Дослідження аспектів осмислення асоціативності як базовій категорії сучасної лінгвостилістики. Вивчення домінантних типів асоціацій в лінгвістичних дослідженнях XX ст. Опис механізмів взаємодії асоціативності і образності в семантичній структурі слова.
Аналіз взаємодії функціонально-семантичних полів та функціонально-семантичних категорій граматики у широкому розумінні на ґрунті сучасної української літератури. Сутність взаємодії на поняттєвому рівні категорій термінативів, інтермінативів та становості.
Аналіз граматичного значення явища асиметрії та варіантності у вираженні лексичної категорії роду іменника на матеріалі випадків, виявлених методом суцільної вибірки з української та перекладної художньої, навчальної, літератури, газет і журналів.
Характеристика класифікації видів модальності. Категорія темпоральності в сучасній лінгвістиці. Особливості художніх текстів. Аналіз модальних засобів та значення у минулому, теперішньому та майбутньому часі на прикладі роману Джона Грішема "Побратими".
Взаємодія фундаментальних категорій становості й аспектуальності на понятійному рівні. Аналіз диференційних ознаки категорії становості й аспектуальних категорій граничності і неграничності. Особливості взаємодії цих категорій на понятійному рівні.
Проблематика взаємодії фундаментальних категорій становості й аспектуальності на понятійному рівні. Аналіз диференційних ознак категорії становості й аспектуальних категорій граничності / неграничності. З'ясування функцій гомогенності й становості.
Дослідження когнітивної природи взаємодії категорій футуральності й модальності в сучасній англійській мові. Визначення специфіки майбутнього як сфери потенційних, гіпотетичних дій. Характер міжкатегорійної взаємодії у вираженні темпоральної семантики.
Особливості композиційної структури рекламного тексту і взаємозв’язок його вербальних і невербальних компонентів. Типологія заголовків реклами автомобілів з позиції теорії мовленнєвих актів і прагматичного ефекту. Лінгвістичні особливості слоганів у ній.
Загальна характеристика проблем дослідження висловлення-звинувачення у сучасному німецькомовному художньому дискурсі. Знайомство з головними особливостями взаємодії лексико-синтаксичних і прагматичних засобів об’єктивації висловлення-звинувачення.
Вивчення лексико-фразеологічного складу порівнюваних мов. Особливості їх взаємодії з ономастиконом. Пояснення проблем, що виникають при перекладі фразеологізмів з ономастичним компонентом сучасної німецької мови. Сутність механізму фразеологізації.
Проблема взаємодії представників різних країн та культур. Етапи становлення міжкультурної комунікації як науки. Розгляд особливостей міжнародного спілкування в лінгвістичному та культурному аспектах. Сучасні методи подолання лінгвокультурних бар’єрів.
Дослідження особливостей динамічної, синергійної взаємодії мови і культури в лінгвокультурологічному теоретико-методологічному аспекті. Механізм безперервного динамічного процесу поєднання мови і культури. Взаємозалежність та взаємовплив мови і культури.
Розвиток антропологічно орієнтованих лінгвістичних наук в Україні. Використання культурологічного підходу до аналізу рідної мови. Формування національної мовної самосвідомості українців. Вироблення культурних установок у міжособистісному спілкуванні.
Функціонально-прагматичні особливості невербальних компонентів комунікативної поведінки домінантних індивідів. Засоби комунікації, що беруть участь у реалізації відносин соціально-зумовленого й ситуативно-сконструйованого комунікативного домінування.
Обґрунтування перспектив соціолінгвістичного підходу до розкриття зв’язку понять "мова"–"війна". Виникнення лексичних неологізмів, створених на початку військової агресії проти України Аналіз неофіційних імен військових як різновиду антропонімів.
Результати аудитивного та інструментального аналізу висловлювань-здивувань як одних з найбільш частотних мовленнєвих одиниць, що функціонують в реальних ситуаціях ділової та культурної комунікації. Визначення рівня взаємодії просодичних засобів.
Аналіз висловлювань-здивувань як мовленнєвих одиниць, що функціонують в реальних ситуаціях ділової та культурної комунікації. Визначення рівня взаємодії просодичних засобів у реалізації емоційного повідомлення для досягнення максимальної дії на адресата.
Вивчення проблеми інтерпретації категорії модальності у сучасній іспанській мові. Розгляд питання засобів вираження об’єктивної модальності за допомогою різних значень способу дієслова. Аналіз модальності, що диференціюється на об’єктивну і суб’єктивну.
Причини змін сучасної мови, запозичення з інших мов, утворення нових словоформ. Фонетико-морфологічні зміни у процесі історичного розвитку. Індоєвропецський і германський аблаут у системі сильних дієслів. Взаємодія фонетичної та морфологічної структури.
Аналіз особливостей стилістики англійського газетного мовлення, взаємодії публіцистичних стилів на радіо та телебаченні. Специфіка перекладу газетно-інформаційних та наукового-функціональних текстів. Адаптація наукового змісту до стильової традиції мови.
Огляд проблеми формування давньоруської писемно-літературної мови. Визначення сфер її функціонування. Роль старослов’янської мови та межі її вжитку в Київській Русі. Аналіз впливу живої народної мови на старослов’янську. Схема літературного білінгвізму.
Дослідження змін у системі словотворення, викликаних змінами словникового складу української літературної мови середини ХІХ початку ХХІ століття. Аналіз словотвірних особливостей лексики української літературної мови середини ХІХ початку ХХІ століття.
Висвітлення взаємозв’язку граматичних категорій дієслова в науковій спадщині академіка В.М. Русанівського. Сутність граматичних категорій дієслова, їх склад та функційне призначення. Взаємозумовленість лексичного і граматичного значень у кожній категорії.
Словниковий склад мови як елемент мовної системи, що найбільше реагує на важливі події суспільного життя. Вивчення лексичної і словотвірної системи української літературної мови. Аналіз змін у системі словотворення, викликаних змінами словникового складу.
Аналіз прагматичних аспектів перекладу як міжмовного комунікативного явища. Розгляд підходів до визначення проблеми співвідношення мови й культури. Розкриття понять ксенонімів, ідіонімів і аналогів, які використовуються у теорії міжкультурної комунікації.
Дослідження проблеми взаємозв’язку мови й культури в сучасній лінгвістиці. Відображення національної ментальності в ключових словах. Аналіз зв’язку перекладознавства з філософією та культурологією. Основні положення гіпотези лінгвістичної відносності.
Дослідження взаєморецепції адресанта з адресатом на матеріалі епістолярних діалогів Вінстона Черчилля, прем’єр-міністра Великої Британії, і Франкліна Рузвельта, президента США, що відбулися впродовж Другої світової війни. Стилістичні прийоми листування.
Таможенное дело - правовой фундамент, служащий для развития внешней торговли и обеспечения национальных интересов государства. Дескрипторы – лексические единицы, которые используются для выражения основного смыслового содержания текстовой информации.
Анализ процесса формирования принципов типологизации дискурса с учетом категории адресатности. Вывод о доминантном характере исследуемой категории в процессе типологизации дискурса. Конструирование матрицы типологически дифференцированной адресатности.
Изучение взаимосвязей между языком и культурой в лингвистике. Развитие натурализма в литературе. Влияние двуязычия распространяется на отдельные социальные или профессиональные группы. Особенности национальных вариантов английского языка в мире.
