Выявление особенностей реализации персуазивного компонента в значении окказионального деривата или деривата-неологизма на уровне словообразования. Необходимость описания новых и окказиональных сложных имён существительных, появившихся за последнее время.

Рассмотрение категории полимодальности через призму профессиональной лингводидактики. Рассмотрение текста в широком смысле слова, в том числе видео-текста в качестве единицы или знака коммуникации. Актуальность использования аутентичных материалов.

Раскрытие основных системных свойств языка через призму лексико-семантической категории полисемии. Взаимозависимость формы и содержания, одновременная обращенность языка к миру и человеку. Способность к саморазвитию и саморегуляции языковой системы.

Анализ соотношения языка и мышления. Основные функции категории рассказчика, применяемые в художественном произведении. Объективирование изображаемого мира и описывающей его речи. Описание коллективного действия, где участники обмениваются репликами.

Лексико-грамматическая категория, отражающая способ восприятий действий и событий в их связи с действительным результатом. Исследование взаимосвязи определенных аффиксов, вспомогательных глаголов и сативного способа действия в современном немецком языке.

Рассмотрение значения категории речевой системности для компьютерного когнитивного моделирования. Определение возможностей анализа стилистико-речевой системности для автоматического поиска в социальных сетях признаков профессионального кризиса.

Средства выражения категории рода в русском языке. Синтаксические средства реализации значений мужского и женского рода у существительных общего рода. Функции существительных общего рода в тексте. Характеризующая функция существительных общего рода.

История вопроса о причинно-следственных отношениях в современном русском языке. Рассмотрение предложно-падежных форм имени как средства выражения отношений в простом предложении. Связь глагольных типов сказуемых как категорий реализации следствия.

Взаимодействие права и художественного творчества, формирующего единое лингвосоциокультурное пространство. Рассмотрение феномена "нарративное событие" как первоосновы событийности в интердискурсе. Выявление типов категории дискурсивной событийности.

Факты двойного отрицания в сфере фразеологических единиц предикативного строения. Принадлежность подобных фразеологических единиц к общей системе фразеологии. Формирование негативной структуры в части фразеологических единиц предикативного строения.

Выделение основополагающих концептов в мировидении афро-американского этноса и исследование их в художественном и языковом пространстве романов Тони Моррисон "The Bluest Eye", "Song of Solomon" и "Beloved". Репрезентация этнокультурных концептов.

Знайомство з ознаками визначення та розмежування категорій експресивності та емоційності в англомовних текстах політичного спрямування. Супутникові ознаки як емоційний стан адресанта, оцінка, образність висловлювання. Аналіз функцій політичних текстів.

Категорії раціональності й ірраціональності в аспекті порівняльно-історичної, структуралістської, комунікативно-функціональної, когнітивної та синергетичної мовознавчих парадигм. Актуальність дослідження категорій раціональності й ірраціональності.

Опис та специфіка прономінативів з наголошеною префіксальною морфемою ні- на семантичному, синтаксичному, морфологічному та словотвірному рівнях. Використання префіксального способу для формування прономінативів, визначення їх морфологічних особливостей.

Різноаспектне дослідження спрямованих в іменникову сферу дієслів. З’ясування умов їхньої синтаксичної, морфологічної та семантичної субстантивації. Характеристика особливостей граматичної та значеннєвої палітри віддієслівних іменникових компонентів.

Обґрунтування безвідносно-ступеневих прикметникових, прислівникових форм на матеріалі сучасних слов’янських і германських мов, Визначення їх семантичних, структурних, типологічних характеристик і встановлення загальнотипологічних показників цих форм.

Розгляд прагматичних категорій мовлення, комунікації й етикетизації ділового спілкування. З’ясування вербальних і невербальних засобів актуалізації ввічливості в англомовних наукових текстах. Оцінка значення терміну "ґеджування" в лінгвокультурології.

Репрезентація діалогічності як фундаментальної категорії текстової комунікативної діяльності мовців. Опису внутрішньотекстових засобів маніфестації на різних лінгвальних рівнях та зовнішньотекстових, що виражаються у зв‘язках із семіотичним універсумом.

Вивчення структурних, семантичних особливостей і функціональних характеристик висловлень із запереченням у діловій мові. Огляд прагматичного аспекту заперечення та його співвідношення з семантикою. Аналіз впливового потенціалу заперечних висловлень.

Опис сутності та реалізації категорії згоди. Вивчення її взаємозв’язку з іншими мовними категоріями, зокрема категорією заперечення, вивчення структури комунікативних актів із відношеннями згоди, ознак, функцій та умов появи унісонних висловлень.

Аналіз місця та ролі категорії інтенсивності ознаки інтелектуальних здібностей людини у фразеологічних одиницях сучасної німецької мови. Механізми її творення та модифікації. Лінгвофілософські засади категорії інтенсивності як кількіcно-якісного явища.

Інтертекстуальність - один з можливих способів створення нового текстового сенсу через доступну лінгвістичному спогляданню гру на текстовій площині з елементами, отриманими з інших текстів. Основні типи цитування в британських парламентських дебатах.

Цитування важливих авторитетних особистостей - особливість британського парламенту, що є доречним способом привертання уваги та влучним аргументуванням. Вияви інтертекстуальності у політичному дискурсі парламентських дебатів у Сполученому Королівстві.

Історія вивчення категорії інтимізації та осмислення її статусу у сучасному мовознавстві. Урізноманітнення теоретико-практичних аспектів вивчення інтимізації та засобів її виявлення у мові й тексті. Визначення засобів репрезентації категорії інтимізації.

Іронія як лінгвістична категорія на рівні різних мовних одиниць (від слова до інтертексту). Типи іронії в художньому мовленні, умови створення іронічного контексту за допомогою мовних одиниць, зіставно-порівняльного методу. Ознаки іронії з погляду мови.

Зміст і значення теорії функційно-семантичного поля, запропонованої видатним російським мовознавцем О.В. Бондарком у 60-ті роки XX ст. Її сучасний стан як потужного лінгвістичного методу, аналіз і оцінка подальших перспектив, використовувані прийоми.

Вивчення оказіоналізмів та метафор на матеріалі художнього дискурсу. Розгляд синонімічності вербальних одиниць газетних статей медичної тематики. Дослідження семантичних та лінгкогнітивних характеристик контекстуальних синонімів британської періодики.

Аналіз витлумачення категорії концепту професором А.С. Зеленьком у межах синергетичного детермінізму. Визначення концепту як синкретичного мовного елементу з різним співвідношенням номінативності й предикативності, денотативності й десигнативності.

Розгляд високого дослідницького потенціалу використання поняття "концепт" у фольклористиці, переваг, здобутків та перспектив такого підходу. Вибір різноманітних мовних інструментів для ефективного спілкування з огляду на конкретну комунікаційну мету.

Дослідження практичних законів милозвучності (чергування у/в) в українських наукових текстах початку ХХ ст., їх відповідність вимогам чинного правопису. Виявлення та обґрунтування наявності чи відсутності системи (або тенденцій) такого вживання.