Проблеми становлення й функціонування понятійних категорій та когнітивних вимірів оцінки із позиції їх ролі в розкритті природи мови в сучасному мовознавстві. Категоризація та концептуалізація, мовної картини світу, співвіднесення мовних структур.
Розгляд різних виявів когнітивної стратегії перекладача: зусиль, ресурсу, стильових характеристик, креативності. У межах розгляду теми виконано теоретико-критичний аналіз і здійснено систематизацію підходів до вивчення понять когнітивного ресурсу.
Дослідження когнітивних процесів, що забезпечують реалізацію локальної когерентності дискурсу, з метою їх втілення у моделюванні автоматичних діалогових систем. Алгоритм запам’ятовування суджень та їх ключових понять, встановлення референційних зв’язків.
Евфемізми як одиниці вторинної номінації з відносно позитивною конотацією, що використовуються для заміни найменувань, вживання яких є небажаним. Утворення експресивно-асоціативного компонента конотації евфемізмів англомовного політичного дискурсу.
Дослідження когнітивних механізмів формування семантики однослівних ідіом англійської мови. Аналіз таких видів когнітивних механізмів як метафора, метонімія, синекдоха, металепсис, гіпербола та літота. Визначення їх природи і типових когнітивних моделей.
Аналіз формування апелятивів, утворених від власних назв, за допомогою метафтонімічної когнітивної моделі та когнітивних механізмів. Перспективизація, дефокурсування, з'єднання, добудова та розвиток. Метафора і метонімія в когнітивній лінгвістиці.
Досягнення найвищої адекватності шляхом використання визначених прийомів, які можуть забезпечили успішність авторам відомих зразків перекладів. Когнітивна операція селекції у перекладі. Пояснення семантичного наповнення перекладацьких трансформацій.
Вивчення культурно маркованих мовних знаків фольклористики України. Лінгвістичне дослідження зоонімних компонентів мови абстрактними за семантикою. Аналіз структури, форми та знаково-символічного навантаження аксіологічних кластерів паремійних одиниць.
Визначення основних методологічних ознак кластерного аналізу. Агломеративна класифікація та аналіз кластерів українських паремійних одиниць із зоонімним компонентом семантики. Вивчення кластеру зоонімних паремійних одиниць із партитивним компонентом.
У науковій статті С. Романчук досліджує роль культури мови та комунікації у формуванні комунікативної компетентності студентів. Значна роль приділяється психолінгвістичному та філософському підходах, розкритих у працях В. Гумбольдта та О. Потебні.
Визначення рівнів організації мовної особистості. Характеристика дискурсних можливостей кожного в рівнів запропонованої інваріантної моделі дискурсу. Дослідження комунікативно-когнітивної організації тексту та ролі стратегій і тактик в творенні останньої.
Визначення ролі мови у відтворенні концептуальних структур у авторському художньому тексті. Дослідження зв’язку вербалізації концепту з глибинними когнітивними конфігураціями, які опираються на вивідне знання автора, його досвід, ментальний лексикон.
Проблеми вербального поетичного образу як мовного й когнітивного явища, у формуванні якого задіяні універсальні й індивідуальні елементи внутрішнього лексикону. Лінгвокогнітивні механізми формування вербальних поетичних образів у художніх текстах.
Вивчення назв осіб в англійській мові ХХ століття з урахуванням їх структурно-семантичних, стилістичних характеристик та змін, яких вони зазнали протягом цього періоду. Дослідження місця назв осіб у процесах архаїзації та неологізації словникового складу.
Загальна характеристика основних шляхів і способів когнітивно-дискурсивної концептуалізації часу в сучасній німецькій мові. Знайомство з національно-специфічними способами концептуалізації часу в німецькомовній картині світу, розгляд особливостей.
Мовні одиниці в єдності когнітивно-семантичного і комунікативно-прагматичного начал. Вивчення когнітивно-дискурсивних засад реалізації концепту часу в німецькомовному офіційно-діловому дискурсі, аналіз концептуалізації часу та її реалізації в мовленні.
Дослідження когнітивно-комунікативної категорії кооперативності в спілкуванні комунікантів. Основні типи модусів мовленнєвої поведінки інтерактантів у кооперативній комунікації, як основі безконфліктної, успішної діалогічної взаємодії між особистостями.
Аналіз феномену кооперативної комунікації. Типи модусів мовленнєвої поведінки інтерактантів у кооперативній комунікації. Позитивний і негативний типи ввічливості, що корелюються з модусами ввічливості та фамільярності кооперативної дискурсивної взаємодії.
Дослідження повтору як універсальної мовної категорії. Особливості кореляції когнітивних, прагматичних, структурно-семантичних та лінгвостилістичних функцій повтору як лінгвостилістичного засобу. Сутність антропоцентричного підходу до аналізу повтору.
Відмежування еліпсису від близьких і споріднених синтаксичних явищ і встановлення номенклатури його таксономічно релевантних типів і класів. З’ясування шляхів і способів використання еліптичних речень як комунікативно автономних предикативних одиниць.
Встановлення впливу національно-специфічних і культурних чинників на формування дискурсу професійних спільнот. Дослідження текстів-повідомлень про науково-технічні розробки в галузі стоматології, представлених в англомовних фахових періодичних виданнях.
Ключові репрезентанти досліджуваного концепту (дієслова обертального руху), їх дистрибутивні зв’язки в текстах наукового стилю. Лексична й синтаксична сполучуваність вербалізаторів концепту, що забезпечило компактність процедури мовної реконструкції.
Розгляд особливостей вживання терміну "біблеїзм" у вітчизняних та англомовних наукових студіях. Аналіз біблеїзмів в контексті лексико-фразеологічних явищ, з’ясування особливостей їхньої структурно-семантичної організації та стилістичної зумовленості.
Вивчення оцінного компонента семантики найменувань лікарських рослин у двох близькоспоріднених мовах - німецькій і англійській. Когнітивно-ономасіологічна реконструкція мотиваторів позитивної та негативної оцінок. Еталони негативних тактильних відчуттів.
Комплексний аналіз ономасіологічної структури назв лікарських рослин української мови у проекції на функції та структури етносвідомості. Когнітивно-ономасіологічна типологізація мотивації фітонімів. База найменувань з основних рівнів диктумної сфери.
Питання особливостей перекладу лексичних інновацій. Існуючі дослідження когнітивної природи нових слів та способів їх передачі. Діалектична єдність "реального" та "віртуального" параметрів об'єктивної дійсності. Комп'ютерні англійські лексичні новотвори.
Виявлення причин когнітивного й прагматичного характеру виникнення формально-змістової асиметрії на рівні складнопідрядних з’ясувальних конструкцій, що розвивають у собі елементи атрибутивної семантики. Пізнавальні мотиви семантичних модифікацій.
Типологічні ознаки Інтернет-дискурсу та субдискурсу кібербуллінгу. Види мовленнєвої агресії та засоби її актуалізації в дискурсі кібербуллінгу. Стратегічно-комунікативні параметри комунікативної ситуації кібербуллінгу в когнітивно-прагматичній площині.
Потреби, що керують поведінкою суб’єктів дискурсу під час реалізації кібербуллінгу. Визначення поняття "інтернет-дискурс" і "інтернет-текст" та онтологічні ознаки кіберпростору як сприятливі передумови для актуалізації кібербуллінгу в Інтернет-середовищі.
Опис когнітивно-семантичного потенціалу та комунікативно-функціональної специфіки німецької народної загадки як особливого типу паремійного тексту. Загальна тенденція гуманітарної парадигми знання до соціокультурного вивчення мовленнєвої діяльності.
