Історія становлення та розвитку турецького лінгвістичного товариства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Історія становлення та розвитку турецького лінгвістичного товариства

Еорнїєць К.А.

Анотація

У цій статті описується діяльність Турецького лінгвістичного товариства, що відіграє протягом восьми десятиліть лідируючу роль у реформі турецької мови, пов'язаної зі збагаченням її лінгвістичного запасу тюркськими словами й можливим усуненням різниці між письмовою мовою й усним мовленням тюрків. Відзначається, що асоціація докладає значних зусиль для реалізації лінгвістичний досліджень в сфері турецької мови та тюркських мов Середньої Азії. Інша основна місія асоціації полягає в тому, щоб підтримати й видати GuncelTurk^eSozluk, офіційний тлумачний словник турецької мови, та YazimKilavuzu, турецький орфографічний словник, на додаток до багатьох інших спеціалізованих словників, книг з лінгвістики й декількох періодичних видань. Діяльність цього офіційного інституту по нормуванню процесів адаптації нової лексики в літературній мові розглядається в даному дослідженні. ключові слова: тюркологія, мовна реформа, мовна політика, Турецьке лінгвістичне товариство, становлення національної літературної мови.

Постановка проблеми. Турецька мова має цікаву історію виникнення, що дає можливість з'являтися новим дослідженням в галузі граматики, лексикології, стилістики тощо. Оскільки регламентація літературної норми турецької мови є найважливішою складовою діяльності Турецького Лінгвістичного Товариства (ТОК), постає важливим оцінити з позицій сучасної соціолінгвістики суперечливість і адекватність зусиль зазначеної наукової організації у нормалізації та кодифікації запозичень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання створення та роботи Турецького лінгвістичного товариства досліджували у своїх працях Д. Аксан, Х. Зулфікар, З. Корк- маз, Ю. Хейда, К. Штойервальд, Х. Палаван, Н.К. Дмітрієв, А.Н. Кононов, В.М. Підвойний, С.В. Сорокін, О.А. Аксой та інші. Так, говорячи про роботу Турецького Лінгвістичного, Ю. Хейда зазначає, що іноді воно навмисно збільшувало європейський словниковий фонд у турецькій мові, заміняючи деякі арабські й перські запозичення західними [9, с. 11]. У той же час магістральним завданням ТОК було «виявлення самобутності і багатства турецької мови і надання їй міжнародного статусу» [4, с. 94]. турецьке лінгвістичне товариство мова

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Незважаючи на кількість наукових праць, присвячених цій проблематиці, вона і досі перебуває у центрі уваги. Донині багато вчених, письменників, суспільних діячів наполягають на збереженні так званої «живої турецької мови», значну частину якої становить арабо-перська лексика. I напроти, є прихильники «лінгвістичної революції», що наполягають на необхідності звільнити мову від багатовікових іншомовних нашарувань. На їх думку, використання іншомовної термінології веде до «регресу» турецької наукової мови, і вважають за необхідне стандартизацію і систематизацію термінологічної лексики за участю Турецького Лінгвістичного Товариства, результати роботи якого ми і розглянемо в нашу дослідженні.

мета статті. Головна мета статті -- проаналізувати політику Турецького Лінгвістичного Товариства і оцінити результати роботи цієї організації в боротьбі за очищення турецької мови та надання їй міжнародного статусу.

Виклад основного матеріалу дослідження. Діяльність цього наукового товариства, створеного у 1932 р. під патронажем глави турецької націй, Мустафи Кемаля Ататюрка, була покликана зіграти чималу роль у культурному перетворенні країни й загальній реформі турецької мови. Перший час TDKназивалося Товариство досліджень турецької мови (Tьrk Dьi TetHk Сетіуей) і об'єднало у своїх рядах усіх відомих на той момент літераторів і членів Великих національних зборів Туреччини. Головним фахівцем і генеральним секретарем цієї установи був вірмено-турецький лінгвіст Агоп Дільачар. У 1934 р. Товариство перейменували в Інститут турецьких досліджень, а в 1936 р. воно стало називатися Інститутом турецької мови [5, с. 267].

Активна діяльність членів товариства була пов'язаної із прийняттям у 1928 р. латинського алфавіту й виключенням з турецької мови арабо- перських лексичних і граматичних запозичень. Саме TDK було відповідальне за реформу османської мови й формування сучасної турецької мови. Протягом 1940-х років Товариство проводило масові кампанії позаміні багатьох арабських, перських, грецьких і французьких запозичень, які складалимовну норму Османської імперії [7, с. 46]. Як наслідок теоретиками TDK, а також політиками, що орієнтувались на них, проводилася політика пуризму й штучного заміщення іноземних запозичень новотворами на основі загальнотюркського кореня. Починаючи з 1980-х, TDK змушено реагувати на виклики глобалізму, вигадувати й впроваджувати турецькі еквіваленти нових англіцизмів і інтернаціональної лексики, яка характерна для сучасних галузей економіки, інформаційних технологій і актуальної культури [4, с. 94].

Турецьке Лінгвістичне Товариство на науковій основі займається створенням термінів, керуючись принципом пуризму (antpilik), тобто концепції, згідно з якою турецька мова повинна бутиочищена від іншомовних запозичень. При цьому поповнення лексичного складу й термінологічних систем турецької мови здійснюється трьома основними способами: збір генетично тюркської лексики з турецьких письмових літературних пам'яток з XIII ст.; збір лексики з діалектів турецької мови, а також найбільш продуктивний спосіб: створення нових слів -- неологізмів -- шляхом використання словотворчих засобів турецької мови, її діалектів, а також ряду інших сучасних і прадавніх тюркських мов. Таким чином, якщо під час староосманського й середньосманського періоду потреба в термінах для найменування нових понять найчастіше заповнювалась запозиченнями з інших мов (арабської, перської, французької), то в XX ст. надавалась перевага використанню в якості термінів вже наявних у турецькій мові слів або створенню нових з використанням турецьких або арабських основ за допомогою турецьких словотворчих афіксів [8, с. 53].

Метою Товариства було виявлення самобутності й багатства турецької мови й надання їй міжнародного статусу серед мов світу. Для здійснення цієї мети ТОК протягом 87 років вело дослідницьку роботу. За цей період воно опублікувало чималу кількість книг, серйозних творів. У 2011 році в одинадцятий раз перевидавався Словник сучасної турецької мови, кількість слів якого досягла 121509, з яких приблизно 86% турецькі й 14% мають іншомовне походження. Словник доступний на інтернет-сторінках Турецького Лінгвістичного Товариства.

Поряд з публікаціями Турецького Лінгвістичного Товариства важливо відзначити й інші наукові заходи, проведені цієї організацією, а саме проведення тисяч засідань, відкритих зборів і лінгвістичних конгресів. Найважливішим є Турецький Лінгвістичний Конгрес -- великі наукові збори Туреччини, що проводяться один раз у чотири роки. Теми конгресу присвячують легендарним особистостям турецької історії й культури -- Ататюрку, Дідові Коркуту, Кашгарли Махмуту, Алішеру Навої [1, с. 53].

Турецьке Лінгвістичне Товариство є організацією, що здійснює свою діяльність із метою дослідження, розвитку й збагачення турецької мови. Воно виконує важливу наукову роботу в цьому напрямку. Не володіючи санкціонованою силою, будучи академічною організацією, усю свою діяльність Товариство направляло на захист і освіту суспільства. Після реформ 1983 року воно до- сягло того високого рівня, про який мріяв Ататюрк.

Турецьке Лінгвістичне Товариство здійснює свою діяльність згідно з конституційними статутом, директивами й інструкціям. Історія цього товариства включає кілька реформ, у тому числі й період з 1955 по 1973 роки. Кожна реформа забезпечувала розвиток нового етапу в діяльності Лінгвістичного Товариства Туреччини.

Одна з перших серйозних змін відбулася на конгресі в 1951 році. Змінився статут Міністерства освіти Туреччини, який діяв при житті Ататюрка. У такий спосіб Лінгвістичне Товариство відділилося від держави. Друга глобальна зміна відбулася в 1982-1983 роках. У 1982 р. Турецьке Лінгвістичне Товариство відповідно до Конституції ввійшло у Вищу державну раду з питань культури, мови й історії імені Ататюрка. У такий спосіб зв'язок з державою відновився й став тіснішим [3, с. 12].

Незадовго до смерті Ататюрк залишив заповіт, у якому частину власних коштів передавав Турецькому Лінгвістичному й Історичному Товариствам. Бюджет цих двох організацій і сьогодні витрачається зі спадщини Ататюрка. Ця спадщина становить 28,9% капіталу одного з найбільших банків Туреччини «Іш банкаси».

У Турецьке Лінгвістичне Товариство входить 40 обраних членів: 20 представників вищих навчальних закладів і 20 представників вищої ради з питань культури, мови й історії імені Ататюрка. Членами Лінгвістичного Товариства є відомі тюркологи турецьких університетів. Кандидатуру на пост глави товариства висуває прем'єр-міністр Туреччини, а затверджує президент, 40 основних членів становлять Наукову Раду [9, с. 8].

Турецьке Лінгвістичне Товариство внесло величезний вклад у збагачення, розвиток і очищення турецької мови від іноземних запозичень,замінивши їх словами одвічно турецького походження. В останні 10 років Товариство реакційно налаштовано на іноземні назви турецьких фірм, а як альтернативу воно пропонує називати підприємства турецькими назвами. Лінгвістичне Товариство заохочує і нагороджує людей за лаконічне й чисте використання турецької мови.

Товариство, видання книг якого було почато в Анкарі в 1932 р., сприяло поширенню праць провідних спеціалістів в сфері мови й літератури. Із цього часу більше восьми десятиліть книжкову культуру й пресу Туреччини збагачують наукові праці даного товариства. Сьогодні наукові й популярні видання Турецького Лінгвістичного Товариства виходять у світ кілька раз у рік і пропонують читачеві широкий огляд проблем по літературознавству й лінгвістиці [2, с. 121].

М.К. Ататюрк нерідко й сам вивчав місцеві й іноземні дослідження в галузі турецької мови, а також доручав ученим займатися цією справою. Він виявляв цікавість до досліджень у сфері граматики, словників, пунктуації й термінології сучасної турецької мови. Зі створенням Турецького Лінгвістичного Товариства в сучасній турецькій мові почався етап досліджень.

Початок цієї творчої роботи бере з 30-х-40-х рр., коли Турецьке Лінгвістичне Товариство публікувало в Стамбулі й Анкарі роботи в галузі лексикології й лексикографії, діалектології, фонетики й граматики. Вийшов у світ «Словник турецької мови» («Тйгксе Sбzlйk», 1945). Була видана робота Ахмет'а Джеват'а Емре «Походження давньотюрк- ського письма» («Eski Tьrk Yazisinin Men§egi», 1938), у якій представлений аналіз знаків і мовних зв'язків у давньотюркському алфавіті; праця Тахсин'а Оглу «Турецька граматика. Фонетика» («Tьrk Gramen. Sesbilimi», 1959), присвячена питанням, пов'язаних із законом гармонії голосних і приголосних, наголосу й іншим фонетичним явищам у турецькій мові. Широке поширення одержала публікація пам'ятків турецької й тюркської літератури з перекладами й коментарями, у тому числі унікальних рукописів, що зберігаються в книгосховищах Туреччини: «Словник тюркських мов Махмуда Кашгарського», перекладений Б. Аталаєм («Dwanь Lugat-fl-Tьrk Tercьmesn, т. 1-3, 1939-1972), «Кутадгу біліг» («Kutadgu ВШ§?>, т. 1-3, 1942-1943). Видавалися також бібліографічні роботи, у числі яких була «Бібліографія літератури з турецької мови» («Tьrk Dь Bibliyografyasl», 1943) [6, с. 209].

Висновки з даного дослідження. На сьогоднішній день у турецькій лінгвістиці, як і в інших спеціальних галузях наукового знання, гостро стоїть питання про надлишок термінів; при цьому в якості одного з найважливіших завдань, яке ставлять перед собою більшість дослідників, є пошук можливих шляхів позбавлення від іншомовних запозичень. Це першочергове завдання ставить перед собою і Турецьке Лінгвістичне Товариство, яке відоме тисячами публікацій і багатою науково-дослідною бібліотекою, чия діяльність триває й у наші дні.

1. Дятленко С.И. Языковая политика и языковые реформы в государственном и национальном строительстве (аналитический обзор). Социологическое обозрение. 2007. № 3. С. 49-59.

2. Киреев Н.Г. История Турции XX век. Москва : ИВ РАН : Крафт, 2007. 608 с.

3. Старостов Л.Н. Из истории становления турецкого литературного языка. Современные литературные языки стран Азии. Москва : Наука, 1989.

4. Тектен Т. Турецкое Лингвистическое общество и влияние Турецкого Лингвистического общества на турецкий язык. Наукові Записки. Серія«Філологічні науки». 2010. Випуск 89(2). С. 93-95.

5. Щека Ю.В. Турецкий язык и проблемы его изучения. Турция на рубеже XX-XXI веков. Москва, 2008. С. 263-282.

6. Юсипова P.P. О некоторых путях «очищения» современного турецкого литературного языка. Социолингвистические проблемы развивающихся стран. Москва : Наука, 1975. С. 208-213.

7. Buluз S. Osmanlilar Devrinde Alfabe Tartiзmalari. Harf Devriminin 50. Yili Sempozyumu. Ankara : Tьrk Tarih Kurumu, 1991. S. 45-48.

8. Canpolat M. Arap Yazili Tьrk Alfabesinin Geliзimi. Harf Devriminin 50. Yili Sempozyumu. Ankara : Tьrk Dil Kurumu, 1991. S. 49-60.

9. Kuruluзunun 70. yil dцnьmьnde Tьrk Dil Kurumu. Atatьrk Kьltьr, Dil ve Tarih Yьksek Kurumu. Ankara : Tьrk Dil Kurumu Yayinlar, 2001. S. 1-19.