Логіко-композиційна та комунікативно-функціональна специфіка усної форми наукового стилю мови, особливості реалізації просодичних підсистем та їх взаємодія в інформаційній структурі англомовного науково-навчального тексту та типологія мовленнєвих пауз.

Діалектне мовлення як одна з форм існування національної мови. Тексти сучасних східноподільських говірок. Аналіз фонетичного, фонологічного, морфологічного та синтаксичного структурних рівнів діалектів на Поділлі. Нариси з діалектології української мови.

Визначення та обґрунтування семантико-тематичного складу термінології гендерних досліджень. Характеристика особливостей функціонування базових термінів гендерних досліджень. Визначення перспектив подальшого формування терміносистеми гендерних досліджень.

Опис лінгводидактичної моделі навчання професійно зорієнтованого діалогічного мовлення іноземних студентів медичних спеціальностей вищих навчальних закладів. Визначення педагогічних умов реалізації. Компоненти дидактичної основи педагогічної технології.

Опис лінгводидактичної моделі навчання професійно зорієнтованого діалогічного мовлення іноземних студентів медичних спеціальностей вищих навчальних закладів. Педагогічні умови реалізації та характеристика дидактичної основи педагогічної технології.

Статтю присвячено вирішенню цієї проблеми на основі комунікативного підходу. Проаналізовано трактування понять лінгвістичної інтерференції, білінгвізму (двомовності). Введено авторське означення білінгвального навчання. Проаналізовано представлені моделі.

Суть методики лінгводидактичного аналізу тексту посібника на заняттях зі студентами-філологами - майбутніми вчителями української мови і літератури. Визначення принципів дидактичного синтезу текстового підручника з вербальним і невербальним компонентами.

Дослідження лінгвокраїнознавчого та лінгвокульторологічного потенціалу ономастичної фразеології в розрізі викладання української мови як іноземної. Аналіз трансформації конотацій власних назв у складі фразеологічних одиниць і способів семантизації.

Особливості мовотворчості класика української літератури М. Стельмаха. Формування у школярів ціннісного ставлення до української мови. Вивчення лексикології учнями закладів середньої освіти, її роль у реалізації завдань сучасної мовної освіти в школі.

Визначення лінгводидактичних пріоритетів глосарія як складного, структурно фрагментизованого, зв'язного, цілісного макротексту навчального посібника, спрямованого на забезпечення якості когнітивної діяльності здобувачів вищої бакалаврської освіти.

Узагальнення досвіду педагогів з використання інтерактивних методів навчання на уроках української мови учнів старшої ланки. Активізація мовних одиниць у вправах, наближених до природного дискурсу, з метою формування стійких умінь і навичок учнів.

Засоби вербальної комунікації в професійному середовищі. Підвищення культури спілкування, етикету та толерантності сучасної ділової людини. Розвиток діалогічного та полілогічного мовлення студентів. Вироблення стратегії навчання майбутніх філологів.

Вивчення лексико-семантичної групи дієслів руху як важливий складник процесу оволодіння українською мовою інокомунікантами. Принципи і прийоми, що забезпечують засвоєння відомостей про дієслова руху в курсі дисципліни "Українська мова як іноземна".

Специфіка значення, морфологічних ознак, синтаксичних функцій та стилістичних особливостей прикметників української мови як об’єкта вивчення в іншомовній авдиторії. Запропоновано систему вправ для вироблення умінь та навичок їх використання в мовленні.

Аналіз досліджень юридичного дискурсу та його різновидів, зокрема адвокатського дискурсу. Визначення адвокатської судової промови і білінгвістичних особливостей в німецькомовному й україномовному юридичному дискурсах. Типові тексти для кожного з модусу.

Становлення фахової української термінології медичної спеціальності. Аналіз термінологічної лексики медичної галузі як чинника впливу на соціалізацію і становлення ідентичності майбутніх спеціалістів-іноземців, які навчаються в українських медичних ЗВО.

Встановлення інвентарю семантико-текстуальних маркерів підкарних ознак кримінальних злочинів, породжених російсько-українською війною, зокрема виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії. Об’єктивний зміст текстуального маркера.

Дослідження лінгвоемотивних моделей епіграфів в сучасному англомовному художньому дискурсі. Розгляд роману Джона Фаулза. Аналіз та опис процесу передачі, сприйняття та інтерпретації художнього тексту і ситуацій через вербальні й невербальні засоби.

Висвітлення лінгвоестетичних та художньо-когнітивних особливостей поетичної мови в межах пошуково-дослідницької парадигми, необхідної для формування цілісних уявлень про поетичне мистецтво. Вплив духовності на способи художньої когніції і поетичної мови.

Розгляд спроб проектування іміджу Агатангела Кримського на ототожнення автообразу (образу свого) і гетерообразу (образу іншого). Усвідомлення українськості Кримського як самовідданого служіння ідеям справедливості на тлі його неукраїнського походження.

Аналіз загально-філософських і лінгвістичних підходів до визначення поняття "дискурс", наукова інтерпретація його видів. Розкриття лінгвоісторичного аспекту дефініції дискурсу. Характеристика дискурсу як когнітивного, мисленнєво-комунікативного утворення.

Розгляд у лінгвоісторіографічному аспекті сукупності досліджень основних характеристик дискурсу, авторами яких є мовознавці. Погляди на питання визначення поняття дискурсу, його еволюцію, розвиток та перспективи подальших досліджень в лінгвістиці.

Дослідження основних характеристик дискурсу, авторами яких є мовознавці кінця XX – поч. ХХІ ст. Поняття дискурсу, його еволюція. Теоретичне та прикладне значення подальших досліджень дискурсу в лінгвістиці, їх головні напрямки та подальші перспективи.

У статті досліджено питання пошуку причин мовних змін у лінгвістичній науці кінця ХІХ ст. – початку ХХ ст. у роботах українських мовознавців (П.О. Бузук, А.Ю. Кримський) у контексті лінгвоісторіографії. Вивчення особливості лінгвістичної реконструкції.

Характеристика лінгвокогнітивних параметрів явища художньої гіперболізації, його місце в системі тропеїчних засобів української мови. Аналіз реалізації контекстного зближення й розмежування гіперболи щодо метафори, порівняння, символу та епітета.

Суть дискурсивної реперезентації гендеру автора шляхом аналізу екстралінгвальних чинників, що діють на процес літературного текстотворення. Синтез топікальних гендерно-маркованих контекстів. Опис лексичних, граматичних і графічних експресивних засобів.

Дискурсивна репрезентація гендеру автора шляхом аналізу екстралінгвальних чинників, що впливають на процес літературного текстотворення. Дослідження топікальних гендерно-маркованих контекстів як ключових фрагментів змістово-смислової організації творів.

Лінгвокогнітивні аспекти прагматики адресату англомовної художньої прози. Аналіз лінгвістичної моделі комунікації, особливості її структури. Трансформація постмодерністського тексту у різновид інтерактивного художнього твору, де читач стає персонажем.

Маніпуляції стилістичними прийомами у сучасній поезії. Особливості осмислення образності лімінального, значення ірраціональних способів концептуалізації дійсності. Вплив категоризації та відкладеної категоризації на осмислення образності лімінального.

Особливості моделювання творення англомовного детективного тексту та інтерпретації його дискурсу з використанням ієрархії підпорядкованих фреймів. Функції текстоспецифічних ментальних структур і фреймів загального знання, репрезентації та інтерпретації.