Категорія роду в сучасній російській мові (функціональний та типолого-характерологічний аспекти)

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Інтерес до проблеми співвідношення речей, понять і назв, який виявили ще давньогрецькі філософи, і спроби послідовно підвести під граматичні категорії співвідносні логічні категорії сприяли змішуванню мовних категорій з понятійними категоріями і з реаліями навколишнього світу. Поділивши імена грецької мови на три класи, але назвавши їх при цьому родами, античні граматики ототожнили граматичний рід з реальною біологічною статтю. Наслідки цього відчуваються в граматиках нових європейських мов. За визначенням Ж. Вандрієса, сучасна граматика побудована "на номенклатурі, яка не узгоджена і з фактами і дає неточну уяву про граматичну структуру нашої мови. Якщо б принципи, на яких ми її побудували, були б встановлені кимось іншим, а не учнями Аристотеля, граматика була б, безумовно, зовсім іншою".

Пов'язування граматичної категорії роду з відповідною понятійною категорією біологічної статі, яке стало традиційним в російській лінгвістиці, призвело до деяких протиріч в експлікуванні категорії роду. Цьому сприяв, зокрема, і той факт, що категорія граматичного роду, яка існує в російській мові, є двоєдиною за своєю суттю, оскільки об'єднує формально-класифікаційну категорію граматичного роду з семантичною категорією біологічної статі, причому обидві взаємодіють і частково накладаються одна на іншу.

Предметом дослідження в цій дисертації є категорія граматичного роду в сучасній російській мові, яка розглядається з позицій функціональної лінгвістики й описується в термінах функціонально-семантичного поля.

Актуальність теми зумовлена необхідністю більш адекватного опису і визначення статусу однієї з найбільш складних категорій сучасної російської мови -категорії роду. Цим зумовлена потреба уточнення понять, пов'язаних з категорією роду, та перехід від її трактовки в термінах системи до трактовки в термінах функціонального поля. Важливо визначити специфіку категорії роду саме в сучасній російській мові. Актуальними у сучасному суспільстві стають також питання, пов'язані з соціальними аспектами гендерної проблематики, культурологічними й соціально-лінгвістичними конотаціями, особливостями когнітивно-естетичного сприйняття питань роду носіями російської мови порівняно з іншими національними спільнотами.

Зв'язок роботи з науковою тематикою Дисертацію виконано в рамках наукової теми "Функціональне й семантичне варіювання мовних одиниць у мовах європейського культурно-мовного ареалу", яка розробляється Центром наукових досліджень і викладання іноземних мов НАН України.

Метою роботи є функціональний опис макрополя роду та його складових - граматичного й семантичного субполів у сучасній російській мові на тлі співвідносної категорії англійської мови, опис структур і компонентів двох субполів та встановлення секторів і напрямків їх перетину, вивчення деяких соціально-культурологічних проблем, пов'язаних із комунікативним і прагматичним використанням категорії роду в російській мові (у зіставленні з англійської мовою).

Метою роботи обумовлені такі задачі дослідження:

1. Уточнення суті категорії роду в сучасній російській мові.

2. Визначення модифікацій категорії роду в російській мові та їх представлення у вигляді двох субкатегорій, що взаємодіють у функціонально-семантичному плані.

3. Опис структури двох співвідносних функціональних полів (домінанти, центру, навколопентрової зони, ближчої та більш віддаленої периферії кожного з них), а також шляхів їх взаємодії у складі макрополя.

4. Встановлення конотаційного потенціалу розглядуваних категорій.

5. Аналіз етномовної специфіки категорії роду в російській мові в типологічному та контрастивно-характеролопчному планах на тлі англійської мови.

6. Постановка питання про особливості вивчення категорії роду російської мови в англомовній аудиторії.

Основні положення дисертації:

1. Граматична категорія роду сучасної російської мови не е однорідною системою, яка втілює понятійну категорію біологічної статі.

2. У сучасній російській мові категорія роду є складним макрополевим утворенням, яке складається з двох взаємопов'язаних функціональних субполів формально-граматичного поля роду і семантичного поля біологічної статі.

3. Домінантна роль у реалізації значень формально-мовної категорії граматичного роду й поняттєвої категорії біологічної статі належить головному носієві ознаки - іменнику У той же час з іменником взаємодіють інші мовні засоби, які у мовленні узгоджуються з ним синтаксично (прикметники, дієприкметники, порядкові числівники, займенники-прикметники, почасти - дієслова), а в тексті - анафоричне (предметно-особові займенники у 3-ій особі однини).

4. Функціонально-семантичне поле біологічної статі існує у взаємодії з формально-граматичним полем і при його посередництві.

5. Семантика, закладена в граматичних родових формах російської мови, е підґрунтям образно-метафоричних конотацій і впливає на формування національного менталітету.

6. Національна специфіка категорій роду та/або статі в російській і англійській мовах дотична до сучасних соціально-правових і культурних проблем, зокрема питань політичної коректності, й чинить реальний вплив на комунікативне й прагматичне вживання мов.

Наукова новизна дисертаційного дослідження:

1. Показано типологічну особливість російської мови - існування в ній складно організованого макрополя роду, яке втулює в собі дві взаємопов'язані категорії граматичну категорію роду й семантичну категорію біологічної статі.

2. Проведено функціональний аналіз категорії роду в російській мові із застосуванням функціонально-польового методу, який свідчить про унікальну роль іменника в реалізації домінантної ознаки категорій, і дозволяє побачити відмінне функціональне навантаження інших елементів цього поля при к вживанні в мовленні й у тексті.

3. Звернено особливу увагу на роль і функції анафоричних та дейктичних субститутів в парадигматичному й синтагматичному планах, у тексті й при актуалізації компонентів мовленнєвої комунікації

4. Проведено типологічний аналіз і почасти застосовано контрастивно-характерологічний підхід до семантичних категорій біологічного роду (стая) в російській і англійській мовах, який виявив певну подібність і водночас суттєві відмінності в структурі цих категорій в обох мовах Результати дослідження можуть бути базовими для подальшої розробки теми й знайти практичне застосування.

У роботі використано такі методи й прийоми лінгвістичного аналізу метод функціонально-польового структурування, структурно-семантичний, типологічний, контрастивний, характерологічний, конотативний методи та елементи контекстуального аналізу.

Матеріали дослідження.

Загальний обсяг обстеженого матеріалу - 30920 сторінок, зокрема 25170 сторінок залучених до вибірки текстів російських авторів та 5750 сторінок текстів англо-американських авторів.

Теоретичне значення. Уточнено структурний, семантичний і культурно-конотативний аспекти категорії роду в російській мові, яка представлена у вигляді двох взаємопов'язаних функціональних полів Встановлено їх своєрідність на тлі генетично спорідненої англійської мови, яка входить до того ж європейського культурно-лінгвістичного ареалу Теоретичні положення роботи можуть бути використані при створенні функціонально-семантичної граматики сучасної російської мови.

Практична цінність Матеріали й результати дослідження можуть знайти застосування:

1) при викладанні теоретичного курсу російської мови у вищій школі,

2) при викладанні практичного курсу російської мови, а за умови належного доопрацювання також і української мови в англомовній аудитори,

3) при навчанні російсько-англійському та англійсько-російському перекладу,

4) при створенні спеціальних курсів зі спеціальностей "російська мова" а також зі спеціальностей "англійська мова як іноземна" та "переклад".

Особистий внесок здобувача:

- Застосування при аналізі категорії роду російської мови функціонального підходу та методики польового структурування.

- Розгляд вказаної категорії з позицій типології та встановлення ряду типологічних особливостей російської мови порівняно з англійською.

- Використання елементів характерологічного та зіставного аналізу й виявлення спільних рис і відмінностей між категорією біологічного роду (статі) в російській мові та прихованою категорією статі в англійській мові Апробація роботи. Основні положення й результати дослідження доповідались і були обговорені на засіданнях департаменту слов'янських мов в університеті "Темпл" (Філадельфія, США), на засіданнях Ученої ради Центру наукових досліджень та викладання іноземних мов НАН України (Київ), на XIV міжнародній конференції скандинавських славістів (Хельсінкі, 1997), на IV Міжнародному конгресі україністів (Одеса, 1999).

1. Поле формально-граматичного роду в російській мові

Описано формально-граматичну категорію роду російської мови в термінах функціонального поля.

Проведено фундаментальний аналіз категорії роду іменників - назв неістот, дається опис морфологічних засобів, що реалізують ознаку родових грамем, а також засобів вираження граматичного роду іменників - назв істот Крім того, в другій главі розглянуто рід як словозмінну категорію словесних форм.

Проаналізовано найбільш близьку периферію поля формального роду, яку конституюють анафоричні субститути (займенники 3-і особи однини), і більш віддалену периферію, елементами якої є словозмінні узгоджувальні форми (прикметники, вказівні, присвійні та відносні займенники, порядкові числівники, дієприкметники та почасти дієслова форми минулого часу однини, умовного способу й пасивного стану).

Зважаючи на відсутність у сучасній англійської мові аналогічної категорії виникає ряд ускладнень при викладанні російської мови в англомовній аудитори Відповідні лінгвопедагогічні питання розглядаються наприкінці другої глави дисертацій.

2. Поле семантичного роду (статі) у взаємодії з формально-граматичним полем роду

Проаналізовано семантичне поле біологічної статі в російській мові в зіставленні з англійською.

Подано детальну характеристику лексико-словотворчих засобів вираження статі іменників російської мови - назв істот опозицій різних лексем і словотвірних протиставлень, назв індиферентних до статі істот, які не мають пар і виконують функцію називання, іншомовних слів та слів а експресивними суфіксами В межах категорії істот розглянуто роль вужчої категорії особистості.

Роль особових займенників 1-і та 2-і особи однини в реалізації значень семантичної категорії статі детермінується з погляду їх протиставлення анафоричним займенникам - субститутам 3-і особи однини, для цього проведено характерологічний аналіз актуалізаторів біологічної статі й оцінка їх значимості в реалізації категоріальних значень.

В англійській мові існує паралельне функціонально-семантичне поле статі, проти у розумінні Б.Л. Уорфа, воно має характер прихованої категорії, бо тут немає можливості для цього поля спертись на засоби формально-граматичного поля роду, як у російській мові.

Аналіз семантики, закладеної у переносно вжитих лексемах поля біологічного роду здійснено на матеріалі сучасної російської й англо-американської літератури.

У главі піддано аналізу лінгвокультурологічні й соціальні аспекти сучасних проблем становища жінки в суспільстві (т. зв. питання політичної коректності) Встановлено деякі особливості російськомовної картини світу порівняно з англійськомовною, які становлять інтерес з погляду етнопсихолінгвістики, лінгвопедагогіки і перекладу.

Проведений функціональний аналіз категорії роду в сучасній російській мові дозволив зробити, в першу чергу, головний висновок, який полягає в тому, що сучасна російська мова розмежовує дві субкатегорії: граматичну субкатегорію формального роду й семантичну категорію біологічної статі.

Кожна з них втілюється у особливих функціональних субполях, які мають свої властиві їм структури і закономірності В той же час вони переплітаються, що дозволяє говорити про існування загального макрополя роду Саме об'єднання категорії роду як категорії класифікаційної з категорією істот/неістот дало можливість А.3алізняку виділити у макрополі роду, об'єднанні вищого рівня сім узгоджувальних класів (включаючи сьомий клас pluraha tantum).

Функціональний підхід, порівняно з послідовним класифікаційним описом, більш адекватно й різнобічне відображає структурний бік мовних засобів, що є складовими кожного поля й дозволяє побачити особливості кожного з них.

Граматичний рід у сучасній російській мові змістовно нічим не мотивований, а з давніх часів зберіг лише формальне вираження це "мовна техніка", яка є "палеонтологічним відкладенням віджилих мовних ідеологій" (В.В. Виноградов) Граматичний рід диференціює слова або форми слів за певними ознаками, розділяючи к на три класи, реалізує синтаксичну функцію зв'язку в мовленні й анафоричну функцію в тексті, поєднує й охоплює іменники, прикметники, займенники, порядкові числівники, дієприкметники, займенникові сполучники, дієслова минулого часу.

Поле формально-граматичного роду конституюється трьома грамемами або трьома класами взаємно протиставлюваних граматичних форм (чоловічого, жіночого й середнього роду).

У центрі формально-граматичного поля роду перебуває іменник, що зосереджує в собі особливу класифікаційну ознаку Рід іменників е граматичною категорією (сфера морфології), будучи водночас, як обов'язкова стала й незмінна їх ознака, одним із засобів вираження предметності У взаємодії з категорією істот/неістот родова семантика реалізується більш повно й систематично.

Поле формального роду конституюється трьома класами чоловічого, жіночого й середнього роду, коли мова йде про іменники - назви неістот з немотивованою категоріальною семантикою Щодо іменників-назв істот, які наділені категоріальною семантикою належності іменованих об'єктів до чоловічої або жіночої статі, поле формального роду взаємодіє з полем семантичного роду й представлене, як правило, двома рядами взаємозумовлених опозицій: чоловічого й жіночого роду.

Фактична відсутність семантичної основи у трьох класів слів та форм у формально-граматичному полі роду (крім вельми абстрактних та загальних категорій предметності та неживого) не е абсолютною. Мова поступово почала виявляти певні тенденції до найбільш загальної семантизації граматичних родів у сфері неістот, як довів передусім В.В. Виноградов. Крім того, граматичні роди семантично виправдовують себе у взаємодії з полем семантичного роду (статі), обслуговуючи категорії чоловічої та жіночої статі, Asexualitat (за Р.О. Якобсоном) і квазісексуальності у випадках метафоризації та персоніфікації.

Іменникам належить центральна роль у реалізації значення родових грамем, оскільки вони незалежно репрезентують співвіднесеність з певним родовим класом, передусім морфологічну, своїми формальними показниками.

Функцію розрізнення роду виконують як самостійні морфеми - суфікси, флексії, так і системи відмінкових парадигм для іменників, які в називному відмінку не імплікують рід (день, пень).

Іменники - назви істот й іменники - назви неістот наділені відмінними засобами вираження родової ознаки.

У семантично мотивованих лексем співвіднесеність із грамемою чоловічого або жіночого роду може виражатись словотвірною морфемою: -тель, -прос, -ик, -ист, -ант, -ент, -ой, -ец, -ер, -ии, твердий приголосний і відсутність флексій вказують на грамему чоловічого роду, тоді як суфікси -ниц, -щиц, -иц, -ш, -к, -их та їх флексії -а, -я імплікують жіночий рід. Таким чином, граматичні формальні показники роду є одночасно показниками статі живих істот.

Серед іменників - назв неживих істот є значний лексичний прошарок похідних слів, словотвірні морфеми яких експлікують різноманітні значення й водночас імплікують співвіднесеність з однією з трьох родових грамем.

До суфіксів, що репрезентують грамему жіночого роду, належать: -б(-ытьб), -в, -иЦ), -н, -ар, -ор, -от, -ур, -щин, -от, -изн, -ин, -чин, -иц, -к, -аци, -отн, -ев, -ость, -есть, -вюсть, -емость, -имость, -знь, -ль, -ель, -ынь, -ятин.

Належність до грамеми чоловічого роду імплікують суфікси: -ник, -няк, -ат, -итет, -изм, -аж, -ит, -ин, -ец.

Ознакою середнього роду є суфікси: -ств(и), -еств, -тельств, -ие, -bet-be), -ниє, -вье, -тяе, -тье(-тье), -овств.

Передача граматичного значення роду незмінюваних іменників (какао, авеню, бюро) з ущербною відмінковою парадигмою відбувається синтаксично - за посередництвом узгоджувального зв'язку формою залежних слів. Однак і в цих випадках іменник сигналізує про наявність ознаки роду в першій номінації, оскільки належить до певного узгоджувального класу.

Найбільш близьку периферію формують особові займенники 3-ї особи однини, які в тексті відіграють особливу роль означувальних субститутів, що вказують на антецеденти-іменники і узгоджуються з ними в роді.

Анафоричні субститути, особові займенники 3-і особи однини, е відносно самостійним класом слів. Вони залежать від заміщуваних антецедентів, узгоджуючись з ними в роді та числі тобто формально для іменників - назв неістот (за кожним іменником закріплено анафору). Однак у випадках з іменниками на зразок невідмінюваних і спільного роду анафоричні займенники-субститути протиставляються антецедентам самостійним значенням.

При субституюванні іменників - назв істот, виконуючи номінативну функцію в синтагматичному плані, займенник позначає конкретну особу в парадигматичному плані певною граматичною формою.

Більш віддалена периферія - це сфера узгодження прикметників, вказівних і присвійних займенників 1-і та 2-і особи однини, дієприкметників, порядкових числівників і дієслів минулого часу. Їх морфологічні форми роду лише дублюють граматичну інформацію про співвіднесеність іменника з певною родовою грамемою і лише зрідка переймають основне функціональне навантаження.

Таким чином, значення роду граматично залежних від іменника слів є переважно надлишковим, оскільки саме іменник відіграє домінантну роль у реалізації значень граматичного роду.

Цілковите розмежування поля формально-граматичного роду й функціонально-семантичного поля статі було б штучним, оскільки друге поле в переважній більшості випадків граматично спирається на перше, формальне, поле.

Центр поля статі конституюється іменниками, категорія роду яких є семантичне мотивованою, тобто базується на реальному поділі позначуваних об'єктів за статтю. Категорія роду таких іменників представлена, переважно, двома грамемами, або двома рядами опозицій - назвами осіб і тварин чоловічої й жіночої статі.

До цих іменників у першу чергу слід віднести ті, що реалізують значення статі семантичне, незалежно від морфологічної форми (мама - папа, девочка - мальчик, жеребец - кобыла).

У центрі семантичного поля перебувають також іменники, які утворюють симетричні корелятивні пари, ознака статі в яких виражається еуфіксально-флексійвим способом (полтавчанин - полтавчанка, господин - госпожа).

Семантичний простір найбільш близької периферії займають іменники, які реалізують значення біологічної статі контекстуально, словотворчими засобами, за допомогою анафоричного субститута.

При накладанні поля формально-граматичного роду цих іменників на поле біологічної статі їх денотатів, подекуди дається взнаки невідповідність між морфологічними засобами оформлення роду і реальною статтю позначуваних об'єктів.

Функцію розрізнення статі виконують лексичні та/або словотвірні мовні засоби для таких груп іменників:

- для іменників, які утворюють нерівноправні словотвірні корелятивні пари, у яких один із членів опозиції, як правило, граматично маркований чоловічим родом, може позначати осіб як чоловічої, так і жіночої статі (писатель - писательница);

- для маскулізмів на позначення соціальне активних осіб, які називають осіб обох статей (композитор, редактор);

- для назв тварин: а) що утворюють словотвірні корелятивні пари (орел - орлица), б) що утворюють семантичні опозиції, де один із членів може вживатися для позначення обох статей (утка - селезень), в) для видових назв, у тому числі й незмінюваних, що репрезентують обидві статі (белка, суслик, какаду);

- для іменників спільного роду, що називають осіб (капризуля, плакса);

- для слів-характеристик, які називають осіб (гадюка, дуб, бревно).

Для займенникових іменників я і ты, які імплікують значення біологічної статі, засобом розрізнення статі виступає семантичне узгодження.

У периферійній частиш поля перебувають іменники, граматично марковані середнім родом, які протиставляють своє значення істот з нерелевантною статтю (ігнорування статі) значенню істот з релевантною статтю (дитя - мальчик, девочка, негреня - негр, негритянка).

За значимістю (як додаток до базових - лексико-семантичних і словотвірних) засоби, які використовуються для розрізнення значення статі і функціонують у полі статі, відіграють неоднакову роль і розподіляються таким чином:

а) морфологічне оформлення, вибір у тексті анафоричних субститутів;

б) узгодження за змістом у тексті з дієсловами минулого часу;

в) синтаксичне узгодження з означеннями.

Більш віддалена периферія - сфера іменників, наділених квазістаттю, семантика яких пов'язана з метафоричним уособленням, культурологічними конотаціями, когнітивно-естетичною уявою. Набуття денотатами квазістаті є можливим завдяки семантиці, яка імлікується граматичним родом іменників, їх формально-граматичній класифікації.

Значення квазістаті реалізуються й відтворюються великою мірою під впливом формально-граматичного поля.

Протягом останніх тридцяти років, позначених різкою активізацією феміністичних течій, особливо в країнах англійської мови, а також виникненням там понять політичної коректності й сексизму, в англійській мові та мовленні відбулися значні мовні зміни, які виявилися, зокрема, у зростанні уваги до мовного вираження семантичної категорії статі осіб, що, у свою чергу, призвело до зміни деяких норм використання граматичних форм при найменуванні осіб.

Превалювання в російській мові форм чоловічого роду для позначення осіб за професією, посадою і под. обумовлене, з одного боку, соціальними причинами, пов'язаними з домінуванням чоловіків у відповідних сферах суспільного життя; з іншого боку, будова мови зумовлює знижене стилістичне забарвлення відповідних назв осіб жіночої статі: редакторша, врачиха.

У сучасній мові у зв'язку із підвищенням соціального статусу жінки, номінації осіб приділяється значна увага, що відображено в їх парадигматичних і синтагматичних відношеннях. Значення семантичного фактора в російській мові реалізується в синтагматичному плат граматичними засобами - формами узгоджуваних слів й анафоричними займенниками, а також варіюванням синтаксичних конструкцій на зразок директор пришла, професор сказала.

В англійській мові відповідне поле статі відбиває приховану категорію, бо не спирається на граматику Лакуни компенсуються тут анафорами й лексичними засобами Для ідентифікації статі використовуються слова, які містять семантичну вказівку на стать позначуваних осіб woman, female, miss, mississ, man, male, mister У сучасному діловеденні закріпилися форми, які позначають сукупність осіб безвідносно до їх статі Colleagues, Participants, які субституюються анафорами у множині, що не наділені дистинктивною функцією за біологічною статтю Існує тенденція в тексті уникати заміщування назви особи в однині в загальних ситуаціях займенником he, бо це зачіпало б інтереси осіб жіночої статі. Крайнощі гендерної реформи, незважаючи на її визнання авторитетними науковими та освітянськими організаціями, викликають в останні роки дедалі більше критичних зауважень.

Паралельні соціолінгвістичні процеси в російській мові протікають більш стримано, завдяки більш гнучкій граматичній системі російської мови.

Висновки

Таким чином, соціально-правові й культурологічні проблеми, безпосередньо, пов'язані з комунікативним і прагматичним використанням мов, чинять реальний вплив на розвиток самих мов.

Проведене методом функціонального аналізу дослідження дало змогу зробити певні висновки й уточнити деякі поняття, що стосуються категорії роду в російській мові.

1. У сучасній російській мові доцільно розмежувати граматичну категорію формального роду й семантичну категорію біологічної статі.

2. Категорія роду в сучасній російській мові являє собою функціональне макрополе, в межах якого співіснують і взаємодіють два взаємозумовлених субполя - формальне поле граматичного роду й семантичне поле біологічної статі.

3. Характерологічний аналіз категорії роду засвідчив домінантну роль формального поля граматичного роду, яке поряд з класифікацією слів та форм, що позначають неістот, обслуговує семантичне поле біологічної статі, яке без цього набуло б характеру прихованої категорії, як у англійської мові.

4. Дослідження формального й семантичного полів показує наявність взаємозв'язку і взаємозалежності між позамовними й внутрішьомовними категоріями та граматичними формами.

5. Семантика, імплікована граматичними формами роду російської мови, справляє певний вплив на розвиток національної мовної картини світу, фіксуючи в мовних одиницях культурно-естетичні конотації, які підказуються самою системою родових форм, оскільки асоціації, породжувані імпліцитним змістом граматичних форм, наперед визначають метафоричне переосмислення слова, що, в свою чергу, стає основою для розвитку думки.

6. Зіставлення російської мовної картини світу з англійською приводить до висновку про те, що родова формально-граматична класифікація російських іменників дозволяє персоніфікувати об'єкти відповідно до закладеної в самій граматичній формі слова семантики, тоді як метафоризація й уособлення в англійській мові спираються на культурно-історичні традиції й не пов'язані з мовними явищами. Це свідчить про певну відмінність російськомовної й англомовної картин світу, що впливає на ментальний простір обох мовних культур.

Зіставний аналіз деяких аспектів соціально-правового й лінгво-культурологічного характеру, дотичних до мовного відображення реального поділу істот за статтю, дозволив виявити як розбіжності, так і спільні проблеми в російській і англійській мовах.

До універсальних тенденцій сучасності належать.

а) подолання в обох мовах превалювання чоловічого начала, маскулінізації, яка виявляється як у граматичних формах, так і в ідіомах, фразеологізмах, ям фіксують у мовних одиницях стереотипні еталони,

б) пошук і запровадження адекватних мовних і мовленнєвих комунікативних форм, що відповідають вимогам політичної коректності.

Уточнення в структурно-конотативному аспекті специфіки функціонування в російській мові категорії роду дозволяє говорити про доцільність розмежування її формально-граматичної та логіко-семантичної складових при викладанні російської мови як іноземної, а також при розробленні теоретичних курсів для носіїв як російської, так і англійської мов та при створенні учбових посібників з російської мови для англомовних студентів.

Функціонально-семантичний польовий, а також характерологічний опис категорії роду російської мови дозволив:

- визначити елементи, які конституюють формальне поле граматичного роду й семантичне поле біологічної статі в російській мові та встановити їх етноспецифічні риси на тлі суттєво відмінних мовних засобів вираження прихованої категорії біологічної статі в англійській мові;

- встановити, які засоби і яким чином реалізують формальне значення роду й біологічне розрізнення за статевою ознакою;

- прослідкувати, як взаємодіють формальне поле граматичного роду й семантичне поле біологічної статі, у яких випадках вони перетинаються або цілком накладаються, за яких умов між ними виникають розбіжності або навіть протиріччя.

граматичний мовний семантичний конотаційний

Література

1. Рожавін М. Формально-грамматическая и семантико-грамматическая категория рода (на материале русского и английского языков) // Мовні і концептуальні картини світу [36. наук. праць Київського національного університету ім. Т. Шевченка] - К.: Логос, 1998. - С. 162 - 173.

2. Рожавін М. Грамматическая категория рода существительных русского языка в англоязычной аудитория (характерологический и лингводидактический аспекты) // Мовні і концептуальні картини світу [36. наук. праць Київського національного університету ім. Т. Шевченка]. - К.: Логос, 1998. - С. 173 - 181.

3. Рожавин М. Формально-грамматическая категория как поле (на материале грамматической категории рода в русском языке) // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія філологіч. - Т.2, № 1. - С.165 - 171.

4. Акуленко В., Рожавин М. Типолого-сопоставительный анализ грамматических категорий в русском и английском языках (как база построения курса русского языка для англоязычных студентов) // XIV конференция скандинавских славистов. Тезисы докладов. - Хельсинки, 1997 - С.35.

5. Рожавин М. Категория рода в грамматической концепции А.А. Потебни. // Пр. ГУ міжнародного конгресу україністів: Мовознавство. - Одеса - Київ, 2000.

Размещено на Allbest.ru