення надає використання в одному контексті займенників він і воно на позначення тієї самої особи: прийшЛ о во'но з ' арм)йі / в'ін і прий ' шов / а вс'орав ' но по'мер / бо во'но ни го ' дил'ос' (ГЧ, с. 586). Займенник во ' но тут має приховану семантику `нещасна, хвора людина', що додатково підкріплена експліцитно - оцінним дієсловом ни го ' дил Ас '. 1 д'евочк'і / ка ' кайа ' ето д'ер'евн'а? а йа думал 'а / шо це по н'і'мец'к'і пи'тайут'/ йа 1 ке це / йак вас звут ' / та ка'жу / 'Кат'а / 'Л'ус'а / Гал'а // а тут / ше йа'кас' 'бабка си'дит' б'лижче / та 'каже / Лип'йанка / Лип'йанка / о // та то'д 'і ми 'пон 'али / шо во'ни пи'тали / йа'ке це си'ло / а ми 'думали / шо це во'ни по н'імец'ки 'кажут' / йак вас звут' (ГЧ, с. 649). Незнання української мови одним з учасників діалогу інформант інтерпретує як комічну ситуацію, надаючи розповіді відтінку іронії: а в нас сто'йали сол'дати 'нач 'е /ну рус'к'і шчи'талис' / а 'мати /ну з:а 'того шо в Чн ни пон 'іма н 'і' ч'ого / та 'каже ох 1 б'ісова ду1 ша / до'питуйиц 'а надойі'дайе

Одним із засобів імпліцитної оцінки вважаємо й реалізацію опозиції «свій» : «чужий» через характеристику інформантом чужого мовлення, сприйнятого ним як вороже: а си ' дит' ' бабпка п'ід вор'іт ' 'ми / а тей сол ' дат / о ' дин із йіх / на ма ' шин 'і ж во'ни 'йідут ' /пи'тайе /' бабушка /ка ' кайа ' ето д'ер'евн'а? ну / во'на йім ска'зала /а тут ми гу 'л 'айім ' дал 'і / во ' ни ж і нас пи ' тайут' г'/І 'б'ісова ду'ша? / а Анд'рей ни пойн али / шо 1 йайка / та каже квар'тир'і комин'дант був // 'мама ка'зала / шо в Ін пара 1 з'іт / при1 дурку // ну в Чн же ни пон'іМайе // і 'кажут' / шо поди'ви / йа'ка за 'раза / все позабирало // а в'ін до 'того риго1 тит'/ни пон'іМайе/шо в'ін зараза (ГЧ, с. 825).

На відміну від експліцитної оцінки, засобами вираження якої є слова, що безпосередньо характеризують об'єкти (добр'і 'л'уди), події (война це йе война) і словотворчі засоби (ди'тиночко, бо'т 'іночки), імпліцитна оцінка прихована, однак аргументована розгорнутими описами дій чи вчинків осіб: а м'ій 1д'ад'ко 'каже / мо'йа це та'кі зай'дут' 'добр'і 'л'уди / це та'кі хара'шо // це ни пройш'л Ъ 'м'іс 'ац 'а шо ну / а'би ви 'т 'іки ни з'нал А // вой'на це йе вой'на (ГЧ, с. 586-587); д'евка од'на // 'йіхал'и ту'ди / а х'л Апц 'і це ж з авто'матами б 'і'жат ' попиреду / на ізго'товку авто'мати / і б'і'жат' попи'реду / а час'тина / то при'чепл'ац'а до во'з'ів вже і / п'ід'йідут ' / то'д 'і вже там с ''т 'іки / ну зас 'і'кали ми'нути / с'т 'іки тим 'б )гти попи'реду і о то в саму Голов'к'івку так / і / 'будто шут'куйут ' же / Ла'р 'іса / йак там 'д 'іло? /хара'шо ч'орт поб'ір'і // йа 1 ка во 1 на там Лар'іса та? / во'ни йак при'йіхалА ту'ди / а во'на стар'шин же ж тих / г'лавна / си'д 'іла в крил ''частих ст'ворках / в ко'жус 'і / полу'шубок на йій / і той же стар'шин в полу'шубку / 'вал 'анки 'бит 'і / о / то йій ни 'холодно бу'ло / а т'і сал'дати 'б'ігл'и в бо'т'іночках та в об'мотках // ко'л'и роз'д'ілас'а ж во'на з 'того ко'жуха /а в 'нейі напирих'рест 'а / і ми'дал 'і й орди'ни /а-а-а / 1 с'айут' груди /а во1 на йіх засл'у'жил'а? / по'думат' 'т'іки / з на'чал'н'іком заслу'жил'а (ГЧ, с. 529-530). Імпліцитну оцінку, окрім вербальних (іншомовні слова на тлі рідної мови (д 'евка, хара'шо), емоційні вигуки (чАрт поб 'і'р 'і)), реалізують синтаксичні й стилістичні засоби, як-от: риторичні запитання (шо / 'д 'ад 'ку / 'гол 'ову розчи'сал 'и? / а шо /розчи'сал 'и?; йа'ка во'на там Ла'р 'іса та?; а во'на йіх засл 'у'жил 'а?), іронічні коментарі (а-а-а / 'с 'айут ' груди) і саркастичні висловлення (пОдумат ' т 'іки / з научал 'н 'іком заслуЖил'а). Поєднання цих засобів в одному тексті створює цілісну картину негативного ставлення мовця до «добрих людей» (фашистів) чи «орденоносної героїні війни», зумовлене невідповідністю об'єкта системі цінностей суб'єкта.

Висновки й перспективи

Отже, у діалектних текстах про війну, записаних у говірках Черкащини, органічно поєднані різні способи й засоби вираження категорії оцінки. Експліцитні засоби оцінної характеристики у зв'язних розповідях репрезентовані на лексичному рівні (метафорами й порівняннями), морфологічному (переважно прислівниками й дієсловами), словотвірному (суфіксами емоційної оцінки), частково синтаксичному (повторами слів). Найвиразніше оцінка явищ чи подій представлена в текстах бінарної структури й виражена опозиціями тоді : тепер, було : стало.

Експліцитна оцінка в діалектних наративах постає в тісній взаємодії з імпліцитною, яку, крім вербальних засобів, реалізують синтаксичні та стилістичні явища. Прихована характеристика пов'язана з підтекстом, завуальованою семантикою висловлення, одним зі способів репрезентації якої є опозиція свій : чужий.

Перспективу подальших досліджень убачаємо в порівняльному аналізі засобів вираження категорії оцінки в сучасних діалектних текстах про війну.

Умовні скорочення використаних джерел

ГЧ - Говірки Черкащини : Збірник діалектних текстів / Упорядники Г. І. Мартинова, Т. В. Щербина, А. А. Таран. Черкаси : ПП Чабаненко Ю. А., 2013. 870 с. + CD.

Список використаної літератури

1. Бойко Н. І. Українська експресивна лексика: семантичний, лексикографічний і функціональний аспекти: монографія. Ніжин : ТОВ Видавництво «Аспект-Поліграф», 2005. 552 с.

2. Гуйванюк Н. Емоційно-оцінна лексика у «Словнику буковинських говірок». Мовознавчий вісник: зб. наук. праць. Черкаси : Вид. відділ ЧНУ, 2011. Вип. 12-13. С. 87-95.

3. Дворянкін В. О. Номінативні процеси в українських східностепових говірках : автореф. дис ...канд. філол. наук : 10.02.01 / Луганський педагогічний ун-т ім. Т. Шевченка. Луганськ, 2006. 23 с.

4. Дейна Л. До проблеми класифікації оцінних значень. Філологічні науки. 2014. № 16. С. 108-116. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fil_Nauk_2014_16_20.

5. Дудик П. С. Стилістика української мови. Київ : Академія, 2005. 368 с.

6. Колєснік Л. Я. Номінація людини в покутсько-буковинських говірках: генеза та просторове варіювання : автореф. дис. ...канд. філол. наук : 10.02.01 / НАН України, Інститут української мови. Київ, 2016. 22 с.

7. Коротун О. О. Семантика оцінки в номінаціях особи. Ономастика і апелятиви: зб. наук. праць. Дніпропетровськ : Дніпропетровський національний університет, 2001. Вип. 14. С. 86-92.

8. Лєснова В. Категорія оцінки і діалектний текст (на матеріалі українських східнослобожанських говірок). Мовознавчий вісник: зб. наук. праць. Черкаси : Вид. відділ ЧНУ, 2011. Вип. 12-13. С. 95-100.

9. Лєснова В. Лінгвістичні засоби вираження оцінки в поліських говірках. Волинь - Житомирщина: іст.-філол. зб. з регіон. проблем. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2013. Вип. 24. С. 53-63.

10. Лєснова В. В. Номінація рис людини в українських східнослобожанських говірках : монографія. Луганськ : Альма-матер, 2004. 193 с.

11. Лєснова В. В. Оцінка в діалектному тексті: засоби інтенсифікації. Науковий вісник Східноєвропейського університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Мовознавство. 2014. № 2. С. 93¬97.

12. Лєснова В. В. Типи оцінок об'єкта номінації в діалектному мовленні. Діалекти в синхронії та діахронії: загальнослов'янський контекст. Київ, 2014. С. 307-310.

13. Мартинова Г. І., Щербина Т. В. Функційно-семантичне поле якості в діалектних текстах. Мовознавчий вісник: зб. наук. праць. Черкаси : Вид. ФОП Гордієнко Є. І., 2022. Вип. 33. С. 6-23.

14. Панцьо С. Оцінні назви осіб у лемківських говірках: словотвірний аспект. Волинь- Житомирщина. 2013. № 24. С. 79-85.

15. Шутак Л. Б. Словотвірна категоризація суб'єктивної оцінки в сучасній українській мові : дис. ...канд. філол. наук : 10.02.01 / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. Чернівці, 2002. 169 с.

References

1. Boiko, N. I. (2005). Ukrainska ekspresyvna leksyka: semantychnyi, leksykohrafichnyi i funktsionalnyi aspekty: Monohrafiia (Ukrainian expressive vocabulary: semantic, lexicographic and functional aspects). Nizhyn: TOV Vydavnytstvo «Aspekt-Polihraf», 552 (in Ukr.).

2. Huivaniuk, N. (2011). Emotsiino-otsinna leksyka u «Slovnyku bukovynskykh hovirok» (Emotional and evaluative vocabulary in the “Dictionary of Bukovinian Sayings”). In: Movoznavchyi visnyk (Linguistic Bulletin): zb. nauk. prats. Cherkasy: Vyd. viddil ChNU, 12-13, 87-95 (in Ukr.).

3. Dvoriankin, V. O. (2006). Nominatyvni protsesy v ukrainskykh skhidnostepovykh hovirkakh (Nominative processes in Ukrainian eastern steppe dialects): Extended abstract of PhD dissertation (Ukrainian language). Luhansk, 23 (in Ukr.).

4. Deina, L. (2014). Do problemy klasyfikatsii otsinnykh znachen (To the problem of classification of estimated values). In: Filolohichni nauky (Philological sciences), 16, 108-116. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fil_Nauk_2014_16_20 (in Ukr.).

5. Dudyk, P. S. (2005). Stylistyka ukrainskoi movy (Stylistics of the Ukrainian language). Kyiv: Akademiia, 368 (in Ukr.).

6. Koliesnik, L. Ya. (2016). Nominatsiia liudyny v pokutsko-bukovynskykh hovirkakh: heneza ta prostorove variiuvannia (Nomination of a person in Pokut-Bukovyn dialects: genesis and spatial variation). Extended abstract of PhD dissertation (Ukrainian language). Kyiv, 22 (in Ukr.).

7. Korotun, O. O. (2001). Semantyka otsinky v nominatsiiakh osoby (Semantics of assessment in person nominations). In: Onomastyka i apeliatyvy (Onomastics and appellations): zb. nauk. pr. Dnipropetrovsk: Dnipropetrovskyi natsionalnyi universytet, 14, 86-92 (in Ukr.).

8. Liesnova, V. (2011). Katehoriia otsinky i dialektnyi tekst (na materiali ukrainskykh skhidnoslobozhanskykh hovirok) (Evaluation category and dialect text (on the material of Ukrainian East Slobodan dialects)). In: Movoznavchyi visnyk (Linguistic Bulletin): zb. nauk. prats. Cherkasy: Vyd. viddil ChNU, 12-13, 95¬100 (in Ukr.).

9. Liesnova, V. (2013). Linhvistychni zasoby vyrazhennia otsinky v poliskykh hovirkakh (Linguistic means of expressing evaluation in Polish idioms). In: Volyn-Zhytomyrshchyna (Volyn-Zhytomyr region): ist.-filol. zb. z rehion. problem. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka, 24, 53-63 (in Ukr.).

10. Liesnova, V. V. (2004). Nominatsiia rys liudyny v ukrainskykh skhidnoslobozhanskykh hovirkakh: monohrafiia (Nomination of human traits in Ukrainian East Slobodan dialects). Luhansk: Alma-mater, 193 (in Ukr.).

11. Liesnova, V. V. (2014). Otsinka v dialektnomu teksti: zasoby intensyfikatsii (Assessment in dialect text: means of intensification). In: Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. Filolohichni nauky. Movoznavstvo (Scientific Bulletin of Lesya Ukrainka East European University. Philological sciences. Linguistics), 2, 93-97 (in Ukr.).

12. Liesnova, V. V. (2014). Typy otsinok ob'iekta nominatsii v dialektnomu movlenni (Types of evaluations of the object of nomination in dialect speech). In: Dialekty v synkhronii ta diakhronii: zahalnoslov'ianskyi kontekst (Dialects in synchrony and diachrony: the All-Slavic context). Kyiv, 307-310 (in Ukr.).

13. Martynova, H. I. & Shcherbyna, T. V. (2022). Funktsiino-semantychne pole yakosti v dialektnykh tekstakh (Functional-semantic field of quality in dialect texts). In: Movoznavchyi visnyk (Linguistic Bulletin): zb. nauk. prats. Cherkasy: Vyd. FOP Hordiienko Ye. I., 33, 6-23 (in Ukr.).

14. Pantso, S. (2013). Otsinni nazvy osib u lemkivskykh hovirkakh: slovotvirnyi aspekt (Estimated names of persons in Lemk dialects: the aspect of word formation). In: Volyn-Zhytomyrshchyna (Volyn-Zhytomyr region): ist.-filol. zb. z rehion. problem. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka, 24, 79-85 (in Ukr.).

15. Shutak, L. B. (2002). Slovotvirna katehoryzatsiia sub'iektyvnoi otsinky v suchasnii ukrainskii movi (Word-forming categorization of subjective assessment in modern Ukrainian). PhD dissertation (Ukrainian language). Chernivtsi, 169 (in Ukr.).

Abstract

Evaluation category in dialect texts about war

Tetyana Shcherbyna, Candidate of Philological Sciences, Associate professor of the Department of Ukrainian Linguistics and Applied Linguistics,

Bohdan Khmelnytsky National University of Cherkasy (Cherkasy, Ukraine) e-mail: Tanya_Bevz@i.ua ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0008-5983

Abstract. Introduction. The verbal presentation of the evaluation category reflects the linguistic picture of the world and its national specificity; therefore, it needs a final multi-aspect study and description.

War as a phenomenon of direct threat to the existence of a person affects all aspects of their activity and is reflected in the communicative process. In linguistic research, we witness the desire to understand the dynamics of the language and the possibility to “keep our finger on the pulse ” of ways of modification and means of marking the current tragedy.

In our opinion, the research and linguistic assessment of the so-called humiliation and pain that our long-suffering people experienced earlier are considered to be no less relevant and important. They will also highlight the connections between past and present events.

The purpose. The purpose of the article is to analyze the explicit and implicit language means of rational-logical, emotional and emotional-rational evaluation of the nomination of the object in dialectal texts about the war, to find out their functional activity in the dialects of Cherkasy, to investigate the typical and special implementation of the category of evaluation in the speech of the respondents.

The methods. The methodological basis of our article is the descriptive method (systematization and lexical-semantic analysis of evaluative names), elements of the method of component analysis (to determine the components of evaluative value), continuous sampling (to select materials from dialect texts).

Main results of the study. The study of the specifics of the representation of evaluation in coherent narratives from the dialects of Cherkasy proves that dialectal texts about war are a rich and diverse inventory of means and ways of expressing evaluation ofphenomena and situations of categories. Dialect texts present both the mental conclusions of the story about the objectively inherent subject of the character's speech (rational-logical assessment) and its subjective reaction to environmental phenomena (emotional assessment), which are implemented by explicit (verbal) and implicit (verbal and non-verbal) at the same time using the value expression.

Originality. In the implementation of the evaluation, the national worldview, worldview and worldview of the speaker are reflected in the dialect texts, which actualizes the need for a comprehensive analysis of the spontaneous coherent speech of native speakers.

We draw attention to the sporadic representation of assessment categories throughout the Ukrainian dialect continuum. The evaluative characteristics of phenomena, events, objects in the recordings of connected speech of the respondents from the speech of Cherkasy region were also not presented in special studios, which is the relevance and novelty of our research.

Conclusions and specific suggestions of the author. A collection of dialogue texts about the war, recorded in the dialects of Cherkasy region, organically combines various methods and means of expressing evaluation categories. Explicit means of evaluative characteristics in connected stories are represented at the lexical level (metaphors and similes), morphological (mainly adverbs and verbs), word-forming (emotional evaluation suffixes), partial syntactic (word repetitions). The most obvious assessment of phenomena or events is presented in texts of a binary structure and expressed by the oppositions then : now, was : has become.

Explicit assessment in dialect narratives appears in close interaction with implicit assessment, which, in addition to verbal means, is realized by syntactic and stylistic phenomena. Implicit evaluation is related to the subtext, the veiled semantics of the statement and one of the ways to represent it is the opposition friend or foe '.

The perspective of further research can be seen in the comparative analysis of the means of expression of evaluation categories in modern dialect texts about war.

Key words: assessment category, explicit, implicit assessment; rational-logical, emotional, emotional-rational assessment; emotional and evaluative name, sayings of Cherkasy region.

Размещено на Allbest.ru