Засоби інтерлінгвальної симетрії у відображенні мовної особистості (на матеріалі художнього тексту Кларісе Ліспектор)

Вивчення особливостей інтерлінгвального підходу у відображенні мовної особистості. Маркери інтерлінгвальної симетрії у художньому дискурсі К. Ліспектор. Основні засоби конструювання та відображення самоідентичності мовної особистості у новелі "Любов".

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 05.03.2018
Размер файла 20,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Засоби інтерлінгвальної симетрії у відображенні мовної особистості (на матеріалі художнього тексту Кларісе Ліспектор)

Валентина Бузинська, Веронія Мартинюк (Чернівці, Україна)

Розглядаються особливості інтерлінгвального підходу у відображенні мовної особистості. Уточнюються маркери інтерлінгвальної симетрії у художньому дискурсі Кларісе Ліспектор. Визначаються основні засоби конструювання самоідентичності мовної особистості у новелі «Любов».

Ключові слова: інтерлінгвальна симетрія, мовна особистість, художній дискурс, амбівалентність.

The article under review deals with the problem of a person S linguistic identity in a belle-lettre discourse. Peculiarities of the interlingual approach to describe a person's linguistic identity are considered. Markers of interlingual symmetry in Clarice Lispector's belle-lettre discourse are specified. Basic means of a person's linguistic identity formation in the short story "Love ” are identified.

Key words: interlingual symmetry linguistic identity, belle-lettre discourse, ambivalence.

Сучасна наука досить активно досліджує проблему мовної особистості, поява якої була започаткована працями В. Гумбольдта та І. Бодуена де Куртене, що досліджували суть мови як посередника між людиною з її внутрішнім світом та дійсністю. Сьогодні поняття мовної особистості вивчають у двох напрямках: лінгводидактичному (Ю. Караулов, Г. Богін, Л. Клобукова) та лінгвокультурологічному (Л. Гришаєва, В. Карасик, В. Колесов). Останнім часом термін мовної особистості набув полісемантичноcті [3; 5; 6]. Науковці розрізняють «мовленнєву особистість», «емоційну мовну особистість», «історичну мовну особистість», «текстову особистість», «регіональну мовну особистість» та ін.

Завдання нашого дослідження полягає у з'ясуванні маркерів мовної особистості на матеріалі оригінального тексту португальською мовою та його українського перекладу. Зокрема, наша зацікавленість спрямована на виявлення інтерлінгвальної симетрії у засобах вираження образу героїні зазначеного твору. Міжмовні дослідження сьогодні є досить актуальними, оскільки дозволяють з'ясувати специфіку мовної свідомості людини, способи побудови мовного висловлювання як виявів етнонаціональних стереотипів засобами мови.

Метою нашого дослідження було виявити спільні ознаки у побудові окремих семантичних, лексичних та граматичних утворень на матеріалі художнього тексту сучасної бразильської письменниці Кларісе Ліспектор. Учені встановили, що нерідко відтворення реалій у процесі перекладу складає серйозну проблему, оскільки виникають певні труднощі у пошуках адекватного відповідника, особливо якщо йдеться про безеквівалентні одиниці [1]. Проте аналізований художній текст [7] дає нам вдячний матеріал для розгляду міжмовних універсалій як вияву семантичного та структурного мультикультуралізму, яскравим представником якого можна вважати Кларісе Ліспектор.

Сучасні майстри художнього слова (Бенджамін Мозер, Орхан Памук) ставлять «містичну і сюрреалістичну» письменницю поряд із кабалістами, від Абулафія до Спінози, пророкуючи їй почесне місце у єврейській, латиноамериканській і світовій жіночій літературі.

Зауважимо, що біографія бразильської письменниці з українським корінням викликає жвавий інтерес у читачів і дослідників. Хайя (у майбутньому вона стане Кларісе) народилась 10 грудня 1920 р. у містечку Чечельник (територія сучасної Вінницької обл.,Україна), у якому знайшли тимчасовий прихисток її батьки, рятуючись від погромів у роки Громадянської війни. Родина Кларісе емігрувала до Бразилії у 1921 р., коли їй було лише два місяці. Сім'я поселилася у місті Рисіфі (штат Пернамбуко у Південно-Східній Бразилії) [4].

Кларісе Ліспектор - авторка численних новел та оповідань, високу художність яких відзначала світова критика. Усього у творчому доробку письменниці 8 романів, 8 збірників оповідань, літературознавчі статті, переклад португальською мовою роману Оскара Уайлда «Портрет Доріана Грея». Найбільший успіх Кларисі Ліспектор приніс збірник оповідань «Сімейні пута», у якому вона всебічно розкрила соціальні та особисті проблеми жінок.

Варто зазначити, що творчість Кларісе Ліспектор - відомої сучасної бразильської письменниці, автора численних прозових творів (романів, оповідань, літературознавчих розвідок, перекладів) досі в Україні не знайшла належного поцінування як з боку читачів, так і літературознавців та критиків. Лише у 2014 році за сприяння Посольства Бразилії в Україні відбулася Перша всеукраїнська науково-практична конференція, присвячена творчості Кларісе Ліспектор, на якій були представлені зразки перекладів окремих творів письменниці українською мовою.

Автори цієї статті були першими, хто підготував і презентував на конференції власний переклад новели «Любов» (“Amor ”), оскільки жодної офіційної україномовної версії цього твору не було виявлено. Зауважимо, що у процесі роботи ми скористалися можливостями комп'ютерного перекладу, а далі співпрацювали з перекладачами-носіями португальської мови. Це дозволило нам отримати максимально наближений до оригіналу переклад тексту, що і послужив відправним матеріалом для вивчення зазначеної проблеми.

Актуальні дослідження художнього тексту передбачають з'ясування набору технологій, стратегій, інтерпретації з культурними та смисловими конструктами, які улягають у широке поняття стилю письменника, однією з вагомих складових якого є мовна особистість, що проявляється через сукупність різноманітних прийомів та засобів художнього впливу на читача літературного твору [2]. Наша увага була зосереджена на таких лінгвостилістичних засобах, як інтимізація, що досягається специфічним добором синонімічних лексем та конструкцій, особливим розташуванням порядку слів та прийому інтроспекції - засобу проникнення у внутрішній світ наратора або головного героя.

Особливим засобом, до якого вдається Кларісе Ліспектор у своїй новелі «Любов» (“Amor”) [7], є інтимізація, завдяки якій створюється атмосфера довірливого спілкування автора з читачем. З цією метою письменниця активно використовує прийом смислової амбівалентності, суть якого полягає у тенденції протинаправленості висловлюваних суджень, роздумів, розмірковувань, використання так званого заперечення одночасно із ствердженням:

Оглядала чисті меблі, і серце поволі стискалося з переляку. Та в її житті не було місця для почуття ніжності до свого переляку - вона видаляла його з тією ж вправністю, якою виконувала хатню роботу. Часом виходила за покупками або відносила що-небудь у майстерню, хвилюючись за своїми домашніми у час їхньої відсутності. Коли поверталася, день добігав кінця, діти приходили зі школи , вимагаючи уваги до себе.

Olhando os moveis limpos, seu coragao se apertava um poco em espanto. Mas na sua vida nao avia lugar para que sentisse ternura pelo seu espanto - ela o abafava com a mesma habalidade que as lides em casa lhe haviam transmitido. Saia entao para fazer compras ou levar objetos para concertar, cuidando do lar e da familia, revelia deles. Quando voltasse era o fim da tarde e as criangas vindas do colegio exigiam-na.

Як бачимо, український варіант зберігає особливі типи значень і смислів мови оригіналу, що характеризуються пластичністю та мінливістю. Автор надає право читачеві на індивідуальне сприйняття змісту зображуваного, не ускладнюючи його авторськими коментарями, які б нав'язували читачеві інакше розуміння реалій зображуваного.

Досить продуктивно письменниця використовує так званий прийом зовнішнього бачення того, що зображено або описано у тексті. Це може бути опис події, портретна характеристика, опис емоційних станів, наприклад:

Він жував жуйку в пітьмі. Без страждання, з відкритими очима.

Ele mascava goma na escuridao. Sem sofrimento, com os olhos abertos.

Вираз обличчя, невластивий їй, знову з 'явився, невпевнений, невиразний.

Uma expressao de rosto, ha muito nao usada, ressusg^a-lhe com dificuldade.

Увесь Сад був засіяний миттєвостями, трохи метушливими наприкінці дня.

Todo o Jardim triturado pelos instantes ja mais apressados da tarde.

Чималу роль у відтворенні внутрішнього світу героїні Кларісе Ліспектор відводить такому прийому, як використання однорідності:

Усе було дивним, надто солодким, надто великим.

Todo era estranho, suave demais, grande demais.

Автор вдало використовує цей прийом, поєднуючи його із специфічною локалізацією конструкції здебільшого у постпозиції фрази. Завдяки цьому досягається ефект концентрації уваги на потрібному смисловому ядрі, твориться довірливий фон подання інформації про внутрішній стан героїні, її емоційне налаштування та психофізичні кондиції.

Доволі яскравими постають конструкції з порівняльними зворотами, у яких письменниця постає новатором у пошуках асоціацій:

На деревах висіли фрукти, чорні, солодкі, як мед. На землі лежали кісточки, сухі, пописані звивинами, як маленькі підгнилі мізки.

Nas arvores as frutas eram pretas, doces como mel. Havia no chao carogos secos cheios de circunvolugois, como pequenos cerebros apodrecidos.

Героїня новели Кларісе Ліспектор - Ана постає перед читачем людиною з тонким внутрішнім світом, який комунікує з нею через прийоми персоніфікації:

інтерлінгвальний симетрія дискурс художній

Та вітер, що бився у фіранках...

Mas o vento batendo nas cortinas

Дерева, які вона посадила, сміялися з неї.

Arvores queplantara riam dela

Великі ножиці скреготали по тканині...

Grande tesoura dando estalidos na fazenda

Мовна особистість Кларісе Ліспектор яскраво проявляється завдяки використанню такого прийому, як інтроспекція, суть якого полягає у відображенні внутрішнього ментального емоційного і фізичного стану персонажу, що фіксується ним самим. Спостереження за використанням цього явища дозволяє нам глибше проникнути у внутрішній світ автора, з'ясувати його взаємини з героєм твору, глибше зрозуміти його ставлення до дійсності. Це можемо спостерігати на прикладі наступного внутрішнього монологу героїні:

Діти в Ани були гарні, щось у них було справжнє і повноцінне. Росли, купалися, вимагали до себе, бешкетники, уваги, щораз більшої. Кухня була все ж просторою, злополучна плита щораз пахкала. У квартирі було жарко, за неї потроху сплачували. Та вітер, що бився у фіранках, які вона сама підрізала, нагадував, що коли захотіти, - можна зупинитися і завмерти, дивлячись на спокійний горизонт.

Os filhos de Ana eram bons, uma coisa verdadeira e sumarenta. Creswam, tomavam banho, exig^am para si, malcriados, instatntes cada vez mais completos. A cosinha era enfim espagosa, o fogo enguigado dava estouros. O calor era forte no apartamento que estavam aos poucos pagando. Mas o vento batendo nas cortinas que ela mesma cortara lembrava-lhe que se quisesse podia parar e enxugar a testa, olhando o calmo horizonte.

Таким чином ми розуміємо, що героїня фіксує враження від оточуючих реалій, від спогадів, відчуттів. Це дозволяє глибше зрозуміти суть тексту, мотивацію вчинків персонажів, пластику їхніх настроїв та вчинків.

Історія Ани, головної героїні новели «Любов», завершується описом відображення жінки у дзеркалі. Для автора дзеркало - це єдиний штучно створений матеріал, який жінкою сприймається природно. Адже якщо людина, яка дивиться у дзеркало, здатна бачити його, не бачачи себе, вона розуміє, що сутність глибини люстра - у його порожнечі. І саме у такі хвилини, стоячи перед дзеркалом, жінка усвідомлює глибинну таємничість свого фемінінного єства.

Надзвичайна проникливість, чуттєвість та інтуїтивна філософічність дискурсу Кларісе Ліспектор говорить про те, що автору-жінці підсвідомо легше достеменно правдиво відтворити певну емоцію, яку відчуває саме жінка. Опис дій персонажів непідвладний ні релігійним, ні моральним канонам, він - за межею добра і зла. Тому насичена, психологічно напружена атмосфера новели Кларісе Ліспектор «Любов» (“Amor ”) наближує досліджуваний художній текст до високої поезії буття та істинного призначення жінки у суспільстві.

Висновки та перспективи подальших розвідок

Проведене дослідження дозволяє нам дійти висновків про те, що аналізований текст становить собою яскравий зразок відображення мовної особистості такими засобами конструювання самоідентичності, як смислова амбівалентність, метафоризація, інтроспекція та комунікативна модальність. Убачаємо перспективи подальших досліджень творчості Кларісе Ліспектор у вивченні особливостей засобів впливу на адресата у мові оригіналу і передачі їх мовою перекладу.

Бібліографія

1. Виноградов В. С. Лексические вопросы перевода художественной прозы / В. С. Виноградов. - М. : Изд-во Московского ун-та, 1978. - 172 с.

2. Караулов Ю. Н. Русский язик и языковая личность / Ю. Н. Караулов. - М. : Наука, 1987. - 264 с.

3. Коптілов В. Теорія і практика перекладу / В. Коптілов.- К. : Юніверс, 2003. - 165с.

4. Привалова И. В. Лингвистическая перспектива исследования этнокультурной специфики языкового сознания / И. В. Привалова // Слово и текст: психолинвистический подход: Сб. науч. тр. / Под общ. ред. А.А. Залевской. - Тверь : Твер. гос. ун-т, 2004. - Вып. 2. - С. 124-131.

5. Тер-Минасова С. Г. Язык и межкультурная коммуникация / С. Г. Тер-Минасова - М. : Слово / Slovo, 2000. - 624 с.

Размещено на Allbest.ur


Подобные документы

  • Характеристика принципів формування фонетичних, графічних, морфологічних, словотворчих прийомів мовної гри в рекламних текстах. Дослідження поняття рекламного тексту, його структури. Розкриття текстоутворюючого і прагматичного потенціалу мовної гри.

    курсовая работа [60,0 K], добавлен 21.11.2012

  • Теорія мовної комунікації як наука і навчальна дисципліна. Теорія комунікації як методологічна основа для вивчення мовної комунікації. Теорія мовної комунікації у системі мовознавчих наук. Формулювання законів організації мовного коду в комунікації.

    лекция [52,2 K], добавлен 23.03.2014

  • Мовна ситуація в аспекті соціолінгвістики. Поняття мовної ситуації, рідна й державна мова в мовній політиці. Соціолінгвістичні методи дослідження мовної ситуації, проблема мовної ситуації в АР Крим. Дослідження мовно-етнічної ідентифікації кримчан.

    дипломная работа [74,3 K], добавлен 04.04.2013

  • Національно-культурна семантика мови у структурі мовної особистості. Фразеологізм - високоінформативна одиниця мови. Концептуальний простір фразеологізмів з компонентами-соматизмами. Лексико-семантичні особливості утворення і класифікації фразеологізмів.

    курсовая работа [41,4 K], добавлен 23.12.2010

  • Ознаки суспільної природи мови та мовної діяльності. Сутність і головні властивості мовної норми. Територіальна та соціальна диференціація мови, її розмежування з діалектом. Літературна мова та її стилі. Основні поняття та терміни соціолінгвістики.

    лекция [35,1 K], добавлен 29.10.2013

  • Проблема адекватності перекладу художнього тексту. Розкриття суті терміну "контрастивна лінгвістика" та виявлення специфіки перекладу художніх творів. Практичне застосування поняття "одиниці перекладу". Авторське бачення картини світу під час перекладу.

    статья [26,9 K], добавлен 24.04.2018

  • Аналіз особливостей мовної концептуалізації російсько-українських відносин на матеріалі текстів російських мас-медіа. Розгляд метафоричної моделі "братья" як частини більш складної системи концептуальних структур, що представлені у фреймі "семья".

    статья [27,4 K], добавлен 19.09.2017

  • Професійні мовнокомунікативні вміння особистості та її мовленнєва поведінка. Оволодіння основними лексичними засобами сучасної української літературної мови і вміння користуватися ними. Фонологічна та орфоепічна компетенції. Поняття мовної норми.

    реферат [29,3 K], добавлен 11.11.2013

  • Етнопсихолінгвістика як лінгвістична дисципліна на межі психолінгвістики, етнолінгвістики та етнології та напрям мовознавства, що вивчає мову в її відроджені до культури, що досліджує взаємодію етнокультури в еволюції і реалізації мовної діяльності.

    реферат [18,8 K], добавлен 12.01.2011

  • Основні цілі та завдання навчання практичної граматики англійської мови студентів-філологів, співвідношення комунікативних і когнітивних компонентів у цьому процесі. Трифазова структура мовленнєвої діяльності. Формування мовної особистості студентів.

    статья [31,4 K], добавлен 16.12.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.