Изучение характеристик сегментных единиц немецкого и английского языков на участках информативной нагруженности. Исследование акустических параметров согласных и гласных в континууме спонтанной речи на основе применения методик компьютерного анализа речи.

Анализ аллюзивной лексики и способов ее перевода на материале речей американских политиков Барака Обамы и Дональда Трампа. Использование аллюзии в литературной или ораторской речи для быстрой передачи мысли без дополнительных объяснений и разъяснений.

Характеристика аллюзивной лексики и способов ее перевода на материале речей американских политиков Барака Обамы и Дональда Трампа. Анализ использования президентом политкорректного термина. Наличие в национально-культурных реалиях фоновой информации.

Аллюзивные антропонимы как языковые единицы, которые используются автором в тексте с целью раскрытия экспрессивного обозначения определенных персон. Краткость изложения материала как одна из наиболее характерных особенностей публицистического стиля.

Аллюзивные и прецедентные имена-антропонимы в образном компоненте британского лингвокультурного концепта beauty. Связи концепта beauty с другими концептами британской концептосферы, его место. Причины, по которым прецедентные имена становятся аллюзивными.

Характеристика работа французского культуролога-структуралиста Ролана Барта "Смерть автора", затрагивающая проблему интертекстуальности. Классификация интертекстуальных проявлений в тексте. Понятие межтекстовых связей ("схождений"), их применение.

Содержание понятия "аллюзия" с точки зрения лингвистического подхода. Ее тематические, структурно-семантические и функциональные особенности. Теоретические основы функционирования аллюзии в газетном заголовке, анализ применения ее стилистического приёма.

Аллюзия в составе стилистической конвергенции как приём выразительности художественной речи, примеры из художественной литературы. Случаи слияния аллюзии с эпитетом, сравнением, метафорой и перифразом. Выразительный потенциал аллюзивной конвергенции.

Заголовочный комплекс как лингвистический феномен, его синтаксическая организация, структурная и тематическая связь с текстом. Графические и фонетические, морфолого-грамматические способы выражения игры слов. Аллюзия и игра слов в заголовочном комплексе.

Анализ соотношения понятий "интертекстуальность" и "прецедентный", обоснование принадлежности аллюзии к одной из представленных категорий. Коммуникативно-прагматические особенности развитости и функционирования аллюзии в средствах массовой информации.

Теория интертекстуальности. Концепция интертекстуальности М.М. Бахтина и Ю. Кристева. Аллюзивное слово в качестве знака ситуационной модели. Анализ аллюзивного имени "Alnashar". Классификация аллюзий. Аллюзивное имя как способ реализации скрытого смысла.

Аллюзия как особый прием интертекстуальности, его роль в создании женских образов в дилогии Д.Г. Лоуренса "Радуга", "Женщины в любви". Основные виды аллюзий, их функции и особенности использования в тексте произведения. Анализ прецедентных имен и фактов.

Функціонально-семантичні поля - ієрархічно структурована сукупність лексико-граматичних одиниць, інтегрованих за семантичними, структурними та граматичними ознаками. Орієнтативність, квантитативність - одні з основних показників часової референції.

Исследование проблемы топонимического кода как важной составляющей поэтики художественного пространства писателя. Обоснование спектра адекватного истолкования произведения, а также выявление дополнительных художественных конституирующих смыслов текста.

Обзор исторического развития алфавита, процессов, происходящих в русском языке в аспекте ономастики: семантика букв азбуки; функционирование имен букв в устойчивых выражениях; вхождение алфавита и его элементов в систему имен собственных (ономастикон).

У статті розглянуто питання формування словника алфавітно-предметного покажчика в електронному каталозі наукової бібліотеки, обґрунтовується доцільність його використання у тематичному пошуку за класифікаційною ієрархією. Реалізація предметного доступу.

Структурні, семантичні і прагматичні особливості альтернативних питальних речень у французькій мові як самостійного комунікативного типу речень. Специфіка рольової організації, внутрішньої й зовнішньої аргументації альтернативних питань, їх класифікація.

Аналіз структури, семантики і прагматики французьких альтернативних питань, їх класифікація. Особливості мовленнєвих реалізацій інваріантних моделей альтернативних питань, специфіка їхньої рольової організації, внутрішньої й зовнішньої аргументації.

Выделение слоя художественной фантастики, не вписывающейся в массовую литературу, а представляющей футурологический прогноз. Анализ социально-философских гипотез, альтернативных реальной истории России ХХ в. Разделение альтернативноисторической прозы.

Знайомство з проблематикою інтертекстуальності у новітньому періоді розвитку британської літератури. Розгляд головних особливостей використання алюзивних елементів у художньому дискурсі британського модернізму на прикладі поетичних та прозових творів.

Проведення контрастивного аналізу трагедії В. Шекспіра "Король Лір" і п’яти українських перекладів - П. Куліша, Панаса Мирного, М. Рильського, Василя Барки та О. Грязнова. Особливості відтворення інтертекстуального характеру мовлення Едґара у творі.

Окреслення синергетичних характеристик алюзивних неологізмів сучасної англійської мови. Залучення афіксальних дериваційних засобів до утворення алюзивних неологізмів, що доводить їх фрактальну природу. Загальні перспективи розвитку лінгвосинергетики.

Вивчення потенціалу використання алюзивних включень у мовленні сучасних політиків, проблеми прояву інтертекстуальності як характерної ознаки організації політичного мовлення. АВктуалізація алюзії в політичному дискурсі з позицій когнітивного підходу.

Анализ функционирования аллюзивного антропонима в художественном тексте. Рассмотрение аллюзивного антропонима в качестве структуры, реализующей содержательно-концептуальную информацию в художественном тексте. Исследование теории языковой личности.

Дослідження феномену алюзії як культурної особливості та актуальної перекладацької проблеми. Визначення характеристик і впливу алюзій у кінотексті, звернення уваги на стратегіях закадрового перекладу прикладів алюзій, представлених власними назвами.

Текстові біблійні алюзії у кінодискурсі фільму "Матриця" семантично, структурно чи релятивно (як алюзії локальної дії) створюють міжтекстові зв’язки, переносячи ознаки біблійних персонажів та подій на ті, про які йдеться в аналізованому кінодискурсі.

Аналіз лінгвістичного явища алюзії як одного з основних засобів мовної виразності у творах Володимира Даниленка. Опис особливостей функціонування історичної та літературної алюзій. Найпоширеніші алюзивні стилістичні прийоми у прозовій мові Даниленка.

Місце алюзії в англомовному художньому тексті. Напрямки вивчення алюзії як лінгвістичного явища. Аналіз текстового потенціалу цієї стилістичної фігури на матеріалі англомовного художнього дискурсу з використанням когнітивно-комунікативного підходу.

Встановлення основної умови для утворення текстової конвергенції, розгляд її функцій. Розмежування понять "синтаксична конвергенція" та "стилістична конвергенція". Визначення місця та функціонального навантаження алюзії у складі стилістичної конвергенції.

Взаимосвязь между феноменами языковой личности и амбивалентностью. Средства лексической, грамматической, прагматической системности текстов русского языка. Рассмотрение особенностей лексики, грамматики и прагматики амбивалентной языковой личности.