Вивчення лінгвопрагматичних засобів самоідентифікації сучасної жінки у феміноцентричному англомовному кінодискурсі. Ґендерні відносини присутні в мові у вигляді культурно зумовлених стереотипів, що накладають відбиток як на процес вербалізації.

Виокремлення та характеристика основних лінгвопрагматичних параметрів сфери спорту та туризму. Інтерпретація та аналіз їх у рамках мовленнєвого акту. Визначення уявлень носіїв англійської мови про спорт та туризм завдяки аналізу мовленнєвих актів.

Маніпулювання свідомістю з метою прихованого впливу на здійснення вибору за допомогою мови. Адекватна передача комунікативно-прагматичного аспекту промови, дотримання індивідуального стилю політика. Випадки застосування антонімічного, описового перекладу.

Аналіз та специфіка лінгвопрагматичних особливостей сучасної англомовної Інтернет-поезії. Визначення лінгвопрагматичних стратегій у поетичному тексті. Системний характер функціонування лінгвопрагматичних стратегій у сучасній англомовній Інтернет-поезії.

Прагмастилістичний потенціал англомовного постмодерністського тексту. Комунікативно-прагматичний потенціал параграфеміки англомовного постмодерністського художнього тексту. Поєднання прагматики з соціокультурним контекстом текстів доби постмодерну.

Утвердження лінгвістичної парадигми когнітивної лінгвістики у мовознавчому курсі. Суть категорії загальної психології свідомості, на основі якої обґрунтовується реформування вищої школи України. Розгляд концептів в аспекті описової парадигми як текстів.

Досліджено лінгвістичні й риторичні інструменти, що використовуються в політичних промовах американських лідерів: епітети, паралельні конструкції, лексичні повтори. Від вибору комунікативної стратегії і цих інструментів залежить успіх політичної кампанії.

Семіотичні особливості мовної репрезентації угруповань об’єктів, що в процесі категоризації дійсності інтерпретуються як світи. Аналіз універсальних смислів як ірраціональних інтерпретативних фільтрів під час моделювання альтернативних реальностей.

Розгляд аспектів лінгвосеміотичного дослідження французьких драматичних текстів першої половини XX ст. Основні мовні символи, характерні для французьких драматургічних текстів обраного періоду. Системність драматургічних текстів та ієрархічності знаків.

Значення візуальної комунікації в інформаційному суспільстві з огляду на світомоделювальні властивості мультимодального дискурсу у створенні ідентичностей, цінностей, означення реальності поза межами дискурсу. Дослідження мультимодального повідомлення.

Вироблення лінгвосеміотичної класифікації артлангів з метою виявлення структурно-семантичних чинників, що визначають стратегії перекладу. Відтворення апостеріорних артлангів на основі змістоорієнтованого та апріорних на основі формоорієнтованого підходу.

Обґрунтування лінгвістичних і синергетичних принципів аналізу сугестивного потенціалу текстів англомовних замовлянь. Визначення типів ритміко-синтаксичної організації текстів. Класифікація атракторів, репелерів і повторів, співвідносних з глісандо.

Обґрунтування мовної картини світу в контексті лінгвістичних досліджень. Загальне визначення лінгвостилістичних параметрів мовних образів часу і простору в художніх текстах Є. Пашковського. Дослідження зв'язку лінгвософії і концептами часу і простору.

Комплексний розгляд сутності і типів лінгвосоціонічних особистостей. Виявлення мовних вербалізаторів екстравертного та інтровертного психічного типу. Виокремлені лексико-семантичні групи і структурно-семантичні особливості виступів політичних діячів.

Характеристика правових документів канцелярій Дмитра Дорошенка. Розгляд головних причин загострення мовного питання в Україні. Знайомство з основними посилами мовної політики гетьмана Петра Дорошенка крізь призму запропонованого терміна "лінгвосоціюм".

Комплексний лексико-семантичний аналіз номенів на позначення часопросторових реалій у структурі образу України у мові поезій другої половини ХХ століття. Семантичні комплекси та мікрообрази, які є складовими у системі лексичних засобів поетичної мови.

Метонімія - використання імені чи прізвища автора замість назв його творів. Створення індивідуально-авторських метафоричних комплексів, серед яких є оновлені власним представленням дієслівні метафори - особливість поетичної творчості Є. Маланюка.

Лінгвостилістичний аналіз термінної лексики, яка відображає театральне життя Волині 20-30 рр. ХХ ст. Використання номінацій спеціальних понять в художньому мовленні романа Н. Гуменюк "Вересові меди" для характеристики персонажів, їх професії, уподобань.

Лінгвостилістичний опис художньої спадщини Лесі Українки в контексті розвитку тогочасної української писемної словесності і її впливу на подальшу долю української мовотворчості. Структура лексико-семантичного поля "мова - слово" в поетичній мові.

Визначення поняття "поетика" з урахуванням мовних і концептуальних особливостей поетичних текстів Е. Дікінсон. Дослідження поетики Е. Дікінсон на основі інтеграції теоретичних положень когнітивної лінгвістики, когнітивної поетики та лінгвостилістики.

Стилістика Є. Гуцала, лінгвостилістичні домінанти химерного дискурсу письменника. Химерна трилогія письменника "Позичений чоловік", "Приватне життя феномена", "Парад планет". Система лексико-фразеологічних засобів з домінуванням видозміни фразеологізмів.

Дослідження авторської стилістики Є. Гуцала. Огляд лінгвостилістичних домінант химерного дискурсу письменника на матеріалі химерної трилогії "Позичений чоловік", "Приватне життя феномена", "Парад планет". Вербалізатори авторського химерування Є. Гуцала.

Особливості функціонування лінгвостилістичних засобів на рівні тексту у системі номінації персонажів. Дослідження одиниць вторинної композиційно зумовленої номінації на стилістичному рівні у складі засобів метафори, метонімії, перифраз та порівняння.

Корпус лінгвостилістичних засобів од Горація. Типи звукових повторів в одах як способу передачі змістової "інформації в образах". Використання стилістичних фігур синтаксису в одах. Упорядкування авторського словника лінгвостилістичних засобів од Горація.

Дослідження лінгвостилістичних особливостей англомовної пісні, поглиблення дослідницької парадигми лінгвістики тексту новим знанням про механізми систематизації структурних, функціональних та лінгвальних ознак тексту взагалі та його малої форми зокрема.

Здійснено аналіз англомовного ритуального дискурсу й виокремленню його особливостей. Матеріалом для цієї наукової розвідки слугували промови, виголошені на похоронах королівських осіб: її Величності королеви Єлизавети ІІ та герцога Единбурзького Філіпа.

Аналіз лінгвістичної природи загадки в інтелектуальних трилерах Дена Брауна, що має свою специфіку, яка продиктована жанром інтелектуального трилеру та мовно-стилістичними пріоритетами автора. Лексико-семантичні якості та функції енігматичних текстів.

Визначення принципів постмодерністської поетики. Аналіз наративних структур іспаномовних оповідань. Розгляд семантико-наративного підходу до дослідження проблеми "можливих світів". Форми художньої інтертекстуальності як провідної ознаки постмодернізму.

Мовні чинники створення комічного ефекту в романах письменників, що належать до школи "чорного гумору". Лінгвостилістичні засоби комічного відображення дійсності у конвенційній та неконвенційній прозі. Реалізація іронії, гротеску, пародіювання, парадоксу.

Аналіз короткого оповідання "Людина з ножами", що належить до творчості Г. Белля, представника письменницького об’єднання "Група 47" у літературному процесі Німеччини. Зв’язок між заголовком, який виконує символічну функцію, та основним змістом тексту.